Рішення

від 23.06.2021 по справі 640/31320/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2021 року м. Київ № 640/31320/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - позивач), адреса: 01001, місто Київ, вулиця Трьохсвятительська, будинок 4в, адреса для листування: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 32а до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), адреса: АДРЕСА_1 , в якій позивач просить

- припинити право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи за адресою: АДРЕСА_3 від 07 жовтня 2020 року №КВ 051201007306 та скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи за адресою: АДРЕСА_3 від 12 листопада 2020 року №КВ 101201105717.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02 жовтня 2020 року на адресу Департаменту надійшло повідомлення замовника будівництва - ОСОБА_1 про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи за адресою: АДРЕСА_3 .

07 жовтня 2020 року, як вказує позивач, були здійснені дії про внесення запису до Реєстру щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи за адресою: АДРЕСА_3 та присвоєно унікальний реєстраційний номер №КВ051201007306. В подальшому, відповідачу зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи за адресою: АДРЕСА_3 від 12 листопада 2020 року №КВ101201105717.

Крім того, у позовній заяві зазначено, що замовником будівництва, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у декларації про готовність до експлуатації об`єкта наведені, у тому числі, дані про те, що проектна документація розроблена та затверджена ФОП ОСОБА_2 та затверджена замовником; відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд та головним інженером проекту визначено ОСОБА_2 .

Проте, як зазначає позивач, 25 листопада 2020 року на адресу Департаменту надійшла заява ФОП ОСОБА_2 , в якій останній зазначив, що він не виконував ніяких робіт на вказаному вище об`єкті, у зв`язку з чим просив вжити заходів реагування та видалити недостовірні дані із реєстру дозвільних документів.

У зв`язку з наведенням відповідачем недостовірних даних у повідомленні на початок виконання будівельних робіт, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Третя особа Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях на позовну заяву послався на те, що йому стало відомо, що до реєстру дозвільних документів, який ведеться Державною архітектурно - будівельною інспекцією України, на об`єкті будівництва: Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи за адресою: АДРЕСА_3 внесено відомості, що він є головним інженером проекту та здійснює авторський нагляд на цьому об`єкті, проте, він не виконував ніяких робіт, а тому просив вжити заходів реагування та видалити недостовірні дані з цього реєстру.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копія ухвали суду від 15 грудня 2020 року була направлена на електронну адресу відповідача та отримана останнім, про що свідчить відповідне підтвердження, надіслане відповідачем, проте, відзиву на позовну заяву не надано з невідомих суду причин.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки без поважних причин, на підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 .

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Так, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 02 жовтня 2020 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано за № КВ051201007306 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), подане замовником будівництва ОСОБА_1 за об`єктом будівництва Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи, місце розташування: АДРЕСА_3 .

Відповідно до зареєстрованого повідомлення:

- планується Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи, місце розташування: АДРЕСА_3 ;

- генеральний підрядник - ОСОБА_1 ;

- вид будівництва - реконструкція;

- технічний нагляд здійснює - ОСОБА_3 , серія НОМЕР_1 ;

- проектна документація розроблена - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Солом`янським РУ ГУ МВС України в місті Києві, РНОКПП НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 ;

- головний інженер проекту - ОСОБА_2 , документ про призначення: наказ фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про призначення головного інженера - проектувальника та відповідального за здійснення авторського нагляду від 28 вересня 2020 року №28/09;

- проектна документація затверджена замовником від 30 вересня 2020 року;

- експертизу проекту будівництва не проведено згідно статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд. Визначено ОСОБА_2 ;

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1424 від 08 листопада 2019 року;

- земельна ділянка використовується для будівництва на підставі - не потребує згідно частини 4 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації - 74,8 кв.м;

- основні показники об`єкта: - загальна площа - 74,8 кв.м, основна площа - 69,8 кв.м.

Тобто, згідно вказаного повідомлення, головним інженером проекту та відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд є Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 .

В подальшому, відповідачем до Департаменту подано на реєстрацію, а останнім у реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на вказаний об`єкт будівництва за №КВ 101201105717 від 12 листопада 2020 року, відповідно до даних декларації проектна документація на об`єкт розроблена ОСОБА_2 , головним інженером проекту зазначено ОСОБА_2 , відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд також зазначено ОСОБА_2 .

