Постанова

від 23.04.2024 по справі 613/1404/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 квітня 2024 року

м. Харків

справа №613/1404/23

провадження №22-ц/818/1469/24;

провадження №22-ц/818/1670/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П.,Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря - Куцай К.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіХаркові цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Цуркана Віктора Івановича на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 08 січня 2024 року та за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 адвоката Цуркана Віктора Івановича та представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на додаткове рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 25 січня 2024 року, постановлене під головуванням судді Шалімова Д.В., -

в с т а н о в и в:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 08 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів задоволено. Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі судового наказу Богодухівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2018 року, на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) на 1/6 частину усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Припинено нарахування аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Богодухівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2018 року ( справа № 613/172/18, провадження № 2-н/613/6/18). Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 073 грн 60 коп.

Додатковим рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 25 січня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень. В задоволенні вимог представника позивача ОСОБА_1 адвоката Агаєвої С.М. щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 14 000 грн відмовлено. В задоволенні вимог представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Цуркан В.І. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат пов`язаних з розглядом справи та витрат на правничу допомогу відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Цуркан Віктор Іванович на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 08 січня 2024 року просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, факт стягнення з позивача аліментів на другу дитину не є підставою для зменшення розміру аліментів на її сина ОСОБА_4 , окрім цього, позовною заявою жодним чином не підтверджено, що це погіршує його матеріальний стан. Зазначила, що 30 жовтня 2023 року, їх син ОСОБА_4 був зарахований до онлайн школи «Кевін» на курси з підготовки до НМТ (ЗНО), тобто аліменти, які вона отримує від позивача йдуть на розвиток та навчання їх сина. Вважає, що позивачем не надано доказів про зміну його матеріального стану, тому не має підстав для задоволення позову.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Цуркан Віктор Іванович додаткове рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 25 січня 2024 року просить скасувати судове рішення повністю та здійснити розподіл судових витрат в межах розгляду та вирішення позову в суді першої інстанції.

Посилається наневідповідність висновківсуду обставинамсправи,порушення судомпершої інстанціїнорм матеріальногота процесуальногоправа;зазначає,що додатковерішення судупершої інстанціїприйняте знеправильним застосуваннямсудом першоїінстанції нормпроцесуального таматеріального права.Суд першоїінстанції неповно з`ясувавусі фактичніобставини справита недослідив іне надавналежної оцінкинаявним вматеріалах справидоказам таобставинам,підійшов формальнодо вивченняобставин справи.Підготовкацієї справидо розглядув суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, адже зазначена справа не є складною. Витрати стягнуті судом першої інстанції є неспівмірними з наданими адвокатом послугами.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 на додаткове рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 25 січня 2024 року просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги в повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що додаткове рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права. Суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що призвело до стягнення витрат в частковому розмірі.

У відзивах на апеляційні скарги представника ОСОБА_2 адвоката Цуркана Віктора Івановича на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 08 січня 2024 року та на додаткове рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 25 січня 2024 року, представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні апеляційних скарг.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 08 січня 2024 року не підлягає задоволенню. Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на додаткове рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 25 січня 2024 року не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга представника ОСОБА_2 адвоката Цуркана Віктора Івановича на додаткове рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 25 січня 2024 року підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи наявні в матеріалах справи докази, виходячи з рівності прав та обов`язків батьків щодо утримання дитини, виходячи із сімейного стану платника аліментів, а саме, наявності у позивача на утриманні двох неповнолітніх дітей, принципів справедливості, співмірності та верховенства права, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про зменшення розміру аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 на підставі судового наказу Богодухівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2018 року на користь ОСОБА_2 , на утримання їх сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/4 частини частини всіх видів заробітку (доходу) до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що батьками неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 30 січня 2007 року.

Судовим наказом Богодухівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2018 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 13 лютого 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді старшого інженера в 2 територіальному вузлі урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України. Має постійний дохід.

З договору оренди квартири між ОСОБА_5 та позивачем від 07 липня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 уклав договір оренди квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до п. 5.1 орендна плата за користування квартирою та майном складає 3 600 грн. на місяць, згідно пункту 6. Договору орендарем сплачуються комунальні послуги, згідно показань лічильників та виставлених рахунків. Також, при укладені договору оренди було сплачено «страховий платіж» в розмірі 3600 грн.

Згідно копії рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2023 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову 10 липня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.

З копії договору № 30/10, який ОСОБА_2 уклала договір з Центром підготовки до ЗНО та ДПА «Школа Кевін» про надання послуг з навчання вбачається, що вартість навчання, відповідно до додатку № 1 до Договору складає 15 660 грн.

Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що судовим наказом Богодухівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2018 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 13 лютого 2018 року. Позивачем сумлінно сплачуються аліменти на дитину у розмірі встановленому судовим наказом. Наразі обставини змінилися таким чином, що позивач не в змозі сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у вказаному розмірі. Так. 06 грудня 2019 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_7 . Від шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З липня 2023 року позивач припинив фактичні шлюбні відносини з ОСОБА_1 та сплачує на утримання малолітньої доньки з липня 2023 року аліменти, у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів. Після розлучення позивач, який не має власного житла в м. Харків, несе додаткові витрати на оренду житла, так з липня 2023 року винаймає житло у м. Харкові і частину своїх доходів витрачає та буде в майбутньому витрачати на оренду житла. Згідно договору оренди від 07 липня 2023 року позивач вимушений витрачати на оренду житла та компенсацію власнику квартири комунальних платежів понад 5 000 грн. щомісяця, а в опалювальний період - більше 7 000 грн. Крім того, як вбачається з довідки про доходи позивача з червня 2023 року йому припинили виплачувати додаткову винагороду, згідно Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 у розмірі 30 000 грн., що ускладнює його майновий стан, який за останній місяць становить - 17 666,61 грн. замість 40 434,14 грн., які отримувались до травня 2023 року. Вважає, що для забезпечення потреб обох дітей позивача, враховуючи зменшення його доходів та необхідності нести додаткові втрати на оренду житла позивачеві, є необхідність зменшити розмір аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до 1/6 частки від усіх доходів позивача, що є більшим ніж сума прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частинами 1, 2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, за змістом ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Разом з тим, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Отже, зменшення розміру аліментів можливе при настанні певних умов.

Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Утримання інших осіб впливає на матеріальне становище утримувача.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 має на утриманні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якого на підставі судового наказу Богодухівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2018 року стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх прибутків щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 13 лютого 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_5 у позивача народилась донька ОСОБА_8 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову 10 липня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження, яка перебуває у вільному доступі, на примусовому виконанні в Холодногірсько-Новобаварському ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ перебуває виконавче провадження № 73262608, яке відкрите 08 листопада 2023 року, стягувачем у якому є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , боржником - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 192 СК України зміна сімейного стану платника аліментів є підставою для зменшення розміру аліментів.

Доводи апеляційної скарги про те, що народження доньки у позивача та стягнення на неї аліментів на впливає на його матеріальне становище, суперечать фактичним обставинам справи. Оскільки необхідність утримання ще однієї дитини безумовно свідчить про зміну матеріального становища платника алімнтів.

Виходячи з вищевикладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, погіршує майновий стан позивача.

Тому висновок суду про наявність підстав для зменшення розміру аліментів на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

При визначені розміру аліментів враховуються зобов`язання платника аліментів щодо утримання всіх неповнолітніх дітей чи інші аліментні зобов`язання.

З урахуванням наявності на утриманні позивача двох дітей необхідним і достатнім розміром аліментів на утримання сина ОСОБА_9 , для забезпечення гармонійного розвитку дитини є 1/6 частина від всіх видів заробітку позивача, з урахуванням вимог ст. 182 СК України.

Посилання відповідача на те, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються на її користь з позивача на утримання їх сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки позивачем не доведено погіршення його матеріального стану та неспроможність сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі, раніше визначеному рішенням суду і необхідності зменшення їх розміру, - спростовуються вимогами закону та фактичними обставинами справи.

Доводи апелянта, що вона уклала договір № 30/10 з Центром підготовки до ЗНО та ДПА «Школа Кевін» про надання послуг з навчання - вартість навчання, відповідно до додатку № 1 до Договору складає 15 660 грн, не є підставою для відмови в зменшенні розміру аліментів. При цьому судова колегія зазначає, що ОСОБА_2 не позбавлена права звернутись до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину відповідно до вимог ст. 185 СК України.

Щодо витрат на правову допомогу, судова колегія зазначає наступне.

Задовольняючи частково вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи, що умови договору адвоката з клієнтом не є обов`язковими для суду, а з урахуванням матеріалів справи, її категорії та складності, характер та обсяг наданих адвокатом послуг, принципу розумності, справедливості та пропорційності.

Відмовляючи взадоволенні заявипредставника відповідача адвокатаЦуркан В.І.,про стягненняз позивача ОСОБА_1 щодо стягненнявитрат направничу допомогу,суд першоїінстанції виходивз того,що згідноч.1,п.1ч.2ст.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача. Оскільки рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 08 січня 2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 , про зменшення розміру аліментів - задоволено, тому витрати, пов`язані з розглядом даної справи покладаються на відповідача по справі ОСОБА_2 .

Такі висновки суду в повній мірі відповідають вимогам закону та обставинам справи, з огляду на таке.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Частиною першою статті 15ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої четвертої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до статті 1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною першою та третьою статті 27Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Крім того, суд апеляційної інстанції, враховує те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну «фактично понесені» витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними». З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Тогджу проти Туреччини», заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; «Начова та інші проти Болгарії», заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; «Імакаєва проти Росії», заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; «Карабуля проти Румунії», заява № 45661/99, п. 180, від 13 липня 2010 року; «Бєлоусов проти України», заява № 4494/07, п. 116, від 07 листопада 2013 року.

Згідно з частиною першою статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 78ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Так, матеріали справи свідчать, що представником ОСОБА_1 адвокатом Агаєва С.М. надала суду договір №08/02/22 про надання правової допомоги від 08 лютого 2022 року.

Відповідно до змісту п. п. 6.1 Договору, адвокат має право на отримання гонорару у зв`язку з виконанням доручення Клієнта у порядку, встановленому цим договором.

Згідно п. 6.3. Договору, Клієнт сплачує / передає на користь Адвоката в якості винагороди за досягнення бажаного для Клієнта результату виконання 6 000 грн.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правову допомогу надано завдання ( доручення) №3 до договору №08/02/22 від 08 лютого 2022 року про надання правової допомоги від 25 серпня 2023 року, згідно якого ОСОБА_1 та адвокат Агаєва С.М. погодили, що: 1. Адвокат в порядку та на умовах визначених Договором про надання правової допомоги №08/02/22 від 08 лютого 2022 року приймає зазначене у нижченаведеній таблиці доручення Клієнта, за яке останній зобов`язується сплатити Адвокату гонорар та відшкодувати понесені витрати у зв`язку з його виконанням у розмірі та строки, передбачені даним завданням ( дорученням): аналіз документів, вивчення судової практики та формування правової позиції по справі 2 000 грн., підготовка позовної заяви про зменшення розміру аліментів 3 000 грн., підготовка адвокатських запитів з метою зібрання доказів по справі ( у разі необхідності) 1 500 грн / за одиницю документу, підготовка відповіді на відзив, клопотань, заяв ( у разі потреби) 1 000 грн/стор., участь у судовому засіданні по справі, прибуття до суду з метою ознайомлення з матеріалами справи / за кожне засідання 2 000 грн. 2. Сторони домовились що гонорар успіху за прийняття рішення на користь клієнта становить 5 000 грн.

Згідно змісту Акту №3 виконаних робіт ( наданих послуг) до договору №08/02/22 від 08 лютого 2022 року про надання правової допомоги від 15 грудня 2023 року, адвокат Агаєва С.М. надала ОСОБА_1 , а Клієнт прийняв в повному обсязі та нижче наведеному порядку за відповідною вартістю послуги, та фактичним часом на надання послуг та понесеними витратами: аналіз документів, вивчення судової практики та формування правової позиції по справі 2 000 грн, підготовка позовної заяви про зменшення розміру аліментів 3 000 грн., підготовка відповіді на відзив, клопотань, заяв 4 000 грн, прибуття до Богодухівського районного суду для участі у підготовчому засіданні 23.10.2023 2 000 грн, прибуття до Богодухівського районного суду для участі у підготовчому засіданні 14.11.2023 2 000 грн., прибуття до Богодухівського районного суду для участі у підготовчому засіданні 29.11.2023 2 000 грн, всього 15 000 грн.

Відповідно до змісту Акту №3 виконаних робіт ( наданих послуг) до договору №08/02/22 від 08 лютого 2022 року про надання правової допомоги від 09 січня 2024 року, адвокат Агаєва С.М. надала ОСОБА_1 , а Клієнт прийняв в обсязі та нижче наведеному порядку за відповідною вартістю послуги, та фактично витраченим часом на надання послуг та понесеними витратами: прибуття до Богодухівського районного суду для участі у підготовчому засіданні 20.12.2023 2 000 грн., прибуття до Богодухівського районного суду для участі у підготовчому засіданні 08.01.2024 2 000 грн., гонорар Успіху за ухвалення рішення на користь Клієнта згідно умов договору 5 000 грн. Всього 9 000 грн.

Згідно рахунку на оплату №03 від 15 грудня 2023 року ОСОБА_1 сплатив на користь СПД ОСОБА_3 за юридичні ( адвокатські ) послуги згідно Акту №3 виконаних робіт ( наданих послуг) від 15 грудня 2023 року 15 000 грн.

Відповідно до рахунку на оплату №03/1 від 09 січня 2024 року ОСОБА_1 сплатив на користь СПД ОСОБА_3 за юридичні ( адвокатські ) послуги згідно Акту №3 виконаних робіт ( наданих послуг) від 09 січня 2024 року 9 000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Із змісту договору №08/02/22 від 08 лютого 2022 року про надання правової допомоги убачається,що занадання правовоїдопомоги клієнтсплачує адвокатув якостівинагороди задосягнення бажаногорезультату виконання 6000,00грн (п.6.3).

Додатковою угодою визначено, що сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок адвоката, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару або готівковою з видачею квитанції про сплату.

Зі змісту завдання ( доручення) №3 до договору №08/02/22 від 08 лютого 2022 року про надання правової допомоги від 25 серпня 2023 року, згідно якого ОСОБА_1 та адвокат Агаєва С.М. погодили, що: 1. Адвокат в порядку та на умовах визначених Договором про надання правової допомоги №08/02/22 від 08 лютого 2022 року приймає зазначене у нижченаведеній таблиці доручення Клієнта, за яке останній зобов`язується сплатити Адвокату гонорар та відшкодувати понесені витрати у зв`язку з його виконанням у розмірі та строки, передбачені даним завданням ( дорученням): аналіз документів, вивчення судової практики та формування правової позиції по справі 2 000 грн., підготовка позовної заяви про зменшення розміру аліментів 3 000 грн., підготовка адвокатських запитів з метою зібрання доказів по справі ( у разі необхідності) 1 500 грн. / за одиницю документу, підготовка відповіді на відзив, клопотань, заяв ( у разі потреби) 1 000 грн./стор., участь у судовому засіданні по справі, прибуття до суду з метою ознайомлення з матеріалами справи / за кожне засідання 2 000 грн. 2. Сторони домовились що гонорар успіху за прийняття рішення на користь клієнта становить 5 000 грн.

Згідно змісту Акту №3 виконаних робіт ( наданих послуг) до договору №08/02/22 від 08 лютого 2022 року про надання правової допомоги від 15 грудня 2023 року, адвокат Агаєва С.М. надала ОСОБА_1 , а Клієнт прийняв в повному обсязі та нижче наведеному порядку за відповідною вартістю послуги, та фактичним часом на надання послуг та понесеними витратами: аналіз документів, вивчення судової практики та формування правової позиції по справі 2 000 грн., підготовка позовної заяви про зменшення розміру аліментів 3 000 грн., підготовка відповіді на відзив, клопотань, заяв 4 000 грн., прибуття до Богодухівського районного суду для участі у підготовчому засіданні 23.10.2023 2 000 грн., прибуття до Богодухівського районного суду для участі у підготовчому засіданні 14.11.2023 2 000 грн., прибуття до Богодухівського районного суду для участі у підготовчому засіданні 29.11.2023 2 000 грн. Всього 15 000 грн.

Відповідно до змісту Акту №3 виконаних робіт ( наданих послуг) до договору №08/02/22 від 08 лютого 2022 року про надання правової допомоги від 09 січня 2024 року, адвокат Агаєва С.М. надала ОСОБА_1 , а Клієнт прийняв в обсязі та нижче наведеному порядку за відповідною вартістю послуги, та фактично витраченим часом на надання послуг та понесеними витратами: прибуття до Богодухівського районного суду для участі у підготовчому засіданні 20.12.2023 2 000 грн., прибуття до Богодухівського районного суду для участі у підготовчому засіданні 08.01.2024 2 000 грн., гонорар Успіху за ухвалення рішення на користь Клієнта згідно умов договору 5 000 грн. Всього 9 000 грн.

Згідно рахунку на оплату №03 від 15 грудня 2023 року ОСОБА_1 сплатив на користь СПД ОСОБА_3 за юридичні ( адвокатські ) послуги згідно Акту №3 виконаних робіт ( наданих послуг) від 15 грудня 2023 року 15 000 грн.

Відповідно до рахунку на оплату №03/1 від 09 січня 2024 року ОСОБА_1 сплатив на користь СПД ОСОБА_3 за юридичні ( адвокатські ) послуги згідно Акту №3 виконаних робіт ( наданих послуг) від 09 січня 2024 року 9 000 грн.

Частиною 6 та 7 ст.137ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих представником позивача документів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неспівмірність наданого адвокатом обсягу послуг (аналіз документів, вивчення судової практики та формування правової позиції по справі 2 000 грн, підготовка позовної заяви про зменшення розміру аліментів 3 000 грн, підготовка адвокатських запитів з метою зібрання доказів по справі ( у разі необхідності) 1 500 грн / за одиницю документу, підготовка відповіді на відзив, клопотань, заяв ( у разі потреби) 1 000 грн/стор., участь у судовому засіданні по справі, прибуття до суду з метою ознайомлення з матеріалами справи / за кожне засідання 2 000 грн) з їх вартістю (15000,00 грн), складністю справи, затраченим часом на надання таких послуг, а тому заявлені витрати не відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру.

З урахуванням вимог розумності та справедливості та клопотання представника відповідача адвоката Цуркана В.І. про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 5000 грн.

Підстав для стягнення витрат у більшому розмірі колгія суддів не вбачає.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до положень статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про зміну додаткового рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 25 січня 2024 року.

Щодо заяви представника відповідача адвоката Цуркан В.І., про стягнення з позивача ОСОБА_1 , витрат, пов`язаних з розглядом справи та професійної правничої допомоги в сумі 17 281 грн, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 1,п.1ч.2ст.141ЦПК Українивизначено,що судовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 08 січня 2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів задоволено.

Виходячи з вищевикладеного та вимог чинного законодавства підстав для стягнення витрат, понесених відповідачкою , з позивача, судова колегія не вбачає.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи наведене рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і тому, суд апеляційної інстанції вважає, що згідно до ст.374ЦПК України відсутні правові підстави для зміни або скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Цуркана Віктора Івановича на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 08 січня 2024 року залишити без задоволення.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 08 січня 2024 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на додаткове рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 25 січня 2024 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Цуркана Віктора Івановича додаткове рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 25 січня 2024 року задовольнити частково.

Додаткове рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 25 січня 2024 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення складено 24.04.2024 року.