Справа № 947/12807/24
Провадження № 2/947/3348/24
УХВАЛА
24.04.2024 року суддя Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В. дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Компанії «Пі Джі Трейд» Дочірнє підприємство компанії «Палма Групс.А.»/Швейцарія/, ОСОБА_2 (67663, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове) про стягнення податкових нарахувань ЄСВ, моральної шкоди, недоотриманого доходу та розірвання цивільно-правового договору, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Компанії «Пі Джі Трейд» Дочірнє підприємство компанії «Палма Групс.А.»/Швейцарія/, ОСОБА_2 про стягнення податкових нарахувань ЄСВ, моральної шкоди, недоотриманого доходу та розірвання цивільно-правового договору.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В..
Форма позовної заяви, її зміст та інші вимоги визначені ст.175,177 ЦПК України.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки надана з порушенням вимог ст.175,177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано жодних доказів, що підтверджують обставини на які посилається позивачка в своєму позові та не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Так, позивачка вказує, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1ст.5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціяхзвільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Позивачка помилково тлумачить наведену норму матеріального права, вважаючи, що вона звільнена від сплати судового збору за всіма заявленими нею вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
Так, відповідно до ч.1ст. 94 КЗпП Українизаробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Таким чином, вимоги позивачки про стягнення податкових нарахувань ЄСВ, недоотриманого доходу та розірвання цивільно-правового договору не є тотожними до вимог про стягнення заробітної плати, а тому не можуть бути віднесені до категорії пільгових вимог, за подачу яких п. 1 ч. 1ст.5Закону України«Про судовийзбір» судовий збір не сплачується.
Згідно ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду .
Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п.1 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір»чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.
Також, позивачкою пред`явлено вимогу з відшкодування моральної шкоди, яка є втратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).
Отже, за змістом ч. 3ст. 23 ЦК Українипозовна вимога про відшкодування моральної шкоди стає майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).
Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Тобто, на вимогу позивачки про стягнення моральної шкоди пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», також не поширюється.
Так,згідно ч.1ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»передбачені розміри ставок судового збору, так за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, передбачена сплата судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 гривень).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
Таким чином, позивачці необхідносплатити судовийзбір за кожну з вимог (про стягнення податкових нарахувань ЄСВ, моральної шкоди, недоотриманого доходу та розірвання цивільно-правового договору), згідно Закону України «Про судовий збір», які необхідно сплатити за реквізитами Київського районного суду міста Одеси (отримувач коштів ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA758999980313171206000015756, Кодкласифікації доходівбюджету 22030101) та надати до суду оригінали платіжних документів.
Відповідно до частини 1 та 2ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Додатково суд роз`яснює, що відповідно до ч. 7ст. 185 ЦПК Україниу випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.175,177,185 ЦПК Українисуд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Компанії «Пі Джі Трейд» Дочірнє підприємство компанії «Палма Групс.А.»/Швейцарія/, ОСОБА_2 (67663, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове) про стягнення податкових нарахувань ЄСВ, моральної шкоди, недоотриманого доходу та розірвання цивільно-правового договору, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Огренич І. В.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2024 |
Оприлюднено | 26.04.2024 |
Номер документу | 118605282 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Огренич І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні