Рішення

від 24.04.2024 по справі 460/1008/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2024 року м. Рівне№460/1008/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "БЛОК-ФОРТ" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства "БЛОК-ФОРТ"до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204060/2023/000083 та рішення про коригування митної вартості товарів від 03.11.2023 №UA204060/2023/000036/2.

Ухвалою судді Жуковської Л.А. від 30.01.2024 відкрито провадження в справі №460/1008/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою судді Жуковської Л.А. від 14.02.2024 відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Розпорядженням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 №58, відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року №2 (у редакції змін, внесених рішенням зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року №4) у зв`язку з відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Жуковської Л.А., головуючої судді у справі №460/1008/24, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду - призначено повторний автоматизований розподіл справи №460/1008/24.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №460/1008/24 визначено головуючу суддю Друзенко Н.В.

Ухвалою суду від 22.02.2024 прийнято адміністративну справу №460/1008/24 до провадження судді Друзенко Н.В; розгляд справи вирішено здійснити в строки, визначені частиною другою статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з позовною заявою, вимоги ПП "БЛОК-ФОРТ" ґрунтуються на тому, що за наявності усіх необхідних документів позивач звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів, зокрема таких як будівельне виробниче обладнання. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок чого було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.

Згідно з відзивом на позовну заяву Рівненська митниця позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах неточностей та невідповідностей, зокрема допущені помилки в реєстраційних номерах транспортного засобу: зазначено AC223HK/AC473XF, а вірно AC4223HK/AC4713XF. За таких підстав та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації. Вказує, що декларантом подано додаткові документи, але в недостатній кількості. Сторона відповідача вказує, що у повній відповідності з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Ствердила, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості. Для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів, згідно рівнів митної вартості ЄАІС Держмитслужби. За наведеного сторона відповідача зауважила, що оспорювана картка відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стороною позивача подано відповідь на відзив. Вважає необгрунтованими доводи відповідача наведені у відзиві. Звертає увагу, що описки не спростовують та не унеможливлюють ідентифікацію інвойсу та пакувального листа, адже у даних документах містяться інші відомості за якими можна ідентифікувати продавця товару. Вказує, що 03.07.2023 позивачем завозились GMT піддони ливарні розміром 900х608х25 мм в кількості 500 шт, а 02.11.2023 завозився товар виготовлений іншим виробником з іншими індивідуальними характеристиками, що впливає на ціну товару.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Між Приватним підприємством "БЛОК-ФОРТ" (Покупець) та HEMAN MISHA TRADING CO. LTD (Продавець) укладено Контракт №0601/22 від 06.01.2022 (далі-Контракт). Відповідно до п. 1.1 Контракту, Продавець приймає на себе зобов`язання поставити і передати у власність Покупця будівельне виробниче обладнання та/або інший товар (надалі - Товар). Згідно з п. 1.2 Контракту, Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах визначених цим Контрактом. Відповідно до п. 1.3 Контракту, асортимент, номенклатура товару, його кількість, вартість та інші дані, необхідні для організації поставок вказуються у Специфікаціях до даного Контракту, які оформляються на кожну партію Товару і є невід' ємними частинами даного Контракту. Умови поставки кожної партії Товару затверджується Сторонами у Специфікації до цього Контракту на конкретну парті Товару. Поставка Товару здійснюється відповідно до законодавства України згідно з правилами INCOTERMS 2020 (п. 2.1. Контракту). Валюта здійснення розрахунків за цим Контрактом долар США. Ціна Товару, що поставляється по даному Контракту встановлена Сторонами відповідно до правил INCOTERMS 2020, якщо інші умови поставки Товару не зазначено у відповідній Специфікації. Загальна сума Контракту складається із загальної суми Товарів поставлених відповідно до підписаних Специфікацій до цього Контракту. У вартість Товару включається вартість упаковки, маркування, тари, навантаження та сертифікату походження. Витрати пов`язані з виконанням цього Контракту розподіляються між Сторонами відповідно до правил INCOTERMS 2020 (пункти 3.1., 3.2., 3.4., 3.5. Контракту).

