Постанова

від 24.04.2024 по справі 640/31320/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 640/31320/20

адміністративне провадження № К/9901/39616/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2021 (головуючий суддя: Гарник К.Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 (головуючий суддя: Бєлова Л.В., судді: Безименна Н.В., Єгорова Н.М.) у справі № 640/31320/20 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , третя особа: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У грудні 2020 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або відповідач), третя особа: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 або третя особа), в якому просив:

припинити право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » від 07.10.2020 №КВ 051201007306;

скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » від 12.11.2020 №КВ 101201105717.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 23.06.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021, у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про задоволення позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2021 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що 02.10.2020 на адресу Департаменту надійшло повідомлення замовника будівництва - ОСОБА_1 про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 », яке зареєстроване 07.10.2020 за реєстраційним номером №КВ051201007306.

В подальшому, Департаментом зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » від 12.11.2020 №КВ101201105717.

Зазначає, що відповідно до інформації, зазначеній у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, проектна документація розроблена та затверджена ФОП ОСОБА_2 та затверджена замовником; відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд та головним інженером проекту також визначено ОСОБА_2 .

Проте, 25.11.2020 на адресу Департаменту від ФОП ОСОБА_2 надійшла заява, в якій останній повідомив, що він не виконував ніяких робіт на вказаному вище об`єкті, у зв`язку з чим просив вжити заходів реагування та видалити недостовірні дані із реєстру дозвільних документів.

Отже, зважаючи на факт наведення відповідачем недостовірних даних у повідомленні на початок виконання будівельних робіт та у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Третя особа (ФОП ОСОБА_2 ) у своїх письмових поясненнях на позовну заяву послався на те, що йому стало відомо, що до реєстру дозвільних документів, який ведеться ДАБІ України, на об`єкті будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » внесено відомості, що він є головним інженером проекту та здійснює авторський нагляд на цьому об`єкті, хоча жодних робіт він не виконував, тому просив вжити заходів реагування та видалити недостовірні дані з цього реєстру.

В матеріалах справи відсутня інформація про надходження відзиву від відповідача на позовну заяву.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що 02.10.2020 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано за № КВ051201007306 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), подане замовником будівництва ОСОБА_1 за об`єктом будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ».

Відповідно до зареєстрованого повідомлення:

- планується Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ;

- генеральний підрядник - ОСОБА_1 ;

- вид будівництва - реконструкція;

- технічний нагляд здійснює - ОСОБА_3 , серія НОМЕР_1 ;

- проектна документація розроблена - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Солом`янським РУ ГУ МВС України в місті Києві, РНОКПП НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 ;

- головний інженер проекту - ОСОБА_2 , документ про призначення: наказ фізичної особи - підприємця « ОСОБА_2 » про призначення головного інженера - проектувальника та відповідального за здійснення авторського нагляду від 28 вересня 2020 року №28/09;

- проектна документація затверджена замовником від 30.01.2020;

- експертизу проекту будівництва не проведено згідно статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд визначено ОСОБА_2 ;

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1424 від 08.11.2019;

- земельна ділянка використовується для будівництва на підставі - не потребує згідно частини 4 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації - 74,8 кв. м;

- основні показники об`єкта: - загальна площа - 74,8 кв.м, основна площа - 69,8 кв.м.

Отже, згідно інформації, зазначеній у повідомленні, розробником документації, головним інженером проекту та відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд визначено ФОП ОСОБА_2 .

У подальшому, відповідачем до Департаменту подано на реєстрацію, а останнім у реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на вказаний об`єкт будівництва за № КВ 101201105717 від 12.11.2020, відповідно до відомостей якої, проектна документація на об`єкт розроблена ОСОБА_2 , головним інженером проекту зазначено ОСОБА_2 , відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд також визначено ОСОБА_2

25.11.2020 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) зареєстровано заяву ОСОБА_2 , в якій останній повідомив, що не виконував жодних робіт на об`єкті будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 », у зв`язку із чим просив вжити заходи по видаленню недостовірних даних з реєстру дозвільних документів.

Вважаючи, що відповідачем було подано недостовірні дані, що є підставою для припинення права на початок виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що органом архітектурно-будівельного контролю належними та допустимими доказами не доведено факту відсутності у відповідача проектної документації на об`єкт; договору на здійснення авторського нагляду; документу про призначення особи, яка здійснює авторський нагляд (наказ про призначення).

Натомість позиція позивача ґрунтується виключно на письмових поясненнях ОСОБА_2 , яка Департаментом не перевірялася.

Також суди встановили, що 16.11.2020 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на групу нежитлових приміщень загальною площею 74,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Суди констатували, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » від 07.10.2020 № КВ 051201007306 діяло до завершення будівництва та відповідно втратило свою чинність після його завершення та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації 12.11.2020.

На думку судів, декларація про готовність об`єкта до експлуатації №КВ 101201105717 від 12.11.2020 вичерпала свою дію після реєстрації за ОСОБА_1 права власності на відповідний об`єкт.

За встановлених вище обставин, суди дійшли висновку, що після реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна, у разі наявності підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, відповідач може звернутися з позовом про знесення самочинно самочинного будівництва у порядку, встановленому законом.

Зазначили, що такий правовий підхід до вирішення цієї справи узгоджується із актуальною позицією Верховного Суду, висловленою у спірних правовідносинах.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Вважає, що достатньою та необхідною правовою підставою для подачі органом архітектурно-будівельного контролю позову про скасування декларації, припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт є виявлення факту наведення замовником у цих документах недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Так, відповідно до інформації, зазначеній замовником будівництва у повідомленні та декларації, проектна документація на об`єкт розроблена ОСОБА_2 , головним інженером проекту зазначено ОСОБА_2 , відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд також визначено ОСОБА_2 .

Водночас, за інформацією, отриманою від ОСОБА_2 , ним не виконувалися жодні роботи на об`єкті будівництва: «Реконструкція квартири № 18 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи, місце розташування: АДРЕСА_2 ».

За таких обставин, скаржник вважає очевидним факт наведення відповідачем недостовірних даних у вказаних документах в частині особи, що є розробником проектної документації, відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд та особи головного інженера проекту.

Своєю чергою, будівництво без належно затвердженого проекту є однією з ознак, що дає підстави вважати об`єкт самочинним.

Проте, суди попередніх інстанцій обмежуючись встановленням факту реєстрації за відповідачем права власності на об`єкт будівництва, не дослідили обставини, що реєстрація такого права відбулася на підставі документа, у якому ОСОБА_1 навів завідомо недостовірні відомості шляхом використання персональних даних особи в особистих цілях.

Також скаржник вважає, що державна реєстрація не є способом набуття права власності, а виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення права власності на нерухоме майно або інших речових прав.

У встановленому порядку відповідачу направлялась ухвала про відкриття касаційного провадження разом із касаційною скаргою, проте поштове повідомлення повернулось на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

До суду не надходила інформація щодо зміни адреси відповідача для листування.

Водночас, відповідач має бути зацікавленим про рух справи та результати її розгляду на рівні всіх судових інстанцій.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Третя особа правом на подачу відзиву на касаційну скаргу також не скористалася хоча належним чином повідомлялась про відкриття касаційного провадження у справі за скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам скаржника, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.

Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466), а механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Предметом спору у справі є наявність або відсутність підстав для припинення права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » від 07.10.2020 №КВ 051201007306 та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1)

Частиною другою статті 39-1 Закону № 3038-VI визначено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у тому числі (…) зокрема, якщо він збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать у тому числі (…) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини першої статті 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється у тому числі шляхом:

контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації;

надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів).

Частиною п`ятою статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже в розумінні приписів пункту 1 частини третьої статті 6, пунктів 6, 7 частини першої статті 7, частини п`ятої статті 34, частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI Департамент наділений повноваженнями на звернення до суду із позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, наданих відповідачем.

Згідно із пунктом 1 статті 1 Закону України № 3038-VI проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

За приписами частини першої статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466).

У силу вимог пункту 11 Порядку № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 13 Порядку № 466 закріплено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 21 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Відповідно до абзацу 5 пункту 15 Порядку № 466 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у тому числі (…) якщо він збудований без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Водночас згідно із абзацом 7 пункту 15 Порядку № 466 право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у тому числі встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, затверджений Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (далі - Порядок № 461).

Згідно із пунктом 17 Порядку № 461 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг один примірник декларації, зокрема, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

Пунктом 18 Порядку № 461 закріплено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Водночас приписи Порядку № 461 містять подібні до пункту 15 Порядку № 466 повноваження органів ДАБІ щодо скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Так, згідно із абзацом дев`ятим пункту 22 Порядку № 461 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він у тому числі (...) збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

У контексті правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі, колегія суддів наголошує, що за змістом норм частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, здійснюється у судовому порядку за позовом відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в разі виявлення цим органом факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень.

Оскільки питання про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, а також скасування декларації вирішується у судовому порядку, то на цю процедуру поширюється дія норм КАС України, який визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (частина перша статті 1 цього Кодексу).

Так, згідно із положеннями частини першої, статті 7, частин першої, четвертої статті 9 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частинами першою, другою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази повинні відповідати визначеним у статтях 73-76 КАС України критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, а обов`язок доказування, за загальним правилом, встановленим у частині першій статті 77 цього Кодексу, покладається на кожну з сторін, яка повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (абзац другий частини другої, частина четверта статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами частин першої, другої статті 90 цього ж Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Зміст викладених положень дає колегії суддів підстави стверджувати, що КАС України не встановлює жодних особливостей щодо звернення до суду з позовом органу державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, а також розгляду цієї категорії спорів, зокрема не визначає того, що поданню такого позову повинно передувати обов`язкове проведення заходів державного архітектурно - будівельного контролю і що обставини самочинного будівництва можуть підтверджуватися лише складеними за результатом проведення таких заходів актами та/або розпорядчими документами контролюючого органу, як то приписи, протоколи, розпорядження тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.10.2023 у справі № 440/12326/21.

У контексті зазначеного вище колегія суддів вважає також за необхідне звернути увагу на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 24.11.2021 у справі № 420/998/21, від 07.03.2023 у справі № 420/9217/21 та від 29.03.2023 у справі № 640/1990/22.

Відповідно до висновків, наведених у вказаних постановах Верховного Суду, як Закон України від 17.10.2019 № 199-IX, яким до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» внесено відповідні зміно й з 01.06.2020 запроваджено скасування реєстрації декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, у судовому порядку за позовом відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, так і норми самої цієї статті не містять застережень або обмежень щодо її застосування.

Також, у постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №640/1990/22 наголошено, що виключною підставою для звернення з позовом до суду про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про введення об`єкта до експлуатації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, ознаками якого є, зокрема:

1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети;

2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проєкту або будівельного паспорту;

4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

Такий висновок щодо застосування норм права наведено і у постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 420/998/21 та від 07.03.2023 у справі №420/9217/21.

Колегія суддів акцентує увагу і на тому, що стаття 39-1 Закону № 3038-VI, якою регламентовано повноваження Департаменту на звернення до суду з цим позовом, не визначає і не встановлює способу виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

До того ж, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.08.2020 у справі № 826/6660/16 закон не зобов`язує орган державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною. Ця правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 640/18400/18, у якій визнано необґрунтованими та відхилено доводи про те, що порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення перевірок має бути дотримано й у випадку скасування реєстрації повідомлення або декларації.

Беручи до уваги наведені положення законодавства та висновки Верховного Суду щодо їх застосування, колегія суддів приходить до висновку, що законодавець не вимагає від контролюючого органу проведення заходів державного архітектурно - будівельного контролю і оформлення їх результатів як обов`язкової передумови для звернення до суду з таким позовом як не визначає й того, що доказами самочинного будівництва у такій справі можуть бути лише відповідні акти перевірок та/або розпорядчі чи інші документи, оформлені у межах таких контрольних заходів.

Обставини щодо факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у справах означеної категорії доводяться на загальних умовах в порядку, встановленому КАС України, на підставі належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

З`ясування, встановлення, підтвердження або спростування обставин щодо наявності ознак самочинного будівництва охоплюються предметом доказування у таких справах і мають вирішальне значення для правильного вирішення спорів цієї категорії.

Так, підставою для звернення з цим позовом до суду слугувала отримана від ОСОБА_2 (цю особу відповідачем зазначено у повідомленні та декларації розробником проектної документації, а також відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд та головним інженером проекту) інформація, що ним не виконувалися жодні роботи на об`єкті будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ».

Своєю чергою, будівництво без належно затвердженого проекту є однією з ознак, що дає підстави вважати об`єкт самочинним.

Проте суди попередніх інстанцій, на виконання вимог статей 73, 74, 75, 90 КАС України, не надали оцінку отриманим позивачем фактам, викладеним в заяві ФОП ОСОБА_2 , на предмет їх належності, допустимості та достовірності у сукупності з іншими доказами щодо підтвердження або спростування факту виконання останнім робіт на спірному об`єкті.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень також не вбачається того, що вищевказані підстави позову були спростовані відповідачем або наявними у справі доказами, поясненнями сторін.

Водночас колегія суддів наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед в активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а в разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Натомість без з`ясування обставин щодо даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, в контексті наявності в таких ознак, які відносять об`єкт до самочинного будівництва, неможливо прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Разом з тим, в силу вимог статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За приписами статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, Верховний Суд доходить висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися обґрунтованими та законними, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Одночасно колегія суддів враховує, що 15.12.2022 набрав чинності Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Статтею 1 вказаного Закону ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

У пункті 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом: Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Враховуючи викладене, справа підлягає направленню до Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №640/31320/20 скасувати.

Справу № 640/31320/20 направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

В. М. Шарапа