Постанова

від 23.04.2024 по справі 127/6770/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/6770/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романюк Л.Ф.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

23 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 березня 2024 року (ухвалене в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання громадянина російської федерації у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про продовження строку затримання громадянина російської федерації у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

22 квітня 2024 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в кому зазначено про безпідставність її доводів.

Також, від позивача надійшла заява про залишення апеляційної скарги без руху з підстав пропуску відповідачем строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Даючи оцінку вказаному клопотанню, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ст.289 КАС України визначено Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства.

Відповідно до ч.16 ст. 289 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

З матеріалів справи встановлено, що рішення Вінницьким міським судом Вінницької області було проголошено 04 березня 2024 року, при цьому апеляційну скаргу направлено на адресу суду апеляційної інстанції позивачем, засобами поштового зв`язку 14 березня 2024 року, тобто в межах строків визначених ст. 289 КАС України.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання позивача про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 , без руху не підлягає задоволенню.

23 квітня 2024 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селище Верхня Інта, Комі АССР, російська федерація, актовий запис №62, що підтверджується свідоцтвом про його народження.

Перевіркою правомірності перебування на території України громадянина російської федерації ОСОБА_1 , в тому числі й з його письмових поясненнях було встановлено, що відповідач прибув на територію України 15.02.2015 року, по паспорту громадянина російської федерації, до своєї матері у м. Жмеринку, Вінницької області, де проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та з того часу територію України не покидав.

Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За порушення встановлених правил перебування на території України, на час дії Угоди між урядом України та урядом російської федерації про безвізові поїздки, громадянин російської федерації ОСОБА_1 , Жмеринським відділом УДМС України у Вінницькій області був притягнутий до адміністративної відповідальності, а саме 06.12.2019 року було складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП та винесена постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Штраф у розмірі 1700 гри. не сплатив, у зв`язку із чим постанова про накладання штрафу на відповідача була направлено до Жмеринського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

Постанову про накладання адміністративного штрафу відповідач не оскаржував.

Під час складання адміністративного протоколу та винесення постанови про накладання адміністративного штрафу на відповідача, Жмеринським відділом УДМС у Вінницькій області у відповідача було виявлено паспорт громадянина російської федерації серія НОМЕР_1 .

Після спливу часу на оскарження постанови про накладення адміністративного штрафу, з метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Жмеринським відділом УДМС у Вінницькій області вживало заходів для складання на відповідача рішення про примусове повернення натомість останній повідомив, що паспорта громадянина російської федерації в нього не має та відмовлявся надавати відповідний паспорт для реалізації ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відтак, намагання прийняти рішення про примусове повернення до країни громадянського походження стосовно відповідача, яке би зобов`язувало його покинути України добровільно у зазначений термін у рішенні про примусове повернення, ніякого результату не дало.

ОСОБА_3 , демонстрував відсутність співпраці під час процедури його ідентифікації, інших належних документів, що посвідчують особу та підтверджують належність до громадянства будь-якої країни у ОСОБА_1 відсутні.

Громадянин російської федерації ОСОБА_1 законних джерел доходу на території України не має.

Не виявлено підстав, які б забороняли примусово видворити з України в країну громадської належності чи третю країну, передбачених статтею 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» ОСОБА_1

Відповідач не є біженцем та за статусом біженця не звертався.

Беручи до уваги той факт, що відповідач був притягнутий до відповідальності за порушення встановлених правил перебування іноземців на території України, перебуває на території України без паспорта громадянина російської федерації, що унеможливлює його видворенню з території України, який є документом для виїзду з України, своїми діями грубо порушує вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» що дає обґрунтовані підстави вважати, що він буде ухилятись від виїзду з України та надалі буде ухилятися від виконання рішення про примусове повернення.

Оскільки відповідача неможливо ідентифікувати під час складання рішення про примусове повернення до країни походження в Управлінні ДМС України у Вінницькій області виникло не від`ємне право на звернення до суду у відповідності до норм ст. 289 КАС України, яка діяла на час звернення до суду.

26.01.2023 року УДМС у Вінницькій області звернулось до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою про затримання громадянина російської федерації ОСОБА_1 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2023 року у справі №127/2318/23, адміністративний позов УДМС у Вінницькій області задоволено та затримано громадянина російської федерації ОСОБА_1 з метою ідентифікації та розміщення до органів пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 6 місяців.

Не погоджуючись з рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2023 року у справі № 127/2318/23 ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2023 року у справі № 127/2318/23, залишено без змін.

Отже, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2023 року у справі № 127/2318/23, набрало законної сили 21.02.2023 року.

На виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2023 року у справі № 127/2318/23 ОСОБА_1 , 08.03.2023 року був поміщений до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Згідно листа Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні шестимісячний термін утримання ОСОБА_1 , завершувався о 09 годині 07 хвилин 08.09.2023 року.

У серпні 2023 року УДМС у Вінницькій області звернулось до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про продовження строку затримання громадянина російської федерації у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України.

30.08.2023 року Вінницький міський суд Вінницької області у справі №127/26439/23 відмовив УДМС у Вінницькій області у задоволені адміністративного позову до ОСОБА_1 про продовження строку затримання громадянина російської федерації у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 року у справі № 127/26439/23 рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 серпня 2023 року скасоване та прийнято нову постанову, якою позов УДМС у Вінницькій області задоволено повністю, продовжено строк затримання у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців (з 09-07 год. 08.09.2023 до 09-07 год. 08.03.2024) з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України.

19 лютого 2024 року УДМС у Вінницькій області звернулось до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про продовження строку затримання громадянина російської федерації у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам. що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 ч. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 № 3773-VI (далі Закон № 3773-VI) іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про припинення дії Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про безвізові поїздки громадян України і російської федерації та застосування деяких міжнародних договорів України з російською федерацією" від 17.06.2022 №692 на період до припинення дії Угоди, зазначеної у п. 1 цієї постанови, відповідно до ст. 6 такої Угоди зупинити дію ст.ст. 1 і 2 Угоди в частині можливості громадян російської федерації в`їжджати, виїжджати, прямувати транзитом, перебувати і пересуватися територією України без віз на підставі документів, зазначених у п. 2, 3, 4, 6 і 8 переліку документів громадян російської федерації для в`їзду, виїзду, перебування і пересування територією України, наведеного в Додатку 1 до Угоди.

Відповідно до ст. 30 ч. 4 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;

2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;

4) зобов`язання внести заставу.

Згідно ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Відповідно до ч. 12 ст. 289 КАС України про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Згідно ч. 13 ст. 289 КАС України умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Аналогічні положення визначено також пунктом 6 розділу ІІІ "Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 №353/271/150.

Порядок дій з ідентифікації та документування іноземців встановлено розділом VI Інструкції, пунктом 1 якого передбачено, що якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.

З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство.

У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС.

Якщо від компетентних органів країни походження іноземця не надходить відповідь, запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.

Отже, ч. 1 ст. 289 КАС України (в редакції Закону №2952-ІХ від 24.02.2023, який набрав чинності 23.03.2023) визначено, що затримання іноземця або особи без громадянства можливе (за певних обставин), якщо стосовно іноземця або особи без громадянства прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію.

Згідно цієї норми судом може бути застосовано до іноземця або особи без громадянства заходи, зокрема, затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2023 (справа №127/2318/23), крім іншого, затримано громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України. Вказане рішення суду набрало законної сили 21.02.2023.

Тобто питання про затримання громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вирішено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Вінницьким міським судом Вінницької області у справі №127/26439/23 від 30.08.2023р. було відмовлено УДМС у Вінницькій області у задоволені адміністративного позову до ОСОБА_1 про продовження строку затримання громадянина російської федерації у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 серпня 2023 року скасоване та прийнято нову постанову, якою позов УДМС у Вінницькій області задоволено повністю, продовжено строк затримання у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців (з 09-07 год. 08.09.2023 до 09-07 год. 08.03.2024) з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України (а.с.49-61).

Таким чином, в даному випадку суд встановлює наявність чи відсутність обставин для продовження строку затримання.

Разом з тим ч. 11 ст. 289 КАС України передбачена можливість продовження строку затримання (але не більш як на вісімнадцять місяців) за наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства.

При цьому суд враховує, що рішенням суду у справі №127/2318/23 встановлено, що згідно копії паспорта НОМЕР_1 , виданого відділом внутрішніх справ Володарського району м. Брянська 18.04.2001, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином російської федерації. Належні документи, що посвідчують особу та підтверджують належність до громадянства будь-якої країни, у ОСОБА_1 відсутні.

Станом на час розгляду даної справи неможливо забезпечити примусове повернення відповідача, у зв`язку з тим, що згідно інформації Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України через повномасштабну агресію рф проти нашої держави дипломатичні відносини між Україною та росією розірвані, діяльність посольств та консульських установ держав-агресора на території України припинена, представлення інтересів рф дипломатичним представництвом третьої держави в Україні не здійснюється, а також у зв`язку із відсутності співпраці з боку іноземця та відсутності документа, що дозволяють завершити процедуру ідентифікації та перетнути державний кордон України, що в свою чергу не дає можливості прийняти стосовно особи рішення про примусове повернення.

Згідно матеріалів справи міграційним органом вживалися заходи з метою ідентифікації особи відповідача, що підтверджується запитами УДМС України та відповідями ГУ ДМС України в областях на запити щодо інформації відносно ОСОБА_1 .

При цьому слід зауважити, що частиною 13 статті 289 КАС України, регламентовано дві умови, наявність хоча б однієї з яких надає підстави для прийняття адміністративним судом рішення про продовження затримання такої особи в межах максимально можливого строку (18 місяців), а саме:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.01.2021 у справі №743/1046/20 та від 28.02.2023 у справі №522/17369/21.

Таким чином саме відсутність співпраці з боку іноземця під час процедури його ідентифікації є обставиною за якої неможливо ідентифікувати іноземця, що є підставою для продовження строку затримання відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для продовження строку затримання у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на шість місяців (з 09-07 год. 08.03.2024 року до 09-07 год. 08.09.2024 року) з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, які впливають на правильність вирішення справи.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.