Постанова

від 24.04.2024 по справі 187/25/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3112/24 Справа № 187/25/24 Суддя у 1-й інстанції - Караул О. А. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Максюти Ж.І., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хандусенко Іван Олегович, на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року в цивільній справі номер 187/25/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Трейд ЛТД» про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просила стягнути з ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» на її користь заборгованість з поворотної безпроцентної фінансової допомоги за договором №1 від 23.12.2020 року у розмірі 227700,00 грн та покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Трейд ЛТД» про стягнення заборгованості за договором позики.

Із вказаним судовим рішенням не погодилась позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хандусенко І.О., подала апеляційну скаргу, просила апеляційний суд скасувати ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року у справі №187/25/24 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржувана ухвала суду прийнята судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

28 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір позики №1 поворотної безпроцентної фінансової допомоги.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в оскаржуваній ухвалі від 11 січня 2024 року вірно зазначив, що ОСОБА_1 є засновником (учасником) юридичної особи ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» із відсотком частки статутного капіталу або права голосу у 50 відсотків.

Разом з тим, укладення даного договору не призвело до зміни (збільшення чи зменшення) частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Укр-Трейд ЛТД», тобто укладення такого договору не вплинуло на корпоративні права відповідача, а лише свідчить про наявність між сторонами договірних правовідносин щодо позики грошових коштів.

Предметом даного спору є вимога позивачки до відповідача виконати своє зобов`язання, яке виникло на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги щодо повернення отриманих коштів, його позовні вимоги обґрунтовано виключно ЦК України, які регулюють правовідносини позики.

Оскільки договір про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 28 грудня 2022 року не впливає на корпоративні права ОСОБА_1 , а відтак висновок Петриківського районного суду Дніпропетровської області про те, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства є неправильним. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, а також у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року в справі №357/1771/21

Від ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» надійшов відзив на апеляційну, в якому воно просило апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11.01.2024 року по справі №187/25/24 залишити без змін.

За змістом позовної заяви спір виник між юридичною особою ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» та її засновником (учасником) ОСОБА_1 , позовні вимоги стосуються стягнення з юридичної особи на користь її учасника поворотної фінансової допомоги, тобто пов`язані з діяльністю цієї юридичної особи. Відтак, така позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відноситься до юрисдикції господарського суду.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Хандусенко І.О. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційного суду відповідач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до статті 128 ЦПК України (а.с. 46, 47).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторони відповідача.

Заслухавши суддю доповідача, представника позивачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що у січні 2024 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Трейд ЛТД» про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просила стягнути з ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» на її користь заборгованість з поворотної безпроцентної фінансової допомоги за договором №1 від 23.12.2020 року у розмірі 227700,00 грн та покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору (а.с. 1-7).

З відповіді №402317 від 11.01.2024 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є засновником (учасником) юридичної особи ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» із відсотком частки статутного капіталу або права голосу у 50 відсотків (а.с. 9-12).

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачкою вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,

встановленим законом.

Судова юрисдикція це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до частин другої та третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною першою статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Судом встановлено, що у січні 2024 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Трейд ЛТД» про стягнення заборгованості за договором позики.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачка ОСОБА_1 є засновником (учасником) юридичної особи ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» із відсотком частки статутного капіталу або права голосу у 50 відсотків.

28.12.2020 року між фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» укладено договір про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги №1 (а.с. 2 зв).

Поворотна фінансова допомога надається на підставі договорів, що передбачають передачу підприємству у користування на певний строк суми грошових коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плату за користування такими грошовими коштами.

Операції з позики грошових коштів оформлюються згідно з вимогами статті 1046 «Договір позики» глави 71 Цивільного кодексу України. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. З моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, договір позики вважається укладеним.

Відповідно до пункту 1.1 указаного договору позикодавець надає позичальнику позику, а

останній зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк.

Зміст указаного договору дає підстави для висновку про те, що його укладення не призвело до зміни (збільшення чи зменшення) частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Укр-Трейд ЛТД», тобто укладення такого договору не вплинуло на корпоративні права позивачки, а лише свідчить про наявність між сторонами договірних правовідносин щодо позики грошових коштів.

Позивачка, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, не посилається на порушення її прав як засновника/учасника товариства та будь-яких інших її корпоративних прав, визначених установчими документами чи законом, а вказує лише на неналежне виконання відповідачем свого договірного зобов`язання (повернути позику), тобто зобов`язання, що виникло на підставі цивільно-правової угоди.

Предметом спору є вимога позивачки до відповідача виконати своє зобов`язання, яке виникло на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги щодо повернення отриманих коштів, її позовні вимоги обґрунтовано виключно положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини позики.

Оскільки договір про надання поворотної фінансової допомоги від 28 грудня 2020 року не впливає на корпоративні права ОСОБА_1 , то цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та повинен розглядатися господарським судом.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до ст. 379 ЦПК України і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хандусенко Іван Олегович, задовольнити, ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повне судове рішення складено 25 квітня 2024 року.

Суддя: