Рішення

від 24.04.2024 по справі 293/355/23

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/355/23

Провадження № 2/293/35/2024

24 квітня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.

секретарясудового засідання Ничипорук Н.А.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, територіальної громади с.Новопіль в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, про визнання заповіту та свідоцтва на право на спадщину за заповітом недійсними, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

І.КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

07.03.2023 ОСОБА_1 звернулась досуду з позовом до ОСОБА_5 , за змістом якому просить:

- визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 від 27 серпня 2018 року, посвідчений ОСОБА_7 , заступником сільського голови Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстровим номером № 369, видане ОСОБА_3 приватним нотаріусом Черняхівського районного нотаріального округу Драч Н. В. 31 березня 2021 року.

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстровим номером № 370, видане ОСОБА_3 приватним нотаріусом Черняхівського районного нотаріального округу Драч Н. В. 31 березня 2021 року.

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстровим номером № 371, видане ОСОБА_3 приватним нотаріусом Черняхівського районного нотаріального округу Драч Н. В. 31 березня 2021 року.

- припинити право власності ОСОБА_3 на 5/6 ідеальних часток будинку АДРЕСА_1 , шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 59,6 кв. м.

- припинити право власності ОСОБА_3 на 5/6 ідеальних часток земельної ділянки кадастровий номер 1825686201:09:006:0045, шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі

відомостей про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 1825686201:09:006:0045 площею 0,25 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

- припинити право власності ОСОБА_3 на 5/6 ідеальних часток земельної ділянки кадастровий номер 1825686201:09:006:0093, шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі відомостей про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 1825686200:07:000:0093 площею 2,2901 га з цільовим призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у даній справі на проведення судової медичної експертизи.

Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 , який є батьком позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У спадкодавця на момент смерті було наступне спадкове майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка за тією ж адресою кадастровий номер 1825686200:09:006:0045, земельна ділянка кадастровий номер 1825686200:07:000:0093, яка знаходиться на території Новопільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, яку прийняли позивач та її брат, який є відповідачем.

23 червня 2020 року після звернення до нотаріуса для прийняття спадщини, позивачу стало відомо про складання заповіту її батьком 27 серпня 2018 року, який був посвідчений заступником сільського голови Вільської сільської ради.

Згідно умов заповіту, спадкодавець заповів все своє майно сину - ОСОБА_3 . Зазначено, що заповіт прочитано вголос спадкодавцем і він ознайомлений із загальними вимогами, додержання яких є необхідним для вчинення правочину, усвідомлював значення своїх дій та згідно з вільним волевиявленням, яке повністю відповідає його внутрішній волі.

Проте всупереч твердженню про те, що ОСОБА_6 вголос прочитав текст заповіту, позивач вважає, що спадкодавець цього фізично не міг зробити, адже страждав на глаукому та майже не бачив, тому точно через вади зору не міг прочитати текст заповіту.

Зазначене підтверджується медичними документами, зокрема згідно даних договору про надання медичних послуг у ОСОБА_6 була діагностована кутова глаукома, ускладнена катаракта лівого ока, початкова катаракта та підозра на глаукому правого ока. Зафіксовано, що ОСОБА_6 скаржиться на різке погіршення зору протягом останнього року.

Вказує, що 13 листопада 2018 року було проведене оперативне втручання щодо лікування зазначених хвороб, проте зір батька позивача так остаточно і не відновився.

Окрім того, за свого життя ОСОБА_6 мав намір залишити майно дітям порівну.

31 березня 2021 року приватним нотаріусом Черняхівського районного нотаріального округу Драч Н. В. було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом:

- №369, згідно якого було зареєстровано 5/6 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ;

- №371, згідно якого було зареєстровано 5/6 ідеальних часток земельної ділянки кадастровий номер 1825686200:07:000:0093 на праві приватної власності за ОСОБА_3 ;

- №370, згідно якого було зареєстровано 5/6 ідеальних часток земельної ділянки кадастровий номер 182568200:09:006:0045 на праві приватної власності за ОСОБА_3 .

З огляду на те, що під час посвідчення заповіту спадкодавець очевидно не міг ознайомитись зі змістом документу, який підписує, заповіт не відповідав його внутрішній волі та був складений внаслідок обману хворої людини, - такий заповіт та свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 369, 370, 371 підлягають визнанню недійсними та скасуванню.

Вважає, що її права, як спадкоємця порушені, а тому звернулася до суду за захистом своїх прав.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 07.03.2023 позовна заява передана на розгляд судді Проценко Л.Й. (а.с.34).

14.03.2023 ухвалою суду відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у загальному позовному провадженні з викликом сторін, підготовче засідання призначено на 04.04.2023, постановлено залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Територіальну громаду с. Новопіль в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області (т.1а.с.38-39)

14.03.2023 ухвалою суду у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено (а.с.40-41).

14.03.2023 суд ухвалою постановив витребувати: 1) у приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;2) в Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області копію; 3) у Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради копію медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с.42).

24.03.2023 до суду на виконання вимог ухвали суду від 14.03.2023 від приватного нотаріуса надійшла копія спадкової справи № 120/2020 (т.1а.с.49-166).

03.04.2023 суд ухвалою задовольнив клопотання представника позивача адвоката Могильницького В.Ю., який діє в інтересах позивачки на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги № 299 від 29.03.2023 та свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю (т.1 а.с.171-172), та постановив забезпечити участь ОСОБА_2 в судових засіданнях у вказаній справі в режимі відео конференції через систему ВКЗ (т.1 а.с 173).

04.04.2023 суд відклав судове засідання за клопотанням представника позивача на 04.05.2023 (т.1 а.с. 178).

17.04.2023 від третьої особи на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі (т.1 а.с.182-183).

04.05.2023 від представника позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи (т.1 а.с.184-198).

Ухвалою суду від 04.05.2023, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, заява представника позивача задоволена: долучено до справи докази, постановлено повторно направити до Оліївської с/р ухвалу про витребування доказів, оголошено перерву до 14 год. 20.06.2023 (т.1а.с. 200-201).

17.05.2023 до суду надійшла відповідь з Оліївської сільської ради про те, що документи Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області було передано на зберігання до архівного відділу Житомирської райдержадміністрації (т.1 а.с.206).

Суд ухвалою від 20.06.2023, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, відклав розгляд справи на14 год. 22.08.2023 та продовжив строк підготовчого судового засідання на 30 днів (т.1а.с. 211-214).

22.08.2023 суд виніс ухвалу, якою постановив витребувати з архівного відділу Житомирської райдержадміністрації копію рішення Вільської сільської ради або інший нормативний акт, яким станом на 27 серпня 2018 року було уповноважено заступника міського голови ОСОБА_7 на посвідчення заповіту (т.1а.с. 220).

Ухвалою суду від 22.08.2023, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 05.10.2023 (т.1 а.с.216-219)

20.09.2023 на адресу суду надійшла відповідь з архівного відділу Житомирської районної військової адміністрації Житомирської області (т.1 а.с.224)

04.10.2023 від третьої особи на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі (т.1 а.с.231).

05.10.2023 справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному (т.1а.с.232).

26.10.2023 ухвалою суду підготовче провадження закрито. Судовий розгляд справи по суті призначено на 27.11.2023 (т.1а.с.241).

27.11.2023 представник позивача до початку розгляду справи по суті заявив клопотання про призначення посмертної судово-медичної експертизи, яке суд задовольнив відповідно до ухвали від 27.11.2023 та зупинив провадження у справі (т.1 а.с.250).

02.02.2024 на адресу суду надійшов висновок експерта (т.2 а.с.1-4).

12.04.2024 суд ухвалою поновив провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 27.02.2024 (т.2 а.с.5)

27.02.2024 суд відклав розгляд справи з технічних причин, що унеможливлювали участь представника позивача в судовому засіданні режимі відео конференції на 04.04.2024 (т.2 а.с.11).

04.04.2024 суд відклав розгляд справи за клопотанням представника позивача на 24.04.2024 (т.2 а.с.13-14).

В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

24.04.2023у судовомузасіданні позивачта її представникпозовні вимогипідтримали повністю,з викладениху позовнійзаяві підстав.Зокрема,представник позивача адвокат МогильницькийВ.Ю.стверджував,що оскількипомерлий ОСОБА_6 страждав наглаукому,тому черезвади зору у нього були об`єктивні перешкоди та складнощі в самостійному прочитанні заповіту.Окрім того, на думку представника позивача ОСОБА_7 , будучи на посаді заступника сільського голови, не мав повноважень посвідчувати заповіт, тобто не був уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування в розумінні ст. 1251 ЦК України. А тому в силу ст. 1223 ЦК України оскаржуваний заповіт є недійсним.

Відповідач тайого представникв судовомузасіданні позовнівимоги невизнали тапросили відмовитиу задоволенніпозову.Зокрема,представник відповідача-адвокат КолупаєвВ.В.,який дієна підставідоговору пронадання правовоїдопомоги від20.06.2023та ордеруЖТ №107734від 20.06.2023, вказав,що батькосторін ОСОБА_6 на часскладання заповітустаном на27.08.2018року бачив наодне око,про щовказує висновокексперта,наявний вматеріалах справи,а томуміг прочитати вголос складенийним заповітна свогосина ОСОБА_3 та розумів,що підписував.Окрім того,заступник головиради відповіднодо ЗУ«Про місцевесамоврядування вУкраїні» єпосадовою особою,а тому ОСОБА_7 ,будучи напосаді заступникасільського головиВільської сільськоїради, мавправо на посвідчення зазначеногозаповіту.Окрім того,спадкодавець сторін- ОСОБА_6 протягом тривалогочасу (приблизноз 1987по 1997роки)працював секретаремта головоюВільської сільської ради,підписував відповіднідокументи,а томурозумівся напроцедурі вчиненнянотаріальних дійуповноваженими особамисільської ради. На підставі викладеного, вважає, що заповіт складений відповідно до вимог закону, а тому є дійсним в силу закону.

Представник третьої особи, у судове засідання не з`явився, згідно заяв просив розглядати справу у відсутності представника Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на підставі наявних матеріалів.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Новопіль Черняхівського району Житомирської області помер ОСОБА_6 у віці 82 роки, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 15).

27.08.2018 ОСОБА_6 зробив розпорядження на випадок своєї смерті, а саме заповів своєму синові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :

належний йому житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку за тією ж адресою;

земельну ділянки площею 2,290 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 041261, кадастровий номер 1825686200:07:000:0093, що знаходиться на території Новопільської сільської ради с. Новопіль Черняхівського району Житомирської області.

Зі змісту заповіту також вбачається, що ОСОБА_6 цей заповіт прочитав уголос і ознайомлений із загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, усвідомлюючи значення своїх дій та згідно з вільним волевиявленням, яке повністю відповідає його внутрішній волі, підписав власноручно. Заповіт посвідчений заступником сільського голови Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Цимбалюком В.О. Заповіт записаний зі слів ОСОБА_6 у його присутності о 9:30 годині. Заповіт до підписання прочитано вголос заповідачем ОСОБА_6 та власноручно підписаний у присутності ОСОБА_7 . Особу заповідача встановлено, дієздатність перевірено. Зареєстровано в реєстрі за № 2-63 (т.1 а.с. 16).

31 березня 2021 року приватним нотаріусом Черняхівського районного нотаріального округу Драч Н. В. на підставі заяви ОСОБА_3 (т.1 а.с. 98) були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом:

№369, згідно якого було зареєстровано 5/6 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 154);

№ НОМЕР_2 , згідно якого було зареєстровано 5/6 ідеальних часток земельної ділянки АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 182568200:09:006:0045, площею 0,2500 га за ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 156);

№371, згідно якого було зареєстровано 5/6 ідеальних часток земельної ділянки, яка знаходиться території Новопільської сільської ради с. Новопіль Черняхівського району Житомирської області; кадастровий номер 1825686200:07:000:0093, площею 2,2901 га за ОСОБА_3 (т.1 а.с. 158)

Як видно зі спадкової справи № 120/2020, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , 23.06.2020 позивач звернулась до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_6 (т.1а.с.53).

Як пояснила в судовому засіданні позивачка вона дізналась про існування спірного заповіту від 27.08.2018, яким її батько ОСОБА_6 заповів усе майно її брату - ОСОБА_3 , лише після звернення до нотаріуса, вважаючи чинним заповіт, який був складений її батьком ще у 2014 році, відповідно до якого вона зі своїм братом мала успадкувати усе майно у рівних частках.

Разом з тим, встановлено, що позивач має обов`язкову частку у спірному майні спадкодавця ОСОБА_6 на підставі ст. 1241 ЦК України, що учасниками в судовому засіданні не оспорювалось. Однак, свідоцтв про право на обов`язкову частку у спадщині на спірне майно позивач наразі не отримала.

Відповідно до висновку експерта № 274 від 27.11.2023 судити про захворювання, які мали місце у гр. ОСОБА_6 на серпень 2018 року не можливо, так як пацієнт звернувся до лікарні в жовтні 2018 року. Станом на жовтень 2018 року ОСОБА_6 мав захворювання глаукома лівого ока, з приводу даного захворювання він був прооперований. Праве око було зряче - гострота зору 0,2 з корекцією 0,55. Вказане захворювання лівого ока, при наявності гостроти зору з корекцією 0,55 діоптрії на праве око, дає можливість читання друкованого або рукописного тексту 12-14 шрифту з використанням окулярів, лупи.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статей 15 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

У статті 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем (абзац 1 частини другої статті 1247 ЦК України).

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу (частина третя статті 1247 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1248 ЦК України нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.

Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Згідно з частиною другою статті 1253 ЦК України у випадках, встановлених абзацом третім частини другої статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов`язковою.

У частині першій статті 1257 ЦК України встановлено правило про нікчемність заповіту, складеного з порушенням вимог ЦК України щодо особи заповідача, а також заповіту, складеного з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису (частина друга статті 209 ЦК України).

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування (стаття 1251 ЦК України).

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу спадкування права на майно за заповітом, який, на думку позивача та його представника є недійсним, оскільки засвідчений не уповноваженою особою, а саме заступником сільського голови Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Цимбалюком В.О., а також був підписаний за відсутності двох свідків, так як померлий спадкодавець, маючи вади зору, не міг фізично прочитати заповіт вголос.

Щодо зазначених тверджень, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Пунктом 1.4 розділуIIIПорядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 11.11.2011 № 3306/5 передбачено, що посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимогстатей 1247,1251Цивільного кодексу України і особисто подані ними посадовій особі органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 (з наступними змінами та доповненнями) посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Вказана норма кореспондується зі ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-III від 04.07.2001.

Стаття 3 вищезазначеного закону містить перелік посад в органах місцевого самоврядування, якими є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

В абзаці четвертому частини першої статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування зазначається, що приймання на службу в органи місцевого самоврядування на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради здійснюється шляхом затвердження відповідною радою.

Враховуючи усі вищенаведені норми законодавства, необхідно зазначити, щозаступник (заступники) сільського, селищного, міського голови є посадовою особою органу місцевого самоврядування.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Так, у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року в справі № 335/5977/17 (провадження № 61-13350св20) вказано, що «згідно з частиною другою статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність у силу закону у зв`язку з її оспоренням та невизнанням іншими особами. Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Для застосування наслідків нікчемності правочину установленню в цій справі підлягає факт наявності або відсутності підстав для кваліфікації заповіту ОСОБА_6 від 27 серпня 2018 року як нікчемного.

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

Усталеним в судовій практиці та цивілістичній доктрині є поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані. В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Підстави нікчемності заповіту визначені в частині першій статті 1257 ЦК України, за якою нікчемним є заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

Із змісту наведених норм вбачається, що дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Встановлено,що заповіт ОСОБА_6 від27серпня 2018року посвідчивзаступник сільськогоголови Вільськоїсільської радиЧерняхівського районуЖитомирської області,а тому,на думкусуду,посвідчений уповноваженоюособоюта у відповідності до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 11.11.2011 № 3306/5.

Водночас, твердження представника позивача про те, що ОСОБА_6 вголос не міг прочитати текст заповіту, спростовується висновками експерта, а саме те, що станом на жовтень 2018 року ОСОБА_6 міг бачити на праве око, що давало можливість читання друкованого або рукописного тексту 12-14 шрифту з використанням окулярів, лупи. Тому присутність двох свідків була необов"язковою.

Також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2022 року в справі № 369/1913/17 (провадження № 61-12004св21), зокрема, вказано, що право на заповіт може бути реалізоване протягом всього життя особи і включає як право на складення заповіту або кількох заповітів, так і права на їх зміну, скасування. Усі наведені правомочності заповідача у сукупності із засобами їх правової охорони та захисту є здійсненням свободи заповіту, яка є принципом спадкового права. Свобода заповіту передбачає особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання. Здійснення права на заповіт не пов`язується законом з місцем проживання та перебування заповідача.

Отже, вирішуючи спір по суті, суд враховує, що свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання; тільки у разі наявності фізичних вад у заповідача, які позбавляють його можливості прочитати заповіт, посвідчення заповіту відбувається лише при свідках. І саме в цьому разі недотримання такої вимоги щодо порядку посвідчення заповіту відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України має наслідком нікчемність заповіту.

Зрештою, судом не встановлено недотримання вимог щодо порядку посвідчення оскаржуваного заповіту.

Таким чином, суду не надано беззаперечних доказів для визнання заповіту ОСОБА_6 від 27.08.2018 року недійсним, тому суд відмовляє у задоволенні вказаної позовної вимоги.

Беручи до уваги встановлені під час розгляду спору фактичні обставини справи, суд відмовляє у задоволенні решти позовних вимог позивача, оскільки вони є похідними від вимоги про визнання недійсним заповіту.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 78 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; від 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд при вирішенні позову має вирішити питання про розподіл судових витрат. В зв`язку із тим, що позивач являється особою з інвалідністю ІІ групи, вона звільняється від сплати судового збору за подання позову до суду на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно ч. 7 ст. 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, судові витрати відносяться за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 4,13,141, 247, 258,259,263-265,268, 352,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3

Місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4

проживає за адресою:

АДРЕСА_3 в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомсирської області, код ЄДРПОУ 04348409.

Місце знаходження: вул.Л.Ступницького, 68 с.Оліївка, Житомирський район, Житомирська область, 12402.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО