Рішення

від 24.04.2024 по справі 440/1990/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/1990/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перемога" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Перемога" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області від 12.10.2023 №000/9103/0407 та №000/9104/0407.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів, за результатами якої були прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій передбачених ст. 124 ПК України. Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними і таким, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

15.03.2024 відповідачем наданий відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), та статей 75, 76 ПК України проведено камеральну перевірку ПОСП "Агрофірма "Перемога" щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, січень, травень 2023 року та по уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартiсть у зв`язку з виправленням самостiйно виявлених помилок за листопад 2022 року від 13.02.2023р. № 902125787, за січень 2023 року від 13.04.2023 № 9078820159. ПОСП "Агрофірма "Перемога" подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість та уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість та самостійно задекларовано суми грошових зобов`язань. ПОСП "Агрофірма "Перемога" самостійно визначено суму податкового зобов`язання, що підлягає до сплати в бюджет, тобто на етапі підготовки податкових декларацій платник усвідомлював про обов`язок в подальшому сплатити податкові зобов`язання. Будь-яких доказів щодо неможливості сплатити в строки податкові зобов`язання, що задекларовані Позивачем до податкового органу не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України та статей 75, 76 ПК України проведено камеральну перевірку ПОСП "Агрофірма "Перемога" щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, січень, травень 2023 року та по уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартiсть у зв`язку з виправленням самостiйно виявлених помилок за листопад 2022 року від 13.02.2023р. № 902125787, за січень 2023 року від 13.04.2023 № 9078820159.

За результатами камеральної перевірки ПОСП "Агрофірма "Перемога" складено акт від 13.09.2023 № 8956/16-31-04-07/03772080, згідно з висновками якого встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, чим порушено п.50.1 ст.50, п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 та п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 ПК України, а саме:

- по декларації за травень 2022 року в розмірі 214277,00 грн. - граничний термін сплати - 01.07.2022, фактично сплачено 31.10.2022 із затримкою на 123 календарних днів;

- по декларації за червень 2022 року в розмірі 96133,00 грн - граничний термін сплати 02.08.2022, фактично сплачено 31.10.2022 із затримкою на 91 календарний день;

- по декларації за липень 2022 року в розмірі 139033,00 грн. - граничний термін сплати 31.08.2022, фактично сплачено 09.12.2022 із затримкою на 101 календарних днів;

- по декларації за серпень 2022 року в розмірі 15129,00 грн. - граничний термін сплати 01.10.2022, фактично сплачено 09.12.2022 із затримкою на 70 календарних днів;

- по декларації за вересень 2022 року в розмірі 171211,00 грн. - граничний термін сплати 01.11.2022, фактично сплачено 12.12.2022 із затримкою на 42 календарних днів;

- по декларації за жовтень 2022 року в розмірі 294023,00 грн. - граничний термін сплати 01.12.2022, фактично сплачено 14.12.2022, 12.12.2022 та 21.01.2023 із затримкою на 14,12 та 58 календарних днів відповідно;

- по декларації листопад 2022 року в розмірі 574011,00 грн. - граничний термін сплати 31.12.2022, фактично сплачено 09.02.2023, 13.02.2023, 14.02.2023 та 23.02.2023 із затримкою на 41,45,46,та 55 календарних дні відповідно;

- по декларації за грудень 2022 року в розмірі 169732,00 грн. - граничний термін сплати 31.01.2023, фактично сплачено 23.02.2023 та 04.05.2023 із затримкою на 24 та 94 календарних дні відповідно;

- по декларації за січень 2023 року в розмірі 222882,00 грн. - граничний термін сплати 03.03.2023, фактично сплачено 30.05.2023 із затримкою на 89 календарних дні;

- по декларації за травень 2023 року в розмірі 87000,00 грн. - граничний термін сплати - 01.07.2023, фактично сплачено 14.07.2023, 31.07.2023, та 08.08.2023 із затримкою на 14,31, та 39 календарних днів відповідно;

- по уточнюючому розрахунку за листопад 2022 року в розмірі 186053,00 грн. граничний термін сплати 14.02.2023, фактично сплачено 04.05.2023 та 30.05.2023 із затримкою на 80 та 106 календарних дні відповідно;

- по уточнюючому розрахунку за січень 2023 року в розмірі 9520,00 грн. - граничний термін сплати 14.04.2023, фактично сплачено 30.05.2023 із затримкою на 47 календарний день.

На підставі даного акту Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийняті податкове повідомлення-рішення від 12.10.2023 № 000/9103/040, від 12.10.2023 № 000/9104/0407.

Вважаючи винесені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За приписами норм частини 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75. 1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 Податкового кодексу України, а саме: камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

З аналізу вказаних положень Податкового кодексу України слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання фіскальнозобов`язаною особою податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу, а відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданій платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Виходячи з наведених норм Податкового кодексу України, предметом камеральної перевірки є лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність інформації, яка міститься в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.04.2018 у межах справи № 826/13195/16.

Відповідно до п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць.

З урахуванням вимог підпункту 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації з податку на додану вартість подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останніми днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, у разі самостійного визначення розміру податкових зобов`язань у платника податків виникає податковий обов`язок самостійно погасити узгоджену суму, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Пунктом 203.1 статті 203 ПК України передбачено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Розділу V ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (надалі - Закон № 466-IX) внесено зміни до Кодексу, у тому числі в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Разом з цим необхідно враховувати те, що згідно з п. 109.3 ст. 109 ПК України необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 1251.2 1251.4 статті 125.1 цього Кодексу.

Так, пп. 111.1.1, 111.1.2, 111.1.3 п. 111.1 ст. 111 ПК України встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Отже, за вчинення податкового правопорушення ПК України, поряд із адміністративною та кримінальною відповідальністю передбачена і фінансова відповідальність. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідальність платника за порушення правил сплати грошового зобов`язання встановлена п.п. 124.1 - 124.3 ст. 124 ПК України: "У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого

(несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем було порушено терміни сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, січень, травень 2023 року та по уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартiсть у зв`язку з виправленням самостiйно виявлених помилок за листопад 2022 року.

В обґрунтування заявленого позову ПОСП "Агрофірма "Перемога" зазначено про відсутність вини та порушення п.57.1 ст. 57, ст. 124 ПК України, оскільки позивачем вживались заходи щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, з урахуванням обставин відсутності грошових коштів внаслідок військових дій та в зв`язку з несприятливими погодними умовами щодо збору сільськогосподарської продукції пізніх зернових культур у 2022 році проходів повільно, та тривав до грудня 2022 року.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає вказані доводи необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, відповідно до пунктів 112.1,112.2 статті 112 Податкового кодексу України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, згідно з підпунктом 69.1. (Норми підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Підпунктом 69.1. передбачено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому, до підпункту 69.1. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України були внесені зміни Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303, "Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України на період до припинення або скасування воєнного стану на території України затверджено:

- Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;

- Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента;

- Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

Наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303, набрав чинності 06.09.2022 (опубліковано: Офіційний вісник України 2022 р., № 69, стор. 66, стаття 4198, код акта 113382/2022).

Згідно з пунктом 1 розділу II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу Україно підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

До платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Порядок розгляду документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок встановлений розділом ІІІ Порядку № 225.

Так, заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов`язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов`язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (копії документів), інформації у порядку передбаченому пунктом 3 цього розділу.

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування/пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.

Додаткові документи (копії документів) обґрунтування/пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань / пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та

інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов`язків.

Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.

Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента:

1. Акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030.

2. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 599).

3. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна.

4. Інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326.

5. Документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків).

6. Копія наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства, викликане обставинами непереборної сили (із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення (за можливості)).

7. Документ або повідомлення оператора поштового зв`язку (вказується посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв`язку та/або об`єктів поштового зв`язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

8. Документ або повідомлення банку (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв`язку із введенням воєнного стану.

9. Копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов`язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв`язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку. Надається разом із документом або повідомленням,

зазначеним у пункті 8 цього Переліку.

10. Документ або повідомлення (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщено таке повідомлення), що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Казначейства у зв`язку з введенням воєнного стану.

11. Повідомлення, що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, суб`єкта господарювання до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скріншот повідомлення в месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках.

12. Документ, що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов`язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет-провайдера).

13. Документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об`єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо).

14. Документи, що свідчать про акти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна та примусове захоплення приміщення (копія заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження тощо).

15. Документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за результатами розгляду такої заяви.

16. Документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливості їх вивезення з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (інформація про подання до контролюючого органу повідомлення згідно пункту 44.5 статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України, повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України).

17. Подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що відповідальність, яка передбачена Податковим кодексом України за невиконання/несвоєчасне виконання платником податків податкового обов`язку, не застосовується до такого платника податків, стосовно якого контролюючим органом прийнято рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку. При цьому таке рішення приймається контролюючим органом за результатами розгляду поданої платником заяви про відсутність можливості виконати податковий обов`язок разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені затвердженим наказом Міністерства фінансів України "Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок", а також разом з іншими (у разі потреби) додатковими документами обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави неможливості виконання платником податків податкового обов`язку. Приймаючи рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку за заявою платника податків та наданими ним копіями документів, контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили

(форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку.

Позивач не заперечується та матеріалами справи підтверджується, що грошові зобов`язання самостійно задекларовані позивачем сплачено з порушенням встановлених строків.

За таких обставин, позивач не є тим платником податків, який звільняється від відповідальності за невиконання (несвоєчасне виконання) податкового обов`язку на підставі підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в редакції, діючій станом на дату прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Довід позивача стосовно того, що контролюючий орган не довів можливість своєчасного виконання позивачем податкового обов`язку зі сплати податку на додану вартість, не заслуговує на увагу суду, оскільки за приписами Порядку № 225 обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган лише у випадку подання платником податків до контролюючого органу заяви про відсутність можливості виконати податковий обов`язок разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені затвердженим наказом Міністерства фінансів України "Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок", а позивач таку заяву та такі копії документів до контролюючого органу не подавав.

Як свідчать матеріали справи та не спростовано позивачем, ПОПС "Агрофірма "Перемога" документи щодо неможливості вчасно виконати свої грошові зобов`язання до відповідача не надавала. Відтак, посилання на об`єктивні обставини, що унеможливили своєчасне виконання позивачем своїх податкових зобов`язань, суд вважає необґрунтованим.

Відповідно до статті 14 1 Закону України від 02 грудня 1997 року №671/97-ВР "Про торгово-промислові палати" (із змінами та доповненнями) (далі Закон № 671) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Статтею 14 Закону № 671 передбачено, що торгово-промислова палата України: засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

ПОСП "Агрофірма "Перемога" не надало сертифікат торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин.

Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.-0-7.1 не є Сертифікатом, виданим ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою, згідно з чинним законодавством за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, а носить лише інформаційний характер в частині визнання військової агресії Російської Федерації проти України надзвичайною та невідворотною обставиною, що об`єктивно унеможливлює виконання зобов`язань, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Щодо обставини, які звільняють від відповідальності або пом`якшують відповідальність за вчинення податкових правопорушень відповідно до п. 112.8 ст. 112 та статті 112-1 Кодексу, то за даними ГУ ДПС у Полтавській області такі обставин щодо ПОСП "Агрофірма "Перемога" відсутні.

Позивач зазначає про відсутність в його діях вини, як необхідної передумови для притягнення до відповідальності за статтею 124 ПК України, та стверджує, що податковий орган жодним чином не обґрунтував підстави для застосування саме п. 124.3 ст. 124 ПК України, зокрема не довів наявність у діях позивача умислу, оскільки несвоєчасна сплата самостійно задекларованого грошового зобов`язання з податку на прибуток відбулася виключно через скрутне фінансове становище позивача, спричинене запровадженням в Україні воєнного стану.

Доводи позивача свідчать про необґрунтованість твердження позивача про неможливість своєчасно здійснити сплату грошових зобов`язань з податку на додану вартість, оскільки не встановлений причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на позивача та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку.

При цьому звертаємо увагу на приписи статті 36 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 36.3 якої податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на зазначене, контролюючим органом доведено умисел платника податків на вчинення податкового правопорушення, оскільки платник мав фінансову можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчинив своєчасних дій щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Також у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а Верховним Судом зазначено, що "умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Затримка сплати узгоджених податкових зобов`язань при обізнаності про їх обов`язкову сплату та за наявності обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання визначається як протиправна дія платника податків. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених для платника податків".

Суд звертає увагу щодо обізнаності платника податків із наявністю обов`язку щодо сплати податкового зобов`язання, а саме ПОПС "Агрофірма "Перемога" було сплачено суму податкового зобов`язання за вищевказані періоди із запізненням, тобто платник податків усвідомлював, що такий обов`язок в нього існує, до того ж, позивачем було самостійно визначено суму податкового зобов`язання. Отже, на етапі підготовки податкової звітності платник податків усвідомлював про обов`язок в подальшому сплатити дані зобов`язання.

Суд зауважує, що про терміни сплати узгодженого зобов`язання інформація міститься в інтерактивному календарі на сайті ДПС та у відкритій частині електронного кабінету платника податку та знаходиться у вільному доступі.

Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перемога" самостійно визначило та подало податкові декларації з рентної плати за користування надрами, в яких задекларувало суми податкових зобов`язань до сплати. Вказані декларації були складені і підписані відповідно до ст.48 Кодексу, та подані у спосіб, визначений діючими законодавством. В електронному кабінеті платника засобами податкового календаря контролюючий орган нагадує терміни декларування та сплати податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Приватно-орендного сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Перемога" було обізнано з вимогами Кодексу в частині своєчасності та повноти сплати податку на додану вартість, у визначені законодавством терміни, а також з порядком перерахування узгодженого грошового зобов`язання до бюджету.

Отже, суд вважає, що позивач був обізнаний із вимогами законодавства України в частині повноти, правильності та своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, про обставини, які звільняють від відповідальності або пом`якшують відповідальність за вчинення податкових правопорушень, відтак є доведеним наявність вини позивача у несвоєчасній сплати грошових зобов`язань і застосуванні відповідачем на підставі цього штрафних санкцій у розмірі 25% від суми несвоєчасно сплачених зобов`язань.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Системно проаналізувавши положення законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перемога" (вул. Свободи, 29, с.Удовиченки, Полтавський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 03772080) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко