Постанова

від 24.04.2024 по справі 600/4400/23-а

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 600/4400/23-а

Номер провадження 2-адр/725/1/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2024 року Першотравневий районний суд м.Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н.В.

за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці заяву представника відповідача Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління», інспектора Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» Юхти Світлани Афанасіївни про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Першотравневого районного суду м. Чернівці перебувала вищевказана адміністративна справа.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2024 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління», інспектора Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» Юхти Світлани Афанасіївни про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, відмовлено, та постанову про накладення адміністративного стягнення №000781 від 09 березня 2023 року, - залишено без змін.

09 квітня 2024 року від представника відповідача Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» Поляка П.П. через канцелярію суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просив вирішити питання розподілу судових витрат з оплати професійної правничої допомоги позивача в розмірі 5 000 гривень 00 копійок. На підтвердження понесених витрат надав відповідні докази.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом належним чином про час та місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки, а також направлення листа на електронну пошту.

Представник відповідача Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» Поляк П.П. в судове засідання не з`явився, однак через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розгляд справи провести у його відсутності, а також вказав, що заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує у повному обсязі.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України судове засідання проводилося без технічної фіксації.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для ухвалення в справі додаткового рішення суд виходить з наступного.

Так, відповідно до частин першої, другої та третьоїстатті 252 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд вважає наявними підстави для ухвалення додаткового судового рішення відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за змістом пункту 3 частини першоїстатті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною дев`ятоюстатті 139Кодексу адміністративногосудочинства України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16, від 18.10.2018 у справі №813/4989/17.

Як убачається з матеріалів справи, представником відповідача Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» був адвокат Поляк Петро Петрович, який діяв на підставі ордеру на надання правничої правової допомоги від 21.11.2023 року, приймав участь в розгляді даної справи шляхом підготовки письмового відзиву та надання доказів на спростування вимог позивача.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником відповідача було подано звіт (акт) про надані послуги у зв`язку із розглядом вищевказаної справи від 09.04.2024 року з детальним описом робіт (наданих послуг) на суму 5 000 грн. 00 коп. та квитанцію до прибуткового касового ордера №09/04/2024 від 09.04.2024 року про оплату послуг на цю суму наявна у матеріалах справи. Усі вищевказані витрати були пов`язані із розглядом саме цієї справи.

Також слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону).

Відповідно достатті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону ).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Оскільки представникомвідповідача Комунальногопідприємства «Чернівецькетролейбусне управління»Поляком П.П. надановсі необхіднідокази напідтвердження понесенихним витратна правничудопомогу,а такожвраховуючи те,що представниквідповідача увстановлений ст.252Кодексу адміністративногосудочинства України строк після ухвалення рішення суду подав відповідне клопотання про ухвалення додаткового рішення, понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень підлягають стягненню з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління».

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятійстатті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування не відповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій відповідача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процессу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Натомість, у розумінні наведених положеньКАС Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо вона вважає, що не було дотримано вимоги стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у додатковій постанові від 23.08.2023 у справі 640/18043/18.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим, позивачем ОСОБА_1 не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають стягненню з нього на користь відповідача Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» ОСОБА_2 .

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що під час ухвалення рішення по справі судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, суд вважає що у справі слід ухвалити додаткове рішення.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями139,242-246,252 КАС України,-

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління», інспектора Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» Юхти Світлани Афанасіївни про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користьКомунальногопідприємства «Чернівецькетролейбуснеуправління» (58023,м.Чернівці, вул.Комунальників,12) понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Піхало Н.В.