Ухвала

від 25.04.2024 по справі 183/4024/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 183/4024/24

№ 2-з/183/53/24

25 квітня 2024 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Оладенко О.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Новомосковська районна державна адміністрація, про визнання права власності відсутнім та скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

24.04.2024 через підсистему «Електронний суд» до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Новомосковська районна державна адміністрація, про визнання права власності відсутнім та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Разом з позовом позивачем, в інтересах якого діє адвокат Садиленко О.Л., подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом: 1) накладення арешту на земельну ділянку площею 4,8100 га, кадастровий номер 1223284000:03:051:0001; 2) заборони відповідачу у будь-який спосіб відчужувати та/або надавати у користування, найм, оренду, заставу, іпотеку, емфітевзіс, суперфіцій, сервітут вищезазначену земельну ділянку; 3) заборонити усім державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією права власності, обтяжень, іпотек, інших речових прав, їх припиненням, відміною, скасуванням,стосовно вищевказаної земельної ділянки.

В обґрунтування заяви позивач вказує, що відповідачка, не маючи жодних визначених чинним законодавством України правовстановлюючих документів, здійснила державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, яка з 2001 року перебуває у власності позивача. Крім того, ОСОБА_2 жодним чином не обмежена у розпорядженні відповідною земельною ділянкою, зокрема може відчужити її або передати у користування третім особам, що істотно ускладнить виконання судового рішення, яке буде ухвалене за наслідками розгляду позовної заяви. Отже, станом на теперішній час існує безпосередній ризик розпорядження Відповідачкою земельною ділянкою, що істотно утруднить ефективний захист та поновлення оспорюваних прав і інтересів, за захистом яких звернувся позивач. Посилаючись на недобросовісну поведінку відповідачки, яка проявилася у реєстрації права власності без будь-яких правових підстав, ОСОБА_1 просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову. Також вказав, що позивач позбавлений можливості здійснити реєстрацію власної земельної ділянки, рівно як і зареєструвати щодо неї власне право власності. Позивач вважає, що суду наявні достатні підстави для задоволення цієї заяви без застосування заходів щодо зустрічного забезпечення.

Сторони у судове засідання, на підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України, не викликались.

Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, ознайомившись з матеріалами цивільної справи №185/4024/24, дослідивши заяву та додані до неї документи, дійшов наступних висновків.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем заявлено такі позовні вимоги: визнати відсутнім право ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на оформлення, державну реєстрацію земельної ділянки та права власності на земельну ділянку, щодо земельної ділянки, що розташована на території Губиниської громади (колишньої Миколаївської сільської ради) Новомосковського району Дніпропетровської області, на землях колишнього КСП «Колос» Новомосковського району, між земельними ділянками ОСОБА_4 (кадастровий номер 1223284000:03:051:0004) та ОСОБА_5 (кадастровий номер 1223284000:03:051:0727) та яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 4,8100 га, кадастровий номер 1223284000:03:051:0001, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зазначені позивачем в обґрунтування позову обставини свідчать про те, що між сторонами дійсно виник спір з приводу права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223284000:03:051:0001.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, на теперішній час право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за відповідачкою, яка має реальну можливість відчужити це майно, що в свою чергу призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

За своєю правовою природою правовий інститут забезпечення позову покликаний гарантувати особам, які беруть участь у справі, реальну можливість ефективного захисту свого права шляхом дійсного виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Саме тому такі заходи покликані забезпечити можливість охорони матеріально-правових інтересів позивача від потенційних недобросовісних дій інших учасників, направлених на ухилення від реального та ефективного виконання судового рішення, в тому числі з метою запобігання труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2019 року по справі №761/45074/17 зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд наголошує на тому, жодного питання по суті спору, в тому числі й щодо обґрунтованості позовних вимог, правомірності набуття відповідачем права власності на спірну квартиру, суд на даній стадії не вирішує. Разом з цим, враховуючи неодноразову зміну власника квартири, суд вважає обґрунтованими припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що відчуження спірної земельної ділянки може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

У відповідності до ч.3 ст.153 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд вважає, що забезпечення цього позову шляхом заборони власнику, третім особам, які діють від імені власників земельної ділянки, а також державним реєстраторам та особам, наділених функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії направлені на зміну права власності (користування, володіння) спірною земельною ділянкою; передачу в іпотеку; укладення договорів оренди, емфітевзису, суперфіцію тощо, буде співмірним із заявленими позовними вимогами та усуне можливість утруднення виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.

Разом з тим, забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку може призвести до негативних незворотних наслідків для власників та користувачів цього майна, неможливості збору врожаю, обробітку землі тощо, оскільки арешт майна може полягати, зокрема, у забороні використання майна.

Як встановлено у ч. 6 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з оцінки обґрунтованості доводів заявника; з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної заяви, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву частково та вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, спрямовані на зміну права власності (користування, володіння) спірними земельними ділянками; передачу ділянок в іпотеку; укладення договорів оренди, емфітевзису, суперфіцію тощо.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись статтями 149-153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заборонити власнику ОСОБА_2 та особам, які діють від її імені, у будь-який спосіб відчужувати та/або надавати у користування, найм, оренду, заставу, іпотеку, емфітевзіс, суперфіцій, сервітут земельну ділянку площею 4,8100 га, кадастровий номер 1223284000:03:051:0001, право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2492269612100, номер запису про право приватної власності 44749055 від 28.10.2021 року.

Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам, іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією права власності, обтяжень, іпотек, інших речових прав, їх припиненням, відміною, скасуванням, щодо нерухомого майна: земельна ділянка площею 4,8100 га, кадастровий номер 1223284000:03:051:0001, право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2492269612100, номер запису про право приватної власності 44749055 від 28.10.2021 року.

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали про забезпечення позову три роки.

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Ухвала суду складена і підписана 25 квітня 2024 року .

Суддя Оладенко О.С.