Постанова

від 24.04.2024 по справі 380/23670/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 380/23670/23

адміністративне провадження № К/990/8542/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н. Є.,

суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І.Л.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАБТРЕЙД»

на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2023 року (суддя Коморний О.І.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року (головуючий суддя Ільчишин Н.В., судді: Гуляк В.В., Коваль Р.Й.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАБТРЕЙД»

до Державної податкової служби України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАБТРЕЙД» (надалі - Позивач, ТОВ «ПАБТРЕЙД», скаржник) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (надалі - Відповідач, ДПС), в якому просило визнати бездіяльність Відповідача протиправною та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАБТРЕЙД» від 6 жовтня 2022 року № 3.

На обґрунтування заявленого змісту позовних вимог Позивач зазначав про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної від 6 жовтня 2022 року № 3, зауважуючи на викладенні хибних підстав у квитанції, в результаті чого податковий орган допустився, на думку Позивача, протиправної бездіяльності. Стверджуючи про те, що означена податкова накладна підпадала під ознаки «безумовної реєстрації», Позивач наполягав на тому, що відмова контролюючого органу щодо реєстрації накладної не відповідала формі документа «рішення», як і рішення за результатом розгляду скарги Позивача не є «документом». Ці рішення, як зазначав Позивач, оформлені додатками до нормативно-правових актів.

Також ТОВ «ПАБТРЕЙД» зазначало щодо подальших звернень (9 серпня 2023 року та 28 серпня 2023 року) до ДПС та ГУ ДПС у Львівській області задля з`ясування причин нереєстрації податкової накладної, й отримання відповіді лише від ДПС, яка свідчила, як стверджував Позивач, про непроведення реєстрації цієї накладної. Не реєстрація ДПС податкової накладної від 6 жовтня 2022 року № 3 розцінено Позивачем як протиправна бездіяльність, що зумовило звернення до суду з цим позовом.

1.3. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду і мотиви його прийняття

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху й встановлено Позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду).

Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції виходив з того, що строк звернення до суду з позовом про зобов`язання зареєструвати податкову накладну, за умови попереднього використання Позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження), становить три місяці.

Оскільки Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та звертався до ДПС зі скаргою від 21 березня 2023 року, яку рішенням від 28 березня 2023 року № 30364/41690568/2 залишено без задоволення, суд зауважив на недотриманні встановленого законом строку звернення до суду з огляду на те, що позов надійшов до суду після 28 червня 2023 року, тобто за сплином тримісячного строку з дня винесення рішення у процедурі адміністративного оскарження.

Суд запропонував Позивачу усунути недоліки позовної заяви протягом 10 днів й у разі, якщо Позивач вважає, що строк звернення до суду з цим позовом не порушено, подати обґрунтовані письмові пояснення щодо дотримання строку звернення до суду з наданням доказів на їх підтримку, або ж подати до суду клопотання (заяву) про поновлення цього строку з наданням доказів поважності причин його пропуску.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року, позовну заяву повернуто Позивачу.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зробив висновок про те, що Позивач мав звернутися до суду з відповідним адміністративним позовом протягом трьох місяців з дня винесення рішення ДПС від 28 березня 2023 року № 30364/41690568/2, яким залишено скаргу без задоволення, тобто до 28 червня 2023 року, тоді як до суду позовна заява була подана шляхом поштового відправлення 3 жовтня 2023 року. Тому суди визнали пропущеним встановлений тримісячний строк звернення до суду без поважних причин. Такі висновки судів зроблено з урахуванням пояснення Позивача щодо строку звернення до суду першої інстанції та з огляду на відсутність клопотання про поновлення такого строку з доказами поважності причин його пропуску.

Довід Позивача про те, що поданням цього позову ТОВ «ПАБТРЕЙД» оскаржує бездіяльність, а не рішення суб`єкта владних повноважень, відхилено судом апеляційної інстанції як необґрунтований з огляду на урахування практики Верховного Суду у порядку частини п`ятої статті 242 КАС України.

Оскільки Позивач не виконав вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, суд апеляційної інстанції погодив висновок суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви.

2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі Позивач стверджує про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення процесуальних норм та просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу для продовження розгляду в суд першої інстанції.

Скаржник наполягає на неурахуванні судами його доводів, викладених у поясненнях на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху та апеляційній скарзі. Визначаючись щодо строку звернення до суду з цим позовом суди обох інстанцій безпідставно, як стверджує скаржник, взяли до уваги рішення ДПС, якого, як наполягає Позивач, немає, натомість неурахувавши допущення бездіяльності податковим органом при вирішенні питання реєстрації податкової накладної від 6 жовтня 2022 року № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН). Вимога щодо визнання протиправною цієї бездіяльності складає, як наполягає скаржник, предмет заявленого позову.

Наполягаючи на тому, що суди помилково ототожнили рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної та щодо результатів розгляду скарги Позивача із «документом», скаржник стверджує про невідповідність змісту цих рішень вимогам законодавства щодо документознавства.

Зауважуючи на недоліках оформлення його скарги, як-от: невизначеність конкретного податкового органу регіонального рівня, а відтак, як зазначає скаржник, відсутність адресата скарги, ТОВ «ПАБТРЕЙД» заперечує оскарження ним же рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Це доводить, на думку Позивача, помилковість висновків судів обох інстанцій щодо використання адміністративної процедури оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

З таких же підстав скаржник акцентує на помилковості висновків судів щодо прийняття податковим органом будь-яких рішень щодо спроб Позивача зареєструвати податкову накладну від 6 жовтня 2022 року № 3, тому скаржник вважає доведеним факт саме бездіяльності Відповідача, яка носить характер, як стверджує скаржник, триваючого правопорушення.

Оскільки податковим органом не приймалось, як наполягає скаржник, жодних рішень відповідно та у розумінні положень про документознавство, а відтак Позивачем і не реалізовувалась процедура адміністративного оскарження цих рішень, положення частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), пунктів 56.18, 56.19 статті 56 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) не застосовні для оцінки строку звернення до суду у цій справі.

Також Позивач вважає безпідставним посилання судів попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях на висновки Верховного Суду у низці наведених судами постанов за відмінністю сторін у тих та у цій справі, а також з огляду на відмінність предмета оскарження: рішення податкового органу у наведених судами справах та бездіяльність у цій.

При цьому Позивач звертає увагу на неправильне обрахування судами початку перебігу строку звернення до суду з позовом у цій справі від дати ухвалення рішення від 28 березня 2023 року № 30364/41690568/2, а не дати його отримання ТОВ «ПАБТРЕЙД», яка залишилась не з`ясованою судами. При цьому зазначає, що таке рішення він не отримував.

Позивач звертає увагу й щодо ненадання судами жодної оцінки тому, що ним у подальшому вживались заходи щодо реєстрації податкової накладної поданням подальших звернень до Відповідача. У відповідь на ці звернення ДПС прийняло, як визнає Позивач, рішення (за формою та змістом) від 24 серпня 2023 року та від 8 вересня 2023 року, тому саме з 8 вересня 2023 року скаржник остаточно обізнаний з протиправною бездіяльністю Відповідача. З урахуванням цього, подання позову 2 жовтня 2023 року доводить, на думку скаржника, дотримання встановленого строку звернення до суду, що не обумовлювало й необхідності заявлення клопотання щодо його поновлення.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

