Рішення
від 19.04.2024 по справі 537/756/23
КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/44/2024

Справа № 537/756/23

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.04.2024 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді - Хіневича В.І., за участі секретаря судового засідання - Бакай М.С., позивача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ПУМБ» в особі відділення № 2 «ПУМБ» в м. Кременчук, ПРАТ Українська страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ», про захист прав споживачів, визнання договору банківського кредиту недійсним та страхування недійсним, стягнення матеріальної та моральної шкоди за поширення персональних даних,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «ПУМБ» в особі відділення № 2 «ПУМБ» в м. Кременчук, ПРАТ Українська страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ», згідно якого прохала суд визнати споживчий кредитний паспорт та заяву № 20090...201 від 02.11.2017 р., укладений між нею і відповідачем банк «ПУМБ» - недійсним. Стягнути на її користь з відповідача банк «ПУМБ» незаконно списані з її карткового рахунку 2207 грн. 72 коп. та переплачену суму (матеріальну шкоду) 27818,62 грн. належних їй коштів. Стягнути на її користь з відповідача «ПУМБ» моральну шкоду у сумі 100 000 грн.; стягнути з відповідача ПрАТ Української Страхової компанії «АСКА-ЖИТТЯ» на її користь сплачені страхові внески у сумі 12082,40 грн. відповідно рахункам та моральну шкоду у сумі 20 000 грн.

В обґрунтуванні позову вказала, що відповідач ПАТ «ПУМБ» при збільшенні ліміту на кредитній картці надав їй бланк №200903333201 від 02.11.2017 року про приєднання до договору банківського обслуговування фізичних осіб, який був написаний мілким шрифтом та був нечитабельним. На її прохання видати їй з нормальним шрифтом договір, працівник банку відмовила, вказавши, що іншого шрифту не дозволяє Головний банк. Вона сама не могла прочитати, але пояснила, що є розділ страхування майна, тобто грошей що на картці, якщо при викраденні картки СК «АСКА» повертає гроші. На її прохання надати їй договір на кредитну картку вона пояснила, що заміст договору це заява, сам договір не надали. Неодноразові прохання видати кредитний договір залишильсь без відповіді. Позивач вважає, що ці дії банку були незаконні. Сам договір споживчого кредиту їй не надали відділенням №2 банку ПУМБ з посиланням, що паспорт споживчого кредиту і є договір. Однак, відповідно ЗУ «Про захист прав споживачів» та іншого законодавства паспорт не є договором споживчого кредиту, про що вказує як ВП ВС, так і практика Європейського суду.

Крім того, надані їй документи відповідачем оформлені, в порушення ч.7 ст.9 Закону України «Про споживчий кредит», дрібним шрифтом. Такий шрифт тексту ускладнює читання споживачем інформації. Інформація, наведена у паспорті споживчого кредиту, викладається шрифтом одного розміру і типу та в одному форматі. Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем такої інформації, в т.ч. шляхом її друку шрифтом менше розміру, ніж основний текст.

Крім того, п.9 ч.1 ст.12 Закону передбачає при укладанні договору реальну річну % ставку та загальну вартість кредиту, забороняється ускладнювати прочитання споживачем реальної річної % ставки та загальної вартості кредиту, в т.ч. друкування її шрифтом меншого розміру. Відповідач встановив не реальну % ставку і зробив дисбаланс інтересів, в порушення Закону. Ці кредитні ставки вказані в кредитному паспорті, які неможливо прочитати.

Частина 5 ст.12 Закону вказує, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача, порівнюють з правами, встановленими цим Законом, є недійсними.

На її заяву від 10.12.2019 р, 20.12.2019 р. відповідач АТ «ПУМБ» надав листа від 03.01.2020 р. де вказав, що вона повинна в заяві підпис завірити працівником відділення банку. Ця відповідь не відповідає дійсності, її заява була завірена працівником. На її заяву від 25.03.2021р. про надання їй рахунку банка по страховим платежам відповідачу СК «АСКА» відповідач ПУМБ листом від 23.04.2021 р. вказав, що вона підписавши Заяву на приєднання до ДКБО зобов`язалася користуватися наданим кредитним лімітом та своєчасно погашати. А також приєдналася до договору страхування, що підтвердила розуміння. Така відповідь ПУМБ є безграмотною і навіть знущальною. Як доказ незаконності заяви та не відповідності Закону «Про споживчі кредитування» та судовій практиці, додає копії так званих документів банку. Після повторної заяви від 07.04.2021 р., зданої банку 09.04.2021р. вхідний № 120\112\56.4.4.1, вона отримала 15.05.2021 р. копію заяви на приєднання таким же шрифтом, який не дозволяє законодавство, ще з не її підписом (підроблена), але завірена печаткою та підписом керівника відділення банку. В заяві вона вказала, що погашала кредитні кошти раніше строку та значно в більших сумах, тобто достроково. Це підтверджує виписка з особового рахунку, так як відповідач банк в своєму листі вказав неправдиві відомості.

Відповідач - банк «ПУМБ» відповідно повноважень (так казав працівник) уклав із нею договір страхування майна власника платіжної картки, якій розділом заяви про приєднанням також оформлений з порушенням ст.9 ч.7 Закону, так як оформлений забороненим шрифтом, значно меншим, чим передбачено, і ускладнює його прочитання, просто неможливо прочитати. Крім того, такий колір тексту який зливається з фоном. Відповідачі на прохання видати текст з нормальним шрифтом відмовились, не дивлячись на порушення Закону і її прав споживача.

Ст. 5 Закону України «Про добровільне страхування» забороняє включати умови, не передбачені законодавством. Ст. 16 Закону України «Про добровільне страхування» передбачено зобов`язання страховика, в разі настання страхового випадку, здійснити виплату, а страхувальник сплачувати платежі.

В процесі розгляду її позову та зустрічного позову банку у провадженні судді Дядечка І.І. виявилося, що в розділі заяви про приєднання до обслуговування вказана СК «АСКА-ЖИТТЯ» тобто страхування її життя на що вона не давала згоди та її не запитуваали, що є шахрайством. Таким чином, відповідач ПрАТ СК «АСКА - ЖИТТЯ» незаконно отримувала гроші від її платежів банку для погашення кредитних коштів. Тому цей розділ заяви про приєднання до обслуговуванню визнати недійсним. В даному розділи ніяких умов предбачених ст. 203 ЦК недодержано, тому згідно ст. 215 ЦК він визнається недійсним. Відповідно ст 216 ЦК відповідач забовязаний повернути все, що одержав незаконно. Відповідач цю заяву не підписав, як вказано в ч.2 ст.207 ЦК, банк не надав повноваження та не вказав.

Згідно економічної експертизи, позивачем при достроковій сплаті платежів по кредитній сумі відповідач ПАТ ПУМБ незаконно сплачував страхові платежі на декілька місяців наперед, на користь відповідача ПрАТ «АСКА-ЖИТТЯ». При достроковій сплаті кредитних коштів, вона виконувала свої зобов`язання перед банком добросовісно і достроково. Із виписки особового рахунку з 2017 р. по 2019 включно сплачено страхових платежів, зачислених банком щомісячно так, за 2017 р. сума складає 393,39 грн, за 2018 р. сума складає 2221,02 грн., за 2019 р. сума складає 5470,33 грн., за 2020 р. сума складає 1998,83 грн., за 2021 р. сума складає 1998,83 грн. Всього незаконно перераховано відповідачем «ПУМБ» відповідачу СК «АСКА- ЖИТТЯ » - 12082,40 грн.

Моральну шкоду за незаконне отримання з неї грошей вона оцінює в 20 000 грн.

22.10.2019 року шахрайським шляхом, без її відому, знято з її кредитної картки суму 2207,70 грн., які вона зарахувала на погашення частини кредиту 21.10.2019 р. Відповідач ПАТ ПУМБ не повертав ці гроші хоча інформацію про її персональні дані та номер картки незаконно видав третім особам. Підтвердженням шахрайських дій третіх осіб до заяви подано постанову про порушення кримінального провадження по ч. 1ст. 190 КК України та витяг із реєстру кримінальних проваджень. Про шахрайським зняттям грошей в той же час 22.10.2019 р. нею написана заява і передана Головному банку. Відповідач зобов`язаний сплатити незаконно зняті гроші з картки шахраями, оскільки незаконно видав персональні дані. Однак відшкодування відповідачем ПАТ ПУМБ не здійснено, тому підлягає стягненню з відповідача на її користь.

Відповідач (банк ПУМБ) порушив банківську таємницю, поширив її персональні дані, які підлягають захисту по Закону України «Про банки і банківську діяльність», ЗУ «Про захист персональних даних», ЗУ «Про інформацію», згідно Конституції України. Тому була шахраями знята з картки сума 2207 грн. Для неї ця сума є значною. Працівник служби безпеки банка отримав заяву про шахрайські дії через 10-15 хвилин після зняття суми з картки (вони з працівником із відділення №2 банку надали йому цю заяву) він відповів, що сума знята і зарахована на картку (вказав номер) в Київському відділення ПУМБ (в банку відповідача). Він заблокував цей рахунок. Відповідач забов`язаний був повернути їй незаконно зняти гроші, але це не сталося. З цього слідує, що шахрайські дії зробили працівники банку.

Обставини зняття грошей: повернувшись із-за кордону після лікування, де позивач використала банківську карточку в сумі 40500 грн., 21.10.2019 р. вона зарахувала 2000 грн. на погашення використаних коштів за 2 місяці. У вересні 2019 року за неї внесено було 2500 грн. На наступний день, 22.10.2019 p., приблизно об 11 годині, їй банк повідомив SMS, що її картка заблокована на 62 дні, і вказано для довідки телефон НОМЕР_1 (телефон колцентра банку). Зателефонувавши на вказаний телефон, працівник банку відповів, що розмова записується, що для розблокування потрібний номер картки. Позивач його не пам`ятала, та сказала, що номер називати не можна. Він погодився і повідомив її персональні дані (П.І.Б., адресу проживання, дату народження, номер картки, ключове слово - дівоче прізвище матері). Ці дані зберігалися в банку, як персональні дані.

При роботі (контакті) з клієнтами банки здійснюють верифікацію, надсилаючи CMC з кодом (не пін-код) на телефон клієнта, як перевірка особи і надання клієнтом даних, щоб переконатися, чи не шахрайство. Крім того, банк здійснює валідацію (підтвердження) законної сили (належності). Цей працівник банку після уточнення персональних даних (назвавши їх сам) повідомив, що на її телефон надійде CMC з 4 цифрами, які вона повинна сказати, щоб розблокувати карточку. Поступили цифри 1255, вона їх назвала, він не відключався. Потім він сказав, що картка розблокована успішно.

Аналогічна ситуація по верифікації та валідацію сталася 27.08.2019 р. у відділенні банку, коли перед виїздом за кордон вона з працівником банку міняла номер мобільного телефону в її персональних даних, щоб не було блокування рахунку при оплаті за кордоном. Хоча у відділенні її добре знали, однак зняли паспортні дані і податковий код, називала ключове слово. Після цього на її новий телефон надійшов код із 4-х цифр. Цей код працівник відділення ввела в комп`ютер і операція по зміні номера телефону пройшла успішно. Такі дії здійснюються тільки працівниками банку. Але, через деякий час надійшла CMC, в якій було вказано, що з її картки знято 2207,72 грн. Довідка по телефону: НОМЕР_2 (концентр банку). Таким чином, працівник банку, без її згоди, зняв вказану суму і зарахував на рахунок, який відкритий у Київському відділенні банку «ПУМБ», тобто - відповідача.

Звернувшись зразу у відділення банку, вона дізналася, що таким чином було знято в багатьох клієнтів банку, які були в відділення з такими заявами. Вона написала заяву про повернення незаконно знятих грошей і порушення її персональних даних. Працівник служби безпеки, з яким вона спілкувалась по телефону із відділення, вказав цей рахунок, на який з її рахунку пішли гроші. Із цього виходить, що шахрайські дії здійснювали працівники банку, яким відомі персональні дані клієнтів. Відповідач (банк) її претензію відхилив, шкоду не відшкодував, спричинив їй матеріальну шкоду. Відразу став нараховувати пеню, %, безпідставно збільшуючи незаконно матеріальну шкоду.

Відповідно виписки рахунку на 01.11.2018 р. баланс ліміту кредитної суми, був нульовий- 87680,15=87689,15 грн. Тобто банку вона не мала заборгованість. Але надмірно сплачена сума 12697,20 грн. банком перекинута зі зміною рахунку на дату 11.11.2018 р. Ця сума належить їй.

19.11.2018 р. у випискі вказано, що вона поповнила рахунок на 5000 грн, 29.11.2018 р. також поповнила рахунок на 3000 грн, 06.12.2018 р. поповнила на 2000 грн, 11.12.2018 р. на 2000 грн, 17.12.2018 р. на 1455,76 грн. Таким чином, банк незаконно витребував у позивача нібито заборгованість, всього сума, яку вона внесла на рахунок не маючи заборгованість 13455,76 грн. 18.01.2019 р внесено 315 грн. та сума склала 13770,76 грн. За період з 2019 р по 02.03.2020 р. нею внесено грошей на картку згідно виписки 59432,32 грн. Всього складає 85900,28 грн. Затрачено за цей період із її грошей - 64114,78 грн. Відповідач «ПУМБ» незаконно утримує та використовує її гроші, обманюючи, що є заборгованість. ЇЇ гроші, це (85900,28 - 64114,78)= 21785,50 грн.

Згідно з висновком експерта №4 від 08.07.2022р. нею переплачено відповідачу банку 27,818,62 грн. (сплачено 144591,03 + 14546,83 грн.+ 8613,3 грн. Всього 167751,16 - витрачено кредитних коштів 142049,54 грн.) які підлягають стягненню з відповідача ПАТ ПУМБ.

Відповідач, в порушення ст.ст. 1166,1167 та 1172 ЦК України, безпідставно відмовив повернути на її картковий рахунок незаконно зняту суму, не провівши детального службового розслідування. Таким чином, сума матеріальної шкоди завданої їй складає 27 818,62 + 2207,72= 30026,34 грн.

Своїми незаконними діями відповідач не тільки спричинив матеріальну шкоду, яка підлягає стягненню, але і моральну шкоду, яку вона оцінює в 100 000 грн.

Вона інвалід 2 групи, в результаті має багато захворювань, які в нестандартній ситуації спричиняють не тільки душевні страждання, але й фізичні. В неї порушився життєвий уклад, вона вимушена писати відповідачам листи, вказувати на багато чисельні порушення її конституційних прав, її прав споживача, відвідувати неодноразово відділення банку, поліцію. Подавати позови.

Ще 17.11.2020 р. Банк, незаконно оформив нотаріальний напис з приватним нотаріусом в м. Києва на 43487,67 грн. та приватним виконавцем Гричін Н.В. не поставивши її до відома зняли з пенсії по 2440 грн за два місяці, чим перервали курс її лікування в очній клініці, де їй ставлять уколи в очі вартістю 7000 грн. Цей факт негативно вплинув на зір. Вона змушена збільшити курс і продовжити лікування, це не тільки матеріальні витрати, але і фізичний біль після анестезії. В зв`язку з недовірою банку вона відмовилась зараховувати на картку гроші. Працівники відділення банку не гарантували в подальшому не зняття з рахунку грошових коштів, якщо вона буде погашати, що також у неї викликає переживання і стрес. За цей період вона зачисляла суму по мірі можливості, т.я. в результаті стресу стала втрачати зір та змушена була лікуватися и робити операції на очі. На що сплатила понад 63000 грн. та продовжує лікуватись робить, щомісячно уколи «Айлії» в очі, щоб не втратити зовсім зору (це також операція) та платити спочатку по 8000 грн., а потім по 7000 грн. Ця операція дуже складна та болюча, на протязі 6-7 днів бути з пов' язкою. Це не тільки фізичні страждання, але і душевні страждання. Розладнався життєвий уклад. Крім того, в результаті стресу стався непритомний стан на вулиці, була доставлена швидка допомога в лікарню.

Ухвалою суду від 06.03.2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення виявлених недоліків.

31.03.2023 року позивачем надано заяву на усунення недоліків, де остання вказала, що банком 02.11.2017 р. їй була вручена заява про приєднання до договору банківського обслуговування про що писала в позові, але її вона не підписувала, т я. вона була оформлена дрібним шрифтом, була нечитабельна. Працівник банку ОСОБА_3 надати інший екземпляр з більшим шрифтом не могла, казала тому що Головний банк встановив такий шрифт та міняти його забороняє.

Паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит, нею був підписаний, оскільки ця інформація в цьому паспорті не є кредитний договір. Він також був нечитабельний, а угадувалася з якої то строки, розділу 6 «додатковій інформації 62% річних». Цей інформаційний паспорт їй не був наданий. Як казала працівник банку ОСОБА_3 , яка обслуговувала її, що паспорт остається в документах банку. Ця річна ставка, як вона пояснила, що тільки інформаційна.

Копію вона получила від працівника відділення банку перед подачею позову в суд, після отримання згоди із Головного банку. Після отримання копії для подання до суду в цьому паспорті побачила, хоча також дрібним шрифтом, практично нечитабельна, так в розділі 4 відсоткову ставку 49%, та 59,59% та 62%, це дійсно не реальні ставки, і яка приміняється банком їй не відомо. Гроші банку які нею витрачалися при лікуванні за кордоном з картки вона погашала по приїзду своєчасно, достроково.

В позові вказано, що 22.10.2019 р. шахрайським шляхом, без її відому знято з її картки суму 2207,70 грн., які були зараховані для погашення кредитної суми. Банк не повертав ці гроші хоча стягував страхові платежі для СК АСКА. Претензія банку від 20.11.2019 р. була направлена повторно для повернення на її картку незаконно знятих грошей в результаті розголошення банком персональних даних третім особам(шахраям). Ця претензія є доказом її звертання банку для повернення грошей на її картку. Крім того, банку була надана копія витягу про внесення в реєстр кримінальних проваджень її заяви по ч.1 ст.190 КК України про незаконне зняття з картки шахраями 2207,70 грн.

В позові нею помилково вказано на заяву від 10.12.2019 р, замість заяви 20.12.2019 р. яку позивач додає до цієї заяви. Копія заяви від 20.12.2019 р. була оформлена в відділенні банку для отримання рахунків її платежів погашенні кредитного ліміту та суми перерахування банком СК АСКА для підтвердження позовних вимог при подачі позову, ця заява завірена працівником банку ОСОБА_3 та печаткою. Головний банк відмовив дати рахунки платежів указав, що необхідно її підпис завірить нотаріусом або працівником відділення. Ця заява є доказ, що банк незаконно не видає рахунки.

При розгляді справи у судді Дядечка І.І в судовому засіданні представник СК «АСКА» заявив, що сума страхових платежів з погашених ОСОБА_1 платежів зарахована ПРАТ СК «АСКА-ЖИТТЯ» яка вказана в розділі до приєднання до договору страхування № СС9033332 до заяви про приєднання до банківських послуг, наряду з СК «АСКА».

В судовому засіданні під лупою влони розглянули екземпляр представника цієї заяви й дійсно побачили цю страхову компанію. Долучити його відповідачем, відповідно до ст. 51 ЦПК, не можливо оскільки по закінченням строку підготовчого провадження. Тому необхідно було подати в суд цей позов, в подальшому для обєднання і розгляду зі справою у судді Дядечка І.І, де відповідач ПАТ ПУМБ (зустрічний позов ПАТ ПУМБ) та СК АСКА про визнання недійсним заяви про приєднання та стягнення переплаченої суми банку та договору страхування і стягнення платежів з СК АСКА.

Розрахунок переплати банку платежів було додатком до позову. Додатково додає ще цей рахунок із рахунка слідує те, що нею внесено банку 85900 грн, потрачено -44825,06 грн. Незаконно знято банком 15239,55 грн та зараховано СК АСКА, та АСКА- ЖИТТЯ - 1208,40 грн. Про незаконно зняті банком суми є рахунок від 07.04.2021 р., згідно висновку судового експерта з економічних питань Ліхтіной Л.Р.. за № 4 від 08.07. 2022 р. встановлена переплата (висновок в справі 537/2534/21 у судді Дядечка І.І.).

Незаконніть оформлення банком нотаріального напису та внесення в реєстр боржників підтверджується рішенням Крюковського райсуду від 30.03.2021 р. яким визнано таким, що не підлягає виконанню нотаріальна напис нотаріуса Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ заборгованості у сумі 43487 грн., постановою приватного виконавця Гречин Н від 08.02.2021 р. та постановою про закінчення впровадження від 21.05.2021 р. листом виконавця про повернення їй грошей та пасквілем ПУМБ 26.07.2020 р..

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.04.2024 року означену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23.05.2023 року від відповідача ПРАТ Українська страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ» надійшов відзив на позовну заяву згідно якого прохають відмовити у задоволенні позову. Розглядати справу прохали за відсутності представника відповідача ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» на підставі наданих суду матеріалів.

Вказали, що заявлені позивачем вимоги не обґрунтовані, не доведені та не підлягають задоволенню з наступних підстав. Між позивачем та Товариством був укладений Договір страхування життя № СС9033332 від 02.11.2017 року, який був укладений у відповідності до вимог чинного законодавства України, містить всі істотні умови договору страхування, встановлені Законом України «Про страхування» і відповідно - правові підстави для визнання договору страхування життя недійсним відсутні. Крім того, звертають увагу суду, що договір страхування життя припинив свою дію в 30.11.2020 року та не є діючим на теперішній час.

Щодо відсутності згоди на укладання договору страхування життя вказують, що у позовній заяві позивач зазначив, що при укладенні кредитного договору він не надавав згоду на укладання договору страхування життя, тобто, йому начебто була нав`язана послуга страхування життя. Дане твердження позивача спростовується наступним: перед укладенням Договору страхування, позивач був попереджений, про те що укладення Договору страхування із Страховиком не є обов`язковою умовою укладення кредитного договору. Позивач своїм підписом в договорах підтвердив, що даний продукт було обрано за власною ініціативою з числа послуг, що пропонуються.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України. тобто особа, яка бажає укласти договір страхування чи кредитний договір, вибирає ту компанію, що пропонує найбільш прийнятні умови. В разі не згоди із запропонованими умовами, особа вправі відмовитися від укладення договору та підібрати більш сприятливі для себе умови. Позивач, підписавши Договір страхування підтвердив, що з умовами Договору страхування ознайомлений та згодний. Тому твердження позивача про не надання згоди на укладання договору страхування життя являються хибними та необгрунтованими.

З твердженнями позивача, що внаслідок винних дій відповідача, йому було завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 20 000 грн Товариство не погоджується, оскільки відсутні докази, які б належним чином підтверджували причини стягнення, сам факт шкоди та обґрунтування її розміру.

23.06.2023 року до суду надійшло клопотання відповідача ПАТ «ПУМБ» про закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, де вказали, що вважають позов ОСОБА_1 , як зловживання правом, а саме у даному випадку є обставини подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Так, рішенням 14.04.2023 Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області у складі головуючого судді Дядечка І.І. було відмовлено ОСОБА_1 в позовних вимогах до ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання договору банківського кредиту недійсним та страхування розторгнутими, стягнення матеріальної та моральної шкоди за поширення персональних даних.

Звертають увагу суду, що станом на 22.06.2023 р. у провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука перебували провадження у наступних справах за позовом ОСОБА_1 , а саме: справи до тих самих сторін з тими самими вимогами: Справа № 537/5339/19 (суддя: Маханьков О.В.) позовну заяву залишено без розгляду, рішення набрало чинності 19.11.2020р. Справа №537/5402/21 (суддя: Маханьков О.В.) з тими ж вимогами. Позовну заяву залишено без розгляду, рішення набрало чинності 10.12.2021р. Справа №537/2534/21 (суддя Дядечко І.І.) за позовом ОСОБА_1 до Банку, в якому ОСОБА_1 заявляла такі ж самі вимоги до тих самих сторін, а саме: до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про визнання договору банківського кредиту недійсним та страхування розторгнутими, стягнення матеріальної та моральної шкоди за поширення персональних даних. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.04.2022 позовнівимоги у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Перший український міжнародний банк», ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про визнання договору банківського кредиту недійсним та страхування розторгнутими, стягнення матеріальної та моральної шкоди за поширення персональних даних (справа №537/2534/21, провадження №2/537/73/2022) та позовні вимоги у справі за позовом АТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (справа №537/6125/21, провадження №2/537/221/2022) об`єднано в одне провадження.

АТ ПУМБ» своїми відзивами у зазначених справах висловлював свою позицію про незгоду із заявленими позивачем вимогами, яким судом було надано належну судову оцінку та постановлені судові рішення у справах.

14.04.2023р. у справі №537/2534/21 Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області було ухвалено судове рішення, яким суд відмовив ОСОБА_1 в задоволенні позовної заяви до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про визнання договору банківського кредиту недійсним та страхування розторгнутими, стягнення матеріальної та моральної шкоди за поширення персональних даних у повному обсязі. Рішення набрало законної сили 25.05.2023 р. Зазначеним судовим рішенням також було стягнуто заборгованість за кредитним договором та на виконання судового рішення видано 30.05.2023 р. виконавчий лист.

Згідно з п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Повторне звернення ОСОБА_1 з тими самим вимогами з тих самих підстав фактично свідчить про намагання домогтися нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції, а тому вважають, що дана справа підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що підстави та предмет позову у вказаній справі №537/756/23 є тотожними підставам та предмету позову у справі №537/2534/21 в якій ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

11.07.2023 року від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про закриття провадженя у справі. Де позивач вказує, що вказане у клопотанні не відповідає дійсності. Представник приховала, що рішенням суду частково задоволений позов ПУМБ у сумі 7702 грн 27 коп, вказавши, що їх позов задоволений повністю, а в задоволенні її позову відмовлено не вказавши причини відмови. Тоді як з позовом вона звернулася про визнання договору страхування від 18.04.2015 р. з вказанням всіх порушеннь та зачисленням ПУМБ страхових платежів. В рішенні та в судових засідання було встановлено, що вона оспорювала договір страхування, який був заключений на побутовий кредит, а не картковий кредит за 2017 р. Таке сталося тому, що банк видав не читабельний, з мілким шрифтом договір, з порушенням ст.5, ч.7 ст.9, ст. 16 Закону «Про добровільне страхування», що цей кредит був погашений достроково. В подальшому, без її згоди був збільшений ліміт на картковому рахунку наданий у 2017 р. кредитний паспорт для ознайомлення з послугами банку, що не є договором. Цей ліміт вона витрачала тільки для лікування за кордоном і по приїзду в Україну погашала. Але, банк постійно нараховував їй заборгованість при погашенні нею по 2 - 3 рази в місяць значними сумами, надмірно встановленої банком суми. Так при місячній сплаті 1346 грн, 19.11.2018 сплачено 5000 грн., 29.11.2018 р - 3000 грн. Всього за цей місяць сплачено 8000 грн, заміст 1346 грн. Також були сплачені в інших місяцях - 10000 грн - 20000 грн.

Після незаконного зняття з її карткового рахунку 2207 грн без її відома, шахраями банка в порушення Закону України «Про захист персональних даних», «Про інформацію» банк став їй пред`являти усні, а потім письмово претензій, що вона має заборгованість в 48000 грн., що не відповідала дійсності. На її прохання надати рахунки заборгованості та підстав їх виникнення, була віждмова або ігнорування.

Потім, відповідач ПАТ ПУМБ надав виконавчий напис нотаріуса, який був позбавлений ліцензій. Приватний виконавець Полтавського округу Гречин Н.В. без належного повідомлення зняла з пенсійних виплат 8697 грн. В Пенсійному Фонді вона про це дізналася і пред`явила позов про визнання напису недійсним. Рішенням Крюковського районного суду від 30.03.2021 р. (суддя Маханьков О.В) нотаріальний напис приватного нотаріуса Київського округу Хара Н.С.. про стягнення заборгованості у сумі 43487,67 грн. на користь ПАТ ПУМБ визнав таким, що не підлягає виконанню. Після набрання чинності рішення приватний виконавець незаконно стягнуту суму повертав.

Такими діями ПУМБ спричинили їй ні тільки матеріальний ущерб, але і моральний ущерб. Вона зробила економічну експертизу, судовий експерт Лихтіна Л.Р. установила, що заборгованість на оборот має ПАТ ПУМБ, перед нею в сумі 28000 грн та порушені її права незаконним нарахуванням заборгованості.

Після чого по ухвалі судді Дядечка І.І. були витребувані документі по кредитній картці і виявилось заява про приєднання до банківських послуг від 02.11.2017 р. в якому вказані СК АСКА и СК АСКА-ЖИТТЯ. Ця заява також нечитабельна и підпис не її. В судовому засіданні вона заявила клопотання про заміну належаним відповідачем СК АСКА- ЖИТТЯ, відповідно ст. 51 ЦПК з поясненням причини заміни уже при розгляді справи по суті, та визнання цієї заяви недійсною відповідно постанови ВП ВС та ЗУ « Про захист прав споживача» та про обєднання з позовом по справі 537/756/23. Ухвалою суд відмовив в задоволення клопотання оскільки був поданий позов до належного відповідача та був в провадженні у другого судді.

Більше того, ніякого договору страхування з СК АСКА та АСКА-ЖИТТЯ вона не заключала, ПАТ ПУМБ незаконно, не повідомляючи її перерахував із її внесків на погашення карткової суми, страховим компаніям, значні суми та вони незаконно ними користуються спричинивши їй матеріальний і моральний ущерб.

Твердження представника СК АСКА-ЖИТТЯ, що вона не обґрунтувала моральний ущерб не відповідає дійсності. Підробка її підпису на заяві, незаконне зарахування страхових платежів з їх присвоєнням, незаконне зняття її грошей, як у пенсіонера, інваліда 2 групи, спричиняють не тільки моральні (психологічні) страждання, а й фізичні. Вона постійно за весь період цього «бедламу» лікується, їй зробили дві операції на очі, кожного місяці щоб не втратить зору їй вводять оперативно уколом препарат «Айлія» в клініки «ВІЗІУМ» вартість якого 8000 грн.

Незаконно зарахована ПАТ ПУМБ на рахунки СК АСКА-ЖИТТЯ суми відповідно експертного заключения судового експерта та рахунків, що надані суду підлягають стягненню на її користь, також суми морального ущербу. Прохала визнати заяву про приєднання до банківських послуг від 02.11.2017 р. незаконною.

11.09.2023 року до суду надійшли пояснення представника відповідача ПАТ «ПУМБ» де вказують, що відповідно поданого позову позивач запевнює суд, що ним не подано не подано іншого позову, цих самих відповідачів з тим самим предметом спору та з тих самих підстав, однак зазначене не відповідає дійсності, адже у позові сам позивач спростовує цю обставину та ця інформація підтверджується інформацією розміщеною в державному реєстрі судових рішень на Сайті Судової влади України.

14.04.2023р. у справі №537/2534/21 рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області було ухвалено відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовної заяви до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про визнання договору банківського кредиту недійсним та страхування розторгнутими, стягнення матеріальної та моральної шкоди за поширення персональних даних у повному обсязі. Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково, стягнуто поточну заборгованість за кредитним договором №200903333201 від 02.11.2017 у зозмірі 7 702 грн 27 коп. Рішення набрало законної сили 25.05.2023р.

Тому питання порушенні у позові ОСОБА_1 у даній справі 537/756/23 повністю дублюють позовні вимоги, які вже розглянуті судом.

Обґрунтування позову наведені для визнання кредитного договору недійсним зводиться до незгоди саме з порядком зарахування внесених позивачем сум боргу на погашення процентів та страхових виплат у відповідності до вимог договору. Слід зауважити, що грошові кошти на погашення боргу перераховувались позивачем поза строками зазначеними у договорі та в розмірах, яких було недостатньо для погашення основної суми боргу, що підтверджується випискою по рахунках боржника(згідно додатку), виписка за період з 02.11.2017 по 22.06.2021р. за кредитним договором №200903333201 від 02.11.2017 була предметом дослідження у справі №537/2534/21 та не потребує додаткового розгляду та доказування цього питання.

Великою Палатою Верховного суду, викладена наступна позиція у Постанові від 03 лютого 2022року у справі № 758/10335/16-ц де колегія суддів, зокрема, звертає увагу на висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67нс20) згідно з якими встановлено, якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в ньому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання. Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора. У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.

Тому питання що порушені позивачем у даній справі повинні були бути вирішені при розгляді справи №537/2534/21.

Щодо обставин справи

02 листопада 2017 року позивач звернулася до Банку з метою відкриття поточного (карткового) рахунку. Банк, керуючись розділом V Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків банків та кореспондентських рахунків банків-резидентів і нерезидентів, затв. постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003 відкрив Позивачу поточний рахунок № НОМЕР_3 у гривнях та надана кредитна картка НОМЕР_4 .

Підставою для відкриття рахунку Позивачу була Заява на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 200903333201 від 02.11.2017. Заява була підписана Позивачем. Позивач, підписавши Заяву, висловила своє волевиявлення і цим погодилася з її умовами. Жодних заперечень щодо умов Заяви Позивач Банку не висловив. Згода на умови Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та активне користування кредитними коштами підтверджується Випискою по рахунку боржника. В Виписці по рахунку, зокрема, зазначено інформацію про: поповнення рахунку, зняття коштів з рахунку, операції покупок через POS-термінал, внесення готівки на картковий рахунок.

У Заяві, яка підписана Позивачем, зазначене: Позивач надає беззастережну згоду, що приймає Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті: pumb.ua в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО так і послуг, що можуть бути надані в процес обслуговування (І абзац ДКБО). Позивач ознайомлена з ДКБО та цілком згодна з ним. Всі умови ДКБО Позивачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (розділ Заяви підтвердження та запевнення»).

В розділі «ВМВ-банкінг» (SM.S-bank.ing) Заяви Позивача зазначено: «Прошу підключити мене до БІМБ-банкінгу. Номер мобільного телефону, на який будуть надходити ю стан Карткового рахунку та здійснені операції НОМЕР_5».

В розділі «Інтернет-банкінг» Заяви Позивача зазначено: «Прошу підключити мене до системи Інтернет-банкінг». Логін для входу в систему: НОМЕР_6».

В розділі «Кредитна картка» Заяви Позивача зазначено: Прошу відкрити на моє ім`я поточний рахунок № НОМЕР_3 у гривнях та надати кредитну картку.

Враховуючи таку послідовність дій сторін договір було укладено у відповідності до вимог ч.2 ст. 638 ЦК України.

Щодо досягнення сторонами договору всіх істотних умов зазначаємо наступне.

Позивач, у розділі Заяви «Кредитна картка» зазначив: Прошу Банк встановити на мій поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією Заявою Кредитний ліміт». Далі у Заяві викладено такі умови: Встановлено кредитний ліміту сумі 25 000,00 гривень. Розрахунковий день - 30 число місяця: платіжна дата 30 число місяця; Строк дії кредитного ліміту 12 місяців, процентна ставка за користування кредитним лімітом 49,00%, реальна річна процентна ставка радає 59,59%, розмір мінімального платежу, зазначено орієнтовну сукупну вартість кредиту та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки. Жодних заперечень щодо умов Заяви Позивач Банку не висловив.

На 2-й сторінці ДКБО зазначено: Банк, відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України оголошує публічну пропозицію на укладення ДКБО з метою надання банківських послуг, умови і порядок надання яких визначені у даній публічній пропозиції. Ця Публічна пропозиція розміщена на сайті Банку: pumb.ua, набирає чинності з дати, визначеної натертій сторінці, та є чинною до дати розміщення (оприлюднення) на Сайті Банку заяви про її відкликання в цілому чи в частині або внесення змін до Публічної пропозиції. Акцептування цієї бублічної пропозиції (приєднання до ДКБО) здійснюється Позивачем у місцях надання Банком послуг на р лставі ст. 634 Цивільного кодексу України шляхом оформлення Заяви на приєднання до ДКБО.приєднання фізичних осіб до Договору відбувається в цілому.

Враховуючи, що правовідносини між Банком і Позивачем будувалися на підставі Заяви і ДКБО, просять суд розглянути цю обставину та врахувати її - саме на підставі ДКБО Банк взаємодіяв із позивачем. Жодних відхилень від умов ДКБО, а також від норм чинного законодавства, яке регламентує порядок проведення безготівкових операцій, у тому числі порядок договірного списання грошових коштів, з боку Банку не було. Детальні умови кредитування наведені у ДКБО.

Твердження Позивача, що договір був оформлений, в порушення ч. 7 ст.9 Закону України «Про споживчий кредит», дрібним шрифтом.... не може прийматися судом до уваги в якості правової підстави визнання договору недійсним - ні дрібний шрифт, ні колір тексту, ні будь-які інші обставини не можуть бути такою підставою у відповідності до вимог ЦКУ.Позивач підписала Заяву і цим підписом висловила свою згоду, тому підстави для визнання кредитного договору недійсним відсутні. Крім того користувалась кредитною картою трвалий час з 2017 року по 2023року.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Позивачем не доведено, що вимоги, встановлені ст. 203 ЦК України Банком не дотримані. Банк дотримався статті 203 ЦК України; не порушив норми Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування»; посилання позивача на шрифт/колір/текст не є підставою для визнання договору недійсним. Порядок взаємодії з позивачем шляхом підписання Заяви на приєднання до ДКБО є законодавчо встановленою практикою. Застосування публічного договору передбачено ст. 634 ЦК України; необізнаність або небажання позивача з`ясувати умови свого кредитування, які детальним чином роз`яснені та викладені на сайті Банку не є підставою для визнання договору недійсним. Банк розцінює позов як намір позивача уникнути виконання своїх зобов`язань перед Банком, що є неприпустимим.

Банк жодного разу не порушив банківську таємницю, ніколи не розповсюджував персональні дані позивача. Твердження про порушення Банком банківської таємниці є необгрунтованим та такими, що не підтверджені в порядку ст. 76 ЦПК України та не відповідають умовам підписаного позивачем договору та спростовується рухом грошових коштів, які зазначені у виписці по рахункам боржника.

Твердження позивача, що сума у розмірі 2207,70грн. зарахована 21.10.2019р. ОСОБА_1 у рахунок погашення боргу зняті з рахунку шахрайським шляхом не відповідає дійсності, адже згідно записки про рух коштів по рахунку боржника за період з 02.11.2017 по 22.06.2021р. зазначено, що 22.10.2019р. сума у розмірі 2207,72 грн перерахована, як оплата страхового платежу відповідно до договору № СС9033332 від 02.11.2017р. Тобто це платіж передбачений договором страхування підписаний позивачем й якому до речі теж надано правову оцінку судовим рішенням у справі №537/2534/21.

Виписки по руху грошових коштів боржника досліджувались у справі №537/2534/21, де зроблені відповідні висновки і дане рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.04.2023р. набрало чинності 25.05.2023р. З огляду на висновки зроблені у судовому рішенні у справі №537/2534/21 відсутні підстави для визнання кредитного договору недійсним та стягнення моральної та матеріальної шкоди, адже фактично позовні вимоги дублюються у цих двох справах, факти, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили по одній цивільній справі, не доводяться знову при розгляді інших цивільних справ, в яких беруть участь ті самі особи, адже судове рішення набрало чинності.

Заявления про відшкодування матеріальної шкоди є безпідставним, враховуючи відсутність вини в діях з боку Банка, а також враховуючи контекст ст. 1166 ЦК України.

Щодо моральної шкоди то позивач не зазначив - в чому полягає протиправність дій Банку та не довів яким чином дії Банку вплинули на стан Позивача. Посилання на планові операції не заслуговують на увагу суду та не повинні враховуватись при ухваленні судового рішення. Банк не порушив жодних зобов`язань перед позивачем, навпаки, позивач є особою, яка порушує договірні зобов`язання перед Банком і має кредитну заборгованість. Таким чином, вимоги позивача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є повністю безпідставними і такими, що не підкріплені нормами законодавства, а відтак не і підлягають задоволенню.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала та прохала задовольнити з підстави викладених у заявах по суті справи.

Відповідач ПАТ «ПУМБ» в судове засідання свого представника не направив, скористався правом на подання відзиву та пояснень, згідно яких прохав відмовити у задоволення позову.

Відповідач ПрАТ Українська страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ» в судове засідання свого представника не направив, скористався правом на подання відзиву де прохав відмовити у задоволенні позову та прохав розгляд справи проводити без участі його представника.

Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з`ясувавши всі обставини, приходить до наступного.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Судом встановлено що, 02 листопада 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №200903333201, на підставі якого останній відкрито поточний рахунок № НОМЕР_3 надано кредитну картку № НОМЕР_4 , та встановлено на її поточний рахунок кредитний ліміт у сумі в сумі 25 000 грн. який в подальшому був збільшений до 45000 грн, строком користування 12 місяців, зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь - якої зі сторін, процентна ставка за користування кредитним лімітом 49,00%, реальна річна процентна ставка радає 59,59%.

Підставою для відкриття рахунку позивачу була Заява на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №200903333201 від 02.11.2017. Заява була підписана позивачем. В розділі «SМS-банкінг» Заяви позивача зазначено: «Прошу підключити мене до SМS-банкінгу. Номер мобільного телефону, на який будуть надходити стан Карткового рахунку та здійснені операції - НОМЕР_5». В розділі «Інтернет-банкінг» Заяви позивача зазначено: «Прошу підключити мене до системи Інтернет-банкінг». Логін для входу в систему: НОМЕР_6». В розділі «Кредитна картка» Заяви позивача зазначено «Прошу відкрити на моє ім`я поточний рахунок № НОМЕР_3 у гривнях та надати кредитну картку».

У Заяві, яка підписана позивачем, зазначено, що позивач надає беззастережну згоду, що приймає Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО), яка розміщена на сайті: pumb.ua в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням усіх змін) і погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі і через дистанційні канали обслуговування, а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї Заяви підтверджує свою згоду на укдаження Договору страхування на укладених нижче умовах. Позивач ознайомлена з ДКБО та цілком згодна з ним. Всі умови ДКБО позивачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (розділ Заяви «підтвердження та запевнення»).

Разом з тим, відповідно до Заяви №200903333201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, ОСОБА_1 прийняла в повному обсязі Публічну пропозицію на укладення та уклала з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ» (03186, Київ, Авіаконструктора Антона, 5, іднент.код 24309647) договір добровільного страхування життя №СС903332 за програмою «Страхування життя за кредитною карткою», та з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (ЄДРПОУ 13490997, 69005, Запоріжжя, Перемоги, 97А) договір страхування майна власників платіжних карток №К9033332.

Згідно договору страхування № СС9033332 від 02.11.2017 року, страховий тариф % 1,20, строк дії договору страхування з 02.11.2017 року до 30.11.2020 року, вигодоотримувачем визначено ПАТ «ПУМБ».

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 підписала анкету клієнта, паспорт споживчого кредиту, Заяву на приєднання до договору банківського обслуговування.

21.12.2018 Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» змінило тип товариства з публічного на акціонерне товариство.

Судом також встановлено, що в провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебувала цивільна справа №537/2534/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про визнання договору банківського кредиту недійсним та страхування розторгнутими, стягнення матеріальної та моральної шкоди за поширення персональних даних та за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

14.04.2023 року у даній справі судом ухвалено рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про визнання договору банківського кредиту недійсним та страхування розторгнутими, стягнення матеріальної та моральної шкоди за поширення персональних даних - відмовлено. Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №200903333201 від 02.11.2017 у розмірі 7702 грн 27 коп. Повернуто Акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний Банк» з державного бюджету судовий збір у розмірі 331 грн 68 коп.

Згідно тексту означеного судового рішення позивач, ОСОБА_1 прохала суд визнати споживчий кредитний паспорт (договір) від 18.04.2015, укладений між нею та відповідачем банк «ПУМБ» недійсним; стягнути на її користь з відповідача банк «ПУМБ» незаконно списані з її карткового рахунку 2 207 грн 72 коп.; стягнути на її користь з відповідача банку «ПУМБ» матеріальну шкоду у сумі 41 075 грн належних їй грошей; визнати розірваним нею договір страхування від 18.04.2015 з відповідачем СК «АСКА»; стягнути з відповідача УСК «АСКА» на її користь сплачені страхові внески у сумі 12 082, 40 грн відповідно рахунку; стягнути з відповідача ПАТ «ПУМБ» на її користь моральну шкоду у сумі 50 000 грн; стягнути з відповідача УСК «АСКА» моральну шкоду на її користь в сумі 20 000 грн.; стягнути правові послуги відповідно квитанцій, які будуть надані в судовому засіданні. А представник АТ «Перший Український Міжнародний банк» в даній справі просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором №200903333201 від 02.11.2017 року в сумі 52 713,77 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн.

При цьому, як вбачається з тексту означеного рішення, позивач звертаючись до суду помилково важала, що кредитний договір №85039640953, укладений 18.05.2015, кредитний договір №26256019640953, укладений 20.04.2015 та кредитний договір №200903333201, укладений 02.11.2017 між Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та нею, є одним і тим же кредитним договором на підставі якого останній відкрито поточний рахунок, надано кредитну картку, та встановлено на її поточний рахунок кредитний ліміт, який на даний час складає 45 000 грн. Та в поясненнях позивач вказала, що фактично вимоги про визнання недійсним споживчого кредитного паспорту (договір) від 18.04.2015 вона не підтримує, оскільки помилково вважала, що на підставі вказаного договору їй 02.11.2017 було відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт у сумі в сумі 25 000 грн, який в подальшому збільшено до 45 000 грн.

Суд, розглянув справу в межах заявлених вимог позивачем ОСОБА_1 , тобто під час розгляду судом справи №537/2534/21, кредитний договір №200903333201, укладений 02.11.2017 між Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 не досліджувався на предмет його недійсності з огляду на відсутність такої вимоги у позові. При цьому судом досліджувався даний договір в межах позову Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Так, згідно означеного рішення, судом було встановлено факт укладення позивачем кредитного договору шляхом підписання 02.11.2017 року Заяви №200903333201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, та якою ОСОБА_1 прийняла в повному обсязі Публічну пропозицію на укладення та уклала з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ» договір добровільного страхування життя №СС903332 за програмою «Страхування життя за кредитною карткою», та з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» договір страхування майна власників платіжних карток №К9033332.

Також судом було встановлено, що позивач користувалася кредитними коштами за договором №200903333201 від 02.11.2017 року та допустила заборгованість. При цьому, судом було встановлено, що розмір та сплату відсотків, та комісії за користування кредитом сторонами погоджено не було, а тому розмір заборгованості за простроченою сумою кредиту повинен становити 7 702 грн 27 коп. (37 380,08 (прострочена заборгованість за сумою кредиту) - 29 296,81 (сума сплачена за відсотками) - 381 (сума сплаченої комісії за користування кредитом), замість 37 380 грн 08 коп. обрахованих позивачем у розрахунку і заборгованість саме у розмірі 7 702 грн 27 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Зі змісту ст. 1054 ЦК України вбачається, що істотними умовами кредитного договору є сума кредиту, проценти за його використання та обов`язок позичальника повернути суму кредиту, що повинен бути виконаний у певний час.

Правове значення для вирішення питання про визнання кредитного договору недійсним має додержання його сторонами вимог закону саме при його укладенні, а не при його виконанні.

Згідно вимог позовної заяви позивач прохає визнати визнати споживчий кредитний паспорт та заяву № 20090...201 від 02.11.2017 р., укладений між нею і відповідачем банк «ПУМБ» - недійсними, з підстав викладення тексту договору дрібним шрифтом, одного розміру (недотримання позивачем ч.7 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»), встановлення нереальної річної відсоткової ставки, яка створює дисбаланс інтересів та яку неможливо прочитати (недотримання п.9 ч.1 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування»), умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача ( ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно положень ч.7 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», в редакції чинній на час укладення договору, інформація, наведена у паспорті споживчого кредиту, викладається шрифтом одного розміру і типу та в одному форматі друку. За бажанням споживача зазначена інформація може бути надана йому на належному йому електронному носії інформації або електронною поштою. Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем такої інформації, у тому числі шляхом її друкування шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону тощо. У разі укладення за бажанням споживача договору про споживчий кредит з використанням дистанційних каналів комунікації така інформація на паперовому чи іншому носії інформації тривалого використання надається споживачу за його зверненням після укладення договору.

