Постанова

від 20.06.2024 по справі 2-287/09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 20.06.2024 Справа № 2-287/09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/1236/24 Головуючий у 1-й інстанції: Бредіхін Ю.Ю.

Є.У.№ 2-287/09 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючої: Кочеткової І.В.,

суддів: Гончар М.С.,

Подліянової Г.С.,

секретар: Камалова В.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні скаргуадвоката ХарламоваДмитра Ігоровича,який дієв інтересахТовариства зобмеженою відповідальністю«Комплектелектромонтаж» набездіяльність державноговиконавця Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального Управління юстиції (м. Одесса),

за апеляційною скаргу Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального Управління юстиції (м. Одесса) на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ТОВ «Комплектелектромонтаж», яке є боржником у виконавчому провадженні, відкритому з примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.10.2009 у справі №2-287/09, яким з ТОВ «Комплектелектромонтаж» на користь стягувача ОСОБА_2 постановлено стягнути заборгованість в розмірі 323759,90 грн. В межах виконавчого провадження на усе майно ТОВ «Комплектелектромонтаж» накладений арешт. В подальшому, борг за судовим рішенням ТОВ «Комплектелектромонтаж» був погашений поза межами виконавчого провадження.

У зв`язку із викладеними обставинами та посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.07.2022 по справі №2/0301/806/11, просить визнати бездіяльність начальника Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Проценко Ю.М., що полягає у не знятті арешту з майна боржника ТОВ Комплектелектромонтаж», накладеного в рамках виконавчого провадження №16699514, протиправною та зобов`язати зняти арешт із усього майна ТОВ «Комплектелектромонтаж», яке накладене в рамках виконавчого провадження №16699514.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2024 року частково задоволено скаргу на бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Зобов`язано начальника Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт із усього майна ТОВ «Комплектелектромонтаж» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 3; код ЄДРПОУ - 31348184), яке накладене в рамках виконавчого провадження №16699514. а саме обтяження: номер запису про обтяження: 13057807, дата та час державної реєстрації: від 28.09.2012 року 16:31:30, вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №16699514, виданий 28.09.2012 року державним виконавцем Хохловим К.К., обтяжувач: Ленінський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції; особа, майно/права якої обтяжуються: ТОВ «Комплектелектромонтаж» і код ЄДРПОУ - 31348184), опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

В задоволені решти вимог відмовлено.

Скаржник з рішенням суду першої інстанції погодився і в апеляційному порядку його не оскаржував.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині, якою скаргу задоволено, Дніпровський відділ Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального Управління юстиції (м. Одесса) подав апеляційну скаргу, в якій,посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, та постановити нову про відмову у задоволенні скарги. Апелянт зазначає, що виконавче провадження №16699514 завершено у зв`язку із поверненням виконавчого документу стягувачу, що в редакції норм Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла на момент завершення виконавчого провадження, унеможливлювало зняття арешту. Крім того, вказує на те, що в межах виконавчого провадження не стягнуто виконавчий збір у сумі 32375,90 грн. Крім того, скаржник вказував на те, що у порушення вимог статті 450 ЦПК України не був повідомлений своєчасно та належним чином про розгляд скарги суді.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Харламов Д.І. зазначає, що оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги вважає неспроможними. Виконавча служба повідомлялася про розгляд справи через електронний кабінет, а отже доводи про неналежне повідомлення є необґрунтованими. Судове рішення про стягнення з товариства заборгованості на користь ОСОБА_2 виконано поза межами виконавчого провадження, що встановлено судовим рішенням від 09.08.2021. Після повернення виконавчого листа стягувачу 27.12.2013 виконавчий лист повторно до виконання не пред`являвся, будь-яких відкритих виконавчих проваджень щодо товариства не існує. Наявність протягом тривалого часу (більше 10 років) не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи державного виконавця і заперечення адвоката Харламова Д.І., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на такі обставини.

Згідно зіст. 367 ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.10.2019 року по справі №2-287/09 з ТОВ «Комплектелектромонтаж» на користь ОСОБА_2 стягнута заборгованість в розмірі 323759,90 грн.

На примусове виконання вказаного рішення суду відкрито виконавче провадження №16699514.

В межах виконавчого провадження державним виконавцем Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ ухвалено постанову від 28.09.2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постановою державного виконавця від 27.12.2013 виконавче провадження №16699514 завершено, а виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

З метою добровільного виконання рішення суду між ОСОБА_2 та ТОВ «Електрозахист-Сервіс» за письмовимузгодженням з ТОВ «Комплектелектромонтаж» було укладено договір добровільного погашення заборгованості від 01 вересня 2013 року, за умовами якого сторони договору, за письмовим узгодженням з ТОВ «Комплектелектромонтаж», визначили, що відповідно до положень ч.1 ст. 528 ЦК України виконання обов`язку покладається боржником на іншу особу, а саме, погашення заборгованості здійснюється виконавцем ТОВ «Електрозахист-Сервіс»; дійсний договір є змішаним та містить у собі також елементи договору оренди з правом викупу, що відповідає вимогам ч.1 ст. 628 ЦК України; оренда майна за цим договором починається з моменту прийняття майна за Актом приймання-передачі та діє до повної сплати виконавцем грошових коштів в розмірі 323759,90 грн.; виконавець зобов`язується своєчасно здійснювати плату в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. у місяць; погашення заборгованості здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок кредитора, зазначений в реквізитах до дійсного договору, не пізніше 10 числа кожного наступного місяця за звітним, та може бути сплачена у готівковій формі; сплачувана плата враховується як в погашення загальної заборгованості за рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 жовтня 2009 року, так і на викуп орендованого майна та його оренду; після погашенняВиконавцем заборгованостіна користьКредитора завказаним рішеннямсуду врозмірі 323759,90грн.кредитор нематиме жоднихфінансових претензійдо ТОВ«Комплектелектромонтаж» та всяка інша заборгованість за договорами позики, які були підставою для задоволення Ленінським районним судом м. Запоріжжя 08 жовтня 2009 року по справі №2-287/09 позову Кредитора до ТОВ «Комплектелектромонтаж», є припиненою на підставі ст. 604 ЦК України (за домовленістю сторін).

У відповідності до умов договору добровільного погашення заборгованості від 01.09.2013, заборгованість за договорами позики перед ОСОБА_2 повністю погашена новим боржником ТОВ «Електрозахист-Сервіс» щомісячними платежами в розмірі 5000 грн., з 01.10.2013 по 01.02.2019 ОСОБА_2 отримав 325000 грн., що встановлено рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 08 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 09 серпня 2021 року.

Отже борг ТОВ «Комплектелектромонтаж» погашено у добровільному порядку поза межами виконавчого провадження.

Відповідно до приписів ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Конституцією України визначено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, і суди не тільки здійснюють правосуддя, а й контролюють виконання судових рішень.

Статтею 448 ЦПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

У відповідності до норм статті 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права чи свободи заявника.

Як видно з матеріалів справи, розгляд скарги відбувся 15 квітня 2024 за відсутності сторін по справі (а.с.76).

Втім, матеріали справи не містять доказів повідомлення Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального Управління юстиції (м. Одесса) про день та час розгляду скарги. А тому доводи апеляційної скарги стосовно порушенням судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали є слушними.

Що стосується розгляду судом першої інстанції скарги по суті, то колегія суддів вважає за необхідне вказати про таке.

Судовий контроль за виконанням судових рішень передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця. Скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК України, та містити відомості, зазначені у ч. 4 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження».

Виконання судових рішень є завершальною стадією судового процесу. Саме такий принцип застосовує Європейський суд з прав людини у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень невід`ємна частина судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.

У даній справі судом було встановлено, що борг ТОВ «Комплектелектромонтаж» погашено у добровільному порядку поза межами виконавчого провадження.

За змістом приписів ч. 7 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 27.12.2013) у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Виконавче провадження №16699514 закрите 27.12.2013 року на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 27.12.2013).

Доказів відкриття окремого виконавчого провадження з примусового стягнення з ТОВ «Комплектелектромонтаж» будь-яких інших сум і платежів надано не було.

Також в матеріалах справи відності докази того, що з моменту повернення виконавчого документа стягувачу (27.12.2013) до звернення боржника із скаргою до суду (27.02.2024) виконавча служба вчиняла будь-які дії з примусового стягнення виконавчого збору на користь держави.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що існуючі обтяження майна скаржника переслідують законну мету та на час розгляду цієї справи охороняють чиїсь законні інтереси. Враховуючи те, що на примусовому виконанні у виконавчій службі відсутнє виконавче провадження за яким боржником є ТОВ «Комплектелектромонтаж», суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про відсутність підстав існування такого обтяження для ТОВ «Комплектелектромонтаж» як арешт із усього майна.

Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладену у постанові від 13.07.2022 по справі №2/0301/806/11.

Відтак, аналіз викладеного свідчить про те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження частково, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомленні виконавчої служби про час і місце розгляду справи, тому у відповідності до норм п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нової про часткове задоволення скарги.

Інші доводи апеляційної скарги є такими, що не заслуговують на увагу, адже їм була вже дана правильна оцінка судом під час розгляду в суді першої інстанції.

Зважаючи на те, що боржник судове рішення в частині, якою відмовлено у задоволенні скарги, не оскаржував, підстав для його перегляду апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст.374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального Управління юстиції (м. Одесса) задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2024 року по цій справі скасувати.

Скаргу адвоката Харламова ДмитраІгоровича,який дієв інтересахтовариства зобмеженою відповідальністю«Комплектелектромонтаж» набездіяльність державноговиконавця Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального Управління юстиції (м. Одесса) задовольнити частково.

Зобов`язати начальника Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт із усього майна ТОВ «Комплектелектромонтаж» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 3; код ЄДРПОУ - 31348184), яке накладене в рамках виконавчого провадження №16699514. а саме обтяження: номер запису про обтяження: 13057807, дата та час державної реєстрації: від 28.09.2012 року 16:31:30, вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №16699514, виданий 28.09.2012 року державним виконавцем Хохловим К.К., обтяжувач: Ленінський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції; особа, майно/права якої обтяжуються: ТОВ «Комплектелектромонтаж» і код ЄДРПОУ - 31348184), опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

В задоволені решти вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови складено 20 червня 2024 року.

Головуюча: І.В. Кочеткова

Судді: М.С. Гончар

Г.С. Подліянова