3.1. Оцінка доводів скаржника і висновку суду апеляційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судом наслідків пропущення строків звернення до суду саме по собі не є порушенням права на доступ до суду.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Як встановлено у частині другій статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У касаційній скарзі Позивач наполягає на тому, що предметом оскарження у цій справі за змістом поданого позову є саме бездіяльність контролюючого органу у процедурі реєстрації податкової накладної ТОВ «ПАБТРЕЙД» від 6 жовтня 2022 року № 3, яка виразилась у не проведенні реєстрації податкової накладної, яка, як вважає скаржник, мала б бути зареєстрованою в ЄРПН безумовно на підставі підпункту 3 пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Визначаючись щодо дотримання ТОВ «ПАБТРЕЙД» строку звернення до суду з цим позовом суди на підставі доданих Позивачем до позовної заяви матеріалів встановили, що 29 жовтня 2022 року ТОВ «ПАБТРЕЙД» через електронну систему подало на реєстрацію податкову накладну від 6 жовтня 2022 року № 3, однак рішенням Комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації (надалі також - Комісії) від 16 березня 2023 року № 8443628/41690568 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 6 жовтня 2022 року № 3.

21 березня 2023 року ТОВ «ПАБТРЕЙД» зверталось зі скаргою на це рішення Комісії від 16 березня 2023 року № 8443628/41690568 до ДПС.

Рішенням ДПС від 28 березня 2023 року № 30364/41690568/2 скаргу ТОВ «ПАБТРЕЙД» залишено без задоволення.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тож відлік строку для звернення до суду у випадку, зокрема, незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).

Не заперечуючи свою обізнаність щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 6 жовтня 2022 року № 3 на підставі рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації від 16 березня 2023 року № 8443628/41690568, скаржник, водночас, наполягає на тому, що податковим органом не вчинено юридично значимих дій щодо реєстрації означеної податкової накладної, чим допущено протиправну, на думку скаржника, бездіяльність, яка є предметом оскарження у цій справі.

Як свідчать встановлені судами попередніх інстанцій обставини цієї справи, Позивач оскаржив це рішення Комісії до ДПС, й за результатом розгляду скарги ДПС прийнято рішення від 28 березня 2023 року № 30364/41690568/2 щодо залишення скарги ТОВ «ПАБТРЕЙД» без задоволення.

Разом з тим, й у касаційній скарзі Позивач наполягає на тому, що ним не було отримано рішення ДПС від 28 березня 2023 року № 30364/41690568/2, а суди попередніх інстанцій цього не перевірили та не пересвідчились щодо вручення ТОВ «ПАБТРЕЙД» цього рішення ДПС.

Отже, суди попередніх інстанцій зробили передчасні висновки про порушення Позивачем строку звернення до суду з позовом у цій справі.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом у постанові від 1 лютого 2023 року у справі № 500/2310/21.

Окрім того, вирішуючи питання дотримання строку звернення Позивача із заявленими ним позовними вимогами судам попередніх інстанцій належало б урахувати та надати юридичну оцінку подальшим зверненням ТОВ «ПАБТРЕЙД» до ДПС від 9 серпня 2023 року та від 28 серпня 2023 року, а також надані відповіді ДПС від 24 серпня 2023 року № 24697/6/99-00-18-02-03-06 та від 8 вересня 2023 року № 26485/6/99-00-18-02-03-06 відповідно. З урахуванням рішення ДПС про залишення скарги Позивача без задоволення, а також вказаних звернень та відповідей ДПС судам належало з`ясувати з якого часу скаржник мав остаточно упевнитись у тому, що контролюючим органом відмовлено у здійсненні реєстрації відповідної податкової накладної у ЄРПН (не здійснено реєстрацію податкової накладної), надавши належну юридичну оцінку відповідним доводам Позивача в контексті визначеного ним предмету спору у цій справі як бездіяльність контролюючого органу.

Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності/відсутності підстав для повернення позовної заяви є передчасними та такими, що сформовані за неповної оцінки обставин.

3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Отже, зважаючи на положення статті 353 КАС України та враховуючи, що питання відкриття провадження у цій справі судами не вирішене, касаційну скаргу належить задовольнити частково, а оскаржувані судові рішення - скасувати із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАБТРЕЙД» задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх