Постанова

від 23.04.2024 по справі 620/2205/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року Справа № 620/2205/24

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В.,Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІПІБІЕС ПРОДАКШН" на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"ТІПІБІЕС ПРОДАКШН"

до Головного управління ДПС у Чернігівській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІПІБІЕС ПРОДАКШН" (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - Відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування у повному обсязі рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку №104/25-01-04-03 від 15.11.2022, яким відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку;

- зобов`язання Головного управління ДПС у Чернігівській області прийняти рішення відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку згідно поданої заяви № 01-06/485 від 29.09.2022.

2. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року позовну заяву Товариства було залишено без руху через пропуск Позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

У вказаній ухвалі, зокрема було зазначено про необхідність подання Позивачем до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення з доказами поважності причин його пропуску.

3. 28.02.2024 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника Позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, обґрунтована тим, що затримка в процесуальних строках подання позовної заяви зумовлена військовою агресією Російської Федерації проти України.

Позивач зазначив, що його юридична адреса - м.Чернігів Чернігівської області, а фактичне знаходження виробничих потужностей Позивача - смт. Малиніка, Чугуївський р-н., Харківська обл. та посилався на те, що в регіоні часті повітряні тривоги, що ускладнює роботу Позивача,. Повідомив, що територіальна віддаленість Позивача та його представника, зумовлює проблеми в комунікації, зокрема і щодо передачі копій документів, оскільки більшість з них в паперовому вигляді зберігається в смт Малинівка Чугуївському районі Харківської області.

Тому вважає, що ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» пропущено строк звернення до суду з поважних причин, обставини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, просить поновити строк звернення до суду.

4. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року позовну заяву повернуто у зв`язку з тим, що Позивач усунув не всі недоліки його позовної заяви.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що про наявність оскаржуваного рішення, яке стало підставою для звернення Позивача з даним позовом, останньому було відомо з 25.08.2023 року, а з позовом до суду звернувся лише 13.02.2024, тобто поза межами тримісячного строку.

Суд вказав, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для юридичної особи, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього підприємства.

Крім того, суд вказав, що пунктом 45.2 ПК України передбачено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться в ЄДР. І саме за цією адресою відбувається обслуговування компанії як платника податків. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» - вул. Василя Тарновського, буд. 34-А, офіс 2, м. Чернігів, Чернігівська область.

Окрім того, суд зазначив, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, із змінами та доповненнями в редакції від 25.08.2023 (на початок відліку строку на судове оскарження), місто Чернігів не перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій або в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

5. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт зазначив, що фактичне знаходження виробничих потужностей позивача - Малинівська селищна територіальна громада Чугуївського району Харківської області, за адресою:Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Малинівка, вул. Гетьмана Я. Острянина, 2. Ця територія продовжує зазнавати постійних обстрілів з боку збройних сил Російської Федерації, що ускладнює роботу Позивача.

Окрім того, товариство повідомляє про територіальну віддаленість Позивача та його представника, що призвело до значних проблем в комунікації, зокрема, і щодо передачі копій документів, так як більшість з них в паперовому вигляді зберігаються в смт Малинівка, Чугуївського району, Харківської області.

Апелянт вважає, що повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався лише формальним фактом реєстрації Позивача в місті Чернігові, натомість проігнорував наведені Позивачем доводи поважності пропуску строку звернення до суду, які підтверджуються відповідними доказами, чим позбавив Позивача права на судовий захист.

Окремо Апелянт звернув увагу суду апеляційної інстанції, на те, що його виробничі потужності знаходяться у безпосередній близькості до лінії фронту при цьому він не зупинив свою діяльність і намагається в міру своїх можливостей здійснювати виробництво і занадто формальний підхід суду першої інстанції с невиправданим.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповно встановлених обставин та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення його позову.

6. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 та від 08.04.2024 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою Позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено судовий розгляд справи.

7. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

8. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.

9. Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Висновки суду апеляційної інстанції.

10. Отже, адміністративним процесуальним законодавством встановлено скорочений строк звернення до суду з позовом у випадку застосування позивачем досудового порядку вирішення спору.

11. Предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 15.11.2022 №104/25-01-04-03.

12. Як правильно встановив суд першої інстанції, Апелянт скористався правом на адміністративне оскарження вказаного вище рішення. За результатами розгляду його скарги, Відповідачем винесено рішення від 22.08.2023 №24122/6/99-00-06-02-01-06, яким спірне рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення. Рішення про результати розгляду скарги отримано Апелянтом, згідно з відміткою в реєстрі поштових відправлень, 25.08.2023 /т.1 а.с. 16/.

13. Отже, саме з цієї дати розпочався відлік тримісячного строку на звернення до суду. Останнім днем вказаного строку є 27.11.2023. Втім, з цим позовом Товариство звернулося лише 13.02.2024, тобто поза межами встановленого тримісячного строку.

14. Разом з тим, Апелянт вказує, що неможливість дотримання ним строків звернення до суду виникла з об?єктивних причин, які не залежали від його волі. Зокрема, основною причиною, на яку посилається Товариство є те, що фактичне місцезнаходження його виробничих потужностей знаходиться за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Малинівка, вул. Гетьмана Я. Острянина, 2 й саме там зберігаються документи, більшість з яких у паперовому вигляді. Через постійні обстріли , територіальну віддаленість Позивача та його представника, виникли значні проблеми в комунікації, зокрема, і щодо передачі копій документів.

15. Втім, колегія суддів не вважає ці доводи обґрунтованими в контексті саме пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки ані у суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду Апелянт не надав жодних доказів, які підтверджують проблеми в комунікації в тій мірі, яка б унеможливила реалізацію Позивачем свого права на судовий захист протягом трьох місяців, наданих законодавцем.

16. Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для юридичної особи, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього підприємства.

17. За цих обставин, апеляційний суд також вважає за необхідне зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У разі пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас ці обставини мають підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.

18. Втім, у справі, що переглядається, Апелянт не надав жодних доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, а лише послався на проблеми у комунікації, які виникли через територіальну віддаленість та часті повітряні тривоги в регіоні.

19. З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для поновлення строку на звернення з позовною заявою у цій справі.

20. Доводи Апелянта про те, що його виробничі потужності знаходяться у безпосередній близькості до лінії фронту й те, що він при цьому він не зупинив свою діяльність і намагається в міру своїх можливостей здійснювати виробництво, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

21. Аналізуючи всі доводи Апелянта, судова колегія також враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

22. Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій справі.

23. Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

24. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

25. Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІПІБІЕС ПРОДАКШН" підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року - без змін.

26. Розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІПІБІЕС ПРОДАКШН" залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 23 квітня 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І.Мєзєнцев