Ухвала

від 24.04.2024 по справі 320/18636/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/18636/23

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

24 квітня 2024 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року в справі за адміністративним позовом по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРІТЕРА+АГРО» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ГУ ДПС у м. Києві подав апеляційну скаргу в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295 та 296 КАС України, виходячи з наступного.

Так, апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України, виходячи з наступного.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 року повернуто апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року.

22.04.2024 року ГУ ДПС у м. Києві повторно звернулося до суду першої інстанції з апеляційною скаргою.

Правовими положеннями ч. 1 ст. 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційну скаргу податковим органом подано 04.03.2024 року, а вдруге, апеляційну скаргу подано 22.04.2024 року, тобто, з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку для її подачі.

У апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку.

Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржником зазначено, що повернення апеляційної скарги не виключає можливості її повторного подання.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач вдруге скористався своїм правом і повторно подав апеляційну скаргу на рішення першої інстанції. При цьому, апелянтом не надано належних доказів пропуску строку починаючи з моменту отримання рішення суду першої інстанції, та після повернення апеляційної скарги останньому Шостим апеляційним адміністративним судом 28.03.2024 року.

Дослідивши зазначені доводи та матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Крім того, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 року про повернення апеляційної скарги останньому.

Отже, посилання зазначені представником відповідача у вищевказаному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не спростовують факт пропуску останнім строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а вказані обставини не можуть бути поважною підставою для визнання пропуску строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність надати скаржнику час для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску.

Крім того, скаржником, до моменту подання апеляційної скарги, вдруге не сплачено судовий збір в даній справі.

Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI (в редакції чинній на момент подачі позовної заяви).

Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 01 вересня 2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Даний позов подано в 2023 році.

Так, згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 гривні.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції сплачується у розмірі 150 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, та становить - 4026,00 грн. (2684,00 грн.*150% = 4026,00 грн.).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз`яснити апелянту, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п.1 ч. 4 ст. 169 або п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя М.І. Кобаль