Ухвала

від 25.04.2024 по справі 544/821/24

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/821/24

пров. № 2-з/544/17/2024

У Х В А Л А

про забезпечення позову

25 квітня 2024 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області в складі головуючої судді Ощинської Ю.О., розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , мешканки АДРЕСА_1 , про визнання недійсним правочинів та про застосування наслідків недійсності правочинів,

у с т а н о в и в :

25 квітня 2024 року до Пирятинського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , про визнання недійсним правочинів та про застосування наслідків недійсності правочинів.

Одночасно з позовною заявою позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що перебуває у власності ОСОБА_2 , а саме: нежитлову будівлю А-1 загальною площею 93,4 кв.м., номер запису про право власності 31449441 від 26.04.2019; нежитлову будівлю «А-1» загальною площею 409,3 кв.м., сарай «В», замощення «І», огорожа № «1-3», номер запису про право власності 31449003 від 26.04.2019; земельну ділянку площею 0,0611 га, кадастровий номер 5323810100:00:045:0031, розташовану по АДРЕСА_3 (цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), номер запису про право власності 31447825 від 26.04.2019; земельну ділянку площею 0,0141 га, кадастровий номер 5323810100:00:045:0032, розташовану по АДРЕСА_3 (цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), номер запису про право власності 31447334 від 26.04.2019; земельну ділянку площею 0,0748 га, кадастровий номер 5323810100:00:045:0033, розташовану по АДРЕСА_3 (цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), номер запису про право власності 31447608 від 26.04.2019.

В обґрунтування заяви позивач вказує, що вона є спадкоємицею майна ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину. Станом на час смерті ОСОБА_4 позивач була малолітньою, а на цей час їй виповнилося 18 років і вона набула повної цивільної дієздатності. Позивач рахує, що фактично передача майна не відбулася і про це свідчить багато фактів, зокрема і продовження перебування у користуванні та володіння ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вказаним майном. Таким чином, рахує, що є всі підстави вважати що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено фіктивний правочин з метою ухилення від можливого витребування майна на користь третьої особи позивача за іншою цивільною справою, де продавець є відповідачем. Наразі йде мова про повернення стороні правочину до первісного стану в режимі, що тягне за собою лише повернення продавцю (його спадкоємцю) набутого покупцем майна в натурі, оскільки, за відсутності факту отримання коштів продавцем, у останнього обов`язку їх повернути покупцю не виникає. ОСОБА_2 , за час перебування у його власності нерухомого майна, набутого за правочином від 21.10.2016 року, вчинив дії, направлені на ускладнення можливого застосування судом наслідків недійсності правочину. ОСОБА_2 поділ земельну ділянку, яка була об`єктом правочину, станом на дату звернення із заявою до суду на встановлення заборони на вчинення реєстраційних дій щодо майна на три земельні ділянки. Також, зазнав поділу і торгівельний комплекс з утворенням нових об`єктів. Враховуючи, що ОСОБА_2 може розпорядитися вказаним майном та має до нього безперешкодний доступ, між ним та ОСОБА_3 існують судові спори та особистий конфлікт, є загроза відчуження або пошкодження (демонтажу, знищення) майна, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем для підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

За змістом частини третьої статті 150ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Виходячи зі змісту ст.ст. 149-153 ЦПК України, забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Згідно зі ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Відповідно до п. 4 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову»від 22грудня 2006року N9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у якій зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що існують ризики відчуження земельних ділянок та об`єктів нерухомості, так як відповідач під час розгляду заяви про спірні правовідносини в суді, здійснив поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5323810100:00:045:0001, розташовану по АДРЕСА_3 , площею 0,1500 га., яка була об`єктом правочину, відповідно до рішення № 135 від 16.04.2019 року виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області на три земельних ділянки. Також, проведено поділ з утворенням нових нежитлових об`єктів А-1 (загальною площею 93,4 кв.м.) та «А-1» (загальною площею 409,3 кв.м.), сараю «В», замощення «І», огорожі № «1-3» - об`єкту нерухомого майна торгівельного комплексу «А-1» (загальною площею 502,70 кв.м.), сараю «В», замощення «І», огорожі № «1-3» (реєстраційний номер 1824405153238).

Проаналізувавши зміст позовних вимог ОСОБА_1 розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що даний спосіб забезпечення позову повністю співмірний з вимогами позивача, кореспондується з викладеними підставами позову і відповідає тим діям, які власник може вчинити. Такий спосіб забезпечення позову здатний забезпечити захист інтересів позивача у випадку задоволення позову і присікти дії, які ускладнять або зроблять неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Дослідивши документи додані до заяви про забезпечення позову, враховуючи, що позивачем надані докази наявності нерухомого майна, що належить на праві власності відповідачу, суд вважає підтвердженим належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 149, 151, 153, 157, 260 ЦПК України, та постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , а саме на:

-нежитлову будівлю А-1, загальною площею 93,4 кв.м., номер запису про право власності 31449441 від 26.04.2019;

-нежитлову будівлю «А-1» загальною площею 409,3 кв.м., сарай «В», замощення «І», огорожа № «1-3», номер запису про право власності 31449003 від 26.04.2019;

-земельну ділянку площею 0,0611 га, кадастровий номер 5323810100:00:045:0031, розташовану по АДРЕСА_3 (цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), номер запису про право власності 31447825 від 26.04.2019;

-земельну ділянку площею 0,0141 га, кадастровий номер 5323810100:00:045:0032, розташовану по АДРЕСА_3 (цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), номер запису про право власності 31447334 від 26.04.2019;

-земельну ділянку площею 0,0748 га, кадастровий номер 5323810100:00:045:0033, розташовану по АДРЕСА_3 (цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), номер запису про право власності 31447608 від 26.04.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали направити до відділу державної реєстрації Пирятинської міської ради Полтавської області та сторонам по справі, для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ю.О.Ощинська