25 листопада 2020 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) зареєстровано заяву ОСОБА_2 , в якій останній зазначив, що не виконував ніяких робіт на об`єкті будівництва: Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи, місце розташування: АДРЕСА_3 , а тому просив вжити заходи по видаленню недостовірних даних з реєстру дозвільних документів.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі по тексту - Закон України від 17 лютого 2011 року №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 26 цього Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно статті 1 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року № 687-XIV архітектор (інженер), що має кваліфікаційний сертифікат, - фахівець, який за результатами атестації отримав такий сертифікат, що надає йому повноваження ведення особистої діяльності у сфері архітектурної діяльності, і який несе відповідальність за результати своєї роботи.

Статтею 11 цього Закону передбачено, що під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Відповідно до статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність 20 травня 1999 року № 687-XIV, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат (статті 7 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року № 687-XIV).

Згідно з пункту 1 статті 1 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI та пункту 3.17 ДБН А.2.2.-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

З пунктів 3.2, 4.8 ДБН А.2.2.-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво вбачається, що будівництво - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва. Проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 5 Порядку підготовчих і будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 747) (далі по тексту - Порядок №466) будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

У відповідності до положень частин 1-2 статті 36 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що у разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, згідно з положеннями пункту 13 Порядку №466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2 -1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2020 року № 559, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно пункту 7 Порядку №466 реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Відповідно до пункту 3 частини 7 статті 36 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Як стверджує позивач, відповідачем зазначено у повідомленні про початок на виконання будівельних робіт недостовірні відомості, зокрема, щодо наявності проектної документації на об`єкт будівництва, розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку; договору на здійснення авторського нагляду, укладеного з замовником будівництва та головним архітектором проекту, в даному випадку з ФОП ОСОБА_2 ; документу про призначення особи, яка здійснює авторський нагляд (наказ про призначення).

Між тим, позивач не надав суду відповідних доказів щодо відсутності таких документів у відповідача, стверджуючи про це, виключно, у зв`язку з поданням ОСОБА_2 заяви, в якій останній зазначив, що не виконував на об`єкті будівництва будь-яких робіт.

У зв`язку з чим, суду не є зрозумілим, з яких саме підстав, позивач приймає, як достовірні дані, обставини, викладені у заяві ОСОБА_2 , не витребувавши таких документів у відповідача, як замовника будівництва та не перевіривши їх.

Більш того, суд зазначає, що згідно з положеннями частини 1 статті 39 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина 5 цієї ж статті).

Згідно частини 9 статті 39 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (частина 10 статті 39 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI).

За правилами статті 26 цього Закону завершальним етапом будівництва об`єкту містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

Наведене в сукупності свідчить про те, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов`язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію). При цьому реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього.

Пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що у Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).

Суд також виходить із того, що суб`єкти владних повноважень не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між суб`єктом владних повноважень і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене ухваленням більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.

Ненормативні правові акти суб`єкта владних повноважень, враховуючи також і наявність делегованих повноважень, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені таким суб`єктом після їх виконання.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 30 березня 2021 року по справі №826/5513/17.

В даному випадку з моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт вважається такою, що вичерпала свою дію. При цьому реєстрація права власності є підставою вважати, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації також вичерпала свою дію.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, від 2 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 5 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17.

Так, у відповідності до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Судом зроблено запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відповідно до отриманої довідки №262806762 від 23 червня 2021 року, за ОСОБА_1 16 листопада 2020 року зареєстровано право приватної власності на групу нежитлових приміщень, об`єкт житлової нерухомості: Ні, загальною площею 74,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2224884380000.

Підставою для реєстрації права власності є договір купівлі-продажу квартири; технічний паспорт; декларація про готовність об`єкта до експлуатації №КВ101201105717 від 12 листопада 2020 року.

Таким чином, позивачу на праві приватної власності належить об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею 74,8 кв.м.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 38 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

В даній адміністративній справі позивач просить суд саме припинити право на виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 07 жовтня 2020 року №КВ 051201007306, в свою чергу, оскільки в даному випадку виконання підготовчих або будівельних робіт, право на які набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, фактично завершилось, про що свідчать вищевказані обставини, які встановлено судом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник