Постанова

від 18.04.2024 по справі 910/12504/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. Справа№ 910/12504/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

без повідомлення учасників справи

розглянув апеляційну скаргу Головного сервісного центру МВС на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 (повний текст рішення складено та підписано 06.12.2023)

у справі № 910/12504/23 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Головного сервісного центру МВС

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервус Сістемз Інтегрейшн»

про стягнення 15 685,00 грн.

в с т а н о в и в:

Головний сервісний центр МВС (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервус Сістемз Інтегрейшн» (далі - відповідач) про стягнення 15 685,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договорів про надання послуг № 46 від 20.05.2021 та № SSI/SD.QMS.091121 від 13.12.2021 в частині виконання послуг, передбачених Договорами, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути вказану вище суму.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими рішенням суду першої інстанції від 06.12.2023 Головний сервісний центр МВС звернувся 26.12.2023 електронною поштою на адресу Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, яка сформована в системі «Електронний суд» 26.12.2023, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/12504/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, таке рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Так, позивач зазначив, що судом залишено поза увагою той факт, що з 06.12.2021 ним не використовувалось приміщення за адресою м. Київ, пр-т Степана Бандери, 26В, та відповідно не здійснювався прийом громадян, що виключало можливість надання послуг відповідачем позивачеві. А тому, позивач вважає, що ним надано достатньо належних та допустимих доказів, які доводять безпідставність отримання коштів відповідачем за послуги згідно спірних договорів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/12504/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12504/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Головного сервісного центру МВС на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/12504/23.

01.02.2024 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

У зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. з 22.01.2024 на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у справі №910/12504/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2024 прийнято апеляційну скаргу Головного сервісного центру МВС на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/12504/23 до провадження у визначеному складі суду. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного сервісного центру МВС на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/12504/23. Справу призначено до розгляду на 21.03.2024 без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 у зв`язку з тим, що головуючий суддя Тищенко О.В. у призначену дату судового засідання перебуватиме у відрядженнях та у відпустці, враховуючи принцип незмінності складу суду, який визначений протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, беручи до уваги «розумність» тривалості строку розгляду у даній справі, справу призначено до розгляду на 18.04.2024 без повідомлення (виклику) учасників справи.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 13 травня 2024 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, частиною 7 вказаної статті визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Колегією суддів враховано, що ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже, справа №910/12504/23 призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла наступного висновку.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 20.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервус Сістемз Інтегрейшн» (далі - виконавець) та Головним сервісним центром МВС (далі - замовник) укладено Договір про надання послуг №46, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується протягом строку дії цього договору надати замовнику послуги з адміністрування програмного забезпечення «Система керування чергою Q-Mate» (послуги, пов`язані із системами та підтримкою - за кодом ДК 021:2015-72250000-2) (далі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

За договором виконавцем будуть надані послуги, які включають в себе:

- послуги з технічної підтримки забезпечення «Система керування чергою Q-Mate»;

- послуги з ремонту обладнання у складі і кількості згідно Додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору;

- послуги із обслуговування та програмно - технічної підтримки прикладного програмного забезпечення «Система керування чергою Q-Mate»;

- послуги з консультаційної технічної підтримки користувачів програмного забезпечення «Система керування чергою Q-Mate» (п. 1.2 договору).

Згідно з п.1.3 договору сторони погодили, що загальний обсяг закупівлі послуг за цим договором може бути зменшений замовником із відповідним коригуванням ціни договору в залежності від реальних потреб замовника в послугах на зазначені цілі та з урахуванням фактичного обсягу видатків (та/або надходжень коштів) з Державного бюджету України на зазначені цілі замовника, що оформлюється сторонами відповідною додатковою угодою до Договору.

Перелік, обсяг (кількість) послуг та ціна послуг зазначено у специфікації послуг (додаток №2 до договору), яка є невід`ємною частиною договору (п. 1.4 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору строк надання послуг: з 14.04.2021 по 24.12.2021.

Згідно з п. 4.2 договору виконавець не пізніше 5 (п`ятого) числа кожного кварталу, наступного за кварталом в якому надавались послуги, надає замовнику належним чином оформлений акт наданих послуг (у двох примірниках), у якому зазначає обсяги і період послуг та їх вартість.

Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів від дати одержання від виконавця складеного належним чином акту наданих послуг, приймає надані послуги і підписує акт наданих послуг, у разі відсутності зауважень щодо обсягів, строків та якості наданих послуг і у цей же термін повертає один примірник акту наданих послуг виконавцю (п. 4.3 договору).

Як встановлено п. 4.4 договору у випадку отримання від замовника мотивованої відмови від підписання акту, виконавець повинен протягом 10 (десяти) робочих днів усунути всі виявлені замовником недоліки, після чого повторно подати акт на підпис замовнику.

Після підписання акту наданих послуг сторонами, зобов`язання виконавця щодо надання послуг вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином (п. 4.10 договору).

Загальна ціна договору визначена на підставі специфікації послуг (додаток № 2) складає 197 640,00 гривень, в т.ч. ПДВ 20 % - 32 940,00 гривень (п. 5.1 договору).

Розрахунковим (звітним) періодом є 1 (один) календарний квартал (п. 5.4 договору) в додатку №2 до договору №46 сторони погодили, що вартість послуг щоквартально складає 65 880,00 грн.

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами, скріпленими печатками сторін та діє до 31.12.2021, але у будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 10.1 договору).

У додатку №1 до договору №46 сторони погодили перелік обладнання на включення в склад обслуговування, відповідно до якого відповідач зобов`язувався надати супровід, ремонт та усунення недоліків дев`яти систем електронної черги SSI Q-Mate, в тому числі і ТСЦ №8043 за адресою м. Київ, пр-т Степана Бандери, буд. 26в.

На виконання умов договору про надання послуг №46 від 20.05.2021 виконавцем надано, а замовником прийнято за актом наданих послуг №879 від 22.12.2021 послуг на суму 65 880,00 грн.

Також, 13.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервус Сістемз Інтегрейшн» (далі - виконавець) та Головним сервісним центром МВС (далі - замовник) укладено Договір про надання послуг №SSI/SD.QMS.091121, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується протягом строку дії цього договору надати замовнику послуги пов`язані з програмним забезпеченням за кодом ДК 021:2015-72260000-5 послуги з адміністрування програмного забезпечення «Система керування чергою Q-Mate» в частині забезпечення відображення номеру талона на табло робочого місця співробітників ТСЦ (далі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

За цим договором виконавцем будуть надані послуги, які включають в себе:

- послуги щодо відновлення функціональності інформаційних табло на робочих місцях співробітників електронної черги «Система керування чергою Q-Mate» для можливості самостійного відображення викликаного відвідувача та номеру робочого місця співробітника (п. 1.2 договору).

Перелік, обсяг (кількість) послуг та ціна послуг зазначено у специфікації послуг (додаток №2 до договору), яка є невід`ємною частиною договору (п. 1.4 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору строк надання послуг: з 01.10.2021 по 31.12.2021.

Згідно з п. 4.2 договору виконавець надає замовнику належним чином оформлений акт наданих послуг (у двох примірниках), у якому зазначає обсяги і період послуг та їх вартість.

Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів від дати одержання від виконавця складеного належним чином акту наданих послуг, приймає надані послуги і підписує акт наданих послуг, у разі відсутності зауважень щодо обсягів, строків та якості наданих послуг і у цей же термін повертає один примірник акту наданих послуг виконавцю (п. 4.3 договору).

Як встановлено п. 4.4 договору у випадку отримання від замовника мотивованої відмови від підписання акту, виконавець повинен протягом 10 (десяти) робочих днів усунути всі виявлені замовником недоліки, після чого повторно подати акт на підпис замовнику.

Після підписання акту наданих послуг сторонами, зобов`язання виконавця щодо надання послуг вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином (п. 4.9 договору).

Загальна ціна договору визначена на підставі специфікації послуг (додаток № 2) складає 128 918,00 гривень, в т.ч. ПДВ 20 % - 21 486,33 гривень (п. 5.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами, скріпленими печатками сторін та відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 жовтня і діє до 31 грудня 2021 року, але у будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 10.1 договору).

У додатку №1 до договору №SSI/SD.QMS.091121 сторони погодили перелік обладнання, що потребує відновлення, відповідно до якого відповідач зобов`язувався здійснювати відновлення працездатності відображення викликаного відвідувача та номер робочого місця співробітника восьми систем електронної черги SSI Q-Mate, в тому числі і ТСЦ за адресою м. Київ, пр-т Степана Бандери, буд. 26в.

При цьому в додатку №2 до договору №SSI/SD.QMS.091121 від 13.12.2021 сторони погодили, що оплата послуг в сумі 128918,00 грн. здійснюється за одноразове надання послуг.

На виконання умов договору про надання послуг № SSI/SD.QMS.091121 від 13.12.2021 виконавцем надано, а замовником прийнято за актом наданих послуг №918 від 17.12.2021 послуги на суму 128 918,00 грн.

Як стверджує позивач, з 24.11.2021 ТСЦ № 8043 РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві припинило прийом громадян в орендованому приміщення за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 26-в, а тому вважає, що відповідач не міг надавати послуги визначені договором надання послуг № 46 від 20.05.2021, як і договором про надання послуг № SSI/SD.QMS.091121 від 13.12.2021 за вказаною адресою, а тому сума у розмірі 2 440,00 грн (за договором №46) та 13 245,00 грн. (за договором № SSI/SD.QMS.091121) підлягає поверненню.

В підтвердження припинення надання послуг громадянам в орендованому приміщенні позивачем надано договір оренди №84-S016-21 від 12.03.2021, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна», як орендодавцем приміщення за адресою м. Київ, пр-т Степана Бандери, 26В та Головним сервісним центром МВС, як орендарем, акт приймання-передачі майна в оренду, додаткову угоду №1 від 06.12.2021 до договору оренди №84-S016-21 про дострокове припинення зазначеного договору та акт приймання-передачі майна з оренди від 06.12.2021.

Також, обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що Департаментом внутрішнього аудиту Міністерства внутрішніх справ за результатами проведеного внутрішнього аудиту регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) протягом вересня - жовтня 2022 року встановлено, що кошти у розмірі 15 685, 00 грн, які були сплачені за договорами про надання послуг №46 від 20.05.2021 та № SSI/SD.QMS.091121 від 13.12.2021 визнані безпідставно сплачені позивачем, а також Департамент зобов`язав позивача забезпечити відшкодування безпідставно сплачених ТОВ «Сервус сістемз інтегрейшн» зазначених коштів за обслуговування в грудні 2021 року системи «Електронна черга» в ТЦС №8043.

На виконання зазначеного позивач звернувся до відповідача з листом №31/26-897 від 02.11.2022, в якому просив забезпечити відшкодування 16 680,00 грн. як безпідставно сплачених коштів за обслуговування в грудні 2021 року. Відповідач, в свою чергу, відмовив в поверненні зазначених коштів, зазначаючи, що відповідні послуги були надані позивачеві та прийняті останнім без зауважень, що також підтверджується актами, підписаними без зауважень, а тому вимоги позивача є необґрунтованими.

Господарський суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, надав оцінку зазначеному доказу, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, що обґрунтоване наступним.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Згідно з частиною 1 статті 1 цього Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює, серед іншого, контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; усуненням виявлених недоліків і порушень (пп. 4 п. 4 Положення № 43).

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За змістом пунктів 1, 7, 10, 13 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктів господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання, визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (далі - Порядок № 550 із змінами згідно з Постановами КМ № 513 від 03.07.2013, № 1237 від 04.11.2022).

Відповідно до п. 2 цього Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Аудиторський звіт - документ, підготовлений суб`єктом аудиторської діяльності відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, комбінованої фінансової звітності).

При цьому акти ревізії та документальних перевірок не мають обов`язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.

Крім того, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, у тому числі змінювати, припиняти частково або повністю зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними первинними документами (актами виконаних робіт).

До того ж акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що аудиторський звіт фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Тобто укладання сторонами у справі договорів на надання послуг, дії сторін по виконанню їх умов, є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.

Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.

А тому, місцевий суд дійшов вірного висновку, з яким погоджується і колегія суддів апеляційного суду, що результати перевірки Державної аудиторської служби України можуть бути підставою для вжиття цим органом державного фінансового контролю в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання юридичної особи приватного права відповідача щодо сплати коштів до бюджету, оскільки акт ревізії Державної аудиторської служби України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав, викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договорів, і не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь - яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.

Згідно із ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, в тому числі, на підставі договорів та інших правочинів, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів, безпосередньо з актів цивільного законодавства тощо, але аж ніяк ні з аудиторського звіту за результатами внутрішнього аудиту.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, обставини безпідставності сплати коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервус Сістемз Інтегрейшн» у розмірі 15 685,00 грн підлягають доказуванню позивачем і оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до вимог ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем було виконано свої зобов`язання за договорами надання послуг №46 від 20.05.2021 та № SSI/SD.QMS.091121 від 13.12.2021 належним чином, в повному обсязі та у встановлений термін, що підтверджується актами надання послуг №879 від 22.12.2021 та №918 від 17.12.2021, копії яких долучені до матеріалів справи, які підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін. Вартість наданих послуг повністю оплачена Головним сервісним центром МВС, що не заперечується сторонами.

Вказані акти є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують здійснення господарської операції щодо фактичного надання відповідачем послуг за договорами надання послуг №46 від 20.05.2021 та №SSI/SD.QMS.091121 від 13.12.2021 належної якості.

При цьому, місцевий суд вірно звернув увагу, що мотивована відмова від підписання актів наданих послуг в порядку п. 4.4 договорів з боку позивача в матеріалах справи також відсутня.

Крім того, позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до відповідача щодо незгоди з обсягом наданих послуг до дати отримання результатів вказаного аудиторського звіту за результатом внутрішнього аудиту, що вказує на його обізнаність та згоду з обсягом та вартістю отриманих послуг.

В свою чергу, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що, виходячи з аналізу умов договору про надання послуг №46 від 20.05.2021, позивач протягом наведеного періоду (щоквартально) мав сплачувати відповідачеві абонентську плату за надання послуг з технічної підтримки забезпечення «Система керування чергою Q-Mate», з ремонту обладнання у складі і кількості згідно Додатку №2, який є невід`ємною частиною договору; із обслуговування та програмно - технічної підтримки прикладного програмного забезпечення «Система керування чергою Q-Mate»; з консультаційної технічної підтримки користувачів програмного забезпечення «Система керування чергою Q-Mate», в яких є потреба, не залежно від обсягу та видів наданих протягом кварталу послуг.

Більше того, як свідчать матеріали справи, відповідачем в четвертому кварталі 2021 року були надані послуги з профілактичного обслуговування ТСЦ №8043 в листопаді 2021 року, а в подальшому без зауважень щодо обсягу отриманих послуг позивачем підписано акт приймання-передачі послуг №879 від 22.12.2021.

Щодо виконання послуг відповідачем відповідно до договору про надання послуг №SSI/SD.QMS.091121 від 13.12.2021 колегія суддів звертає увагу, що за умовами договору, зокрема додатком №2 до вказаного договору, сторони домовились, що послуги надаються одноразово, а саме, здійснюється проведення відновлення функціональності інформаційних табло на робочих місцях співробітників електронної черги «Система керування чергою Q-Mate» для можливості самостійного відображення викликаного відвідувача та номеру робочого місця співробітника, у період надання послуг, визначений п. 4.1 договору №SSI/SD.QMS.091121 від 13.12.2021 з 01.10.2021 по 31.12.2021.

Колегія суддів нагадує, що в силу вимог ст. 627 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, то визначені сторонами умови спірних договорів про надання послуг №46 від 20.05.2021 та №SSI/SD.QMS.091121 від 13.12.2021 є обов`язковими для обох сторін і мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Доводи відповідача, що судом першої інстанцій в порушення ч. 2 ст. 76, ч. 1 ст. 86 ГПК України залишено поза увагою той факт, що в матеріалах справи наявна угода № 1 від 06.12.2021 до договору з ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» оренди приміщення від 12.03.2021 № 84-S016-21, відповідно до якої з 24.11.2021 ТСЦ №8043 РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві було повністю припинено прийом громадян в орендованому приміщенні за адресою: м. Київ, пр. Степана Бандери, 26-в, не приймається колегією суддів, оскільки не спростовує зазначених вище обставин.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається у якості підтвердження або заперечення вимог. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду у від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18).

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що під час розгляду справи позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували обставини безпідставного отримання відповідачем коштів, що встановлені у рекомендаціях до аудиторського звіту за результатами внутрішнього аудиту за період з 03.03.2020 по 01.09.2022.

Отже, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо застосування норм чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Головного сервісного центру МВС на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/12504/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/12504/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

4. Матеріали справи №910/12504/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала