Ухвала

від 23.04.2024 по справі 640/1334/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/1334/18

н/п 1-кп/953/438/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про передачу обвинувального акту за підсудністю по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, -

встановив:

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила направити обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 до Комінтернівського районного суду м. Харкова для вирішення питання про об`єднання, у зв`язку з тим, що в провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12022221150000600 від 22.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, за епізодами, які вчиненні останніми за часом.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 просили надіслати подання до Харківського апеляційного суду про зміну підсудності для об`єднання кримінальних проваджень за обвинуваченням ОСОБА_5 , оскільки у Комінтернівському районному суді м. Харкова перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши надані данні, приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, останній епізод за якими вчинено 22.10.2020.

Згідно матеріалів справи, вироком Київського районного суду м. Харкова від 21.10.2022 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання: за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 6 (шести) місяців арешту; за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 70, п.п. «а» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та призначено ОСОБА_5 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі; в силу ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановлено випробувальний строк 3 (три) роки, в силу ст. 76 КК України покладено на засудженого обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27.03.2023 апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 задоволено частково; вирок Київського районного суду м. Харкова від 21.10.2022 стосовно ОСОБА_5 скасовано і призначено новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

В мотивувальній частині ухвали Харківського апеляційного суду від 27.03.2023 колегія суддів зазначила, зокрема, що як встановлено під час апеляційного розгляду, обвинувачений має ампутацію нижньої кінцівки, у зв`язку з чим вимушений пересуватися виключно на милицях, тобто є особою, яка має фізичні вади, внаслідок яких не здатний повною мірою реалізовувати свої процесуальні права. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 пояснив в суді апеляційної інстанції, що йому було ампутовано нижню частину ноги ще до ухвалення оскаржуваного вироку та ці обставини були відомі суду першої інстанції. Зазначені пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 також підтверджуються висновками суду першої інстанції, зазначеними в мотивувальній частині вироку. Зокрема, при призначенні обвинуваченому покарання, судом першої інстанції було визнано обставину, що пом`якшує покарання, - інвалідність (ампутація нижньої кінцівки). При цьому, суд першої інстанції, встановивши вищенаведені обставини, не ухвалював судових рішень щодо залучення захисника за призначенням для надання безоплатної вторинної правової допомоги обвинуваченому ОСОБА_5 . Отже, суд першої інстанції помилково дійшов помилкового висновку про можливість проведення та закінчення судового розгляду у цьому кримінальному провадженні без залучення захисника за призначенням для здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки останній має фізичні вади, внаслідок яких не здатний повною мірою реалізовувати свої права, що об`єктивно свідчить про наявність обставин, передбачених п.3 ч.2 ст.52 КПК України. Таким чином, під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції порушено право ОСОБА_5 на захист, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ч.1, п.4 ч.2 ст.412 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

14.04.2023 до Київського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з Харківського апеляційного суду за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України.

В підготовчі судові засідання обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово не з`являвся, про дату час та місце розгляду кримінального провадження повідомлявся, у відповідності до ст. 135 КПК України, причину неявки суду не повідомляв, у зв`язку із чим підготовчі судові засідання відкладалися.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04.03.2024 доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях призначити адвоката за призначенням для здійснення захисту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час судового провадження у кримінальному провадженні за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України.

На теперішній час судове провадження по вказаному кримінальному провадженню перебуває на стадії підготовчого судового провадження.

При цьому, згідно наданих прокурором даних, в провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12022221150000600 від 22.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, за епізодами, які вчиненні 21.05.2022 та 24.05.2022.

Тобто, останнє за часом кримінальне правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_5 , було вчинено у межах територіальної юрисдикції Комінтернівського районного суду м. Харкова, за тяжкістю вчинені кримінальні правопорушення є однаковими.

Згідно зі ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

Таким чином, відповідно до вимог, зазначених у ст. 34 КПК України, кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду, за наявності певних обставин, вказаних в частині першій вказаної статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.

Суд враховує, що згідно з п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підставою для скасування судового рішення у справі в будь-якому разі.

А відтак, всі інші питання, у тому числі щодо призначення до судового розгляду чи повернення обвинувального акту прокурору, мають вирішуватися належним судом, якому підсудне дане кримінальне провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.

Статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як одну із засад організації судової влади проголошено право на повноважний суд, що передбачає розгляд справи у суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, та суддею, який визначається згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. Процесуальними кодексами визначаються вимоги до складу суду. В сукупності ці правила забезпечують розгляд справи судом, встановленим законом.

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Інтерпретація суті поняття «суд, встановлений законом» викладена Європейським судом у рішенні в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 та полягає у наступному: «п. 23. Відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява N 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року)… 24. Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)». 25. У пп. 107-109 рішення у справі «Коем та інші проти Бельгії» Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

Зазначена правова позиція дає можливість виділити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

У п. 64 рішення у справі «Йоргіч (Jorgic) проти Німеччини» від 12.07.2007 року ЄСПЛ вказав, що справу перш за все слід розглянути за статтею 6 § 1 Конвенції щодо того, чи був заявник засуджений «судом, встановленим законом». Суд зазначає, що цей вислів віддзеркалює принцип верховенства права, котрий є невідємною частиною системи захисту, запровадженої Конвенцією і її Протоколами. «Закон», у розумінні статті 6 § 1 Конвенції, включає, зокрема, законодавство щодо встановлення і компетенції судових органів. Отже, якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» у розумінні статті 6 § 1.

Необхідність об`єднання матеріалів кримінальних проваджень регламентована положеннями ст. 217, 334 КПК України, згідно яких обвинувачується одна особа у вчиненні кількох кримінальних правопорушень. Розгляд даних кримінальних проваджень в окремому порядку може негативно вплинути на повноту судового розгляду, а тому з метою повноти, всебічності, об`єктивності розгляду матеріалів кримінальних проваджень, суд доходить висновку про необхідність направити матеріали кримінального провадження, яке перебуває у провадженні Київського районного суду м. Харкова, до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про їх направлення до Комінтернівського районного суду м. Харкова для об`єднання.

Згідно з п. 5 ст. 34 КПК України спори про підсудність між судами не допускаються.

Відповідно до ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Як зазначено вище, колегією суддів Харківського апеляційного суду в ухвалі від 27.03.2023 встановлено під час апеляційного розгляду, що обвинувачений має ампутацію нижньої кінцівки, у зв`язку з чим вимушений пересуватися виключно на милицях, тобто є особою, яка має фізичні вади, внаслідок яких не здатний повною мірою реалізовувати свої процесуальні права.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги зазначений стан здоров`я ОСОБА_5 , гарантуючи та забезпечуючи його право на захист, суд вважає клопотання сторін обвинувачення та захисту про передачу обвинуального акту за підсудністю обгрунтованим, для чого вважає необхідним направити подання голові Київського районного суду м. Харкова для звернення до Харківського апеляційного суду для визначення підсудності кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 32, 34, 314 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про передачу обвинувального акту за підсудністю задовольнити.

Клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про передачу обвинувального акту за підсудністю задовольнити.

Направити подання голові Київського районного суду м. Харкова для звернення до Харківського апеляційного суду для визначення підсудності кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1