Ухвала

від 24.04.2024 по справі 242/702/24

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

242/702/24

2-з/242/6/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова, В.Г., розглянувши заяву заступника керівника Покровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Покровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврія», про конфіскацію земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

24.04.2024 року до суду надійшла позовна заява заступника керівника Покровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврія», про конфіскацію земельної ділянки.

Разом з позовною заявою прокурор подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить для забезпечення позову застосувати наступні заходи забезпечення:

- накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1413800000:01:000:0776 площею 3,55 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1220274414138), власником якої є громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка підлягає конфіскації на користь держави;

- заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій(державним реєстраторам, приватним і державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1413800000:01:000:0776 площею 3,55 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1220274414138).

Заяву обґрунтував тим, що ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації, 20.02.2006 році набув право власності на земельну ділянку №1413800000:01:000:0776 та упродовж року добровільно її не відчужив(кінцевий строк сплинув 20.02.2007 року). У зв`язку з цим наявні підстави для конфіскації у ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки шляхом припинення права власності на неї з одночасним визнанням права власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права на доступ від правосуддя в аспекті ст..6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений вид забезпечення не перешкоджає ОСОБА_1 і надалі фактично володіти і користуватись спірною земельною ділянкою. Водночас, будь-яке подальше відчуження ОСОБА_1 земельної ділянки порушуватиме право держави в особі уповноваженого органу на набуття її у власність держави шляхом конфіскації, враховуючи, що на теперішній час, особливо в умовах воєнного часу кожна земельна ділянка має використовуватись насамперед для забезпечення продовольчих потреб громадян України.

Частиною 2 ст. 81 ЗК України визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати право власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомості, які належать їм на праві власності.

Водночас для тих випадків, за яких іноземними громадянами все ж набуваються у власність землі зазначеної категорії, частиною 4 статті 81 ЗК України закріплено спеціальну процедуру обмежень щодо подальшого розпорядження ними, зокрема, передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Дана норма кореспондується також з ч. 1 ст. 145 ЗК України, відповідно до якої, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати у її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

При цьому відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права.

У разі не відчуження іноземцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення у встановлений строк застосовуються правові наслідки, передбачені статтями 140, 143, 145 ЗК України у вигляді примусового припинення права власності на такі земельні ділянки шляхом їх конфіскації на користь держави.

Так, згідно з п. ?е? ч. 1 ст. 140 ЗК України не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, передбачених цим Кодексом, є підставою для примусового припинення права власності на таку земельну ділянку.

Відповідно до п. ?в? ч. 1 ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , будучи громадянином іноземної держави, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (до 20.02.2007) добровільно не відчужив її, на теперішній час наявні підстави для конфіскації цієї земельної ділянки на користь держави в судовому порядку.

Дана процедура імперативно передбачена ч. 4 ст. 81 та ст. 145 ЗК України та не передбачає винятків.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 та ч. 3ст. 150 ЦПК Українипозов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із ч. 1ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позовурозглядаючи заявупро забезпеченняпозову,суд (суддя)має правоз урахуваннямдоказів,наданих позивачемна підтвердженнясвоїх вимог,пересвідчитися,зокрема,в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Верховний Суд України в постанові Пленуму від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.

Аналізуючи вищевказані норми чинного законодавства, можна дійти висновку про те, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Враховуючи, що заходи забезпечення позову є тимчасовою мірою, а тому не є такими, що порушують права власника, а лише обмежувальним заходом, встановленим законом, та необхідним для вирішення судового спору, суд вважає за можливе заяву прокурора про забезпечення позову задовольнити.

Підстави для застосування зустрічного забезпечення відповідно дост.154 ЦПК України судом не встановлені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-154,258-261 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1413800000:01:000:0776 площею 3,55 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1220274414138), власником якої є громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка підлягає конфіскації на користь держави.

Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій(державним реєстраторам, приватним і державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1413800000:01:000:0776 площею 3,55 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1220274414138).

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя В.Г.Черков