Ухвала

від 23.04.2024 по справі 495/12994/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення заяви про зміну предмету позову без руху

та про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору

23 квітня 2024 рокуСправа № 495/12994/23 Номер провадження 2/495/321/2024

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Братків І. І.,

за участі секретаря судового засідання Райти Е. І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

третьої особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, мале КП «Мрія-2», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувають матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, мале КП «Мрія-2», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності.

22.12.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 , у якій остання просить:

- залучити ОСОБА_2 до участі у цивільній справі №495/12994/23 як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та прийняти позовну заяву до розгляду.

- Визнати недійсним Рішення виконавчого комітету Білгрод-Дністровської міської ради №775 від 05.08.2010 «Про оформлення права власності на магазин змішаної торгівлі, по АДРЕСА_1 ».

- Визнати недійсним свідоцтво про право власності на магазин змішаної торгівлі, літ. «Б», загальна площа 1168.2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , серії САВ №621310, видане 10.08.2010 Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради.

- Скасувати державну реєстрацію права власності на магазин змішаної торгівлі, літ. «Б», загальної площі 1168.2 кв. м., за Малим колективним підприємством «Мрія 2», проведену 12.08.2010 Комунальним підприємством «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації».

05.04.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про зміну предмету позову, у якій просить:

- Визнати недійсним Рішення виконавчого комітету Білгрод-Дністровської міської ради №775 від 05.08.2010 «Про оформлення права власності на магазин змішаної торгівлі, по АДРЕСА_1 ».

- Визнати недійсним свідоцтво про право власності на магазин змішаної торгівлі, літ. «Б», загальна площа 1168.2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , серії САВ №621310, видане 10.08.2010 Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради.

- Скасувати державну реєстрацію права власності на магазин змішаної торгівлі, літ. «Б», загальної площі 1168.2 кв. м., за Малим колективним підприємством «Мрія 2», проведену 12.08.2010 Комунальним підприємством «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації»

- Витребувати у Малого коллективного підприємства «Мрія-2» на користь ОСОБА_2 магазину змішаної торгівлі літ. «Б» з самовільно реконструйованими підвальними приміщеннями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1168,2 кв.м. та торговою 718 кв.м. на земельній ділянці площею 0,045 га.

Також ОСОБА_2 заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору, заяву обгрунтовує тим, що ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про зміну предмету позову, в якій позовні вимоги викладає в новій редакції, додатково до раніше поданих висуває нову позовну вимогу про витребування Малого коллективного підприємства «Мрія-2» на користь ОСОБА_2 магазину змішаної торгівлі літ. «Б» з самовільно реконструйованими підвальними приміщеннями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1168,2 кв.м. та торговою 718 кв.м. на земельній ділянці площею 0,045 га. У зв`язку з чим належить сплатити судовий збір за пред`явлення зазначеної вимоги з розрахунку ставки судового збору за майновий спір у розмірі 15140, 00 грн. та станом на сьогоднішній день ОСОБА_2 не працює, а отримує лише пенсію у розмірі 2760, 00 грн., що підтверджується довідкою про доходи від 14.03.2024.

Отже враховуючи майновий стан на момент звернення до суду не має матеріальної можливості сплатити судовий збір у розмірі 15140,00 грн. адже дана сума є надмірним тягарем та перешкоджає у доступі до правосуддя.

22.04.2024 до суду від представника відповідача Караулан І. в інтересах МКП «Мрія-2» на подану ОСОБА_2 заяву про зміну предмету позову та клопотання про звільнення від сплати судового збору, надійшли заперечення, згідно яких просять повернути заяву про зміну предмету позову та відмовити у звільнені від сплати судового збору, з наступних підстав: у заяві про зміну предмету позову не вбачається в чому саме полягає зміна предмету позову, оскільки у данному випадку ОСОБА_2 не виключає свої первісні позовні вимоги, а фактично збільшує їх ще однією позовною вимогою, заява необгрунтована вказано вимогу про витребування на користь ОСОБА_2 магазину змішаної торгівлі літ. «Б» з самовільно реконструйованими підвальними приміщеннями, однак не вказує на підставі якої правової підстави, щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору зазначают, що ОСОБА_2 посилається на те, що нібито отримує лише пенсію у розмірі 2760 грн., однак згідно інформаціної довідки № 3673622833 ОСОБА_2 є власником нерухомого майна у вигляді будівлі складу розміром 388,88 кв.м.

Представник позивача ОСОБА_6 у вирішенні клопотання цивільного позивача ОСОБА_2 поклалась на розсуд суду.

Цивільний позивач ОСОБА_2 підтримала заяву про зміну предмету позову та клопотання про звільнення від сплати збору просила задовольнити.

Представник відповідача МКП «Мрія-2» Караулан І.М. при вирішенні заяв просили врахувати раніше подані заперечення.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечував проти задоволення вищевказаних заяв та просив відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Вказана заява про зміну предмету позову не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Зазначеним вимогам закону заява не відповідає.

Позивачем заявлена майнова вимога про витребовування у Малого коллективного підприємства «Мрія-2» на користь ОСОБА_2 магазину змішаної торгівлі літ. «Б» з самовільно реконструйованими підвальними приміщеннями, при цьому не вказана ціна позову та не сплачено судовий збір в розмірі 1% від ціни позову.

Згідно з п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України«Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплаті підлягає 1% відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).

Згідно ч. 3ст. 49 ЦПК Українидо закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зауважити, що правові підстави позовуце зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 01.11.2021 року у справі № 405/3360/17.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позовуце зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3)вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі,якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі №916/1988/20.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 03.08.2020 року в справі № 911/2139/19, зазначено, що процесуальним закономне передбачено права позивачана подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення«додаткових» позовних вимогтощо. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також зі змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повиненрозцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Так, суд звертає увагу на те, що зміст поданих представником позивача позовних заяв зводиться до доповнення раніше поданого позову однією новою обставиною.

При цьому, ОСОБА_2 жодним чином не мотивовано та необґрунтовано яким чином зміна предмету позову у вигляді доповнення позовної вимоги про витребування у Малого коллективного підприємства «Мрія-2» на користь ОСОБА_2 магазину змішаної торгівлі літ. «Б» з самовільно реконструйованими підвальними приміщеннями, та доповнення раніше поданого позову новими обставинами необхідно для захисту прав позивача, не доведено наявність зміни фактичних обставин справи та їх зв`язок із такою зміною фактичних обставин справи.

Також суд вважає за необхідне відзначити, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Аналогічний висновок зроблений в постанові Верховного Суду від 12.01.2022 року у справі № 234/11607/20.

Окрім того, Європейський суд з прав людини зауважив, що кожна держава вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення у справі «ДеЖуфр да ла Праделль проти Франції» (De Geouffre de la Pradelle v. France) від 12.12.1992 року, заява № 12964/87).

Відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказаними нормами Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору.

Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ`я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім`ї та наявність утриманців тощо.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зіст. 12 ЦПК Україниповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Усталеною практикою Європейського суду з прав людини також визначається, що судовий збір є також обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

При цьому, варто наголосити, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан позивача для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати покладається саме на позивача.

Звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання позову, ОСОБА_2 надала довідку пенсійного фонду України про отримання пенсії за віком у період з 01.03.2023 по 29.02.2024 у розмірі 2760,00 грн, щомісячно.

Однак вказана довідка не є такою, що об`єктивно підтверджують майновий стан ОСОБА_2 та не доводять, що її майновий стан на даний час у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Зокрема, суд звертає увагу на твердження інших учасників про можливе отримання заявницею доходів від здачу магазингу в оренду. Також у клопотанні про звільнення від сплати судового збору не викладено обставин і не зазначено доказів, що за своїм повним майновим станом, а не лише доходами, позивачка позбавлена можливості сплатити судовий збір.

За таких обставин, суд позбавлений можливості оцінити майновий стан ОСОБА_2 , а тому не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору, а тому в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити за недоведеністю наявності правових підстав для звільнення від сплати судового збору.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Згідно з ч.4ст.177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175,177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статями 49, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву ОСОБА_2 про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, мале КП «Мрія-2», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності залишити безруху для усунення недоліків такої заяви.

ОСОБА_2 усунути недоліки заяви у строк,що неперевищує п`ятиднів з дня оголошення цієї ухвали.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу без розгляду.

Підготовче судове засідання відкласти до 09 год 30 хв 30.04.2024

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 23.04.2024.

Суддя Ірина БРАТКІВ