Постанова

від 18.04.2024 по справі 420/6297/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 420/6297/20

адміністративне провадження № К/990/13711/22

Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,

секретар судового засідання - Титенко М.П.,

за участю:

представника позивача - Александрової Н.М.,

представників відповідача - Яровенка Д.О., Чумак О.А.,

представника третьої особи - Максим`яка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу №420/6297/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КНД ТРЕЙД КОМ" до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національне антикорупційне бюро України, про визнання протиправними і скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року (суддя Свида Л.І.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року (головуючий суддя Турецька І.О., судді: Стас Л.В., Шеметенко Л.П.),

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року Товариство з обмежено відповідальністю «КНД ТРЕЙД КОМ» (далі також - позивач, ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ») звернулося до суду з позовом до Одеської митниці (далі також - відповідач, Митниця, митний орган), в якому, з урахування збільшення позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 11 червня 2020 року №178 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи»;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.07.2020 №00001015000 про збільшення грошового зобов`язання за платежем «мито на товари, що ввозяться суб`єктом господарювання» на суму 3 036 567, 56 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями 2 429 254,05 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 607 313,51 грн; №00001025000 про збільшення грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України» на суму 10 380 442,34 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями 8 304 353,87 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 076 088,47 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року позов ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Одеської митниці Держмитслужби від 16.07.2020 №00001015000 та №00001025000. В задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 11.06.2020 №178 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи» - відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року змінено шляхом викладення його мотивувальної частини щодо висновків врахування митним органом матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку, в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року залишено без змін.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області (Малиновський район м. Одеси) та здійснює діяльність з неспеціалізованої оптової торгівлі, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, тощо.

11.06.2020 Одеська митниця на підставі пункту 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України (далі також - МК України) прийняла наказ №178 про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України за період з 18.03.2017 по 12.09.2017 тривалістю 3 робочі дні з 15.06.2020.

12.06.2020 відповідач направив на адресу позивача повідомлення №7.10-19/14 про проведення перевірки, а також відповідно до пункту 2 статті 353 Митного кодексу України запропонував надати документи, пояснення, інформацію, яка стосується предмету перевірки.

ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» у відповідь надіслало листа від 17.06.2020 №17/6/20, в якому зазначило про відсутність будь-яких підстав, що викликають у митного органу сумніви достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів та потребують додаткових пояснень, а також зазначило, що митне оформлення за період, зазначений в листі, було предметом розгляду в судовій справі №815/838/17, рішення по якій прийнято 31.03.2017 та набрало законної сили. Позивач просив врахувати це рішення при проведенні перевірки.

Одеська митниця в період з 15.06.2020 по 17.06.2020 провела документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період з 18.03.2017 по 12.09.2017, за результатами якої склала акт перевірки №16/7.10-19-10/40516083 від 01.07.2020.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пункту 2 частини 2 статті 52, пункту 4 частини 18 статті 58 МК України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), що призвело до заниження податкових зобов`язань по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість.

Такі висновки зроблені відповідачем за наслідками дослідження використаних під час перевірки матеріалів, а саме:

копій митних декларацій та документів, що були підставою для митного оформлення товарів за період з 18.03.2017 по 12.09.2017;

листа ГУ ДФС в Одеській області від 11.12.2019 №25260/9/15-32-14-10-03 до Одеської митниці про надання матеріалів щодо можливого порушення митного законодавства України юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, отриманих від митниць ДФС та інших джерел;

листа Київської митниці ДФС від 30.01.2019 3237/7/26-70-63-01 «Щодо надання інформації та копії документів»;

листа НАБУ від 09.08.2018 №0434-186/30721 на адресу ДФС України про наявність кримінальних проваджень №52017000000000682 від 11.10.2017, №52018000000000679 від 09.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України. У цьому листі міститься інформація про порушення низкою підприємств, в тому числі ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», законодавства України з питань митної справи, що виразилося у вчинення правочинів між пов`язаними особами, що вплинуло на ціну товарів з метою її зменшення та заниження митних платежів, що підлягали сплаті до Державного бюджету України;

листа НАБУ від 15.02.2019 №0434-186/5305 на адресу ДФС в Одеській області про наявність матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях №52017000000000682 від 11.10.2017, №52018000000000679 від 09.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, стосовно митного оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість, здійснених низкою суб`єктів зовнішньої економічної діяльності (далі - ЗЕД), в тому числі, позивачем;

