Постанова

від 24.04.2024 по справі 172/209/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4647/24 Справа № 172/209/24 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І.Г. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Халаджи О. В.

суддів: Космачевської Т.В., Никифоряка Л.П.,

секретар Піменова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2024 року у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Укрфінстандарт», стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Центр фінансових рішень», боржник: ОСОБА_1 , приватний виконавець Русецька Оксана Олександрівна про заміну сторони виконавчого провадження (суддя першої інстанції Битяк І.Г.).

В С Т А Н О В И В:

13 лютого 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Укрфінстандарт», звернулось до Васильківського районного суду Дніпропетровської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Укрфінстандарт», стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Центр фінансових рішень», боржник: ОСОБА_1 , приватний виконавець Русецька Оксана Олександрівна про заміну сторони виконавчого провадження залишено без розгляду.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Укрфінстандарт» в дохід державного бюджету штраф у сумі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 6056,00 грн.

Із вказаним рішенням суду не погодився директор ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» ОСОБА_2 та подав апеляційну скаргу, вважає, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції при її постановленні застосував аналогію права, яка не відповідає заявленій суті справи.

Мотивована скарга тим, що суд не прийняв роз`яснення заявника щодо відсутності сплати судового збору за подання заяви про заміну сторони, посилаючись на ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Зазначає, що норма закону звільняє заявника від сплати судового збору за подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Наголошує на тому, що заявником не було допущено зловживання своїми процесуальними правами.

ОСОБА_2 , просив ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2024 року скасувати та здовольнити заяву Товариства про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Сторони до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно із ч. 2 ст.372ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.379ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1). неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;2). недоведеність обставин, що мають значення для справи;3). порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Повертаючи заяву Товариства без розгляду та стягуючі із заявника штраф, суд першої інстанції виходив з того, що останнім не сплачено судовий збір за подання заяви та заявник зловживав процесуальними правами, подаючі заяви, які мають ідентичний зміст вирішення питання.

Колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції є хибним.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разівибуття однієїіз сторінвиконавчого провадженнясуд замінюєтаку сторонуїї правонаступником. Заявупро замінусторони їїправонаступником можеподати сторона(заінтересованаособа),державний абоприватний виконавець. Судрозглядає заявупро замінусторони їїправонаступником удесятиденний строкз дняїї надходженнядо судуу судовомузасіданні зповідомленням учасниківсправи тазаінтересованих осіб. Неявкаучасників справита іншихосіб неє перешкодоюдля вирішенняпитання прозаміну сторонивиконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченомустаттею 272 цьогоКодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною другою статті 133ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір», з його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1цього Закону судовий збірце збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір»платники судового зборугромадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону Укоаїни «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Розміри ставок судового збору регламентовано статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Пунктом 4 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10, встановлено, що статтями 3і4Закону №3674-VIвизначено об`єктисправляння судовогозбору,його розмірита перелікпозовних заявчи іншихзаяв,передбачених процесуальнимзаконодавством,за поданняяких судовийзбір несправляється. Наведений у пунктах 1, 4 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону 3674-VI, не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції залишаючи заяву Товариства без руху для сплати судового збору дійшов помилкового висновку, оскільки у статті 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачена сплата судового збору за подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження, окрім того, як правильно зазначив апелянт, статтею 3 вказанного Закону визначено перелік заяв, за подачу яких судовий збір не сплачується, а тому вимога суду щодо сплати судового збору за вказану заяву є безпідставною та такою, що не відповідає діючим нормам права.

Оскільки, апеляційний суд дійшов висновку, про безпідставність вимоги суду першої інстанції щодо сплати заявником судового збору за подання заява про заміну сторони виконавчого провадження, а тому і накладення процесуального штрафу на ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» застасоване бути не може.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 379 381-382 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» задовольнити частково.

Ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.В. Халаджи

Т.В. Космачевська

Л.П. Никифоряк

Повний текст судового рішення складено 25 квітня 2024 року.

Головуючий-суддя О. В. Халаджи