Згідно положень п.9 ч.1 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції чинній на час укладення договору, у договорі про споживчий кредит зазначається реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені.

Згідно положень ч.5 ст.12 Закону України «Про споживчей кредитування» в редакції чинній на час укладення договору, у договорі про споживчий кредит зазначається умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, визначає різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, оскільки є невчиненими.

Так, згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 5. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6. правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей).

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19). Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Правочини, які не вчинено, не тягнуть ніяких правових наслідків для сторін.

Особа, яка вважає, що її права порушено у зв`язку із встановленням неукладеності угоди має можливість захистити свої права шляхом подання позову про повернення виконаного за неукладеним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи; повернення в натурі безпідставно набутого майна; відшкодування доходів від безпідставно набутого майна і витрат на його утримання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) вказала, що у випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, тому правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його істотних умов, передбачених законодавством. У разі якщо договір виконувався обома сторонами, то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Частина 1 та 2 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції чинній на час укладення договору, передбачали що кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» в редакції чиній на час укладення договору, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім`я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження; прізвище, ім`я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу; зазначення предмета договору страхування; суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя; розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя; перелік страхових випадків; розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати; страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума); строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; умови здійснення страхової виплати; причини відмови у страховій виплаті; права та обов`язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.

Відповідно до положень викладених у ст.18 Закону України «Про страхування» в редакції чиній на час укладення договору, «Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає».

Судовим розглядом встановлено, що доказів про те, що на час укладення оспорюваних договорів позивач не була ознайомленна з текстом договорів позивачем не наданого, при цьому з матеріалів справи вбачається, що позивачем було підписано три документи: анкета, паспорт споживчого кредиту та заява приєднання, що свідчить що на час їх підписання, позивач була з ними ознайомлена, мала намір укласти договори та не мадла претензій до їх змісту, позаяк в протилежному випадку позивач могла відмовитися від укладення договорів.

Суд наголошує, що особа, яка бажає укласти договір страхування чи кредитний договір, вибирає ту компанію, що пропонує найбільш прийнятні умови. В разі не згоди із запропонованими умовами, особа вправі відмовитися від укладення договору та підібрати більш сприятливі для себе умови.

Тож, позивач, підписавши комплексний Договір (кредиту та страхування) підтвердила, що з умовами договрів ознайомлена та згодна, тому твердження позивача про неознайомлення з умовами договорів у звязку з мілким шрифтом документів та ненадання згоди на укладання договору страхування життя суд приймає критично та вважає недоведеними з огляду на подальше їх виконання їх сторонами.

Так згідно підписаної власноручним підписом Заяви №200903333201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ОСОБА_1 беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням зави підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених умовах. ОСОБА_1 просила відкрити на її ім`я поточний рахунок у гривнях, надати кредитну картку, та просила Банк встановити на її поточний рахунок у гривнях, відкритий за заявою, кредитний ліміт у сумі 25 000 гривень. Розрахунковий день 30 число місяця; платіжна дата 30 число місяця; строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюється відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки. Підписанням заяви підтвердила, що нею отримана у непошкодженому стані картка і ІПН, а також, що з правилами користування платіжною карткою ознайомлений та зобов`язується їх дотримуватись. Підписанням цієї заяви позивач надала, крім викладених в ДКБО, наступні твердження та запевнення, що: 1. Ця заява має інноваційний характер і в результаті приєднання до ДКБО, дія договорів на відкриття та обслуговування карткових рахунків, договорів карткового рахунку, які раніше були укладені між ним та Банком, припиняються на підставі ст. 604 ЦК України; 2. Ознайомлена з ДКБО, Тарифами Банку та цілком згодна, всі умови ДКБО їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; 3. Отримала від Банку повідомлення про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, права суб`єкта персональних даних та іншу інформацію згідно Закону України «Про захист персональних даних»; 4. Їй відомо, що укладання договору страхування зі страховиком не є обов`язковою умовою отримання кредиту в Банку, таку послугу було обрано ним за власною ініціативою з числа послуг, що пропонуються Банком, і відносини за договором страхування, після його укладення виникають виключно між страхувальником та страховиком.

Тож, з матеріалів справи вбачається що, спірний кредитний договір (Заява №200903333201 від 02.11.2017 року на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб тапаспорт споживчого кредиту) підписані сторонами, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконувала його умови; в договорі споживчого кредиту міститься інформація стосовно умов кредитування, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; договір про страхування також містить необхідні умови, шрифт на день укладення договору був зрозумілий для прочитання позивачем, зауважень позивачем з цього приводу не заявлялось.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що на момент укладення договору позивачу була надана повна та вичерпна інформація, необхідна та достатня для прийняття нею зваженого та свідомого рішення щодо отримання кредиту та укладеня договору страхування життя та укладені сторонами кредитний договір та договір страхування відповідали положенням Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про страхування».

Також матеріалами справи підтверджено отримання позивачем кредиту та користування кредитними коштами, зокрема, випискою по рахунку. З даної виписки також вбачається здійснення оплати страхових платежів по договору страхування № СС9033332 від 02.11.2017 року.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.04.2023 року у справі №537/2534/21 було встановлено, що на виконання договору добровільного страхування життя №СС903332, укладеного з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ» за період з 30.11.2017 по 30.04.2020 було сплачено страхових платежів в розмірі 7 843 грн 40 коп. (що вбачається з виписки по особовому рахунку за період з 02/11/2017 по 02/06/2020, сформованої відділенням №1 ПУМБ в м. Кременчук, виписки по особовому рахунку за період з 02/11/2017 по 11/11/2018, сформованої відділенням №2 ПУМБ в м. Кременчук, з виписки по особовому рахунку за період з 02/11/2017 по 26/07/2021, сформованого відділенням №2 ПУМБ в м. Кременчук).

Тобто судом встановлено виконання оспорюваних правочинів його учасниками, що на думку суду є способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його істотних умов, передбачених законодавством.

Крім того, суд звертає увагу, що договір страхування життя припинив свою дію 30.11.2020 року.

Посилання позивача на невиплату страховиком страхової суми, судом не беруться до уваги з огляду на те, що позивачем у позові не вказувалося про наявність факту настання страхового випадку.

Тож обставини на які позивач посилалася як на підставу своєї вимоги про визнання договірів недійсними спростовані наявними матеріалами справи.

Підстав недійсності правочину передбачених частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України, судом не встановлено.

Тож враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для викладення висновку про визнання договірів недійсними а тому у задоволенні даних вимоги слід відмовити.

Згідно п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Згідно означеного вище судового рішення у справі №537/2534/21, вимога ОСОБА_1 щодо стягнення на її користь з відповідача банк «ПУМБ» незаконно списаних з її карткового рахунку 2207 грн. 72 коп. судом була розглянута та суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, що згідно положень п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, є підставою для закриття провадження у справі в частині розгляду даної вимоги.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь з відповідача банк «ПУМБ» переплаченої суми (матеріальної шкоди) 27818,62 грн. належних їй коштів, то під час розгляду справи №537/2534/21, судом було досліджено обставини виконання сторонами умов кредитного договору №200903333201, укладеного 02.11.2017 за наслідками чого судом було встановлено, що ОСОБА_1 має заборгованість за означеним договором яка була стягнута, при цьому ОСОБА_1 не було доведено суду наявності переплати за даним договором (хоча і у більшому розмірі, однак вона включала в себе зокрема суми та розрахунки, що надані позивачем у даній справі) та відповідно підстав для відшкодування переплачених коштів.

При цьому, суд зауважує, що вирішуючи вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування переплачених на думку позивача сум належних їй коштів, суд під час розгляду цивільної справи №537/2534/21, разом з іншими доказами (виписками та ін..) досліджував висновок судової економічної експертизи №4, складеної 08.07.2022 року судовим експертом з економічних питань Ліхтіною Л.Р. , на який посилається позивач і у даній справі, та судом було встановлено та вказано у рішенні, про те, що встановити, що при здійсненні платежів за кредитним договором №200903333201 від 02 листопада 2017 року позивачем здіснено переплату за кредитним договором неможливо.

А тому суд дійшов висновку, що згідно положень п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, в частині даної позовної вимоги провадження у справі також слід закрити.

Вирішуючи вимогу ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ПрАТ Української Страхової компанії «АСКА - ЖИТТЯ» на її користь сплачені страхові внески у сумі 12082,40 грн., суд виходить з наступного.

Як вже було встановлено судом, та не заперечується сторонами по справі, 02 листопада 2017 року на підставі Заяви №200903333201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок та надано кредитну картку. Разом з тим, відповідно до Заяви №200903333201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, ОСОБА_1 прийняла в повному обсязі Публічну пропозицію на укладення та уклала з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ» договір добровільного страхування життя №СС903332 за програмою «Страхування життя за кредитною карткою», та з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» договір страхування майна власників платіжних карток №К9033332.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Позивач обгрунтовуючи свої позовні вимоги, щодо стягнення з ПрАТ Української Страхової компанії «АСКА - ЖИТТЯ» сплачених страхових платежів в розмірі 12 082,40 грн, посилається на те, що вона не знала що укладає договір страхування життя у зв`язку з тим що з договором не була орзнайомлена так як шрифт був надто мілким, а тому вважає що банк незаконно перераховував її кошти як страхові внески, а тому сплачені страхові платежі підлягають поверненню.

Суд звертає увагу, що така вимога ОСОБА_1 заявлялася до суду та була предметом розгляду цивільної справи №537/2534/21, проте, вона була пред`явлена до іншого відповідача - ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», та у її задоволені було відмовлено у зв`язку з неналежністю відповідача.

При цьому судом було встановлено наступне.

«..При цьому, як вбачається з виписки по особовому рахунку за період з 02/11/2017 по 02/06/2020, сформованої відділенням №1 ПУМБ в м. Кременчук, виписки по особовому рахунку за період з 02/11/2017 по 11/11/2018, сформованої відділенням №2 ПУМБ в м. Кременчук, наданих позивачем - відповідачем на обгрунтування позовних вимог, з виписки по особовому рахунку за період з 02/11/2017 по 26/07/2021, сформованого відділенням №2 ПУМБ в м. Кременчук, наданої відповідачем - позивачем на виконання ухвали суду від 14.07.2021 про витребування доказів, за період з 30.11.2017 по 30.04.2020 сплачено страхових платежів на виконання договору страхування майна власників платіжних карток №К9033332, укладеного з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» в розмірі 60 грн, на виконання договору добровільного страхування життя №СС903332, укладеного з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ» в розмірі 7 843 грн 40 коп……

…Також суд не приймає до уваги, наданий позивачем - відповідачем висновок експерта №4 судової економічної експертизи, складеного 08.07.2022 судовим експертом з економічних питань Ліхтіною Л.Р. , оскільки як вбачається з наданого висновку, останній не містить розмежувань сум, які були внесені (перераховані) на виконання договору страхування майна власників платіжних карток №К9033332, укладеного з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», та на виконання договору добровільного страхування життя №СС903332, укладеного з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ».

Окрім того, суд звертає увагу, що судовим експертом, при розрахунку списання грошових коштів на сплату страхових платежів, проведеного на підставі виписки за кредитною карткою ПАТ «ПУМБ», виданої ОСОБА_1 07.11.2017, за період з 07.11.2017 по 21.06.2021, зараховано в розмір сплачених страхових платежів суму в розмірі 745,08 грн, перераховану 19.08.2019, при цьому, як вбачається з вказаної виписки, сума в розмірі 745,08 грн була списана з карткового рахунку позивача - відповідача на сплату заборгованості по відсоткам за договором, та на оплату страхових платежів не перераховувалась.

Клопотання про допит судового експерта в судовому засіданні, позивачем - відповідачем не заявлялось.

Також суд не приймає до уваги твердження позивача - відповідача ОСОБА_1 про те, що відповідач ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» та ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ», з якою відповідачем 02.11.2017 було укладено договір добровільного страхування життя №СС903332 за програмою «Страхування життя за кредитною карткою» є однією юридичною особою, а тому з відповідача підлягають стягненню всі внесені нею страхові виплати, оскільки вказне спростовується ……..

Як вже зазначалось судом, ОСОБА_1 за період з 30.11.2017 по 30.04.2020 сплачено страхових платежів на виконання договору страхування майна власників платіжних карток №К9033332, укладеного з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» в розмірі 60 грн, на виконання договору добровільного страхування життя №СС903332, укладеного з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ» в розмірі 7 843 грн 40 коп.

Тобто позовні вимоги до відповідача ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення сплачених страхових платежів, в частині стягнення страхових платежів, сплачених на виконання договору добровільного страхування життя №СС903332, укладеного з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ» в розмірі 7 843 грн 40 коп., задовленею не підлягають в зв`язку з тим, що пред`явлені до неналежного відповідача.

При цьому, судом також було встановлено, що:

«.. позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги вказує на те, що її відмова, як страхувальника від договору страхування обумовлена порушенням умов договору страховиком, а саме вона належним чином виконувала свої зобов`язання за договором страхування, сплатила страхові платежі, вчинила всі дії, які повина була вчинити при настанні страхового випадку, який настав 22.10.2019, разом з тим, всупереч умов укладеного договору ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» не виплатило страхове відшкодування у встановлений строк…»

Тобто вбачається, що позивач з умовами страхування майна була ознайомлена.

Суд зауважує, що вказані умови договорів страхування були на одному бланку, що свідчить що позивач, вказує обставини які бажає вказати, а не тя які дійсно мали місце.

Як вже неодноразово зазначалось судом, відповідно до ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Проте позивачем не було подано належних та допустимих доказів в обґрунтування вказаних позовних вимог. Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення страхових платежів задоволенню не підлягають, так як договір був укладений, був чинним, сторони виконали свої зобовязанння за договором, наразі він припинив існувати, підстав визнання договору неукладеним судом не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За правилом ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з`ясуванню наступні обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору, зокрема така правова позиція відображена у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.

Оскільки вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від встановлення порушеного права, а судом не встановлено порушення права, то вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» про стягнення моральної шкоди у сумі 100 000,00 грн.

Аналогічно, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ» про стягнення моральної шкоди у сумі 20 000,00 грн.

Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову-на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Частиною 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, відтак відповідно до ЗУ «Про судовий збір» звільнена від оплати судових витрат, тож суд вважає що судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 200, 206, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Закрити провадження у даній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «ПУМБ» в особі відділення № 2 «ПУМБ» в м. Кременчук, про стягнення на її користь з відповідача банк «ПУМБ» незаконно списаних з її карткового рахунку 2207 грн. 72 коп. та переплачену суму (матеріальну шкоду) 27818,62 грн. належних їй коштів.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «ПУМБ» в особі відділення № 2 «ПУМБ» в м. Кременчук, ПРАТ Українська страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ», про захист прав споживачів, визнання договору банківського кредиту недійсним та страхування недійсним, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.І. Хіневич

Повний текст рішення складено 24.04.2024 року.

СудКрюківський районний суд м.Кременчука
Дата ухвалення рішення19.04.2024
Оприлюднено30.04.2024
Номер документу118620253
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Судовий реєстр по справі —537/756/23

Рішення від 19.04.2024

Цивільне

Крюківський районний суд м.Кременчука

ХІНЕВИЧ В. І.

Рішення від 19.04.2024

Цивільне

Крюківський районний суд м.Кременчука

ХІНЕВИЧ В. І.

Ухвала від 11.07.2023

Цивільне

Крюківський районний суд м.Кременчука

ХІНЕВИЧ В. І.

Ухвала від 10.04.2023

Цивільне

Крюківський районний суд м.Кременчука

ХІНЕВИЧ В. І.

Ухвала від 06.03.2023

Цивільне

Крюківський районний суд м.Кременчука

ХІНЕВИЧ В. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні