ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
22 квітня 2024 рокусправа № 380/4725/24зал судових засідань №11
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Клочко Н.С.,
представника відповідача Буя Б.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні у місті Львові клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області Працьовитої Олени Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Перша соціальна медична лабораторія "Ескулаб" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії
в с т а н о в и в:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Державного реєстратора Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області Працьовитої Олени Сергіївни (далі відповідач) код ЄРДПОУ 04369587, місцезнаходження: 81115, Львівська область, Львівський район, с.Оброшине, вул.Шевченка,5, у якій просить суд:
- визнати протиправними та скасувати реєстраційні дії, вчинені державним реєстратором Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області Працьовитою Оленою Сергіївною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань, 17.03.2023 стосовно Приватного підприємства "Перша соціальна медична лабораторія "Ескулаб" та скасувати запис, вчинений ним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань, 17.10.2023 № 1004151070056022291 стосовно Приватного підприємства "Перша соціальна медична лабораторія "Ескулаб".
Ухвалою суду від 06.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та залучено до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Перша соціальна медична лабораторія "Ескулаб" (далі третя особа).
Відповідач 01.04.2024 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому виклав клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України. Клопотання обґрунтоване тим, що позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області Працьовитої Олени Сергіївни є насправді приватноправовим спором між позивачем та третьою особою, що випливає з корпоративних відносин. Так, з фактичних обставин справи вбачається, що підґрунтям та метою пред`явлення позову у справі є визнання недійсним протоколу загальних зборів підприємства, який за твердженням позивача, порушує його права яку учасника третьої особи на здійснення управління товариством. Крім цього, представник відповідача вважає, що позивач оскаржує реєстраційні дії, вчинені відповідачем, не за його (позивача) заявою, а за заявою третьої особи, через що саме у позивача із державним реєстратором не виникли правовідносини, що носять публічно-правовий характер.
Представник позивача 11.04.2024 подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначає, що предметом спору є не право, а законний інтерес, порушений відповідачем в площині публічно-правових відносин в сфері державної реєстрації. Позивач як учасник підприємства володіє не лише корпоративними правами, складовою яких є майнові та немайнові права, а також володіє законним інтересом як щодо підприємства, учасником якого він є, який полягає в легітимних сподіваннях, що діяльність підприємства буде здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема на підставі установчих документів, які не суперечать Закону, так і щодо діяльності суб`єкта владних повноважень державного реєстратора, на якого законом покладено обов`язок здійснити державну реєстрацію у межах, порядку та спосіб, які визначені законодавством України, зокрема, при відповідності поданих документів вимогам Закону.
Згаданий законний інтерес позивача, якраз, і порушений відповідачем, який не виконав покладений на нього державою обов`язок здійснити належну перевірку документів, які подані для державної реєстрації змін про юридичну особу, учасником якої він є, що відобразилось у протиправній дії та вчинені протиправного запису в ЄДРЮОФОП, а саме у відомостях про керівника підприємства вказав: « ОСОБА_2 , дирекція (члени дирекції вирішують питання поточної (оперативної) діяльності колегіально, згідно обмежень та відповідно до статуту від 16.10.2023р) - керівник».
Третя особа пояснень на позовну заяву не подала.
У підготовчому засіданні представник відповідача клопотання про закриття провадження у справі підтримав, просив суд закрити провадження у справі.
У підготовче засідання представники позивача не з`явились, подали клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого суд відмовив, у зв`язку з неповажністю причин неявки у засідання. У підготовчому засіданні 17.04.2024, у якому брали участь представники позивача, проти задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження заперечили з підстав, викладених у відповіді на відзиві.
У підготовче засідання представник третьої особи не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого суд відмовив, у зв`язку з неповажністю причин неявки у засідання. У підготовчому засіданні 17.04.2024, у якому брав участь представник третьої особи, проти задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження заперечив з тих самих підстав, що і представники позивача.
Суд, за результатом розгляду клопотання представника відповідача про закриття провадження, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому (1)хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; (2)хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; (3)хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Пункт 7 частини першої статті 4 КАС України визначає, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пункт 1 частини першої статті 19 КАС України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
В той же час, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його дії або індивідуальний акт. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція неодноразово викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17, від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, від 22.01.2020 у справі №826/8592/16 тощо.
Поряд із цим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому згаданим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України визначає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою згаданої статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Аналіз змісту позовної заяви свідчить про те, що відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у статуті товариства зазначається, зокрема, відомості про органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; облік часток товариства в обліковій системі часток товариства з обмеженою відповідальністю, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів.
Проте всупереч згаданим положенням, у Статуті третьої особи в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників від 16.10.2023 та в протоколі №16/10/23 загальних зборів учасників третьої особи відсутні обов`язкові відомості щодо обліку часток підприємства в обліковій системі часток, а також невизначений виконавчий орган третьої особи у формі та складі, які передбачені статтею 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Поданий відповідачу для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу статут третьої особи в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників від 16.10.2023, взагалі не містить відомостей про голову колегіального виконавчого органу третьої особи, що фактично свідчить про відсутність в статуті третьої особи відомостей про виконавчий орган, форма та склад якого відповідали б положенням Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Фактично підставами позову, з яким позивач звертається до Львівського окружного адміністративного суду з вимогами про скасування реєстраційних дій відповідача є те, що, останній під час проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу не перевірив відомостей про керівника колегіального органу генерального директора, прийняв протиправне рішення про вчинення реєстраційної дії і згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо третьої особи містяться відомості про керівника третьої особи: «Дубівка Когут Висоцький Андрій ОСОБА_3 », чого апріорі не може бути.
Таким чином, суд встановив, що у справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, щодо яких існує невирішений корпоративний спір, у межах якого повинні бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів юридичної особи, тобто позовні вимоги про визнання протиправними реєстраційних дій є похідними від вимог щодо відновлення порушених корпоративних прав, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Так, позивач оскаржує до адміністративного суду дії суб`єкта владних повноважень, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів, посилаючись при цьому на недотримання цим суб`єктом встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.
Проте, з підстав позову вбачається, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов`язана з поданням неналежних документів для такої реєстрації.
Суд зазначає, що лише скасування з формальних підстав запису про державну реєстрацію відомостей про юридичну особу, проведеного за заявою іншої особи, в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності юридичних фактів, на підставі яких були вчинені оскаржувані реєстраційні дії, обов`язково постануть перед судом, який буде вирішувати спір.
Отже, як випливає із встановлених обставин справи, що розглядається, необхідність звернення позивача до суду з позовом обумовлена необхідністю захисту його корпоративних прав, а тому цей спір не має ознак публічно-правового спору та не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а (провадження №11-479апп18), 22.08.2018 у справі №805/4505/16-а (провадження №11-574апп18).
Отже, спір у цій справі, з огляду на наведені позивачем обґрунтування позовних вимог і обставини справи, фактично виник між учасниками цієї справи стосовно їх корпоративних прав, а тому має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням приватних інтересів, а не прав у сфері публічно-правових відносин. Участь державного реєстратора в якості відповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені своїх прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
Скасування ж спірних реєстраційних дій та записів не призводить до вирішення цього спору і не сприяє виконанню завдання адміністративного судочинства.
Аналогічні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16.05.2023 у справі №420/9127/21, від 26.04.2023 у справі №420/19779/21, від 31.01.2023 у справі №804/2808/18
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.07.2020 у справі №806/5131/15, згідно з якою такий спір позбавлений ознак публічно - правового, при цьому, з огляду на доводи та аргументи, суб`єктний склад учасників спірних правовідносин та предмет спору, повинен вирішуватись судом господарської юрисдикції.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому аргументація позивача про те, що його вимоги спрямовані саме на захист та відновлення його законного інтересу як учасника третьої особи, який полягає у праві вимагати від відповідача додержання встановленого порядку державної реєстрації змін до юридичної особи, не змінює правову природу спірних відносин.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частина перша статті 239 КАС України визначає, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 згаданого Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд, зважаючи на наявність підстав для закриття провадження у справі, роз`яснює позивачу, що спір підлягає розгляду та вирішенню місцевим загальним судом в порядку господарського судочинства.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України суд у разі закриття провадження вирішує питання про повернення судового збору з бюджету.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 2422,4грн.
Керуючись статтею 183, пунктом 1 частини першої статті 238, статтями 239, 243, 248 КАС України, суд
у х в а л и в :
клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області Працьовитої Олени Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Перша соціальна медична лабораторія "Ескулаб" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
Роз`яснити позивачу, що спір підлягає розгляду та вирішенню місцевим загальним судом за правилами господарського судочинства.
Повернути ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40коп.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 23 квітня 2024 року.
СуддяГулик Андрій Григорович
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2024 |
Оприлюднено | 26.04.2024 |
Номер документу | 118595167 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гулик Андрій Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні