Ухвала

від 25.04.2024 по справі 205/739/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер 205/739/23

1-кп/205/251/24

У Х В А Л А

25 квітня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12022041690001206 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, який має неповну середню освіту, неодружений, офіційно непрацевлаштований, на утриманні малолітніх або непрацездатних осіб не має, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.

У судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому прокурор зазначив, що на його думку наявні ризики, передбачені п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховування від суду та ризик вчинення інших кримінальних правопорушень. Зокрема, прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 під загрозою застосування покарання за вчинений злочин може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років, не одружений, дітей, які перебувають на його утриманні не має, не має постійного офіційного місця роботи, тобто відсутні соціальні важелі впливу, що зможуть утримати обвинуваченого за місцем мешкання та від вчинення дій, передбачених зазначеною статтею. Окрім того, прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 може вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки останній раніше судимий з кримінальні правопорушення проти власності, має не зняту та непогашену у встановленому порядку судимість, 11.07.2022 року був умовно-достроково звільнений з ДУ «Дніпровська виправна колонія №89» на термін 9 місяців 27 днів, проте належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знов, повторно вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт та зазначив, що прокурор не вживає жодних заходів до розгляду кримінального провадження.

Захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав свого підзахисного, просив змінити останньому запобіжний захід на домашній арешт, зокрема зазначив, що ризики наведені прокурором є недоведеними та носять характер припущень. Окрім того, зазначив, що ОСОБА_3 має соціальні зв`язки, матір та має постійне місце проживання. Також, захисник адвокат ОСОБА_5 вказав про тривалий розгляд кримінального провадження.

Суд, дослідивши клопотання про продовження запобіжного заходу та додані до нього матеріали, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, захисника, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

З контекстуст. 177 КПК Українивипливає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Суд приходить до висновку про доведеність ризиків переховування обвинуваченого від суду, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та під загрозою можливого застосування покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, може переховуватися від суду. Також, судом встановлено, що ОСОБА_3 не має постійного офіційного місця роботи, не одружений та не має на утриманні дітей, тобто відсутні соціальні важелі впливу, що можуть утримати його за місцем мешкання.

Також, суд вважає доведеним ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, оскільки встановлено, що останній раніше неодноразово судимий за кримінальні правопорушення, в тому числі, проти власності, має не зняту та непогашену у встановленому порядку судимість, 11.07.2022 року був умовно-достроково звільнений з ДУ «Дніпровська виправна колонія №89» на термін 9 місяців 27 днів, проте належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності.

Окрім того, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме вік обвинуваченого, стан його здоров`я, відсутність у нього соціальних зв`язків та родини, а також відсутність неповнолітніх дітей.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність зазначених у клопотанні прокурора ризиків, а саме ризику переховування від суду та ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, що унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Інші, більш м`які запобіжні заходи, на думку суду, не спроможні забезпечити належне виконання ОСОБА_3 процесуальних обов`язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.110, 177, 178, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 21 червня 2024 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1