листа НАБУ від 02.04.2019 №0434-186/10974 на адресу ГУ ДФС в Одеській області стосовно митного оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість;

листа НАБУ від 15.04.2019 №0434-186/12726 на адресу ГУ ДФС в Одеській області з додатками - матеріалами кримінального провадження №52017000000000682 на 23 аркушах;

листа НАБУ від 30.03.2020 №0434-232/12073 щодо досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 3 статті 212, частиною 2 статті 364 КК України та контролю ОСОБА_1 над іноземними компаніями;

листа НАБУ від 04.02.2020 №043-232/4610 про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017;

листа НАБУ від 15.06.2020 №0434-232/21042 про надання з дозволу слідчого копій матеріалів кримінального провадження №52017000000000636 від 26.09.2017 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364, ч.3 ст.368 КК України, які містять відомості щодо іноземних компаній;

листа Київської митниці ДФС від 17.06.2020 щодо цінової інформації.

За змістом акта перевірки ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» за період з 19.11.2016 по 14.01.2017 здійснювало митне оформлення товарів (тканина, трикотажне полотно, шланги, тощо) у митному режимі імпорт за митними деклараціями типу (ІМ 40ТН) у зоні діяльності Київської міської митниці ДФС.

За відсутності точних відомостей для однозначного визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» здійснило митне оформлення товару «синтетичні полотна…» за тимчасовими митними деклараціями із застосуванням найбільшої ставки ввізного мита з тих, під яку можуть підпадати товари (8 %).

З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, посадовими особами Київської міської митниці ДФС були відібрані проби (зразки) товару.

За тимчасовими митними деклараціями товар «синтетичні полотна…» після проведення митного контролю і митного оформлення було випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів згідно із заявленою митною вартістю (2,2 $/кг), визначеною за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору.

На підставі експертних висновків позивач подав органу доходів і зборів додаткові декларації, що містять точні відомості про код товару згідно УКТ ЗЕД.

Не погодившись із заявленою декларантом митною вартістю товарів, митним органом були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, за якими визначено митну вартість товару із застосуванням резервного методу

Позивач (з метою випуску товарів у вільний обіг) сплатив різницю між сумою митних платежів та оскаржив рішення митного органу про коригування в судовому порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2017 у справі №815/838/17 позов ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» задоволено та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та картки відмов у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

З урахуванням судового рішення у справі №815/838/17 позивачем були оформлені додаткові митні декларації з митною вартістю, заявленою декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

За період з 18.03.2017 по 12.09.2017 ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» здійснено митне оформлення товарів (тканина в асортименті, трикотажне полотно, шланги гумові тощо) за 61 митною декларацією в зоні діяльності Київської митниці ДФС.

Країна походження товарів: Китай, Тайвань, Туреччина, Пакистан, Корея. Поставка товару здійснювалася за «непрямими» контрактами від 30.11.2016 №3011-2016, від 10.11.2016 №КВТ-2016, укладених з Компанією BFT WORLDWIDE LIMITED.

За умовами зовнішньоекономічних договорів від 30.11.2016 №3011-2016, від 10.11.2016 №КВТ-2016 компанія BFT WORLDWIDE LIMITED (Продавець) зобов`язується поставити, а ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» (Покупець) приймати та сплачувати товар згідно інвойсів. Цей контракт набирає чинності з моменту підписання та дійсний три роки.

В акті перевірки вказано, що з перелічених вище листів ДМС України та НАБУ отримана інформація, що ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» (Покупець) є пов`язаною особою з Компанією BFT WORLDWIDE LIMITED (Продавець), так як вони прямо або опосередковано контролюються третьою особою.

Крім того, акт перевірки містить відомості про повідомлення Київською митницею відповідача щодо відсутності у АСМО «Інспектор» відомостей про митну вартість ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

За результатами співставлення даних стосовно митних відомостей товарів, заявлених ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» при митному оформленні, та ціновою інформацією щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних відомостях, наявних у АСМО «Інспектор» (лист Київської митниці від 17.06.2020 №7.8-1/15/712089) за 250 товарами, встановлено, що митна вартість є меншою та підлягає коригуванню в бік збільшення.

На підставі висновків акта перевірки, 16.07.2020 Одеська митниця прийняла податкове повідомлення-рішення №00001025000, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів в розмірі 10 380 442,34 грн, з яких податкове зобов`язання - 8 304 353,87 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2 076 088,47 грн та податкове повідомлення-рішення №00001015000, яким збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання в розмірі 3 036 567,56 грн, з яких податкове зобов`язання - 2 429 254,05 грн, штрафні (фінансові) санкції - 607 313,51 грн.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню наказ про проведення документальної невиїзної перевірки та вищевказані податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що митна вартість імпортованих ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» товарів не була визначена відповідачем за критеріями ідентичних або подібних товарів, а була визначена за резервним методом, відповідно до статті 64 Митного кодексу України. Разом з тим, на думку суду, відомості з інформаційної бази АСМО «Інспектор» носять допоміжний інформаційних характер та не утворюють підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом.

Суд відзначив, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому, безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), а тому це не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.

За таких обставин, суд першої інстанції погодився з доводами позивача, що аналіз цінової інформації, яка використана Одеською митницею при проведенні документальної невиїзної перевірки, свідчить про визначення митної вартості довільно без урахування найближчого еквіваленту такої вартості. Суд установив наявність суттєвої варіації ціни за одним і тим самим кодом товару, що не дає можливість беззаперечно стверджувати, що грошові зобов`язання, які визначені митним органом, в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, розраховані правильно.

Також висновки суду обґрунтовано безпідставністю використання митним органом матеріалів незавершеного кримінального провадження за відсутності вироків суду, які б набрали законної сили.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної невиїзної перевірки, обґрунтованої проведенням вказаної перевірки в період мораторію, суд першої інстанції, керуючись положеннями Митного кодексу України, виходив з відсутності будь-яких обмежень на проведення такого виду перевірок.

Суд апеляційної інстанції, в цілому погодився з висновками суду першої інстанції, однак вважав помилковими твердження останнього щодо неможливості прийняття до уваги матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку суду в такому кримінальному провадженні, що, у свою чергу, стало підставою для зміни рішення в частині мотивів щодо такого висновку суду першої інстанції. Разом з тим, врахувавши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вказав на їх недостатність для висновку про пов`язаність позивача з продавцем.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог не погодився відповідач та подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в оскаржуваній частині та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, митний орган наголошує на достатності поданих до матеріалів доказів у підтвердження пов`язаності ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» з Компанією BFT WORLDWIDE LIMITED. Натомість, як стверджує відповідач, судом апеляційної інстанції надано неналежну оцінку поданим доказам, а частина доказів взагалі залишилася недосліджена. Зокрема, мотивованої оцінки не отримали відомості про регулярне отримання ОСОБА_1 на свою електронну пошту звітів про діяльність позивача із зазначенням в них виду імпортованого товару, дати поставок; ОСОБА_1 накопичував інформацію про збитки від тимчасового блокування діяльності товариства правоохоронними органами, контролював складання скарг від імені товариства тощо.

Хибним вважає скаржник висновок суду апеляційної інстанції про те, що відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару, оскільки контролюючий орган вказував на цю обставину у контексті підтвердження та демонстрації пов`язаності осіб та впливу третьої особи на діяльність позивача та продавця, адже відсутність на рахунках позивача коштів та нездійснення оплати за товар свідчить про удаваність самої угоди між продавцем та покупцем.

Не є обґрунтованими за твердженням відповідача й висновки суду апеляційної інстанції про допущення митницею ряду порушень при визначенні рівня митної вартості товарів, зокрема, очевидним є допущення митницею технічних помилок щодо дати митної декларації №500060804/2016/3764, а саме зазначено дату 15.12.2020 замість правильної 15.12.2016, та щодо помилкового посилання на митну декларацію №1000250001/2016/119672, хоча фактично була використана митна декларація №100250001/2016/119612. Однак, окремі незначні технічні помилки не можуть бути підставою для твердження про необґрунтованість висновків перевірки.

Ухвалою Верховного Суду від 13.07.2022 відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанції просить залишити без змін, як законні та обґрунтовані.

Національне антикорупційне бюро України подало до суду касаційної інстанції письмові пояснення, в яких не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та просить касаційну скаргу відповідача задовольнити повністю.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції представники сторін надали пояснення щодо обставин у справі та підтримали свої вимоги щодо суті спору.

Також з`ясовано, що П`ятим апеляційним адміністративним судом залучено до участі у справі в якості третьої особи Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (ЄДРПОУ 44005631).

Касаційну скаргу у цій справі подано Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Одеська митниця Держмитслужби з 05 листопада 2020 року перебуває у стані припинення, у зв`язку з внесенням рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.

Станом на час розгляду справи в суді касаційної інстанції, Одеська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459), як юридична особа - не припинена.

У свою чергу, наказом Державної митної служби України №460 від 19 жовтня 2020 року, утворені територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України відповідно до статті 211 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», статті 546 Митного кодексу України та на виконання абзацу 3 завдання 2 Плану заходів з реформування та розвитку системи органів, що реалізують митну політику, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №569-р від 13 травня 2020 року «Деякі питання реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну митну політику», з метою забезпечення належного здійснення митної політики в частині реалізації концепції єдиної юридичної особи та визначення умов її належного функціонування.

Згідно пункту 7 Положення про Державну митну службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України №227 від 06 березня 2019 року, Держмитслужба здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи. До територіальних органів Держмитслужби належать митниці та спеціалізовані органи.

Наказом Державної митної служби України №489 від 29 жовтня 2020 року, затверджені положення про територіальні органи Держмитслужби.

Наказом Державної митної служби України №472 від 30 червня 2021року, розпочато роботу митниць, як відокремлених підрозділів Державної митної служби України з 00 години 00 хвилин, 01 липня 2021 року.

Таким чином, Одеська митниця (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, код ЄДРПОУ ВП44005631), як відокремлений підрозділ Державної митної служби України наразі є органом, який в зоні своєї діяльності безпосередньо здійснює митну справу, забезпечує виконання завдань покладених на митні органи, а також реалізацію делегованих повноважень Державної митної служби України, як її відокремлений підрозділ.

Відповідно до висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 420/5772/18, від 06 жовтня 2020 року у справі № 804/958/17, у випадку, коли відбувається фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво факт припинення (ліквідації) юридичної особи не є вирішальним, оскільки саме норми адміністративного права врегульовували умови та порядок передання адміністративної компетенції від повноважень органів Державної фіскальної служби до органів Державної податкової служби.

Отже, у цій справі наявні підстави для здійснення заміни відповідача відповідно до статті 52 КАС України шляхом заміни Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на її правонаступника - Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631), для якої усі дії, вчинені в адміністративному процесі, обов`язкові в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку вона замінила, та, як наслідок, виключення останньої зі статусу третьої особи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, надані у судовому засіданні, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також доводи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Так, першочергово колегія суддів звертає увагу на те, що Одеська митниця Держмитслужби, яка була відповідачем у цій справі на час ухвалення судом першої інстанції рішення, з 05.11.2020 перебуває у стані припинення. В свою чергу, 19 жовтня 2020 року утворені територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України, роботу яких відповідно до наказу Державної митної служби України №472 від 30 червня 2021року розпочату 01 липня 2021 року.

Питання правонаступництва в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) було предметом розгляду Верховним Судом, який у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову від 11 жовтня 2019 року у справі № 812/1408/16, фактичні обставини у якій хоча і не є подібними, проте, безпосередній підхід до розуміння спірного у цій справі питання колегія суддів вважає застосовним до цієї справи.

Так, Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суду слід залучити до участі у справі їх правонаступників.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Враховуючи зазначене, з 01 липня 2021 року Одеська митниця Держмитслужби втратила повноваження державного органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної митної політики, відповідно, не може здійснювати права та виконувати обов`язки сторони у справі, а відтак, і відповідати за зобов`язання, які на неї покладені.

Проте, суд апеляційної інстанції не врахував, що в даному випадку з дати початку виконання Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України функцій та повноважень Одеської митниці Держмитслужби (01.07.2021) відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегульовали умови та порядок передання адміністративної компетенції, й помилково залучив Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України до участі у справі в якості третьої особи, замість необхідності здійснення заміни відповідача у справі.

Однією із підстав для прийняття рішень, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки відповідача про те, що позивач (Покупець) та Продавець (Компанія BFT WORLDWIDE LIMITED) є пов`язаними особами і наявні у Митниці відомості свідчать, що відповідна взаємозалежність вплинула на ціну поставленого товару.

Суд звертає увагу на наступне правове регулювання.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

За змістом частини дванадцятої статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Згідно з частинами тринадцятою - п`ятнадцятою статті 58 Митного кодексу України за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (частини шістнадцята та сімнадцята статті 58 Митного кодексу України).

Згідно з пунктом четвертим статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, для визначення пов`язаності осіб до якої відсилають положення частини шістнадцятої статті 58 Митного кодексу України, особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо:

a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

c) вони є роботодавцем і працівником;

d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4 (пункт 5 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року).

Пов`язаність продавця та покупця (Позивача) в розумінні пунктів «e», «f» ч.4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митний орган обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 , який є бенефіціарним власником Компанії BFT WORLDWIDE LIMITED (Продавець), здійснює опосередкований контроль над ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ». Такий висновок відповідача сформовано за результатами аналізу наданої НАБУ документації.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що для цілей застосування положень статті 58 МК України першочерговому встановленню у межах цієї справи підлягали обставини пов`язаності покупця (Позивача) та продавця.

Так, позивач факт його пов`язаності із продавцем-нерезидентом заперечував.

Відповідач натомість наполягав на наявності контролю над покупцем і продавцем третьою особою, який, як стверджує митний орган, впливав на ціну товару з метою її зменшення, чим забезпечувалося заниження розміру митних платежів, які підлягали сплаті до Державного бюджету.

В підтвердження своєї позиції митний орган посилався на те, що під час проведення 17.08.2017 та 18.08.2017 обшуку приміщень на 8 та 9 поверхах нежитлової будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Сонячна, 5, вилучені порожні листи з печаткою Компанії BFT WORLDWIDE LIMITED та документи, що відображають фінансово-господарську діяльність ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ».

Власником будівлі за вказаною адресою є ТОВ «Укроргенергобуд», одним з кінцевих бенефіціарних власників якого, на час проведення обшуку був ОСОБА_1 , що в сукупності з іншими матеріалами досудового розслідування вказує на його контроль над Покупцем і Продавцем товарів.

Так, з матеріалів кримінального провадження №52017000000000636 від 26.09.2017 встановлено, що ОСОБА_1 є бенефіціарним власником Компанії BFT WORLDWIDE LIMITED (договір від 13.01.2016 про управління компанією номінальними посадовими особами і відшкодування збитків номінальними власниками, реєстраційна трастова декларація на акції для BFT WORLDWIDE LIMITED, анкета клієнта від 31.03.2016).

В анкеті клієнта зазначена фактична адреса BFT WORLDWIDE LIMITED - м. Одеса, вул. Сонячна, 5, тобто, та сама адреса, за якою при обшуку вилучені документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ».

Листом НАБУ від 04.02.2020 №043-232/4610 повідомлено Одеську митницю про те, що ОСОБА_1 опосередковано контролює діяльність ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», яке здійснювало імпорт товарів на виконання контрактів з Компанією BFT WORLDWIDE LIMITED.

У вказаному листі зазначено, що дані обставини підтверджуються:

оглядом вилученої документації, що відображає фінансово-господарську діяльність підприємства;

дослідженням руху коштів та здійснення оплати за імпортовані товари;

наявністю одних і тих самих осіб підконтрольних ОСОБА_1 , які організували діяльність підприємств імпортерів;

печатками іноземної компанії на документах, які подавалися під час митного оформлення товарів, та які є ідентичними до вилучених під час обшуку;

перевізниками імпортованих товарів є особи, які контролювалися ОСОБА_1 , що доведено матеріалами досудового розслідування;

проведеними негласними слідчими діями, за результатами яких отримано відомості, які вказують на контроль ОСОБА_1 на цим підприємством.

Крім того, в листах НАБУ зазначалось, що ціна договорів щодо товарів, які імпортувалися, визначалася на власний розсуд особою, яка контролювала Продавця і Покупця, з метою їх зменшення; митна вартість визначалася за удаваними договорами (контрактами) між пов`язаними особами; відносини Покупця і Продавця впливали на ціну товару з метою її зменшення, чим забезпечувалося заниження розмірів митних платежів, які підлягають сплаті до Державного бюджету України.

Як наслідок, в акті перевірки вказано про порушення ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» статей 52, 58 МК України, що виразилося у неповідомленні інформації про пов`язаність з Продавцем.

Суд першої інстанції оцінки доказам, на які посилався відповідач, щодо пов`язаності Продавця та Покупця, не надавав, оскільки, як уже було зазначено, прийшов до висновку, що, в даному випадку, відповідач не міг ґрунтувати свої висновки в акті перевірки на матеріалах незавершеного кримінального провадження за відсутності вироків суду, які б набрали законної сили.

Апеляційний суд виходив з недостатності поданих відповідачем та Національним антикорупційним бюро України доказів для беззаперечного ствердження про пов`язаність Продавця та Покупця у спірних правовідносинах.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції оглянула лист ГУ ДФС в Одеській області від 11.07.2017, надісланий на адресу Одеської митниці щодо компрометації особистого ключа ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» (вказаний лист вилучений в результаті обшуку офісних приміщень на 8 та 9 поверхах за адресою: м. Одеса, вул. Сонячна, 5) та встановила, що в ньому контролюючий орган повідомляє про результати проведення аналізу АС «Податковий блок» і АС «Єдине вікно подання електронної звітності» та виявлення факту компрометації (несанкціонованого використання третіми особами) особистого ключа, серед інших, ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ».

Дослідивши протокол огляду від 03.09.2018, колегія суддів констатувала, що НАБУ, вивчаючи повідомлення з мобільних телефонів, вилучених під час проведення обшуку 17.08.2017 та 18.08.2017 приміщень на 8 та 9 поверхах нежитлової будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Сонячна, 5, встановило наявність згадувань у них ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ».

Із протоколу про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем ОСОБА_1 встановлено, що на його електронну пошту направлялися звіти про діяльність ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ».

Надавши оцінку вказаним документам, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що такі не є беззаперечними доказами пов`язаності осіб.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними.

В першу чергу, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції надано оцінку лише частині поданих відповідачем та Національним антикорупційним бюро України доказів в підтвердження пов`язаності позивача з продавцем.

Разом з тим, дослідивши протокол огляду від 25.07.2018, де, як констатовано судом апеляційної інстанції, містилися роздруковані записи з блокнота з обкладинкою чорного кольору, колегія суддів не встановила згадування в них ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ». Однак, відповідно до вказаного протоколу огляду, блокнот з обкладинкою чорного кольору не досліджувався. Натомість детективами НАБУ було оглянуто блокноти з обкладинками синього та червоного кольорів, які містили записи щодо грошового обігу на підприємствах, у тому числі, ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ».

Крім того, колегія суддів вважає за доцільне погодитися з доводами митного органу про відсутність мотивованої оцінки доказів щодо систематичного отримання ОСОБА_1 звітності про діяльність позивача, виявлення факту компрометації (несанкціонованого використання третіми особами) особистого ключа ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ». Суд обмежився лише констатацією наявності таких доказів, не аргументувавши, при цьому, вплив таких на висновок суду щодо непов`язаності позивача та Компанії BFT WORLDWIDE LIMITED.

Як уже неодноразово було зазначено, суд першої інстанції доказам пов`язаності продавця та покупця оцінки не надавав взагалі.

Водночас, вказуючи на безпідставність визначення митним органом митної вартості товарів за резервним методом, суд апеляційної інстанції вказав, зокрема, на неврахування останнім партії товару, що поставлявся іншим суб`єктам господарювання за іншими митними деклараціями, адже придбання великої партії товару надає право покупцю на знижку.

Проте, колегія суддів зазначає, що положення статті 64 МК України не встановлює жодних обмежень щодо об`єму партій товару при використанні резервного методу визначення митної вартості товару та не передбачає такого критерію відбору, як об`єм товару. Вказане твердження суду апеляційної інстанції ґрунтується виключно на припущенні, оскільки такі обставини судом не встановлювалися.

Ще однією обставиною, яка слугувала мотивом для висновку про безпідставність застосування відповідачем резервного методу, стало те, що за митними деклараціями ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» країною виробником та постачальником товару є Китай, Тайвань, Туреччина, Пакистан, Корея (умови поставки CIF), натомість за митними деклараціями, які бралися за основу розмитнення, країнами походження товару були: Туреччина, Польща, Білорусь, Німеччина, Молдова, країни ЄС, а країнами відправлення товару: Туреччина, Польща, Німеччина, Болгарія, Білорусь, Молдова, Італія, Фінляндія.

Однак, й такі висновки суду апеляційної інстанції колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки нормами митного законодавства не встановлюються обмеження щодо країни походження та умов поставки товарів, які беруться з метою визначення митної вартості товарів.

Вказано судом й на те, що, застосовуючи резервний метод визначення митної вартості товару, Одеська митниця виходила з рівня ціни за метр квадратний, а не за кілограм (як було вказано позивачем), обираючи, при цьому, з двох альтернативних вартостей вищу.

Разом з тим, колегія суддів критично оцінює такі твердження суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до Додатку до Закону України "Про Митний тариф України" від 4 червня 2020 року № 674-IX основною одиницею виміру та обліку (далі - ОВО) кількості товарів у Митному тарифі України є одиниця маси - кілограм (кг). У разі потреби для цілей тарифного регулювання, нетарифного регулювання (ліцензування, квотування тощо), збору та оброблення статистичних даних застосовуються додаткові ОВО. У шостій графі Митного тарифу України наведено додаткові ОВО; знак "-" означає, що додаткової ОВО немає, тобто використовується основна ОВО - кілограм.

У акті перевірки зафіксовано, що з 257 товарів, які підлягали оцінюванню під час проведення документальної перевірки, по 143 товарам декларантом застосовано додаткову одиницю виміру метр квадратний, а по 107 товарам така додаткова одиниця виміру не застосовувалась, проте, такі обставини залишилися поза межами дослідження судів попередніх інстанцій.

Порушенням з боку митного органу, за констатацією суду апеляційної інстанції, є обрання як джерела визначення митної вартості митної декларації №500060804/2013/3764 від 15.12.2020, тоді як митне оформлення здійснювалося у 2016 році, однак, в даному випадку, очевидно вбачається допущення технічної помилки у зазначені року такої митної декларації.

Суд же першої інстанції, вказуючи на необґрунтованість застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості товару, мотивував свої висновки загальними твердженнями, не вдаючись, при цьому, до ретельного дослідження кожного доводу як митного органу на підтвердження правильності визначення митної вартості, так і позивача на їх спростування.

Відтак, вказані вище обставини та фактичні дані залишилися поза межами належного дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Колегія суддів зазначає, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, тобто відповідність доказу об`єктивній дійсності є його безсумнівність, яка обумовлена зібраними матеріалами справи; достатніми, що відображається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів, які отримані в результаті всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, пов`язаних з предметом справи та всієї сукупності зібраних у ній доказів і яка достовірно встановлює всі обставини справи; належними, тобто властивість доказу, яка характеризує зв`язок відомостей і які становлять його зміст з обставинами, які підлягають доказуванню; допустимими, тобто відповідними процесуальній формі їх одержання, єдиною загальною вимогою недопустимості доказів є виявлення порушень закону при їх збиранні.

При цьому обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Тобто, цей принцип зобов`язує суд до активної ролі в судовому процесі для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Результат такого дослідження має бути відображений у мотивувальній частині судового рішення відповідно до положень частини четвертої статті 246 КАС України.

У межах цієї справи суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались обов`язку із безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та надання правової оцінки усім доводам учасників справи, застосувавши формальний підхід до її вирішення та порушивши правила офіційного з`ясування обставин справи.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що судами попередніх інстанцій допущено поверхневий підхід до вирішення спору, який виник між сторонами у цій справі, а тому Верховний Суд не може визнати законними і обґрунтованими рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, оскільки не встановлення дійсного предмета доказування та/або ненадання правової оцінки обставинам справи, що входять до предмета доказування, свідчить про недотримання судами вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи, невжиття належних та достатніх заходів для встановлення фактичних обставин справи, шляхом виявлення та витребування доказів, зокрема, з власної ініціативи.

Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Частиною четвертою зазначеної статті встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Не встановлення судами попередніх інстанцій обставин, з якими митний орган пов`язував допущення позивачем порушень вимог митного та іншого законодавства, є підставою для скасування судових рішень.

Ураховуючи те, що порушення норм процесуального права допустили обидві судові інстанції, судові рішення у цій справі підлягають скасуванню в частині вищенаведених задоволених позовних вимог, а справа - направленню на новий розгляд в цій частині до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з урахуванням предмета доказування у цій справі, з перевіркою їх належними та допустимими доказами, надати належну правову оцінку кожному доказу окремо та у їх сукупності. Судове рішення, з урахуванням встановлених обставин та зібраних доказів, повинно містити обґрунтування, чому суд приймає або відхиляє той чи інший доказ, надавши правову оцінку усім доводам сторін в межах заявленого позову.

Колегія суддів звертає увагу, що першочерговому встановленню у межах цієї справи підлягають обставини наявності/відсутності пов`язаності покупця (Позивача) та продавця, від результату яких залежить подальше застосування тих чи інших норм митного законодавства та з`ясування необхідності дослідження інших доводів сторін в обґрунтування своїх доводів та заперечень.

Керуючись статтями 52, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року скасувати, а справу №420/6297/20 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва М.М. Гімон