Відповідно до Інвойсу № 1 від 08.09.2023, визначено 45 позицій товару на загальну суму 25568,56 доларів США. Вказано контейнер TEMU3960680/20, коносамент №146300739392 від 08.09.2023, умови поставки CIF GDANSK Poland. Кількість місць 227, вага нетто 25462,77 кг, вага брутто 25582,34 кг. Відповідно до Специфікації від 08.09.2023 № 3 до Контракту від 06.01.2022 №0601/22, Інвойсу № 1 від 08.09.2023 сторонами Контракту було погоджено поставку товару на 45 позицій, загальну вартість визначено 25568,56 доларів США, умови поставки CIF GDANSK Poland. Кількість місць 227, вага нетто 25462,77 кг, вага брутто 25582,34 кг.

У позовній заяві зазначено, що після прибуття товару до порту Гданськ, у зв`язку з неможливістю завантажити весьтовар на автомобільний транспорт, сторони скоригували (зменшили) замовлення товару на 10 позицій. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Відповідно до Інвойсу № 1 від 30.10.2023, визначено 35 позицій товару на загальну суму 23123,86 доларів США. Перегружено з контейнера TEMU3960680/20, коносамент №146300739392 від 08.09.2023, автомобіль DAF АС223НК/АС473FF, умови поставки CIF GDANSK Poland. Кількість місць 120, вага нетто 22817,604 кг, вага брутто 22920,91 кг.

Згідно з пакувальним листом № 1 від 30.10.2023 товар перегружено з контейнера TEMU3960680/20, коносамент №146300739392 від 08.09.2023, автомобіль DAF АС223НК/АС473FF, умови поставки CIF GDANSK Poland. Кількість місць 120, вага нетто 22817,604 кг, вага брутто 22920,91 кг.

Відповідно до інвойсу від 20.10.2023 №ZA 0046/10/2023/ОР (рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг), перевантаження при транзиті в Україну з контейнера в автомобіль становить 1500 євро.

Відповідно до CMR 4253/1/2023ОР завантаження товару 31.10.2023 Гданськ (реєстраційний номер транспортного засобу - AC4223HK/AC4713XF), вага брутто 22920,91 кг, з контейнера TEMU3960680, 120 упаковок. Наведене узгоджується з транзитним супровідним документом №23PL322010NS691U55.

Міжнародні транспортні послуги по доставці вантажу: Гданськ (Польща) м/п Дорохуськ (Польща) Ягодин (Україна) складають 61700,00 грн, що підтверджується рахунком-фактурою від 01.11.2023 №10 (про надання транспортно- експедиційних послуг) та довідкою ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати від 01.11.2023 №10.

Оплата товару на суму 23123,86 доларів США підтверджується платіжним документом від 27.12.2023.

02.11.2023 позивачем подано МД №23UA204060011435U0 для митного оформлення товарів, зокрема: GMT піддони ливарні (товар №2), машини для змішування або перемішування твердих речовин бетономішалки з приводом від електро-двигуна (товар №4); вироби з чорних металів відра оцинковані для побутових потреб (товар №5); електричні кабелі живлення напруги не більш як 1000В, оснащені з`єднувальними пристроями (товар №6); інструменти ручні - лопати штикові та совкові (товар №7); інструменти ручні, що використовуються в сільському господарстві (товар №8); інструменти ручні граблі (товар №9).

Митну вартість партії товару, заявлено за основним (1) методом визначення митної вартості за ціною договору, про що свідчить інформація, внесена до гр.43 МД. Вартість товарів становить 957644,99 грн, що складається з вартості товару 23123,86 USD та витрат на транспортування товару у розмірі 61700,00 грн та 1500 євро (з розрахунку у національній валюті України за курсом НБУ на день подання МД).

На підтвердження митної вартості, декларант подав такі документи (гр.44 МД): пакувальний лист до інвойсу від 30.10.2023 №1, рахунок-фактура (інвойс) від 30.10.2023 №1, коносамент від 08.09.2023 №146300739392, автотранспортна накладна від 31.10.2023 №4253/1/2023/ОP, транзитний супровідний документ T1 від 31.10.2023 №23PL322010NS691U55, декларація про походження товару від 30.10.2023 №1, інвойс від 08.09.2023 №1, рахунок-фактура від 01.11.2023 №10 (про надання транспортно- експедиційних послуг), рахунок-фактура від 20.10.2023 №ZA0046/10/2023/OP (про надання транспортно-експедиційні послуги з перезавантаження контейнера на авто), довідка ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати від 01.11.2023 №10, контракт від 06.01.2022 №0601/22, специфікація від 08.09.2023 №3 до контракту, договір-заявки про перевезення від 31.10.2023 №5, інформаційний лист до інвойсу від 08.09.2023 №1, лист про відсутність страхування від 02.11.2023, лист про відсутність страхування від 02.11.2023.

Митним органом сформовано Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №UA204060/2023/000083 (далі Картка відмови), якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів. Причини відмови: митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються у зв`язку з: встановленими неточностями при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів та у зв`язку із неподанням декларантом усіх додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 3 ст. 53 МКУ. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2023 №UA204060/2023/000036/2 відповідно до вимог ст. 49 66 МКУ. Підстава: статті 49 66, 256, 257 МКУ.

Митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 03.11.2023 №UA204060/2023/000036/2, яким митну вартість товарів 2, 4 - 9 скориговано за другорядним резервним методом (6).

Графа 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості:

I. Митна вартість імпортованих товарів №№2, 4 - 9 не може бути визнана за ціною за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) подані до митного оформлення документи містять окремі розбіжності та неточності:

1.1. Рахунок-фактура (iнвойс) №1 від 30.10.2023, Пакувальний лист (Packing list) №1 від 30.10.2023 допущені неточності в реквізитах адреси продавця, згідно контракту Room 709, Unit 1, Building 5, Jinyi Yixin Court, No 180 Tongbai Road, Zhonguyan District, Zhengzhou City, Henan Province, зазначено Room 709, Unit 1, Building 5, Jinyi Yixin Court, No 180 Zhonguyan District, Zhengzhou City, Henan Province, також в даних документах допущені помилки в реєстраційних номерах транспортного засобу зазначено AC223HK/AC473XF вірно AC223HK/AC473XF.

1.2. Відповідно до п.6,4 контракту №0601/22 від 06.01.2022 продавець разом з товаром зобов`язаний передати перевізнику або уповноваженому представнику покупця оригінали документів: сертифікат походження товару (загальної форми), експортну декларацію, дані документи не надані до митного оформлення.

1.3. Товар №2 GMT піддони ливарні, уже проводилось митне оформлення по даному контракту МД UA 204060/2023/006108 від 03.07.2023 по вартості 1,46 долар за кілограм.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей стосовно вартості товарів.

2. Не надання додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

II. Митниця володіє інформацією стосовно митної вартості аналогічних товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів згідно цінової інформації наявної в ЄАІС Держмитслужби:

Товар №2 МД від 03.07.2023 №UA204060/2023/006108 1,46USD/ кг.

Товар №4 МД від 18.09.2023 №UA408020/2023/56163 3,32USD/кг.

Товар №5 МД від 20.10.2023 №UA209110/2023/0063959 3,87USD/кг.

Товар №6 МД від 31.08.2023 №UA401020/2023/45366 16,41USD/кг.

Товар №7 МД від 22.08.2023 №UA401020/2023/43475 2,52 USD/кг.

Товар №8 МД від 03.10.2023 №UA500080/2023/008936 2,52 USD/кг.

Товар №9 МД від 17.10.2023 №UA806070/2023/005338 2,52 USD/кг.

III. Заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів: виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованих товарів на заявлених комерційних умовах поставки; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України з розрахунку:

Товар №2 МД від 03.07.2023 №UA204060/2023/006108 1,46USD/кг.*15160кг., 22133,60USD= 802686,0708 грн.

Товар №4 МД від 18.09.2023 №UA408020/2023/56163 3,32USD/кг.*851кг. 2825,32USD = 102461,6424 грн.

Товар №5 МД від 20.10.2023 №UA209110/2023/0063959 3,87USD/кг.*1789,98кг. 4 6927,22USD = 251219,10 грн.

Товар №6 МД від 31.08.2023 №UA401020/2023/45366 16,41USD/кг.*3,56кг. 58,4196USD = 2118,6160 грн.

Товар №7 МД від 22.08.2023 №UA401020/2023/43475 2,52 USD/кг.*61,974кг. 156,1745USD = 5663,7463 грн.

Товар №8 МД від 03.10.2023 №UA500080/2023/008936 2,52 USD/кг.*3,65кг. 9,198USD = 333,5700 грн.

Товар №9 МД від 17.10.2023 №UA806070/2023/005338 2,52 USD/кг.*6,44кг. 16,2288USD = 588,5455 грн.

Випуск імпортованих товарів у вільний оббіг здійснено за митною декларацією від 03.11.2023 № UA204060/2023/011476.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено судом, у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем вказано, що митна вартість імпортованих товарів №№2, 4 - 9 не може бути визнана за ціною за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення документи містять окремі розбіжності та неточності, зокрема: (1) Рахунок-фактура (iнвойс) №1 від 30.10.2023, Пакувальний лист (Packing list) №1 від 30.10.2023 допущені неточності в реквізитах адреси продавця, згідно контракту Room 709, Unit 1, Building 5, Jinyi Yixin Court, No 180 Tongbai Road, Zhonguyan District, Zhengzhou City, Henan Province, зазначено Room 709, Unit 1, Building 5, Jinyi Yixin Court, No 180 Zhonguyan District, Zhengzhou City, Henan Province, також в даних документах допущені помилки в реєстраційних номерах транспортного засобу зазначено AC223HK/AC473XF вірно AC223HK/AC473XF; (2) Відповідно до п.6,4 контракту №0601/22 від 06.01.2022 продавець разом з товаром зобов`язаний передати перевізнику або уповноваженому представнику покупця оригінали документів: сертифікат походження товару (загальної форми), експортну декларацію, дані документи не надані до митного оформлення; (3) Товар №2 GMT піддони ливарні, уже проводилось митне оформлення по даному контракту МД UA 204060/2023/006108 від 03.07.2023 по вартості 1,46 долар за кілограм.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать на користь висновку про необґрунтованість такого рішення відповідача, з огляду на наступне.

Щодо неточностей в реквізитах адреси продавця та помилок в реєстраційних номерах транспортного засобу, суд зазначає таке.

Рахунок-фактура (iнвойс) №1 від 30.10.2023, Пакувальний лист (Packing list) №1 від 30.10.2023 містять такі реквізити адреси продавця: Room 709, Unit 1, Building 5, Jinyi Yixin Court, No 180 Zhonguyan District, Zhengzhou City, Henan Province, China.

Відповідно до Контракту реквізити адреси продавця: Room 709, Unit 1, Building 5, Jinyi Yixin Court, No 180 Tongbai Road, Zhonguyan District, Zhengzhou City, Henan Province, China.

Тобто, неточність в реквізитах адреси продавця стосовно відсутності в Рахунку-фактурі (iнвойс) №1 від 30.10.2023 та Пакувальному листі (Packing list) №1 від 30.10.2023 зазначення - Tongbai Road. В решті реквізити адреси продавця ідентичні.

Більше того, у даних документах містяться інші відомості за якими можна ідентифікувати продавця товару.

Також в Рахунку-фактурі (iнвойс) №1 від 30.10.2023 та Пакувальному листі (Packing list) №1 від 30.10.2023 зазначено автомобіль DAF АС223НК/АС473FF.

Суд зауважує, що митним органом у рішенні про коригування вказано однаковий номер транспортного засобу - AC223HK/AC473XF як помилкового та вірного.

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує щодо допущених помилок в реєстраційних номерах транспортного засобу - AC223HK/AC473XF, вірно - AC4223HK/AC4713XF.

Судом встановлено, що реєстраційний номер транспортного засобу - AC4223HK/AC4713XF міститься у міжнародній автотранспортній накладній СМR від 31.10.2023 № 4253/1/2023/0P, а також рахунку-фактурі від 01.11.2023 №10 (про надання транспортно- експедиційних послуг), довідці ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати від 01.11.2023 №10.

У відповідності до вказаних документів, міжнародні транспортні послуги по доставці вантажу: Гданськ (Польща) м/п Дорохуськ (Польща) Ягодин (Україна) складає 61700,00 грн.

Судом встановлено, що вказані витрати на транспортування включено до митної вартості. Тобто, позивачем заявлено повні та точні відомості щодо витрат на транспортування товарів, що підтверджується документально належними та необхідними документами.

Отже, наведені відповідачем розбіжності не впливають на числове значення митної вартості товарів.

За наведеного, вищезазначені відповідачем обставини є безпідставними тa необгрунтованими, оскільки позивачем було надано всі необхідні документи, передбачені пунктом 6 частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, що підтверджують понесені декларантом витрати на транспортування товарів, які були включені до митної вартості товарів.

Щодо зауважень митного органу про те, що відповідно до п.6.4 контракту №0601/22 від 06.01.2022 продавець разом з товаром зобов`язаний передати перевізнику або уповноваженому представнику покупця оригінали документів: сертифікат походження товару (загальної форми), експортну декларацію, дані документи не надані до митного оформлення, суд звертає увагу, що в силу вимог частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Суд наголошує, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять розбіжностей в числових значеннях митної вартості товару, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та чітко встановлюють вартість партії товару у розмірі 23123,86 USD та зокрема, товарів №№2, 4-9 на однаковому рівні, як і було сплачено позивачем.

Суд вважає, що зазначені в рішенні про коригування митної вартості зауваження не є розбіжностями і не вливають на числові значення митної вартості, а також не спростовують реальну вартість імпортованого товару.

Суд наголошує, що вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені статтею 53 Митного кодексу України заборонено.

За наведеного, вищезазначені доводи відповідача, суд вважає безпідставними та не бере до уваги.

Судом встановлено, що декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Контракт, рахунки-фактури (інвойси) і банківський платіжний документ про оплату імпортованих товарів не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну.

Навпаки усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товарів.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Отже, дійсною причиною коригування були відомості, які містилися в інформаційних системах про раніше визнану митну вартість подібних товарів, оскільки в спірному рішенні відповідача вказано про те, що Товар №2 GMT піддони ливарні, уже проводилось митне оформлення по даному контракту МД UA204060/2023/006108 від 03.07.2023 по вартості 1,46 долар за кілограм.

Також було зазначено, що митниця володіє інформацією стосовно митної вартості аналогічних товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів згідно цінової інформації наявної в ЄАІС Держмитслужби: товар №2 МД від 03.07.2023 №UA204060/2023/006108 1,46USD/ кг; товар №4 МД від 18.09.2023 №UA408020/2023/56163 3,32USD/кг; товар №5 МД від 20.10.2023 №UA209110/2023/0063959 3,87USD/кг; товар №6 МД від 31.08.2023 №UA401020/2023/45366 16,41USD/кг; товар №7 МД від 22.08.2023 №UA401020/2023/43475 2,52 USD/кг; товар №8 МД від 03.10.2023 №UA500080/2023/008936 2,52 USD/кг; товар №9 МД від 17.10.2023 №UA806070/2023/005338 2,52 USD/кг.

Фактично в основу оскаржуваних рішень покладено лише ті обставини, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості товарів, яка грунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях товарів, ввезених приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, та митне оформлення яких здійснено за МД від 03.07.2023 №UA204060/2023/006108, МД від 18.09.2023 №UA408020/2023/56163, МД від 20.10.2023 №UA209110/2023/0063959, МД від 31.08.2023 №UA401020/2023/45366, МД від 22.08.2023 №UA401020/2023/43475, МД від 03.10.2023 №UA500080/2023/008936, МД від 17.10.2023 №UA806070/2023/005338.

Щодо товару №2, судом встановлено судом, що відповідно до МД №23UA204060011435U0 від 02.11.2023 товар №2 - GMT піддони ливарні: - GMT foundry pallets 1090Ч750x35mm / GMT піддони ливарні розміром 1090Ч750Ч35мм - 200шт; - GMT foundry pallets 800x600Ч25mm / GMT піддони ливарні розміром 800х600Ч25мм - 250шт; - PVC pallets 800Ч600Ч25mm / PVC піддони ливарні розміром 800Ч600Ч25мм - 250шт.

Суд звертає увагу, що за МД UA204060/2023/006108 від 03.07.2023, позивачем завозились GMT піддони ливарні розміром 900х608х25 мм в кількості 500 шт. Тобто, 02.11.2023 завозився товар з іншими індивідуальними характеристиками та в іншій кількості.

Також, щодо інших товарів, до яких відповідачем прирівняно імпортовані позивачем товари, судом встановлено наступне:

товар №4 (машини для змішування або перемішування твердих речовин бетономішалки з приводом від електро-двигуна), за МД від 18.09.2023 №UA408020/2023/56163 (3,32USD/кг) товар №1 бетономішалки та розчинозмішувачі;

товар №5 (вироби з чорних металів відра оцинковані для побутових потреб) за МД від 20.10.2023 №UA209110/2023/0063959 (3,87USD/кг) товар №15 вироби столові, кухонні з чорних металів: відро оцинковане будівельне 15 л Grad 195 шт;

товар №6 (електричні кабелі живлення напруги не більш як 1000В, оснащені з`єднувальними пристроями) за МД від 31.08.2023 №UA401020/2023/45366 (16,41USD/кг) товар №7 кабелі із з`єднувальними деталями для напруги не більш як 1000В;

товар №7 (інструменти ручні - лопати штикові та совкові) за МД від 22.08.2023 №UA401020/2023/43475 (2,52 USD/кг) товар №2 інструменти ручні, лопати з чорних металів;

товар №8 (інструменти ручні, що використовуються в сільському господарстві: вила сіно-гнойові) за МД від 03.10.2023 №UA500080/2023/008936 (2,52 USD/кг) товар №5 ручні інструменти з недорогоцінних металів, використовувані у сільському господарстві та садівництві, вила та коси;

товар №9 (інструменти ручні граблі (виті/віялові)) за МД від 17.10.2023 №UA806070/2023/005338 (2,52 USD/кг) товар №3 інструменти ручні для саду та городу: граблі розсувні, дротові (гальваніка).

Однак при цьому, судом встановлено, що порівнювані митницею товари відрізняються за виробником товару, і за кількістю товару, і за країною походження/експорту, і за умовами поставки.

Прирівнювання цін товарів різних виробників, різного матеріалу і призначення ні за яких умов не може вважатися обґрунтованим та підставним, як і ціни різних постачальників, з різних куточків світу, що мають різні умови поставки.

Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Суд зазначає, що інформація щодо вартості аналогічних товарів не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в інформаційних системах мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Разом з тим, на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер МД, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованим та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

За наведеного, суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

Отже, вищенаведене не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів та коригування митної вартості товарів.

З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості і похідного рішення картки відмови у прийнятті митної декларації.

Також суд зауважує на тому, що відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальні формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

Таким чином, стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тому, що зазначена процедура взагалі проводилась, як і тому, що ним здійснювався саме послідовний вибір методу.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

За наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 34110,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В позовній заяві стороною позивача заявлено про присудження судових витрат, понесених на професійну правничу у розмірі 34110,00 грн.

Судом встановлено, що між ПП «БЛОК-ФОРТ» та Адвокатським об`єднанням «BEPITI ГРУП» (далі Адвокатське об`єднання) укладено Договір про надання правничої допомоги від 17.11.2023 №17-11. Відповідно до п. 1.1 якого, за цим Договором Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту професійну правничу (правову) допомогу щодо захисту інтересів останнього в органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, перед фізичними та юридичними особами, органах прокуратури, поліції, МВС, державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями, в органах судової влади (судах всіх інстанцій та юрисдикцій), у судових процесах які розпочаті, або будуть розпочаті де стороною по справі є Клієнт, в тому числі у судових процесах, які впливають або можуть впливати на права, обов`язки та інтереси Клієнта (далі - Послуги), а Клієнт зобов`язується оплатити такі Послуги.

Згідно з п.1 Додаткової угоди від 17.11.2023 № 1 до Договору № 17-11 про надання правничої допомоги від 17.11.2023 (далі - Додаткова угода), згідно п.п. 1.1, 2.1, 2.2, Договору, Сторони узгодили надання Виконавцем переліку юридичних послуг з наступних питань. Комплексне юридичне супроводження судового спору в суді першої інстанції. Звернення до Рівненського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів від 03.11.2023 № UA204060/2023/000036/2 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204060/2023/000083, зокрема: аналіз матеріалів справи та формування правової позиції; підготовка та подання до суду позовної заяви; контроль розгляду справи, включаючи процесуальні строки; підготовка необхідних процесуальних документів (заяви, клопотання); підготовка письмових пояснень (посилення правової позиції з огляду на хід розгляду справи); підготовка та подання відповіді на відзив відповідача; підготовка та подання клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу; участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди, загальна вартість послуг Виконавця, передбачених п. 1 Додаткової угоди, становить 34110,00 грн, які Клієнт зобов`язаний оплатити на рахунок Виконавця протягом трьох календарних днів з дня підписання цієї Додаткової угоди та отримання Виконавцем відповідного рахунку.

Адвокатським об`єднанням виставлено рахунок-фактуру № 31-10 від 31.10.2023 на суму 34110,00 грн. Позивачем було сплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.11.2023 № 699.

Долученими до справи документами доведено факт надання правничої допомоги, однак, суд не може погодитися із його розміром, позаяк суду не подано детальний опис робіт (наданих послуг).

Більше того, суд звертає увагу, що дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, що унеможливлює участі адвоката у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, затрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, суд дійшов висновку, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 34110,00 грн, є надмірною, неспівмірною із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, отже підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За наведеного, виходячи з критерію пропорційності та реальності адвокатських витрат, суд приходить до висновку, що присудженню позивачу підлягають витрати на правову допомогу, обґрунтована сума яких складає 11370,00 грн.

В решті розрахунок вартості витрат на правову допомогу не є співмірним ні з часом, витраченим адвокатом на супроводження справи, ні з самою складністю справи.

Щодо стягнення витрат на проведення експертизи у розмірі 5850,00 грн, суд враховує наступне.

За приписами ч. 1 статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до ч. 5, ч. 6 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Положення статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові по справі №640/19089/20 від 13.07.2021.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.11.2023 по справі №712/4126/22 (провадження № 14-123цс23) щодо відшкодування витрат за проведення експертизи дійшла наступних висновків:

"Витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат (стаття 132, КАС України, стаття 123 ГПК України, стаття 133 ЦПК України).

Висновок експерта може бути підготовлений як підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи.

У випадку подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зокрема, інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і у разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, такий висновок не приймається судом до розгляду (стаття 101 КАС України, стаття 98 ГПК України, стаття 102 ЦПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.

Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ."

Судом встановлено, що 04.12.2023 Рівненською торгово-промисловою палатою складено Експертний висновок І-259. Підстава для проведення експертизи: лист-заявка №30/11 від 30.11.2023, договір на виконання незалежної оцінки від 30.11.2023. Позивачем сплачено в розмірі 5850,00 грн послуги Рівненської торгово-промислової палати за проведення незалежної оцінки товару, що підтверджується платіжною інструкцією від 01.12.2023 № 223.

Суд зауважує, що експертиза була проведена до подання позову - з метою подання до Рівненської митниці, а не до суду.

Листом від 16.01.2024 Рівненська митниця (щодо заяви позивача в порядку ч.8 ст. 55 Митного кодексу України) повідомила, що Експертний висновок І-259 від 04.12.2023 до митної декларації не подавався.

Відповідно до ч.8 ст. 55 Митного кодексу України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Суд зауважує, що предметом оскарження в межах даної справи є картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд наголошує, що Експертний висновок І-259 від 04.12.2023 не враховано судом при вирішенні справи по суті - як доказ відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

За наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на проведення експертизи у розмірі 5850,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватного підприємства "БЛОК-ФОРТ" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204060/2023/000083 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204060/2023/000036/2 від 03.11.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці на користь Приватного підприємства "БЛОК-ФОРТ" судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 6056,00 грн та у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11370,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 24 квітня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Приватне підприємство "БЛОК-ФОРТ" (масив "ЛИСА ГОРА", 5А, с.Немовичі, Рівненська обл., Сарненський р-н, 34540, ЄДРПОУ/РНОКПП 43278215)

Відповідач - Рівненська митниця Державної митної служби України (вул. Соборна, 104, м.Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Н.В. Друзенко