Вирок

від 25.04.2024 по справі 495/2717/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 рокуСправа № 495/2717/24 Номер провадження 1-кп/495/735/2024

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

перекладача ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 02.02.2024 за №12024162240000176 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Гола Пристань, Херсонської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, із середньою освітою, інваліда третьої групи, працює на заводі «Оріон», не депутата, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшомувоєнний станв Україніпродовжувався,востаннєУказом Президента України від 06.11.2023 за №734/2023, «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб.

09грудня 2023року о09годині 48хвилин, ОСОБА_4 підійшовдо банкоматуАТ «КРЕДІАГРІКОЛЬ БАНК»,ATM7776CAGRICOLE(A6207776),котрий розташованийіз сторонивулиці Ізмаїльськоїв містіБілгород-ДністровськийОдеської областіта відноситьсядо відділенняАТ «КРЕДІАГРІКОЛЬ БАНК»за адресою:вулиця Єврейська,31,місто Білгород-Дністровський,Одеська область.Підійшовши добанкомату, ОСОБА_4 , будучи клієнтом вищевказаного банку, маючи на меті зняти готівкові кошти з рахунку, став чекати черги до банкомату пристрою АТМ. В цей час біляпристроюАТМ знаходиласьпотерпіла ОСОБА_7 ,яка знімалакошти,й здійснившизняття одинраз,відразу зробилазапит нанаступну операціюіз зняття,після чого,банкомат заспецифікою свогофункціонування,перед видачоюготівки,видав зкартрідера банківськукартку клієнта,на щопотерпіла ОСОБА_7 подумала,що узв`язку іззняттям коштівпопередньою трансакцієюй лімітованістюоперацій щодовидачі,їй відмовленов запитіна видачукоштів,й воназабравши банківськукартку відійшлав сторону.У цеймомент банкоматвидав вкупюровидавачі грошовікошти всумі 8000гривень,котрі запитувала ОСОБА_7 ,та якраз уцей часдо пристроюпідійшов ОСОБА_4 , який був наступним учерзі, та відразу звернув увагу на наявність грошових коштів у купюровидавачі АТМ.

В цейчас,а самео 09годині 51хвилин,у ОСОБА_4 виник корисний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаних грошових коштів, втілюючи котрий, він, будучи чітко обізнаним про дію воєнного стану на території України, розуміючи протиправність задуму,що виник,усвідомлюючисуспільно небезпечнийхарактер своїхдій,передбачаючи їхнаслідки табажаючи їхнастання,усвідомлюючи,що коштив купюровидавачі(банкоматіАТМ)йому неналежать,так яквін щетільки підійшовдо банкомату,не вставляву картрідербанкомату своюкартку,та неробив запитна видачуготівки,шляхом вільногодоступу,взяв правоюрукою грошовікошти всумі 8000гривень,а потімпомістив їхдо кишенікуртки,та продовживзаплановане,а самезняття своїхкоштів зрахунку.В цейчас до ОСОБА_4 підійшла потерпіла ОСОБА_7 ,яка запитала,чи небрав вінїї грошовікошти убанкоматі,на що ОСОБА_4 жестами давзрозуміти ОСОБА_7 ,що їїне чує,тобто усвідомлюючите,що грошовікошти,які віннезаконно заволодів,належать данійгромадянці,та завершившикористування банкоматом, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши викрадене у свою користь.

Своїми умиснимидіями,які виразилисьу таємномувикраденні чужогомайна,вчиненого вумовах воєнногостану, ОСОБА_4 спричинив майновушкоду потерпілій ОСОБА_7 на суму 8000 гривень.

2. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Такими діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

3. Оцінка доказів.

Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам вимоги ч.3 ст.349КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_4 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник та інші учасники кримінального провадження погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого. ОСОБА_4 було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.

Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив,, що визнає вину в інкримінованих йому діях, повністю підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті.

Зокрема пояснив, що він підійшов до банкомату. Перед ним була жінка, яка щось робила і пішла. Коли він підійшов, там були гроші. Він їх забрав і поклав в кишеню. Ця жінка підійшла і щось почала питати, проте він жестами показав, що не чує її.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю доведена доказами, які суд визнає достовірними, належними, допустимими та достатніми для кваліфікації її дій за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло, вчинену в умовах воєнного стану.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 у відповідності до ст.66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених ст.67 КК України не встановлено.

5. Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ст. ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, позитивну характеристику за місцем мешкання, надану депутатом Шабівської сільської ради Оленою Задорожною, його вік, стан здоров`я, а саме те, що він є інвалідом 3 групи, те, що він раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, вину у вчиненому визнав, дійсно щиро розкаявся, заподіяну шкоду повністю відшкодував, позицію потерпілої, яка не має претензій до обвинуваченого, те, що обвинувачений має постійне місце проживання та місце роботи, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

А тому, відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд, керуючись принципом справедливості, вважає, що для досягнення мети попередження кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_4 необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ст. 185 КК України.

Разом з тим суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, відтак суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання, призначеного вироком суду з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на нього обов`язки.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання без звільнення від його відбування суд сприймає як діяння, яке б указувало на те, що саме у цій ситуації та обставинах, при яких було вчинено злочин, воно сприймалося б як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, у світлі практики ЄСПЛ, сприймалося б як жорстоке поводження, тобто суперечило статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Метою притягнення до кримінальної відповідальності є не тільки покарання, а й виправлення особи, розуміння ним своїх негативних наслідків та виправлення останніх. На думку суду, застосування до обвинуваченого саме такого покарання є найбільш доречним та є тим стримуючим фактором, який буде достатнім для виховання ОСОБА_4 , з урахуванням іспитового строку та певних обмежень, встановлених судом.

6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженню не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався і суд вважає, що до набрання вироком законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченому обирати немає необхідності.

Керуючись ст.ст. 128, 369, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази, а саме:

-паперову документацію виписки по рахунках приватних клієнтів, два CD-R диски (упаковані в паперові конверти) із записом файлів камери банкомату АТМ7776 AGRICOLE (А6207776) за 09.12.2023 та камери зовнішнього спостереження відділення АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» в місті Білгороді-Дністровському, розташованого за адресою: вулиця Єврейська, 31, місто Білгрод-Дністровський, Одеська область, вилучені проведеним тимчасовим доступом до речей та документів залишити в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Ірина БРАТКІВ