Ухвала

від 23.04.2024 по справі 163/1901/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 163/1901/23 Провадження №11-сс/802/195/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 квітня 2024 року щодо ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про надання дозволу на затримання підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором не надано докази про належне повідомлення ОСОБА_7 про його виклик до слідчого чи прокурора або про неможливість вручення йому виклику. Крім того, слідчим суддею встановлено, що, незважаючи на відоме місце перебування ОСОБА_7 , кримінальне провадження щодо останнього залишається зупинене, що дає підстави вважати, що слідчим порушено процесуальний порядок звернення до суду із даним клопотанням.

Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про її незаконність та необґрунтованість. Зауважує, що слідчий суддя зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Так, на переконання прокурора, слідчим суддею не враховано, що підозрюваний ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомлений про необхідність прибуття до відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, на виклик не з`явився, за місцем проживання останній теж відсутній. Вказане, на думку апелянта, свідчить, що ОСОБА_7 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, судом не взято до уваги положення ч.5 ст.280 КПК України, з огляду на які прокурор вважає, що слідчим не було допущено порушень процесуального порядку звернення до суду із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, прокурор просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора, яка апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі і просила скасувати ухвалу слідчого судді та надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд приходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Згідно із ст.187 КПК України слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик. Якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі ст.189 цього Кодексу. У разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не з`явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.

Відповідно до ст.188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю. Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у п.п.1, 2 ч.4 ст.189 цього Кодексу обставини.

Положеннями ч.3 ст.189 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

За приписами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до матеріалів справи в провадженні СВ відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області перебуває кримінальне провадження № 12023035560000162 за фактом вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України.

Встановлено, що 26 серпня 2023 року слідчим було здійснено дзвінок до ОСОБА_7 за контактним номером НОМЕР_1 , де в ході розмови ОСОБА_7 було роз`яснено причини дзвінка та здійснено виклик останнього на 30 серпня 2023 року, на що останній повідомив, що прибути не може оскільки перебуває за кордоном, конкретного місця перебування не вказав. В подальшому на вказану дату та час не прибув.

27 вересня 2023 року щодо ОСОБА_7 , винесено повідомлення про підозру, яке 28 вересня 2023 року поштовим зв`язком надіслано за місцем його проживання та скановане повідомлення про підозру, з пам`яткою про процесуальні права і обов`язки підозрюваного та повісткою про виклик скеровано за допомогою месенджера «Телеграм».

Слідчим суддею встановлено, що інших викликів слідчий ОСОБА_7 не надсилав, в тому числі, поштовим зв`язком чи шляхом вручення повістки житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання ОСОБА_7 .

Відповідно до змісту ч.ч.1,2 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії.

Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні врегульований Главою 11 КПК України, та здійснюється за правилами ч.1 та ч.2 ст.135 КПК України шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня виклику. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються (ч.5 ст.132 КПК України).

У свою чергу, слідчим суддею встановлено, що 15 березня 2024 року на адресу відділення поліції № 1 Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області надійшла інформація від шостого прикордонного Волинського загону ДПС України про виконання доручення слідчого. В листі зазначено, що ОСОБА_7 перебуває за адресою: АДРЕСА_1 та використовує активний номер мобільного телефону НОМЕР_2 .

Однак, виклик ОСОБА_7 за цією адресою чи шляхом здійснення виклику по телефону органом досудового розслідування не здійснювалось.

У зв`язку з вказаним, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що ні матеріалами клопотання, ні слідчим та прокурором не підтверджено того, що ОСОБА_7 повідомлений про виклик до слідчого чи прокурора або про неможливість вручення йому виклику, як це передбачено вказаними вище нормами кримінального процесуального законодавства.

Посилання апелянта на неврахування слідчим суддею положень ч.5 ст.280 КПК України, яка передбачає, що після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного, на переконання апеляційного суду, є безпідставними.

Слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого від 03 жовтня 2023 року досудове розслідування кримінального провадження № 12023035560000162 зупинено, ОСОБА_7 оголошено в розшук.

Як було зазначено вище 15 березня 2024 року органу досудового розслідування стало відомо, що ОСОБА_7 перебуває за адресою: АДРЕСА_1 та використовує активний номер мобільного телефону НОМЕР_2 . Проте, орган досудового розслідування, будучи обізнаний про місце перебування ОСОБА_7 , досудове розслідування в цьому провадженні не відновив, як це передбачено ч.1 ст.282 КПК України. У зв`язку з чим, на думку апеляційного суду, слідчий суддя дійшов правильно висновку, що слідчим порушено процесуальний порядок звернення до суду із даним клопотанням,

З огляду на зазначене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки дане судове рішення є законним та обґрунтованим

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 квітня 2024 року щодо ОСОБА_7 - без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді