Ухвала

від 15.04.2024 по справі 2-287/09

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 15.04.2024

Справа № 2-287/09

Провадження № 4-с/334/10/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Бредіхіна Ю.Ю., за участю секретаря Жураківської В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу на бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

установив:

адвокат Харламов Д.І. звернувся до суду в інтересах ТОВ «Комплектелектромонтаж», яке є боржником у виконавчому провадженні відкритому з примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.10.2019 року у справі №2-287/09 з ТОВ «Комплектелектромонтаж» на користь стягувача ( ОСОБА_1 ) постановлено стягнути заборгованість в розмірі 323 759 грн. 90 коп. В межах виконавчого провадження на усе майно ТОВ «Комплектелектромонтаж» накладений арешт. В подальшому, борг за судовим рішенням ТОВ «Комплектелектромонтаж» погасило поза межами виконавчого провадження.

У зв`язку із викладеними обставинами та посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.07.2022 по справі №2/0301/806/11, просить визнати бездіяльність начальника Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Проценко Юлії Михайлівни, що полягає у не знятті арешту з майна боржника - ТОВ Комплектелектромонтаж» (02099. м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 3; код ЄДРПОУ - 31348184), накладеного в рамках виконавчого провадження №16699514, протиправною та зобов`язати зняти арешт із усього майна ТОВ «Комплектелектромонтаж» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 3; код ЄДРПОУ - 31348184), яке накладене в рамках виконавчого провадження №16699514.

Дніпровський ВДВС у місті Запоріжжі заперечив проти задоволення скарги, вказавши на те, що виконавче провадження №16699514 завершено у зв`язку із поверненням виконавчого документу стягувачу, що в редакції норм Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла на момент завершення виконавчого провадження, унеможливлювало зняття арешту. Крім того, вказує на те, що в межах виконавчого провадження не стягнуто виконавчий збір у сумі 32375,90 грн.

Оцінивши подані докази та заслухавши пояснення учасників, суд дійшов до таких висновків.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.10.2019 року по справі №2-287/09 з ТОВ «Комплектелектромонтаж» на користь ОСОБА_1 постановлено стягнути заборгованість в розмірі 323 759 грн. 90 коп.

На примусове виконання вказаного рішення суду відкрито виконавче провадження №16699514. В межах виконавчого провадження державним виконавцем Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 28.09.2012 накладений арешт на все нерухоме майно ТОВ «Комплектелектромонтаж».

Постановою державного виконавця від 27.12.2013 року виконавче провадження №16699514 завершено, а виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Між стягувачем ОСОБА_1 та ТОВ «Електрозахист-Сервіс» 01.09.2013 року укладений договір добровільного погашення заборгованості.

У відповідності до умов договору добровільного погашення заборгованості від 01.09.2013, заборгованість за договорами позики перед ОСОБА_1 повністю погашена новим боржником ТОВ «Електрозахист-Сервіс» щомісячними платежами в розмірі 5000 грн., з 01.10.2013 по 01.02.2019 ОСОБА_1 отримав 325000 грн.

Відповідно до приписів ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Конституцією України визначено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, і суди не тільки здійснюють правосуддя, а й контролюють виконання судових рішень.

Статтею 448 ЦПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Судовий контроль за виконанням судових рішень передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця. Скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК України, та містити відомості, зазначені у ч. 4 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень є завершальною стадією судового процесу. Саме такий принцип застосовує Європейський суд з прав людини у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень невід`ємна частина судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.

У даній справі судом встановлено, що борг ТОВ «Комплектелектромонтаж» погашено у добровільному порядку поза межами виконавчого провадження. Отже, мета арешту майна боржника відпала і таке обтяження більше не переслідує легітимну мету.

За змістом приписів ч. 7 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 27.12.2013 року) у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Виконавче провадження №16699514 закрите 27.12.2013 року на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 27.12.2013 року).

Доказів відкриття окремого виконавчого провадження з примусового стягнення з ТОВ «Комплектелектромонтаж» суду не надано. Також не надано жодних доказів того, що з моменту повернення виконавчого документа стягувачу (27.12.2013) до звернення боржника із скаргою до суду (27.02.2024) виконавча служба вчиняла будь-які дії з примусового стягнення виконавчого збору на користь держави.

Відповідно до приписів статей 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке обтяження права власності має переслідувати певну законну мету, бути співмірним та не перевищувати меж права вільного здійснення права власності людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що існуючі обтяження майна скаржника переслідують законну мету та на час розгляду цієї справи охороняють чиїсь законні інтереси. Враховуючи те, що на примусовому виконанні у виконавчій службі відсутнє виконавче провадження за яким боржником є ТОВ «Комплектелектромонтаж», суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог в цій частині.

Щодо визнання бездіяльності начальника Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі протиправною, то суд вважає за необхідне вказати на те, що таке визнання можливе за умови, якщо обов`язок вчинити певну дію прямо визначений законом.

У даному випадку суд дійшов висновку про те, що тривале існування обтяження майна боржника стало наслідком не дій чи бездіяльності посадових осіб виконавчої служби, а є наслідком недосконалості законодавчого регулювання такої процедури, відтак підстав для визнання бездіяльності начальника Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі протиправною немає.

Керуючись статями 260, 447-453 ЦПК України, суд

ухвалив:

скаргу на бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити частково.

Зобов`язати начальника Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт із усього майна ТОВ «Комплектелектромонтаж» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 3; код ЄДРПОУ - 31348184), яке накладене в рамках виконавчого провадження №16699514. а саме обтяження:

номер запису про обтяження: 13057807, дата та час державної реєстрації: від 28.09.2012 року 16:31:30, вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №16699514, виданий 28.09.2012 року державним виконавцем Хохловим К.К., обтяжувач: Ленінський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції; особа, майно/права якої обтяжуються: ТОВ «Комплектелектромонтаж» і код ЄДРПОУ - 31348184), опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

В задоволені решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін