Рішення

від 23.02.2024 по справі 521/15948/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/15948/23

Провадження № 2/521/609/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі

судді - Маркарової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Вінжановської К.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс»

відповідачі : ОСОБА_1

ОСОБА_2

предмет позову : стягнення коштів

ВСТАНОВИВ :

ТОВ «Консалт Солюшенс» звернулось із вищезазначеним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 16.12.2010 року заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі №2-10804/10 на користь ВАТ КБ «НАДРА» з відповідачів стягнута заборгованість за кредитним договором № 05/07/2008/840-К/480 від 25.06.2008 року.

24.04.2020 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладений договір № GL3N216954_ПВ_188 про відступлення права вимоги, за яким до позивача серед іншого перейшло право вимоги погашення заборгованості на свою користь.

30.09.2020 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у цивільній справі №2-10804/10 замінена сторона виконавчого провадження на ТОВ «Консалт Солюшенс».

Посилаючись на те, що заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі 2-10804/10 відповідачами не виконується, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно інфляційні втрати і 3 відсотка річних в розмірі 625 918,25 грн.

Окрім задоволення позовних вимог позивач просив присудити на свою користь судові витрати.

Позивач в процесі розгляду справи позов підтримав.

Відповідачі процесуальним правом надання відзиву не скористались.

Дослідивши матеріали справи, наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.12.2010 року заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі №2-10804/10 на користь на користь ВАТ «НАДРА» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно стягнута заборгованість за кредитним договором № 05/07/2008/840-К/480 від 25.06.2008 року в розмірі 2 027 827,53 грн.

24.04.2020 року між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладений договір № GL3N216954_ПВ_188 про відступлення права вимоги, за яким до позивача серед іншого перейшло право вимоги погашення заборгованості на свою користь.

30.09.2020 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у цивільній справі №2-10804/10 замінена сторона виконавчого провадження на ТОВ «Консалт Солюшенс».

Заочне Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2010 року відповідачами не виконано.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В порядку ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, статтею 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт), тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Будь-яке зобов`язання, що зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов`язанням, незалежно від правових підстав його виникнення і в випадку його порушення підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За змістом ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі №686/21962/15-ц.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу за увесь час прострочення.

Зазначений висновок узгоджується із постановами Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06. 2019 року у справі № 916/190/18.

На підставі судового рішення між сторонами виникло грошове зобов`язання у зв`язку зі стягненням грошових коштів, невиконання якого зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц прийшла до висновку про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

За наданим позивачем розрахунком інфляційні втрати і 3 відсотка річних за період 24.02.2019 р по 23.02.2022 складають - 625 918,25 грн.

Розрахунок відповідачами не спростований.

Враховуючи викладене, позов є доведеним, а обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права позивача, характеру його порушення та спричиненим цими діяннями наслідкам, реально відновлює суб`єктивне право, яке порушене, відповідає цілям судочинства, не суперечить принципу верховенства права.

Судовий збір підлягає присудженню на користь позивача в порядку ст.141 ЦПК України.

Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 )в солідарному порядку на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» (ЄДРПОУ: 42251700) 625 918 грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» (ЄДРПОУ: 42251700) судовий збір - 4694 гривень 38 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» (ЄДРПОУ: 42251700) судовий збір - 4694 гривень 38 копійки.

Рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, в порядку та строки визначеніст.284 ЦПК України: Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Малиновського районного суду м.Одеси. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України: Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Суддя С.В. Маркарова

Повний текст рішення виготовлений 4.03.2024 року

23.02.24