Постанова

від 18.04.2024 по справі 910/4239/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. Справа№ 910/4239/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 18.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСОН ГРУП"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 06.12.2023

у справі №910/4239/22 (суддя Лиськова М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

в особі філії "Рефрижераторна вагонна компанія АТ "Укрзалізниці"

про стягнення 145 222 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 залишено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп" без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Рефрижераторна вагонна компанія Акціонерного Товариства "Укрзалізниці" суму сплаченого судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг у справі №910/4239/22 у розмірі 1 302 525, 00 грн та 1 736 700, 00 грн відповідно.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 в частині стягнення з ТОВ "Юнісон Груп" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" сплаченого судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг у справі №910/4239/22 у розмірі 1 302 525, 00 грн та 1 736 700, 00 грн відповідно та прийняти нове, яким у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 05.12.2023 про покладення на ТОВ "Юнісон Груп" судових витрат відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала місцевого суду є помилковою, оскільки пололження ч. 5 ст. 130 ГПК України не стосуються коменсації суми сплаченого судового збору, а застосовуються до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Скаржник зазначив, що оскільки у клопотанні від 05.12.2023 відповідач не просив про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, перелічених у ч. 3 ст. 123 ГПК України, а вказав лише про суму судового збору, то у задоволенні його клопотання слід відмовити.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023, справу №910/4239/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. - головуючий суддя, судді - Кравчук Г.А., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

29.01.2024 матеріали справи №910/4239/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСОН ГРУП" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі №910/4239/22 та призначено судове засідання на 20.03.2024.

20.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.

У судовому засіданні 20.03.2024 оголошено перерву до 18.04.2024.

18.04.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

У судове засідання 18.04.2024 з`явились представники сторін та надали пояснення по справі.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарським судом міста Києва розглядалась справа №910/4239/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Філії "Рефрижераторна вагонна компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про солідарне стягнення доходів за комерційне використання 1000 напіввагонів у розмірі 145 222 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 у справі №910/4239/22 у провадження у справі в частині вимог до філії "Рефрижераторна вагонна компанія АТ "Укрзалізниці" закрито, позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 у справі №910/4239/22.

Постановою Верховного Суду від 29.06.2023 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 у справі №910/4239/22 скасовано в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" та направлено справу № 910/4239/22 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Як встановлено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 залишено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп" без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, місцевий господарський суд вказав на те, що неявка представника позивача у підготовчі судові засідання 02.08.2023, 13.09.2023, 27.09.2023 та у судові засідання з розгляду судової справи по суті 18.10.2023, 15.11.2023 та 06.12.2023, а також відсутність будь-яких вмотивованих клопотань, неподання пояснень по справі та документів, котрі суд зобов`язував позивача надати ухвалою суду від 19.07.2023, 02.08.2023, 13.09.2023, 27.09.2023, 18.10.2023 та від 15.11.2023, унеможливлює суд з`ясувати чи підтримує на цей час позивач свій позов. У свою чергу неявка позивача у судові засідання, неповідомлення про причини неявки і поважність їх причин, неподання позивачем витребуваних судом документів унеможливлює подальший розгляд справи та призводить до дій, що затягують процесуальні строки, що зумовлює залишення позову без розгляду, та у цій частині, позивачем, ухвала суду першої інстанції не оскаржується.

Як уже було зауважено, позивач оскаржує ухвалу суду в частині стягнення з ТОВ "Юнісон Груп" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" сплаченого судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що представником відповідача було подане до Господарського суду міста Києва клопотання від 05.12.2023 в якому відповідач просив суд покласти на позивача судові витрати, понесені Акціонерним товариством "Укрзалізниця" під час розгляду судової справи №910/4239/22, а саме - сплачений Акціонерним товариством "Укрзалізниця" судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у справі № 910/4239/22.

Місцевий господарський суд, посилаючись на положення ч. 5 ст. 130 ГПК України, задовольнив вказане клопотання відповідача та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп" суму сплаченого судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг у справі №910/4239/22 у розмірі 1 302 525, 00 грн та 1 736 700, 00 грн відповідно, з чим колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

За змістом ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Тобто, перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, є вичерпним та не включає суму судового збору.

Враховуючи, що положення ч. 5 ст. 130 ГПК України стосуються компенсації відповідачу здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, а не розподілу судового збору, про що просив відповідач, місцевий суд помилково дійшов висновку про задоволення відповідного клопотання АТ "Українська залізниця".

При цьому колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 4 частини першою статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Тобто за змістом пункту 4 частини першої статті 7 названого Закону питання повернення судового збору вирішується судом лише за наявності поданого відповідного клопотання.

Проте у справі № 910/4239/22 клопотання на підставі статті 7 Закону України "Про судовий збір" про повернення з державного бюджету України судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, відповідачем не заявлялося, а підстави для стягнення з ТОВ "Юнісон Груп" судового збору на користь відповідача на підставі частини п`ятої статті 130 ГПК України або керуючись загальними правилами розподілу судового збору - відсутні.

Аналогічний правовий висновок викладений в додатковій постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі №910/7169/18.

Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (частина 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 275 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп" підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі №910/4239/22 - скасуванню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Рефрижераторна вагонна компанія Акціонерного Товариства "Укрзалізниці" суму сплаченого судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг у справі №910/4239/22 у розмірі 1 302 525,00 грн та 1 736 700, 00 грн відповідно.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСОН ГРУП" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі №910/4239/22 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Рефрижераторна вагонна компанія Акціонерного Товариства "Укрзалізниці" суму сплаченого судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг у справі №910/4239/22 у розмірі 1 302 525,00 грн та 1 736 700, 00 грн відповідно.

Прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп" судових витрат, понесених під час розгляду справи №910/4239/22, а саме: сплаченого судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги.

Матеріали справи №910/4239/22 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 23.04.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

А.І. Тищенко