Ухвала

від 24.04.2024 по справі 569/5057/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/5057/24

1-кп/569/1381/24

УХВАЛА

про об`єднання кримінальних проваджень, призначення до судового розгляду та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

24 квітня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження № 1202418101000373 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження № 569/5057/24 про обвинувачення про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

16 квітня 2024 року від судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_5 передано кримінальне провадження № 569/19594/22 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України для вирішення питання про об`єднання в одне провадження з матеріалами кримінального провадження № 569/5057/24 про обвинувачення про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про об`єднання в одне провадження кримінального провадження № 569/19594/22 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України з матеріалами кримінального № 569/5057/24 про обвинувачення про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Представники потерпілих в судове засідання не з`явилися. До його початку подали до суду заяви, в яких просили суд проводити підготовче судове засідання за їх відсутності, проти призначення справи до судового розгляду не заперечують.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечили проти задоволення клопотання прокурора про об`єднання кримінальних проваджень та призначення справи до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Дане кримінальне провадження підсудне Рівненському міському суду. Підстав для його закриття або його зупинення немає. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України. Підстав для обрання, зміни, скасування заходів забезпечення кримінального провадження чи зміни обраного запобіжного заходу немає.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.

Під час досудового розслідування порушень вимог Кримінально-процесуального кодексу України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, допущено не було. Підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб немає.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за доцільне об`єднати дані кримінальні провадження в одне кримінальне провадження, присвоївши їм № 569/5057/24, та призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду.

Крім того, в судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці, мотивуючи тим, що з урахуванням тяжкості злочину, сімейного, майнового стану, характеризуючих даних обвинуваченого, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти вказаного клопотання.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно ч. 1 ст.178КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Прокурор при розгляді клопотання довела про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність достатніх даних, що існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом не з`явлення за викликами до суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілих, може вчинити інше кримінальне правопорушення, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Враховуючи, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимий, на шлях виправлення не став та обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до статті 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, не має постійного джерела доходів, не має стійких соціальних зв`язків, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою не страждає, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може надалі продовжувати займатися злочинною діяльністю, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж провадженні, і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць встановлений в розмірі 3 028 гривень.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним продовжити ОСОБА_4 розмір застави у межах 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 197, 217, 315, 334 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Об`єднати в одне провадження кримінальне провадження № 569/19594/22 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України з матеріалами кримінального № 569/5057/24 про обвинувачення про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та присвоїти кримінальному провадженню № 569/5057/24.

Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області (м. Рівне, вул. Шкільна, 1) на 15 год. 30 хв. 18 червня 2024 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задоволити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рівне, українцю, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 24 квітня 2024 року до 22 червня 2024 року.

Продовжити ОСОБА_4 розмір застави у межах 70 (сімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211 960 (двісті одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий суду.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, а саме: прибувати до суду за першою вимогою в судові засідання у даному кримінальному провадженні; не відлучатись за межі Рівненської області, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Вказані обов`язки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк до 22 червня 2024 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 та заставодавцю що, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя Рівненського міського суду

Рівненської області ОСОБА_6