Постанова

від 23.04.2024 по справі 320/7275/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7275/20 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2020 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби України у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з рахунків у банках, щодо обслуговують ТОВ "Валмпак" 586 961,80 грн., в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для стягнення податкового боргу відсутні. Позивач вказує, що спірні суми податкового боргу не є узгодженими, оскільки податкові повідомлення-рішення, на яких ґрунтуються визначені контролюючим органом суми, оскаржені відповідачем в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що за відповідачем рахувалася загальна сума заборгованість перед бюджетом у розмірі 586 961,80 грн.

З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Київській області відповідно до ст.42 59 ПК направлено відповідачу податкову вимогу від 29. 11.2016 № 6398-17.

Оскільки суми податкового боргу не були сплачені відповідачем, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За правилами пункту 36.2 цієї ж статті ПК податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. В силу пункту 36.3 статті 36 ПК податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) , та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 ПК).

У розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, набуває статусу податкового боргу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК).

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 20.1.34 статті 20 ПК контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відтак, позивач вправі звертатися до адміністративного суду із позовом про стягнення податкового боргу платників податків.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК).

Відтак, право на стягнення коштів платника податку, а відтак і право на звернення із відповідним позовом, виникає у контролюючого органу після спливу 30 календарних днів з моменту надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи, контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 29. 11.2016 № 6398-17.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відомості про те, що із моменту надіслання податкової вимоги податковий борг був погашений у повному обсязі, матеріали справи не містять. Не надано відповідних доказів погашення податкового боргу також і станом на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

У свою чергу, відповідач в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що суми податкового податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями (від 22.04.2020 №0086785204, від 27.04.2020 №0087745204, №0087755204 та №0087765204, від 06.05.2020 №0093995204 та №0094005204, від 04.02.2020 №001769204) не є узгодженими, оскільки відповідні рішення оскарженні у судовому порядку.

Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2021 у справі № 320/9410/20 відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2020 №0086785204; рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2021 у справі № 320/9256/20 відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2020 №0087745204, №0087755204 та №0087765204; рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі № 320/10450/20 відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2020 №0093995204 та №0094005204; рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі № 320/9050/20 відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2020 №001769204 (на підставі якого було нараховано пеню з ПДВ на суму 3080,23 грн).

Вказані судові рішення набрали законної сили.

Відтак, оскільки податкові повідомлення-рішення, на підставі яких частина заявлених до стягнення сум податкового бору, не були скасовані, а процедура їх оскарження є завершеною, то підстави для відмови у стягненні цих сум податкового боргу відсутні.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2020 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В. Чаку