Постанова

від 22.04.2024 по справі 910/1216/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2024 р. Справа№ 910/1216/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Хрипуна О.О.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Польчен А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 22.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 про забезпечення позову

у справі №910/1216/24 (суддя Васильченко Т.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт"

до особи, щодо якої заявник просить вжити заходи забезпечення позову - Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд"

В судовому засіданні 22.04.2024 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамма Консалт» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення 1177092,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором №178/Ф від 10.10.2016 року не компенсував понесені позивачем витрати, пов`язані зі сплатою за користування земельною ділянкою у розмірі 1177092,01 грн.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», які розміщені на вказаних заявником банківських рахунках в межах заявленої суми стягнення.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 у справі №910/1216/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" про забезпечення позову, подану одночасно з пред`явленням позову, задоволено частково.

До набрання законної сили рішенням суду у справі №910/1216/24 накладено арешт на грошові кошти, які належать Публічному акціонерному товариству "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омельяновича-Павленка, буд. 4/6, ідентифікаційний код 23527052) в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 1177092 (один мільйон сто сімдесят сім тисяч дев`яносто дві) грн 01 коп., що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

В іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" про забезпечення позову у справі №910/1216/24 відмовлено.

Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що:

- у даному випадку суд вбачає наявність зв`язку між заходом забезпечення позову (накладення арешту на грошові кошти) і предметом спору, співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами, вжиття заходу забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду, навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду;

- враховуючи предмет та підстави позову та приймаючи до уваги, що обраний позивачем захід у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав і може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви в частині накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» в межах суми позовних вимог та вважає за доцільне накласти арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» в межах суми 1177092,01 грн, які будуть виявлені на будь-яких рахунках державним чи приватним виконавцем у ході виконавчого провадження;

- відсутні підстави для задоволення заяви в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на конкретно визначених заявником рахунках, оскільки заявником не надано суду належних та допустимих доказів належності зазначених заявником рахунків саме Публічному акціонерному товариству «Холдингова компанія «Київміськбуд».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" 13.02.2024 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову від 31.01.2024.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:

- позивачем при поданні заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів, якими б підтверджувалось невиконання рішень суду, а посилання на ряд судових справ, де компанія була стороною судового процесу, не підтверджує жодним доказом, що з боку компанії не виконувалось хоч одне судове рішення;

- блокування та фактично вилучення з обороту коштів, до винесення рішення по суті, вплине на господарську діяльність компанії, кошти якої йдуть на основний вид діяльності компанії - будівництво житла мешканцям міста;

- наведене позивачем у заяві про забезпечення позову не могло бути підставою для забезпечення позову судом і винесення оскаржуваної ухвали, адже невиконання можливих зобов`язань відповідачем є предметом спору, що потребує доказуванню, тому прийняття судом першої інстанції твердження позивача суд не міг розглядати як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову;

- судом першої інстанції не перевірено, а позивачем в поданій заяві не зазначено, які саме відповідачем вчиняються дії, спрямовані чи на виведення грошових коштів зі своїх рахунків, чи витрачання безпідставно коштів, що підтверджувало б позицію позивача про утруднення виконання рішення суду в майбутньому;

- саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ускладнення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, доказів, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви;

- приймаючи оскаржувану ухвалу, суд фактично обмежив право компанії на можливість доведення свого права, оскільки не надав можливість прийняти участь у судовому засіданні та довести своє право у разі застосування заходів забезпечення позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що господарське процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову; на думку позивача, через значну кількість судових процесів та відсутність дій відповідача, спрямованих на сплату заборгованості, виникають обґрунтовані сумніви стосовно добросовісності відповідача та існує велика імовірність вчинення відповідачем дій, що призведуть до унеможливлення виконання основного завдання господарського судочинства, а саме ефективного захисту та відновлення порушених прав та законних інтересів позивача; вказує, що наявність арешту на рахунку не є блокуванням діяльності позивача та способом виведення коштів з його рахунку, а навпаки є способом виконання майбутнього можливого судового рішення про стягнення заборгованості; вважає, що фактично у суду відсутній обов`язок проводити розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні, зважаючи на встановлений ч.1 ст.140 ГПК України обов`язок здійснити розгляд заяви про забезпечення позову не пізніше двох днів з дня її надходження.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Хрипун О.О., Мальченко А.О.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали оскарження у справі №910/1216/24.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів оскарження у справі №910/1216/24.

29.02.2024 матеріали оскарження у справі №910/1216/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 залишено апеляційну скаргу без руху з підстави неподання доказів надіслання копії апеляційної скарги до електронного кабінету позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Консалт» в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

13.03.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд») до суду від представника апелянта надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено квитанції №730913 та №730914 про доставку документів до зареєстрованих Електронних кабінетів апелянта - Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» та позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Консалт».

Розпорядженням Керівника апарату від 18.03.2024 №09.1-08/1174/24 у зв`язку з перебуванням судді Мальченко А.О. у відпустці, справу №910/1216/24 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 справу №910/1216/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Хрипуна О.О., Гончарова С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 у справі №910/1216/24; призначено до розгляду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 у справі №910/1216/24 на 22.04.2024.

Розпорядженням Керівника апарату від 16.04.2024 №09.1-08/1609/24 у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці з 15.04.2024 по 26.04.2024, справу №910/1216/24 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 справу №910/1216/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Хрипуна О.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 колегією суддів у визначеному складі прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 про забезпечення позову у справі №910/1216/24; повідомлено, що розгляд справи №910/1216/24 відбудеться 22.04.2024.

Явка представників сторін

Представник позивача в судовому засіданні в апеляційній інстанції 22.04.2024 доводи апеляційної скарги заперечував, прийняту у справі ухвалу суду просив залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні в апеляційній інстанції 22.04.2024 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив оскаржувану ухвалу скасувати.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамма Консалт» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення 1177092,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором №178/Ф від 10.10.2016 року не компенсував понесені позивачем витрати, пов`язані зі сплатою за користування земельною ділянкою у розмірі 1177092,01 грн.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», які розміщені на вказаних заявником банківських рахунках в межах заявленої суми стягнення.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамма Консалт» вказує на те, що за умовами укладеного між сторонами договору №178/Ф від 10.10.2016 року та додаткової угоди №2 від 08.09.2017 року відповідач має здійснювати компенсацію позивачеві плати за користування земельною ділянкою, втім взяті на себе зобов`язання Публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» належним чином не виконує у зв`язку з чим утворилась значна заборгованість у розмірі 1177092,01 грн,, яку позивач вимушений стягувати у судовому порядку, а оскільки кошти є активом, який легко може зникнути з банківських рахунків, заявник просить вжити визначені заходи забезпечення позову.

Заявник зазначає, що згідно з відомостей сайту Судової влади в розділі «Стан розгляду судових справ», відносно відповідача наявна значна кількість судових справ про стягнення заборгованості, зокрема справи №910/17090/23, №910/10267/23, №910/12051/23, №910/9259/23, №910/6237/23.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

За позицією суду першої інстанції, обраний позивачем захід у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав і може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Втім, апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для забезпечення позову у даній справі, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується. 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Cуд враховує принцип співмірності, який передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою обов?язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов?язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв?язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв?язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вжиття заходів на майбутнє, без доведеності вини, не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

При поданні заяви про забезпечення позову позивач не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження невиконання рішень судів, одне лише посилання на ряд судових справ, де відповідач був чи є стороною судового процесу, не свідчить про намір відповідача ухилитись від виконання судових рішень, постановлених в майбутньому.

Твердження апелянта про блокування та фактично вилучення з обороту коштів, до винесення рішення суду по суті, вплив на господарську діяльність відповідача, кошти якої йдуть на основний вид діяльності відповідача - будівництво житла мешканцям міста, є слушними.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред?явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов?язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, тощо).

При цьому, обов?язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися загальними правилами відповідно до статтей 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов?язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов?язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати сандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J. K. AND OTHERS v. SWEDEN») зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Позивачем не зазначено, а матеріали оскарження не містять доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих чи на виведення грошових коштів зі своїх рахунків, чи безпідставне їх витрачання, що підтверджувало б позицію позивача про утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ускладнення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, та доказів, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову.

Отже, заявником не наведено беззаперечних підстав для забезпечення позову, а саме: відсутнє обґрунтоване доведення реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду й обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, не доведено обґрунтоване підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду, а саме по собі існування спору між сторонами не може свідчити про те, що відповідач має намір не виконувати судове рішення, а невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити його виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Консалт» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Публічному акціонерному товариству «Холдингова компанія «Київміськбуд» в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 1177092,01 грн., що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/1216/24.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, судом апеляційної інстанції визнаються обґрунтованими.

Твердження позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Згідно з п. 6 ч. 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оцінюючи в сукупності усі матеріали оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 про забезпечення позову у справі №910/1216/24, скасування оскаржуваної ухвали та відмови у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 про забезпечення позову у справі №910/1216/24 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 про забезпечення позову у справі №910/1216/24 скасувати.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" про забезпечення позову відмовити.

4. Матеріали оскарження у справі № 910/1216/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 25.04.2024.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді О.О. Хрипун

А.О. Мальченко