Постанова

від 02.10.2024 по справі 172/209/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 172/209/24

провадження № 61-11869св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт»,

заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про заміну сторони виконавчого провадження

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2024 року у складі судді Битяка І. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2024 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Петешенкової М. Ю., Красвітної Т. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Укрфінстандарт» (далі - ТОВ «ФК «Укрфінстандарт») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи вимоги заяви, ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» посилалося на те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите на підставі виконавчого напису № 90414, вчиненого 31 жовтня 2020 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі - ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень»)

02 лютого 2023 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень»і ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» був укладений договір № 20230202 про відступлення прав вимоги, за умовами якого новий кредитор набув право вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема і за договором від 20 травня 2019 року № 5843874659, де позичальником є ОСОБА_1 .

У зв`язку цим ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» просило заяву про заміну стягувача задовольнити.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Васильківський районний суд Дніпропетровської області ухвалою від 08 травня 2024 року в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» відмовив.

Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» не надало доказів, які підтверджують його право вимоги про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Дніпровський апеляційний суд постановою від 24 липня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» залишив без задоволення. Ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2024 року залишив без змін.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що місцевий суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про заміну стягувача.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У серпні 2024 року ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким заяву про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що заявник не надав доказів на підтвердження вимог заяви про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 20 травня 2019 року № 5843874659.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

09 вересня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій встановили, що 20 травня 2019 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5843874659.

31 жовтня 2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. вчинив виконавчий напис № 90414 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень»в розмірі 43 442,61 грн.

02 лютого 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О. О. прийняла на примусове виконання вказаний виконавчий напис та відкрила виконавче провадження № НОМЕР_1.

02 лютого 2023 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» і ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» був укладений договір відступлення прав вимоги № 20230202.

Згідно з пунктом 1.1 договору відступлення прав вимоги кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами та/або заставодавців за договорами застави, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 88 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Тобто саме нотаріус при вчиненні виконавчого напису перевіряє належність стягувача й у разі заміни сторони правовідношення саме новий учасник і буде стягувачем у новому виконавчому написі за зверненням нової сторони (нового учасника) правовідносин.

У статтях 16-19 глави 3 розділу І книги першої ЦК України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом, Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, нотаріусом, шляхом самозахисту.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

Отже, виконавчий напис нотаріуса є формою захисту цивільних прав та інтересів, що відбувається в певному спеціальному порядку, який є відмінним від інших форм (зокрема й судової) надання захисту таким правам та інтересам.

У цій справі суди встановили, що виконавче провадження № НОМЕР_1 відкрите 02 лютого 2021 року на підставі виконавчого напису від 31 жовтня 2020 року № 90414 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» в розмірі 43 442,61 грн.

02 лютого 2023 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» і ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» був укладений договір відступлення прав вимоги № 20230202.

Посилаючись на зазначений правочин, ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» просило замінити його як нового кредитора у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису нотаріуса.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої та другої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з частинами першою, другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. (частини перша, друга та п`ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Вказані норми не встановлюють імперативної вимоги щодо передання первісним кредитором новому кредитору оригіналів первинних документів як умови переходу права вимоги, отже, і наявності оригіналів цих документів у нового кредитора.

Передання таких документів має на меті перевірку існування у первісного кредитора права вимагати виконання боржником відповідних обов`язків, а також змісту та обсягу таких обов`язків.

Обставина непередання новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються, створює певні ризики для нового кредитора, пов`язані з невиконанням боржником своїх зобов`язань на користь саме нового кредитора.

Однак відсутність передання новому кредитору таких документів не може вказувати на відсутність передання права вимоги взагалі.

Водночас вимога щодо надання боржнику доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні відповідно до статті 517 ЦК України не є тотожною до вимоги щодо надання до суду доказів відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги до боржника для здійснення заміни кредитора у справі (процесуального правонаступництва). Зазначені вимоги випливають з різних правових підстав на не є взаємозалежними.

Отже, для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки про те, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Отже, суди беруть до уваги належні, допустимі і достовірні докази, сформовані в процесі відступлення права вимоги, що містять дані за кредитним договором, прав кредитора за яким набуває новий кредитор.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 2221/2373/12 (провадження № 61-483св23).

Заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010, провадження № 14-308цс18).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 зазначено, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має керуватися принципом правомірності цього правочину, дослідивши і надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, місцевий суд, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» не надало доказів, які підтверджують його право вимоги про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості. Зокрема, заявник не надав кредитного договору, укладеного між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» і ОСОБА_1 на підтвердження існування певних зобов`язань за цим договором, що ставить під сумнів існування будь-яких кредитних правовідносин з боржником. При цьому апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції правильно застосував статтю 517 ЦК України до спірних правовідносин як підтвердження відсутності підстав заміни кредитора у правовідносинах з ОСОБА_1 та обсягу прав ного кредитора у правовідносинах з таким боржником.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви передчасними, оскільки за обставинами цієї справи ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» просило замінити його як нового кредитора у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису нотаріуса. Водночас непередання новому кредитору документів на підтвердження відступлення права вимоги не може вказувати на непередання права вимоги взагалі.

Суди попередніх інстанцій мали б встановити факт набуття прав вимоги за кредитним договором, зокрема на підставі договору про відступлення права вимоги та відповідних додатків до нього, якщо вони містять інформацію про кредитний договір, а також встановити факт підтвердження оплати за договором.

Таким чином, місцевий суд дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні заяви з підстав ненадання кредитного договору, укладеного між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» і ОСОБА_1 . Водночас пеляційний суд, залишаючи без змін ухвали суду першої інстанції, належної уваги на зазначені обставини не звернув.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України касаційний суд не має процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які суди не дослідили, а отже, не може вирішити вимоги заяви по суті за результатами касаційного перегляду.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваних судових рішень та передання справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов