Рішення

від 25.04.2024 по справі 216/5629/23

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/5629/23

Провадження № 2-др/216/10/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2024 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Касьяна Миколи Степановича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 216/5629/23 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа - Полтавська обласна прокуратура, про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органу досудового розслідування, прокуратури та суду,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2024 року у справі № 216/5629/23 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа - Полтавська обласна прокуратура, про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органу досудового розслідування, прокуратури та суду задоволено частково. Стягнуто з Держави Україна на користь ОСОБА_1 500000 (п`ятсот тисяч) грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органу досудового розслідування, прокуратури та суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

16 квітня 2024 року від представника позивача -адвоката Касьяна М.С. надійшла до суду заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у даній справі у розмірі 10 000 гривень.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами статей133,137 ЦПК Українивитрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до частини першоїстатті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно п. 3 частини другоїст. 141 ЦПКсудові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачці ОСОБА_1 правничу допомогу надавав адвокат Касьян М.С. на підставі договору про надання правової допомоги № 56 від 24.05.2023 та ордеру серії АЕ № 1219095 від 11.08.2023.

Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт по справі № 216/5629/23 від 09.04.2024 позивачка ОСОБА_1 сплатила адвокату Касьяну М.С. - 10 000 гривень.

Адвокатом Касьяном М.С. надані наступні послуги: консультація адвоката, вивчення матеріалів справи, визначення правової позиції та варіантів вирішення спору 3000 грн; складання та направлення позовної заяви про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду 5000 грн; участь у судових засіданнях 2000 грн.

Згідно частини 2статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 6статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц.

Оскільки позивачкою документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею витрати на правничу допомогу у даній справі.

Керуючись ст.141,142,258-261,270,353,354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Касьяна Миколи Степановича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу - задовольнити.

Стягнути з Держави України в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Суддя Ю.В. Онопченко