Постанова

від 16.01.2025 по справі 460/1008/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/1008/24 пров. № А/857/12497/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В., Довгої О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року (суддя Друзенко Н.В., ухвалене в м. Рівне) у справі № 460/1008/24 за адміністративним позовом Приватного Підприємства "Блок - Форт" до Рівненської митниці про визнання протиправними дій та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "БЛОК-ФОРТ" звернулось в суд з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204060/2023/000083 та рішення про коригування митної вартості товарів від 03.11.2023 №UA204060/2023/000036/2.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач- Рівненська митниця, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в позові.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством "БЛОК-ФОРТ" (Покупець) та HEMAN MISHA TRADING CO. LTD (Продавець) укладено Контракт №0601/22 від 06.01.2022 (далі-Контракт). Відповідно до п. 1.1 Контракту, Продавець приймає на себе зобов`язання поставити і передати у власність Покупця будівельне виробниче обладнання та/або інший товар (надалі - Товар). Згідно з п. 1.2 Контракту, Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах визначених цим Контрактом. Відповідно до п. 1.3 Контракту, асортимент, номенклатура товару, його кількість, вартість та інші дані, необхідні для організації поставок вказуються у Специфікаціях до даного Контракту, які оформляються на кожну партію Товару і є невід' ємними частинами даного Контракту. Умови поставки кожної партії Товару затверджується Сторонами у Специфікації до цього Контракту на конкретну парті Товару. Поставка Товару здійснюється відповідно до законодавства України згідно з правилами INCOTERMS 2020 (п. 2.1. Контракту). Валюта здійснення розрахунків за цим Контрактом долар США. Ціна Товару, що поставляється по даному Контракту встановлена Сторонами відповідно до правил INCOTERMS 2020, якщо інші умови поставки Товару не зазначено у відповідній Специфікації. Загальна сума Контракту складається із загальної суми Товарів поставлених відповідно до підписаних Специфікацій до цього Контракту. У вартість Товару включається вартість упаковки, маркування, тари, навантаження та сертифікату походження. Витрати пов`язані з виконанням цього Контракту розподіляються між Сторонами відповідно до правил INCOTERMS 2020 (пункти 3.1., 3.2., 3.4., 3.5. Контракту).

Відповідно до Інвойсу № 1 від 08.09.2023, визначено 45 позицій товару на загальну суму 25568,56 доларів США. Вказано контейнер TEMU3960680/20, коносамент №146300739392 від 08.09.2023, умови поставки CIF GDANSK Poland. Кількість місць 227, вага нетто 25462,77 кг, вага брутто 25582,34 кг. Відповідно до Специфікації від 08.09.2023 № 3 до Контракту від 06.01.2022 №0601/22, Інвойсу № 1 від 08.09.2023 сторонами Контракту було погоджено поставку товару на 45 позицій, загальну вартість визначено 25568,56 доларів США, умови поставки CIF GDANSK Poland. Кількість місць 227, вага нетто 25462,77 кг, вага брутто 25582,34 кг.

Позивач зазначив, що після прибуття товару до порту Гданськ, у зв`язку з неможливістю завантажити весь товар на автомобільний транспорт, сторони скоригували (зменшили) замовлення товару на 10 позицій. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Відтак, відповідно до Інвойсу № 1 від 30.10.2023, визначено 35 позицій товару на загальну суму 23123,86 доларів США. Перегружено з контейнера TEMU3960680/20, коносамент №146300739392 від 08.09.2023, автомобіль DAF АС223НК/АС473FF, умови поставки CIF GDANSK Poland. Кількість місць 120, вага нетто 22817,604 кг, вага брутто 22920,91 кг.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно з пакувальним листом № 1 від 30.10.2023 товар перегружено з контейнера TEMU3960680/20, коносамент №146300739392 від 08.09.2023, автомобіль DAF АС223НК/АС473FF, умови поставки CIF GDANSK Poland. Кількість місць 120, вага нетто 22817,604 кг, вага брутто 22920,91 кг.

Відповідно до інвойсу від 20.10.2023 №ZA 0046/10/2023/ОР (рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг), перевантаження при транзиті в Україну з контейнера в автомобіль становить 1500 євро.

Відповідно до CMR 4253/1/2023ОР завантаження товару 31.10.2023 Гданськ (реєстраційний номер транспортного засобу - AC4223HK/AC4713XF), вага брутто 22920,91 кг, з контейнера TEMU3960680, 120 упаковок. Наведене узгоджується з транзитним супровідним документом №23PL322010NS691U55.

Як вбачається з рахунку-фактури від 01.11.2023 №10 (про надання транспортно- експедиційних послуг) та довідки ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати від 01.11.2023 №10 міжнародні транспортні послуги по доставці вантажу: Гданськ (Польща) м/п Дорохуськ (Польща) Ягодин (Україна) складають 61700,00 грн.

Також, оплата товару на суму 23123,86 доларів США підтверджується платіжним документом від 27.12.2023.

З матеріалів справи встановлено, що 02.11.2023 позивачем подано МД №23UA204060011435U0 для митного оформлення товарів, зокрема: GMT піддони ливарні (товар №2), машини для змішування або перемішування твердих речовин бетономішалки з приводом від електро-двигуна (товар №4); вироби з чорних металів відра оцинковані для побутових потреб (товар №5); електричні кабелі живлення напруги не більш як 1000В, оснащені з`єднувальними пристроями (товар №6); інструменти ручні - лопати штикові та совкові (товар №7); інструменти ручні, що використовуються в сільському господарстві (товар №8); інструменти ручні граблі (товар №9). Митну вартість партії товару, заявлено за основним (1) методом визначення митної вартості за ціною договору, про що свідчить інформація, внесена до гр.43 МД. Вартість товарів становить 957644,99 грн, що складається з вартості товару 23123,86 USD та витрат на транспортування товару у розмірі 61700,00 грн та 1500 євро (з розрахунку у національній валюті України за курсом НБУ на день подання МД).

ПП "Блок - Форт" для підтвердження митної вартості, подано такі документи (гр.44 МД): пакувальний лист до інвойсу від 30.10.2023 №1, рахунок-фактура (інвойс) від 30.10.2023 №1, коносамент від 08.09.2023 №146300739392, автотранспортна накладна від 31.10.2023 №4253/1/2023/ОP, транзитний супровідний документ T1 від 31.10.2023 №23PL322010NS691U55, декларація про походження товару від 30.10.2023 №1, інвойс від 08.09.2023 №1, рахунок-фактура від 01.11.2023 №10 (про надання транспортно- експедиційних послуг), рахунок-фактура від 20.10.2023 №ZA0046/10/2023/OP (про надання транспортно-експедиційні послуги з перезавантаження контейнера на авто), довідка ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати від 01.11.2023 №10, контракт від 06.01.2022 №0601/22, специфікація від 08.09.2023 №3 до контракту, договір-заявки про перевезення від 31.10.2023 №5, інформаційний лист до інвойсу від 08.09.2023 №1, лист про відсутність страхування від 02.11.2023, лист про відсутність страхування від 02.11.2023.

Разом з тим, митним органом сформовано Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №UA204060/2023/000083 (далі Картка відмови), якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів. Причини відмови: митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються у зв`язку з: встановленими неточностями при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів та у зв`язку із неподанням декларантом усіх додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 3 ст. 53 МКУ. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2023 №UA204060/2023/000036/2 відповідно до вимог ст. 49 66 МКУ. Підстава: статті 49 66, 256, 257 МКУ.

Також, митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 03.11.2023 №UA204060/2023/000036/2, яким митну вартість товарів 2, 4 - 9 скориговано за другорядним резервним методом (6).

В Графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено наступне:

I. Митна вартість імпортованих товарів №№2, 4 - 9 не може бути визнана за ціною за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: 1) подані до митного оформлення документи містять окремі розбіжності та неточності: 1.1. Рахунок-фактура (iнвойс) №1 від 30.10.2023, Пакувальний лист (Packing list) №1 від 30.10.2023 допущені неточності в реквізитах адреси продавця, згідно контракту Room 709, Unit 1, Building 5, Jinyi Yixin Court, No 180 Tongbai Road, Zhonguyan District, Zhengzhou City, Henan Province, зазначено Room 709, Unit 1, Building 5, Jinyi Yixin Court, No 180 Zhonguyan District, Zhengzhou City, Henan Province, також в даних документах допущені помилки в реєстраційних номерах транспортного засобу зазначено НОМЕР_1 / НОМЕР_2 вірно НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . 1.2. Відповідно до п.6,4 контракту №0601/22 від 06.01.2022 продавець разом з товаром зобов`язаний передати перевізнику або уповноваженому представнику покупця оригінали документів: сертифікат походження товару (загальної форми), експортну декларацію, дані документи не надані до митного оформлення. 1.3. Товар №2 GMT піддони ливарні, уже проводилось митне оформлення по даному контракту МД UA 204060/2023/006108 від 03.07.2023 по вартості 1,46 долар за кілограм. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей стосовно вартості товарів.

2. Не надання додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

II. Митниця володіє інформацією стосовно митної вартості аналогічних товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів згідно цінової інформації наявної в ЄАІС Держмитслужби: Товар №2 МД від 03.07.2023 №UA204060/2023/006108 1,46USD/ кг. Товар №4 МД від 18.09.2023 №UA408020/2023/56163 3,32USD/кг. Товар №5 МД від 20.10.2023 №UA209110/2023/0063959 3,87USD/кг. Товар №6 МД від 31.08.2023 №UA401020/2023/45366 16,41USD/кг. Товар №7 МД від 22.08.2023 №UA401020/2023/43475 2,52 USD/кг. Товар №8 МД від 03.10.2023 №UA500080/2023/008936 2,52 USD/кг. Товар №9 МД від 17.10.2023 №UA806070/2023/005338 2,52 USD/кг.

III. Заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів: виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованих товарів на заявлених комерційних умовах поставки; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України з розрахунку: Товар №2 МД від 03.07.2023 №UA204060/2023/006108 1,46USD/кг.*15160кг., 22133,60USD= 802686,0708 грн. Товар №4 МД від 18.09.2023 №UA408020/2023/56163 3,32USD/кг.*851кг. 2825,32USD = 102461,6424 грн. Товар №5 МД від 20.10.2023 №UA209110/2023/0063959 3,87USD/кг.*1789,98кг. 4 6927,22USD = 251219,10 грн. Товар №6 МД від 31.08.2023 №UA401020/2023/45366 16,41USD/кг.*3,56кг. 58,4196USD = 2118,6160 грн. Товар №7 МД від 22.08.2023 №UA401020/2023/43475 2,52 USD/кг.*61,974кг. 156,1745USD = 5663,7463 грн. Товар №8 МД від 03.10.2023 №UA500080/2023/008936 2,52 USD/кг.*3,65кг. 9,198USD = 333,5700 грн. Товар №9 МД від 17.10.2023 №UA806070/2023/005338 2,52 USD/кг.*6,44кг. 16,2288USD = 588,5455 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, випуск імпортованих товарів у вільний оббіг здійснено за митною декларацією від 03.11.2023 № UA204060/2023/011476.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся в суд з даним позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Положеннями частин 1, 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частинами 1-3 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Положеннями пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як передбачено частинами 5-7 статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Слід зазначити, що стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як передбачено частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. В разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Положеннями частини 5 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно частин 1-2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4-5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 9 статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь- якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих. що передбачені у цій статті (частини 10-11 статті 58 Митного кодексу України).

Здійснивши аналіз вищенаведених норм суд першої інстанції вірно вказав, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: або надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Відтак, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обгрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд першої інстанції вірно вказав, що не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Слід зазначити, що частиною 4 статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Так, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як вбачається з графи 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем вказано, що митна вартість імпортованих товарів №№2, 4 - 9 не може бути визнана за ціною за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення документи містять окремі розбіжності та неточності, зокрема: (1) Рахунок-фактура (iнвойс) №1 від 30.10.2023, Пакувальний лист (Packing list) №1 від 30.10.2023 допущені неточності в реквізитах адреси продавця, згідно контракту Room 709, Unit 1, Building 5, Jinyi Yixin Court, No 180 Tongbai Road, Zhonguyan District, Zhengzhou City, Henan Province, зазначено Room 709, Unit 1, Building 5, Jinyi Yixin Court, No 180 Zhonguyan District, Zhengzhou City, Henan Province, також в даних документах допущені помилки в реєстраційних номерах транспортного засобу зазначено НОМЕР_1 / НОМЕР_2 вірно НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; (2) Відповідно до п.6,4 контракту №0601/22 від 06.01.2022 продавець разом з товаром зобов`язаний передати перевізнику або уповноваженому представнику покупця оригінали документів: сертифікат походження товару (загальної форми), експортну декларацію, дані документи не надані до митного оформлення; (3) Товар №2 GMT піддони ливарні, уже проводилось митне оформлення по даному контракту МД UA 204060/2023/006108 від 03.07.2023 по вартості 1,46 долар за кілограм.

Стосовно неточностей в реквізитах адреси продавця та помилок в реєстраційних номерах транспортного засобу, то суд першої інстанції вірно зазначив наступне.

Рахунок-фактура (iнвойс) №1 від 30.10.2023, Пакувальний лист (Packing list) №1 від 30.10.2023 містять такі реквізити адреси продавця: Room 709, Unit 1, Building 5, Jinyi Yixin Court, No 180 Zhonguyan District, Zhengzhou City, Henan Province, China. Відповідно до Контракту реквізити адреси продавця: Room 709, Unit 1, Building 5, Jinyi Yixin Court, No 180 Tongbai Road, Zhonguyan District, Zhengzhou City, Henan Province, China. Тобто, неточність в реквізитах адреси продавця стосовно відсутності в Рахунку-фактурі (iнвойс) №1 від 30.10.2023 та Пакувальному листі (Packing list) №1 від 30.10.2023 зазначення - Tongbai Road. В решті реквізити адреси продавця ідентичні.

Окрім цього, у даних документах містяться інші відомості за якими можна ідентифікувати продавця товару.

Також в Рахунку-фактурі (iнвойс) №1 від 30.10.2023 та Пакувальному листі (Packing list) №1 від 30.10.2023 зазначено автомобіль DAF АС223НК/АС473FF.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що митним органом у рішенні про коригування вказано однаковий номер транспортного засобу - НОМЕР_1 / НОМЕР_2 як помилкового та вірного.

Митний орган вказує щодо допущених помилок в реєстраційних номерах транспортного засобу - НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , вірно - НОМЕР_3 / НОМЕР_4 .

Як вірно встановлено судом першої інстанції, реєстраційний номер транспортного засобу - НОМЕР_3 /AC4713XF міститься у міжнародній автотранспортній накладній СМR від 31.10.2023 № 4253/1/2023/0P, а також рахунку-фактурі від 01.11.2023 №10 (про надання транспортно- експедиційних послуг), довідці ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати від 01.11.2023 №10.

Відповідно до вказаних документів, міжнародні транспортні послуги по доставці вантажу: Гданськ (Польща) м/п Дорохуськ (Польща) Ягодин (Україна) складає 61700,00 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, вказані витрати на транспортування включено до митної вартості, тобто, позивачем заявлено повні та точні відомості щодо витрат на транспортування товарів, що підтверджується документально належними та необхідними документами.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що наведені відповідачем розбіжності не впливають на числове значення митної вартості товарів, а тому вищезазначені відповідачем обставини є безпідставними тa необгрунтованими, оскільки позивачем було надано всі необхідні документи, передбачені пунктом 6 частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, що підтверджують понесені декларантом витрати на транспортування товарів, які були включені до митної вартості товарів.

Стосовно зауважень митного органу про те, що відповідно до п.6.4 контракту №0601/22 від 06.01.2022 продавець разом з товаром зобов`язаний передати перевізнику або уповноваженому представнику покупця оригінали документів: сертифікат походження товару (загальної форми), експортну декларацію, дані документи не надані до митного оформлення, то суд першої інстанції вірно вказав, що в силу вимог частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Суд першої інстанції вірно вказав, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять розбіжностей в числових значеннях митної вартості товару, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та чітко встановлюють вартість партії товару у розмірі 23123,86 USD та зокрема, товарів №№2, 4-9 на однаковому рівні, як і було сплачено позивачем.

Разом з тим, зазначені в рішенні про коригування митної вартості зауваження не є розбіжностями і не вливають на числові значення митної вартості, а також не спростовують реальну вартість імпортованого товару.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами 1-2 статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Контракт, рахунки-фактури (інвойси) і банківський платіжний документ про оплату імпортованих товарів не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну. Усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товарів.

Судом першої інстанції вірно вказано, що дійсною причиною коригування були відомості, які містилися в інформаційних системах про раніше визнану митну вартість подібних товарів, оскільки в спірному рішенні відповідача вказано про те, що Товар №2 GMT піддони ливарні, уже проводилось митне оформлення по даному контракту МД UA204060/2023/006108 від 03.07.2023 по вартості 1,46 долар за кілограм.

Окрім цього зазначено, що митниця володіє інформацією стосовно митної вартості аналогічних товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів згідно цінової інформації наявної в ЄАІС Держмитслужби: товар №2 МД від 03.07.2023 №UA204060/2023/006108 1,46USD/ кг; товар №4 МД від 18.09.2023 №UA408020/2023/56163 3,32USD/кг; товар №5 МД від 20.10.2023 №UA209110/2023/0063959 3,87USD/кг; товар №6 МД від 31.08.2023 №UA401020/2023/45366 16,41USD/кг; товар №7 МД від 22.08.2023 №UA401020/2023/43475 2,52 USD/кг; товар №8 МД від 03.10.2023 №UA500080/2023/008936 2,52 USD/кг; товар №9 МД від 17.10.2023 №UA806070/2023/005338 2,52 USD/кг.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, що фактично в основу оскаржуваних рішень покладено лише ті обставини, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості товарів, яка грунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях товарів, ввезених приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, та митне оформлення яких здійснено за МД від 03.07.2023 №UA204060/2023/006108, МД від 18.09.2023 №UA408020/2023/56163, МД від 20.10.2023 №UA209110/2023/0063959, МД від 31.08.2023 №UA401020/2023/45366, МД від 22.08.2023 №UA401020/2023/43475, МД від 03.10.2023 №UA500080/2023/008936, МД від 17.10.2023 №UA806070/2023/005338.

Щодо товару №2, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до МД №23UA204060011435U0 від 02.11.2023 товар №2 - GMT піддони ливарні: - GMT foundry pallets 1090Ч750x35mm / GMT піддони ливарні розміром 1090Ч750Ч35мм - 200шт; - GMT foundry pallets 800x600Ч25mm / GMT піддони ливарні розміром 800х600Ч25мм - 250шт; - PVC pallets 800Ч600Ч25mm / PVC піддони ливарні розміром 800Ч600Ч25мм - 250шт.

Разом з тим, за МД UA204060/2023/006108 від 03.07.2023, позивачем завозились GMT піддони ливарні розміром 900х608х25 мм в кількості 500 шт. Тобто, 02.11.2023 завозився товар з іншими індивідуальними характеристиками та в іншій кількості.

Щодо інших товарів, до яких відповідачем прирівняно імпортовані позивачем товари, судом встановлено наступне: товар №4 (машини для змішування або перемішування твердих речовин бетономішалки з приводом від електро-двигуна), за МД від 18.09.2023 №UA408020/2023/56163 (3,32USD/кг) товар №1 бетономішалки та розчинозмішувачі; товар №5 (вироби з чорних металів відра оцинковані для побутових потреб) за МД від 20.10.2023 №UA209110/2023/0063959 (3,87USD/кг) товар №15 вироби столові, кухонні з чорних металів: відро оцинковане будівельне 15 л Grad 195 шт; товар №6 (електричні кабелі живлення напруги не більш як 1000В, оснащені з`єднувальними пристроями) за МД від 31.08.2023 №UA401020/2023/45366 (16,41USD/кг) товар №7 кабелі із з`єднувальними деталями для напруги не більш як 1000В; товар №7 (інструменти ручні - лопати штикові та совкові) за МД від 22.08.2023 №UA401020/2023/43475 (2,52 USD/кг) товар №2 інструменти ручні, лопати з чорних металів; товар №8 (інструменти ручні, що використовуються в сільському господарстві: вила сіно-гнойові) за МД від 03.10.2023 №UA500080/2023/008936 (2,52 USD/кг) товар №5 ручні інструменти з недорогоцінних металів, використовувані у сільському господарстві та садівництві, вила та коси; товар №9 (інструменти ручні граблі (виті/віялові)) за МД від 17.10.2023 №UA806070/2023/005338 (2,52 USD/кг) товар №3 інструменти ручні для саду та городу: граблі розсувні, дротові (гальваніка).

Проте, судом першої інстанції вірно встановлено, що порівнювані митницею товари відрізняються за виробником товару, і за кількістю товару, і за країною походження/експорту, і за умовами поставки.

Тому, прирівнювання цін товарів різних виробників, різного матеріалу і призначення ні за яких умов не може вважатися обґрунтованим та підставним, як і ціни різних постачальників, з різних куточків світу, що мають різні умови поставки.

Також, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що інформація щодо вартості аналогічних товарів не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Слід зазначити, що митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в інформаційних системах мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Разом з тим, на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Проте, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер МД, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованим та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Зважаючи на наведене вище апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості і похідного рішення картки відмови у прийнятті митної декларації.

Відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Разом з тим, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57).

Положення частин 5,6 статті 57 Митного кодексу України передбачають, що у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Разом з тим як вірно вказав суд першої інстанції, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальні формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

Відтак, з огляду на все наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підлягають скасуванню.

Також, щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що виходячи з критерію пропорційності та реальності адвокатських витрат, присудженню позивачу підлягають витрати на правову допомогу, обґрунтована сума яких складає 11370,00 грн.

Відтак, з огляду на все наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оспорювані рішення митного органу підлягають скасуванню, а позов вірно задоволений.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Також позивачем у відзиві на апеляційну скаргу заявлено клопотання про стягнення з бюджетних асигнувань Рівненської митниці на користь Приватного підприємства «БЛОК-ФОРТ» витрати на правничу допомогу у розмірі 20500 грн.

Щодо даного клопотання колегія суддів зазначає, що частина 1 ст. 132 КАС України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється в порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Як зазначалось вище, заявник просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 20 500 грн.

Як слідує з матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції відповідачем надано копії наступних документів:

додаткову угоду №2 до Договору №17-11 про надання правничої допомоги від 17.11.2023;

рахунок фактура №25-06 від 25.06.2024;

платіжна інструкція №1227 від 25.06.2024;

ордер на надання правничої (правової) допомоги №1626685;

Як вбачається з додаткової угоди №2 до Договору №17-11 про надання правничої допомоги від 17.11.2023 адвокатом надано такі види робіт: представництво інтересів Клієнта у Восьмому апеляційному адміністративному суді у справі № 460/1008/24 за позовом ПП «БЛОК-ФОРТ» до Рівненської митниці про визнання протиправними га скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, а саме: підготовка та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу Рівненської митниці, контроль ходу розгляду справи, включаючи процесуальні строки, підготовка процесуальних документів (заяв, клопотань), подання клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу. Загальна вартість послуг Виконавця, передбачених п. І Додаткової угоди, становить 20 500,00 (двадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Апеляційний суд також зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат слід врахувати чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст. ст. 19, 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті наданих послуг, колегія суддів приходить до висновку, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 20 500,00 грн. є неспівмірною із складністю справи та наданими адвокатом послугами, із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг.

При визначенні суми відшкодування вказаного виду судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналізуючи вищевикладене, виходячи з принципів обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, складності справи та значення справи для сторін, колегія суддів приходить до переконання про те, що клопотання позивача про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу підлягає до часткового задоволення, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3000 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі №460/1008/24 без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці (ЄДРПОУ 43958370) на користь Приватного Підприємства "Блок - Форт" (ЄДРПОУ 43278215) судові витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 3000 (три тисячі) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга