Рішення

від 24.04.2024 по справі 146/395/24

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/395/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2024 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Пилипчука О.В.

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Томашпільська селищна рада

вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно

представник позивача: адвокат Семко В.М.

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

11 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 ), належний покійній на підставі договору дарування будинку, посвідченого 29 квітня 1972 року виконавчим комітетом Томашпільської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.

Даний позов обґрунтовано наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Після її смерті залишилося спадкове майно - житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 ).

13 вересня 2020 року ОСОБА_2 було зроблено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Томашпільського районного нотаріального округу, згідно якого позивачці було заповідане вищевказане спадкове майно.

Також позивачка зазначає, що подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, але через те, що відсутні правовстановлюючі документи їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 12 березня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання у справі призначено на 11 квітня 2024 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 14 квітня 2024 року підготовче засідання відкладено на 24 квітня 2024 року.

Доводи учасників справи.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, однак, представник позивача, адвокат Семко В.М. подав до суду заяву, згідно якої справу просить розглянути без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача Томашпільської селищної ради в судове засідання не з`явився, однак направив на адресу суду заяву, в якій зазначив, що просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, які заявили про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів, відповідно вимог ст.211 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Фактичні обставини,встановлені судом,норми права,які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, розглянувши заяви сторін, оцінивши їх належність та достовірність, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.ч.1,2ст.4ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч.1ст.13ЦПКУкраїни, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1ст.81ЦПКУкраїни, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до Конституції України усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Главою 29 ЦК України ( ст.ст. 386-394 ) регулюється захист права власності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Томашпіль, Томашпільського району Вінницької області померла ОСОБА_2 .

До відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство чинне на час відкриття спадщини.

Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в день смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

В цей час діяв ЦК України (2003 року). Згідно цього, зазначений нормативно-правовий акт потрібно застосувати для вирішення цих спірних правовідносин.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України-перша черга спадкоємців за законом-у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Прийняття спадщини це акт, який поширюється на всі об`єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.

Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_2 та спадкоємцем ОСОБА_1 підтверджується копіями свідоцтва про народження та про одруження останньої.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Томашпільської селищної ради № 199 від 28.02.2024 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 ), залишилося спадкове майно. Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем майна за заповітом залишилася дочка ОСОБА_1 .

Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 .

Згідно копії заповіту від 13 вересня 2020 року зареєстрованого в реєстрі за № 745 ОСОБА_2 , усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона матиме право за законом заповіла дочці ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,9118 га за адресою: Томашпільська селищна рада Вінницької області (за межами населеного пункту), кадастровий номер 0523955100:02:000:0217, заповіла сину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно копії договору дарування будинку від 29 квітня 1972 року гр. ОСОБА_4 подарувала, а гр. ОСОБА_2 прийняла в дар належний гр. ОСОБА_4 на праві особистої власності будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 , жила площа якого становить 40,1 кв. метрів.

Відповідно до п.24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30травня 2008року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судомперевіряєтьсянаявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема відмови у видачі свідоцтва про спадщину.

Як видно із відповіді приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу Іськової Н.М. від 05.03.2024 року № 14/02-14 на заяву ОСОБА_1 , останній відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Згідно абзацу 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Як видно із відповіді приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу Іськової Н.М., спадкова справи після померлої ОСОБА_5 заведена за № 282/2021.

Із копії спадкової справи видно, що з заявою про прийняття спадщини, а саме земельної ділянки площею 0,9118 га, кадастровий номер 0523955100:02:000:0217, після смерті ОСОБА_2 звернувся в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_3 . Також з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 звернулася ОСОБА_1 .

Висновки суду за результатом розгляду справи.

Згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясовування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За наведених обставин, враховуючи, що позивачем доведено, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_2 і спадщину прийняла у передбачений законом термін, відповідачем визнано позовні вимоги ОСОБА_1 , визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що за ОСОБА_1 може бути визнано в порядку спадкування за заповітом право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , що складається із житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 ).

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1908,67 грн (а.с.1), а тому враховуючи вимоги ч.1 ст. 142 ЦПК України, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 954,34 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.210, 220, 328, 396, 640, 657, 1216-1218, ч. 1 ст. 1220, ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, ч. 1 ст.. 1225, ч. 1, 2 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, статтями 12, 13, 76-89, 90, 95, 141, 163, 200, 263, 265, 293, 315, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 ), належний покійній на підставі договору дарування будинку, посвідченого 29 квітня 1972 року виконавчим комітетом Томашпільської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.

Повернути ОСОБА_1 50% суми сплаченого за квитанцією № 0.0.3519772139.1 від 11.03.2024 року судового збору, а саме в сумі 954,34 грн (дев`ятсот п`ятдесят чотири гривні тридцять чотири копійки)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 14.06.2022 органом 0511, РНКОПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;

відповідач: Томашпільська селищна рада, Код ЄДРПОУ: 04326218, адреса: 24200, Вінницька область, Тульчинський район, селище Томашпіль, пл.Т.Шевченка, 1.

Суддя: О. В. Пилипчук