Рішення

від 23.04.2024 по справі 500/1622/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/1622/24

23 квітня 2024 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17.01.2024 №192050003320 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування",

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати з 09.01.2024 ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1984 по 11.07.1985 у Тернопільському СПТУ-2 та періоди перебування у відпустці для догляду за дітьми до досягнення ними шестирічного віку з 29.02.2004 по 28.02.2005 та з 01.03.2005 по 28.02.2006,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати з 09.01.2024 ОСОБА_1 до пільгового стажу період навчання з 01.09.1984 по 11.07.1985 у Тернопільському СПТУ-2; періоди роботи з 15.07.1985 по 30.11.1992, з 01.01.1993 по 30.06.1994, з 01.08.1994 по 31.12.1996, з 01.02.1997 по 31.03.1997, з 01.05.1997 по 31.05.1997, з 01.11.1997 по 31.01.1998, з 01.04.1998 по 31.12.1998, з 01.04.2006 по 14.04.2006 на посаді ткалі в Тернопільському бавовняному комбінаті (ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно"); періоди перебування у відпустці для догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного та шестирічного віку з 07.04.1999 по 15.01.2002, 16.01.2002 по 28.02.2004, 29.02.2004 по 28.02.2005 та з 01.03.2005 по 28.02.2006.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити з 09.01.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 6 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши віку 55 років 28.02.2023 звернулася в Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

09.03.2023 позивач отримала лист Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, до якого долучено копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 07.02.2023 №192050003320 про відмову у призначенні пенсії.

У зазначеному рішенні від 07.02.2023 №192050003320 зазначено, що вік позивача на дату звернення становить 55 років 04 місяці 09 днів; страховий стаж - 28 років 08 місяців 14 днів; пільговий стаж відсутній, оскільки долучена позивачем довідка від 30.01.2023 №04/55 ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" за період роботи з 15.07.1985 по 14.04.2006 і, у якій підприємство визначило пільговий стаж 09 років 06 місяців 21 день, видана з посиланням на нормативні документи, які не слугують підставами для її видачі.

Враховуючи вищенаведене, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вирішило відмовити у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку h неможливістю визначити пільговий стаж за наданими документами.

09.01.2024 позивач повторно звернулася в Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

17.01.2024 позивач отримала лист, до якого долучено копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17.01.2024 №192050003320 про відмову у призначенні пенсії.

У рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17.01.2024 №192050003320 зазначено, що вік позивача - 56 років 02 місяці; страховий стаж - 28 років 10 місяців 12 днів; пільговий стаж - відсутній.

Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у зарахуванні до страхового і пільгового стажу періоду навчання у професійно-технічному навчальному закладі, періоду роботи на посаді ткалі відповідно до записів трудової книжки і акту перевірки пільгового стажу, проведеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, та періоду перебування у відпустці по догляду за дітьми до 3-х і 6-ти років, і відповідно відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 22.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 КАС України встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

16.04.2024 від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області поступив відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Вказує, що 09.01.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийняло рішення №192050003320 від 17.01.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Вік позивача - 56 років 02 місяці 20 днів. Загальний страховий стаж - 28 років 10 місяці 12 днів.

До страхового стажу позивача не зараховано:

- період навчання з 01.09.1984 по 11.07.1985 у Тернопільському СПТУ-2 за дипломом від 11.07.1985 серії НОМЕР_1 , який видано на ім`я ОСОБА_3 , оскільки у свідоцтві про укладення шлюбу від 03.02.1997 серії НОМЕР_2 наявні виправлення в даті її народження. Також, у дипломі відсутній підпис одного із підписантів;

- період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 01.01.2004 по 28.02.2004 - у зв`язку з відсутністю документів, передбачених пунктом 2.1 Порядку №22-1. Свідоцтво про народження дитини не долучено. За даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2005 по 31.12.2005 звітність до Пенсійного фонду України відсутня.

До пільгового стажу не зараховано період роботи відповідно до довідки від 30.01.2023 №04/55, виданої ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", в якій зазначено, що в період з 15.07.1985 по 14.04.2006 на посаді ткача заявниця відпрацювала 9 років 6 місяців 21 день, оскільки в довідці не правильно зазначено посилання на Список.

Отже, у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 6 частини другої статті 114 Закону №1058, оскільки відсутній пільговий стаж.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області своїм правом не скористався та відзиву на позов не подав.

Згідно з частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягнувши віку 55 років, вперше 28.02.2023 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 07.02.2023 №192050003320, прийнятим за принципом екстериторіальності відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з неможливістю визначити тривалість пільгового стажу за наданими документами.

За наданими документами страховий стаж складає 28 років 8 місяці 14 днів.

До страхового стажу позивача не зараховано:

- період навчання з 01.09.1984 по 11.07.1985 у Тернопільському СПТУ-2 за дипломом від 11.07.1985 серії НОМЕР_1 , який видано на ім`я ОСОБА_3 , оскільки у свідоцтві про укладення шлюбу від 03.02.1997 серії НОМЕР_2 наявні виправлення в даті її народження. Також, у дипломі відсутній підпис одного із підписантів;

- період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 01.01.2004 по 28.02.2004 - у зв`язку з відсутністю документів, передбачених пунктом 2.1 Порядку №22-1. Свідоцтво про народження дитини не долучено. За даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2005 по 31.12.2005 звітність до Пенсійного фонду України відсутня.

Долучена до заяви довідка від 30.01.2023 №04/55, яка видана ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", за період роботи з 15.07.1985 по 14.04.2006 у ВАТ "Текстерно", в якій підприємством визначено тривалість пільгового стажу в якості ткача - 9 років 6 місяців 21 день, видана з посиланням на нормативні документи, які не слугують підставами для її видачі.

Суд зауважує, що зазначене рішення не є предметом розгляду в даній адміністративній справі.

09.01.2024 позивач повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, рішенням якого №192050003320 від 17.01.2024 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки довідка від 30.01.2023 №04/55 не відповідає вимогам Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 №637 та відсутній пільговий стаж 20 років.

До пільгового стажу не зараховано період роботи відповідно до довідки від 30.01.2023 №04/55, виданої ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", в якій зазначено, що в період з 15.07.1985 по 14.04.2006 на посаді ткача заявниця відпрацювала 9 років 6 місяців 21 день, оскільки в довідці не правильно зазначено посилання на Список.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 17.01.2024 за №1900-0204-8/2938 повідомлено позивача про відмову в призначенні пенсії з посиланням на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №192050003320 від 17.01.2024 згідно заяви від 09.01.2024 №84.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернулася до суду за захистом своїх пенсійних прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". (далі - Закон №1058-ІV)

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно пункту 6 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років.

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), а саме, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

За змістом положень статті 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці орган Пенсійного фонду вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.

Так, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_3 від 15.07.1985, копія якої долучена до матеріалів справи, ОСОБА_4 :

запис №1 - навчалася в Тернопільському СПТУ-2 з 01.09.1984 по 14.07.1985 (диплом 178602 від 13.07.1985)

запис №2 - 15.07.1985 прийнята в Тернопільський бавовняний комбінат в ткацький цех №1 ткачихою по 5 розряду (наказ №212 від 15.07.1985),

запис №3 - Тернопільський бавовняний комбінат перейменовано у відкрите акціонерне товариство "Тернопільське об`єднання "Текстерно" наказ ФДМУ №39-АТ від 23.04.1996,

запис №4 - 14.04.2006 звільнена з роботи по ст.38 КЗпП України за власним бажанням (наказ №39-ос від 12.04.2006).

Підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: досягнення певного віку, наявність загального і пільгового (спеціального) стажу роботи.

Згідно Форми РС-право до страхового стажу з урахуванням перетину періодів ОСОБА_1 зараховано періоди з 15.07.1985 по 31.12.2003 - 18 років 5 місяців 17 днів, з 01.01.2004 по 28.02.2004 догляд за дитиною до 3 років - 1 місяць 28 днів, з 01.04.2006 по 14.04.2006 - 0 років 0 місяців 22 дні, з 03.02.2009 по 22.08.2016 догляд за пенсіонером - 7 років 6 місяців 20 днів, з 01.09.2016 по 13.04.2018 - 1 рік 7 місяців 23 дні, з 24.04.2018 по 18.04.2019 безробіття - 1 рік 0 місяців 19 днів, з 01.07.2019 по 02.07.2019 - 0 років 0 місяців 3 дні, всього 28 років 10 місяців 12 днів.

Як слідує з матеріалів справи позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за відсутності пільгового (спеціального) стажу - 20 років.

При цьому до пільгового стажу не зараховано період роботи відповідно до довідки від 30.01.2023 №04/55, виданої ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", в якій зазначено, що в період з 15.07.1985 по 14.04.2006 на посаді ткача заявниця відпрацювала 9 років 6 місяців 21 день, оскільки в довідці не правильно зазначено посилання на Список.

Зі змісту довідки від 30.01.2023 №04/55, виданою ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" видно, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день на ВАТ "Текстерно" з 15.07.1985 наказ №212 від 15.07.1985 по 14.04.2006 наказ №39-ос від 12.04.2006 і виконувала роботи по обслуговуванню ткацьких верстатів в бавовняному виробництві за професією (посадою) ткач і пільговий стаж становить 09 років 06 місяців 21 день.

Підставою для видачі довідки були особові рахунки, відомості з нарахування заробітної плати, заява ОСОБА_1 , додаткові відомості трудова книжка, особова картка форми П-2, накази, відомості з нарахування заробітної плати.

Згідно із Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. №583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення" (далі - Список №583), право на призначення пенсії після досягнення віку 55 років мають особи, які виконували роботи в бавовняному, ватному, лляному, вовняному, шовковому, конопле-джутовому, трикотажному, текстильно-галантерейному і валяльно-повстяному виробництві, зокрема, за професією ткача, не менше 20 років.

Крім того Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області складено акт за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії, а саме довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 30.01.2023 №04/55, виданої ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" від 24.03.2023 №1900-1102-1/1302.

Вказаним актом встановлено, що відповідно до наказу від 11.07.1985 № 212 по ВАТ ТО "Текстерно", ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 - прізвище поміняно на Новіцька на основі свідоцтва про одруження НОМЕР_4 від 03.02.1987) прийнято на посаду ткача по 5 розряду в ткацький цех №1. Згідно наказу від 12.04.2006 №39-ОС ткача ткацького цеху прядильно-ткацького виробництва ОСОБА_1 звільнено з роботи 14.04.2006 за власним бажанням. Згідно наказу від 04.11.1999 №99-ОС ОСОБА_1 надано відпустку по догляду за дітьми до 3-х років з 07.04.1999 по 15.01.2002. Згідно наказу від 18.10.2001 №115-ОС ОСОБА_1 надано відпустку по догляду за дітьми віком до 3-х років з 10.06.2001 по 28.02.2004. Згідно наказу від 25.02.2004 №13-ОС ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною віком до 6-ти років з 29.02.2004 по 28.02.2005 згідно медичної довідки (довідка ЛКК №63 від 20.02.2004 Бережанської районної лікарні). Перевіркою розрахункових листків встановлено, що заробітна плата та доплата за шкідливість нараховувалася гр. ОСОБА_1 в наступних місяцях: з липня 1985 року по листопад 1992 року включно, з січня 1993 року по червень 1994 року включно, з серпня 1994 року по грудень 1996 року включно, з лютого 1997 року по березень 1997 року включно, в травні 1997 року, з листопада 1997 року по січень 1998 року включно, з квітня 1998 року по грудень 1998 року, в лютому 2001 року, в грудні 2003 року, в квітні 2006 року.

Крім цього до пільгового стажу позивача не зараховано період навчання з 01.09.1984 по 11.07.1985 в Тернопільському СПТУ 2 за професією ткалі (ткача) п`ятого розряду згідно диплому серії НОМЕР_1 , виданого 11.07.1985.

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР (із змінами) час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Як вбачається із записів трудової книжки серії НОМЕР_3 від 15.07.1985, диплому серії НОМЕР_1 , виданому 11.07.1985 позивач 11.07.1985 закінчила навчання і 15.07.1985 прийнята в ткацький цех 1 ткачихою по п`ятому розряду Тернопільський бавовняний комбінат, який перейменований у Відкрите акціонерне товариство "Тернопільське об`єднання "Текстерно", тобто період після закінчення навчання та влаштуванням на роботу по спеціальності не перевищує трьох місяців.

Щодо твердження позивача про те, що в стаж роботи по спеціальності не зараховано періоду перебування у декретних відпустках судом враховано наступне.

За змістом статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу за спеціальністю.

Таким чином, до спеціального стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

За таких обставин, період відпустки зараховується до загального стажу роботи, а також до спеціального стажу роботи, який дає право особі на пенсію. При цьому виключається можливість зменшення тривалості трудового стажу в зв`язку з невиконанням під час відпустки своїх безпосередніх трудових обов`язків.

Така правова позиція висловлена у подібних правовідносинах Верховним Судом у постановах від 22.05.2018 у справі №607/6447/17-а, від 16.05.2019 у справі №607/15077/16-а, від 19.02.2020 у справі №607/19152/15-а.

Як видно з матеріалів справи позивач має двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , час догляду за якими до досягнення 3-річного віку підлягає зарахуванню до спеціального стажу.

Суд наголошує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки та видачі довідок.

Відповідачами не враховано, що не усі недоліки можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці чи довідках.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що період навчання з 01.09.1984 по 11.07.1985 у Тернопільському СПТУ-2; періоди роботи з 15.07.1985 по 30.11.1992, з 01.01.1993 по 30.06.1994, з 01.08.1994 по 31.12.1996, з 01.02.1997 по 31.03.1997, з 01.05.1997 по 31.05.1997, з 01.11.1997 по 31.01.1998, з 01.04.1998 по 31.12.1998, з 01.04.2006 по 14.04.2006 на посаді ткалі в Тернопільському бавовняному комбінаті (ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно"); періоди перебування у відпустці для догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного та шестирічного віку з 07.04.1999 по 15.01.2002, 16.01.2002 по 28.02.2004, 29.02.2004 по 28.02.2005 та з 01.03.2005 по 28.02.2006 підлягають зарахуванню до спеціального стажу роботи позивача згідно з пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Оскільки спірне рішення прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17.01.2024 №192050003320 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із не зарахуванням вказаних періодів до пільгового стажу, суд вважає, що таке належить скасувати як протиправне.

Також з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період навчання з 01.09.1984 по 11.07.1985 у Тернопільському СПТУ-2; періоди роботи з 15.07.1985 по 30.11.1992, з 01.01.1993 по 30.06.1994, з 01.08.1994 по 31.12.1996, з 01.02.1997 по 31.03.1997, з 01.05.1997 по 31.05.1997, з 01.11.1997 по 31.01.1998, з 01.04.1998 по 31.12.1998, з 01.04.2006 по 14.04.2006 на посаді ткалі в Тернопільському бавовняному комбінаті (ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно"); періоди перебування у відпустці для догляду за дітьми до досягнення ними трирічного та шестирічного віку з 07.04.1999 по 15.01.2002, 16.01.2002 по 28.02.2004, 29.02.2004 по 28.02.2005 та з 01.03.2005 по 28.02.2006 та до страхового стажу період навчання з 01.09.1984 по 11.07.1985 у Тернопільському СПТУ-2 та періоди перебування у відпустці для догляду за дітьми до досягнення ними шестирічного віку з 29.02.2004 по 28.02.2005 та з 01.03.2005 по 28.02.2006.

Щодо позовних вимог зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити з 09.01.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 6 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", то суд вважає, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих повторно.

При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб`єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.

У спірному рішенні відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача необхідного стажу та з цієї підстави відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Отже, з вказаного рішення слідує, що відповідач, отримавши заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та додані до неї документи надав оцінку лише одній з обов`язкових умов, необхідних для призначення зазначеної пенсії, а саме наявності спеціального стажу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2019 року у справі №818/985/18 та від 26 грудня 2019 року у справі №810/637/18.

У межах спірних правовідносин судом надана оцінка правомірності оскаржуваного рішення щодо не зарахування до спеціального стажу позивачу періоду навчання та роботи професією ткаля, а також перебування у декретних відпустках.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17, відповідно до якої вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 17.01.2024 №192050003320 та зобов`язанням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 6 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового і пільгового стажу спірні періоди.

Згідно частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За подання позовної заяви до суду, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією №1269573995 від 19.01.2024.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд позов задовольняє частково, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, спірне рішення якого стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду, сплачений судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 605,60 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17.01.2024 №192050003320 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1984 по 11.07.1985 у Тернопільському СПТУ-2 та періоди перебування у відпустці для догляду за дітьми до досягнення ними шестирічного віку з 29.02.2004 по 28.02.2005 та з 01.03.2005 по 28.02.2006,

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період навчання з 01.09.1984 по 11.07.1985 у Тернопільському СПТУ-2; періоди роботи з 15.07.1985 по 30.11.1992, з 01.01.1993 по 30.06.1994, з 01.08.1994 по 31.12.1996, з 01.02.1997 по 31.03.1997, з 01.05.1997 по 31.05.1997, з 01.11.1997 по 31.01.1998, з 01.04.1998 по 31.12.1998, з 01.04.2006 по 14.04.2006 на посаді ткалі в Тернопільському бавовняному комбінаті (ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно"); періоди перебування у відпустці для догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного та шестирічного віку з 07.04.1999 по 15.01.2002, 16.01.2002 по 28.02.2004, 29.02.2004 по 28.02.2005 та з 01.03.2005 по 28.02.2006.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.01.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 6 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні та прийняти рішення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в користь ОСОБА_1 605,60 грн сплаченого судового збору згідно квитанції №1269573995 від 19.01.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 23 квітня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 );

відповідачі:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (місцезнаходження: вул. П`ятницька, 83, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ: 21390940).

- Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (місцезнаходження: вул. П`ятницька, 83а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ: 21390940).

Головуючий суддяМартиць О.І.