Рішення

від 23.04.2024 по справі 520/2788/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 квітня 2024 року Справа № 520/2788/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лук`яненко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№ 12)" (ЄДРПОУ 08680841, вул. Лелюківська, буд. 1,м. Харків,61030), до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0/35895/0416 від 13.11.2023, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 98 535,30 грн; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що податковим органом неправомірно зараховано сплачені позивачем грошові кошти в рахунок погашенням неіснуючого податкового боргу, що призвело до зміни показників із податку на додану вартість, у зв`язку із чим, виникла заборгованість. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представником відповідача наголосив на тому, що Головного управління ДПС у Харківській області з поданим позовом не погодився, надав суду відзив на позов, у якому зазначив, що контролюючий орган направив кошти, сплачені позивачем на погашення зобов`язань, згідно із черговістю настання строків сплати узгоджених грошових зобов`язань платника податків. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач скористався правом надання відповіді на відзив, відповідно до якої підтримав доводи викладені у позовній заяві.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 року відкрито спрощене провадження у даній справі.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Відповідно до довідки Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 за №03-14/13622/24 22 березня 2024 року в результаті нанесення ракетних ударів по критичній інфраструктурі м. Харкова та області, відключено електропостачання у приміщенні суду та повністю припинився доступ до мережі Інтернет.

Оскільки на території Харківщини з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду та за наявності технічної можливості.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 12)" є суб`єктом господарювання - юридичною особою, перебуває на обліку в органах Державної податкової служби України.

ГУ ДПС проведено камеральну перевірку з питання дотримання термінів сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 04.10.2023 № 30117/20-40-04-16-03/08680841 та встановлено порушення платником вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2023 № 0/35895/0416, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 відсотків y сумі 98 535, 30 грн. за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Відповідно до висновків перевірки, викладених у акті ДП «Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№12)» в порушення пункту 57.1 статті 57 та 50.1 статті 50 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість від 17.01.2023 №9299263359 за грудень 2022.

Інформація від ДП «Підприємство ДКВС України (№12)» про обставини, які звільняють від фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання не надходила.

Не погоджуючись із таким рішенням контролюючого органу та вважаючи його таким, що порушує права позивача, позивач звернувся за захистом порушеного права до Харківського окружного адміністративного суду.

По суті спірних відносин суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п.п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1-36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України).

За правилами п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, Податковим кодексом України встановлений безумовний обов`язок контролюючого органу зараховувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати таких коштів.

Пунктом 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України (у редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 124.3 ст. 124 Податкового кодексу України (у редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) діяння, передбачені п. 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Із розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.11.2023 № 0/35895/0416 встановлено, що штрафні санкції застосовано податковим органом за несвоєчасну оплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Так, в порушення строків, встановлених п. п. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України позивачем здійснювалась сплата узгодженого податкового зобов`язання із різним терміном затримки, але по кожній сплаті прострочення становило більше 90 календарних днів, а саме: сплата суми податку за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9299263359 від 17.01.2023, граничний термін сплати 30.01.2023, фактична дата сплати податку здійснена: 15.05.2023;26.05.2023; 14.04.2023; 23.03.2023; 25.09.2023; 14.09.2023; 11.09.2023; 25.08.2023; 14.08.2023; 24.04.2023; 15.06.2023; 15.05.2023; 14.07.2023; 25.07.2023; 23.06.2023; 15.06.2023.

Зазначені платежі податковим органом були зараховані згідно з черговістю виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 32.1 ст. 32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

При цьому, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Стосовно доводів щодо зарахування податковим органом сплачених позивачем грошових коштів в рахунок погашення податкового боргу Суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

При цьому, слід вказати, що спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, положеннями Податкового кодексу України визначено обов`язок податкового органу зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов`язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Відповідно до п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Так, у позивача на час сплати зобов`язань з податку на додану вартість був наявний податковий борг.

При цьому, підприємством здійснювалось декларування поточних зобов`язань, які своєчасно не сплачувались, у зв`язку з чим виникав новий податковий борг, який не був розстрочений.

Грошові кошти, сплачені позивачем платіжними дорученнями були зараховані податковим органом на погашення грошових зобов`язань за деклараціями з податку на додану вартість у порядку черговості відповідно до приписів п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Верховним Судом у постанові від 10.12.2019 по справі № 821/865/16 зазначено, що положення п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України є імперативними і зобов`язують контролюючий орган у разі наявності у платника податків податкового боргу зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, і будь - яких виключень, зокрема і наявність судового рішення про розстрочення виконання судового рішення, чи інших правил зарахування коштів в рахунок погашення податкового боргу норми Податкового кодексу не містять.

Слід також зазначити, що передбачена п. 124.3 ст. 124 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами, при самостійному визначенні напрямку платежу чи при зарахуванні сплачених платником коштів згідно з черговістю виникнення податкового боргу).

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При стягненні коштів за податковим боргом відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України незалежно від факту застосування чи незастосування процедур відстрочення або розстрочення виконання рішення суду згідно зі ст. 378 КАС України строк виконання самостійно задекларованих податкових зобов`язань не змінюється, оскілки за рішенням суду вже стягується не податкове зобов`язання, а податковий борг, а розстрочення чи відстрочення стосується не оплати податкового зобов`язання, а проведення платежу за рішенням.

Відповідно до п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України при погашенні податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення сум податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Крім того, у розумінні п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платникові податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Оскільки у спірних правовідносинах не мала місце подія прийняття контролюючим органом рішення у порядку ст. 100 Податкового кодексу України, то слід дійти висновку про те, що у даному конкретному випадку при розстроченні та відстроченні виконання рішення суду про стягнення податкового боргу не відбувалось перенесення строку виконання платником податків податкового обов`язку.

Таким чином, штраф застосовано контролюючим органом у межах 1095 днів від події вчинення заявником податкового правопорушення - несвоєчасної оплати узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ за строками згідно з п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України з урахуванням п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідно до п. 52-2 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Отже, здійснюючи оплату поточних грошових зобов`язань з ПДВ за деклараціями спірного періоду Позивач повинен був взяти до відома стан виконання податкового обов`язку за минулими звітними податковими періодами, у межах яких виник податковий борг.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№ 12)" (ЄДРПОУ 08680841, вул. Лелюківська, буд. 1,м. Харків,61030) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Лук`яненко