Рішення
від 08.04.2024 по справі 907/390/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"08" квітня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/390/23

За позовом ОСОБА_1 , м. Мукачево Закарпатської області

до відповідача Приватного підприємства Галс-М, с. Солочин Мукачівського району Закарпатської області

з участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , м. Свалява Закарпатської області, ОСОБА_3 , с. Родникова Гута Мукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_4 , м. Свалява Закарпатської області, приватного нотаріуса Свалявського районного нотаріального округу Гуледзи Андрія Георгійовича, м. Свалява Закарпатської області

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М від 30.06.2020 та всіх наступних рішень загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М;

- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №13231050006001036 від 01.07.2020 щодо зміни розміру статутного капіталу (пайового фонду), складу або інформації про засновників, внесеного приватним нотаріусом Гуледза А.Г.;

- скасування запису в реєстрі №13231050007001036 від 08.07.2020 щодо зміни місця знаходження юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників, внесеного приватним нотаріусом Гуледза А.Г.;

- скасування запису в реєстрі №13231070008001036 від 08.07.2020 щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміна фізичних осіб або змін відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, внесеного приватним нотаріусом Гуледза А.Г.;

- скасування запису в реєстрі №1003181070009001178 від 29.03.2021 щодо державної реєстрації змін видів економічної діяльності юридичної особи; зміна кінцевого бенефіціарного власників (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера); зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесеннями змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесеного приватним нотаріусом Гуледза А.Г.;

- скасування запису в реєстрі №1003181070010001178 від 05.10.2021 щодо зміни кінцевого бенефіціарного власників (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), внесеного приватним нотаріусом Гуледза А.Г. (з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог),

Суддя господарського суду Пригара Л. І.

Секретар судового засідання Іваниш Д.П.

представники:

Позивача не з`явився

Відповідача

Третіх осіб не з`явилися

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

ОСОБА_1 , м. Мукачево Закарпатської області звернувся до суду з позовом до відповідача Приватного підприємства Галс-М, с. Солочин Мукачівського району Закарпатської області про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М від 30.06.2020 та всіх наступних рішень загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М; скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №13231050006001036 від 01.07.2020 щодо зміни розміру статутного капіталу (пайового фонду), складу або інформації про засновників, внесеного приватним нотаріусом Гуледза А.Г.; визнання недійсним договору купівлі-продажу 50% частки в статутному капіталі Приватного підприємства Галс-М від 03.07.2020, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледза А.Г., зареєстрованого в реєстрі за №1302, 1303; визнання недійсним договору купівлі-продажу 50% частки в статутному капіталі Приватного підприємства Галс-М від 03.07.2020, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледза А.Г., зареєстрованого в реєстрі за №1310; скасування запису в реєстрі №13231050007001036 від 08.07.2020 щодо зміни місця знаходження юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників, внесеного приватним нотаріусом Гуледза А.Г.; скасування запису в реєстрі №13231070008001036 від 08.07.2020 щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміна фізичних осіб або змін відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, внесеного приватним нотаріусом Гуледза А.Г.; скасування запису в реєстрі №1003181070009001178 від 29.03.2021 щодо державної реєстрації змін видів економічної діяльності юридичної особи; зміна кінцевого бенефіціарного власників (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера); зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесеннями змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесеного приватним нотаріусом Гуледза А.Г.; скасування запису в реєстрі №1003181070010001178 від 05.10.2021 щодо зміни кінцевого бенефіціарного власників (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), внесеного приватним нотаріусом Гуледза А.Г.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.05.2023 відкрито провадження у справі №907/390/23 в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі ОСОБА_2 , м. Свалява Закарпатської області, ОСОБА_3 , с. Родникова Гута Мукачівського району Закарпатської області та ОСОБА_4 , м. Свалява Закарпатської області в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, підготовче засідання призначено на 20.06.2023. Явку уповноважених представників учасників процесу у підготовче засідання визнано обов`язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачу, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачу відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву. Встановлено третім особам строк для надання суду письмово висловленої позиції щодо заявленого позову протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали.

Ухвалами суду від 20.06.2023, 17.08.2023, 19.09.2023, 03.10.2023, 30.10.2023 та 14.11.2023 підготовчі засідання у справі відкладались із підстав, наведених в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 14.11.2023 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено приватного нотаріуса Свалявського районного нотаріального округу Гуледзу Андрія Георгійовича, м. Свалява Закарпатської області.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.12.2023 закрито підготовче провадження у справі №907/390/23 та призначено справу до судового розгляду по суті; судове засідання призначено на 08.02.2024. Явка уповноважених представників учасників процесу у судове засідання визнана судом на власний розсуд.

В судовому засіданні 08.02.2024 судом за участю позивача, його уповноваженого представника, а також представника відповідача постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 22.02.2024; залишено без розгляду клопотання представника ОСОБА_1 , м. Мукачево Закарпатської області б/н від 07.02.2024 (вх. №02.3.1-02/955/24 від 08.02.2024) про призначення у справі №907/390/23 судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 26.02.2024 судом у порядку ст. 120 ГПК України повідомлено сторін про те, що судове засідання у справі №907/390/23 призначено на 18.03.2024.

Ухвалою суду від 21.03.2024 судом у порядку ст. 120 ГПК України повідомлено сторін про те, що судове засідання у справі №907/390/23 призначено на 08.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.04.2024 прийнято відмову позивача від позову в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу 50% частки в статутному капіталі Приватного підприємства Галс-М від 03.07.2020, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледза А.Г., зареєстрованого в реєстрі за №1302, 1303; визнання недійсним договору купівлі-продажу 50% частки в статутному капіталі Приватного підприємства Галс-М від 03.07.2020, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледза А.Г., зареєстрованого в реєстрі за №1310, та закрито провадження у справі в означеній частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

За змістом поданої через підсистему Електронний суд заяви б/н від 07.04.2024 (вх. №02.3.1-02/2769/24 від 08.04.2024) представник позивача, серед іншого, просить розглянути справу за відсутності позивача та його уповноваженого представника, задоволити позов у повному обсязі з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог.

Представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання б/н від 08.04.2024 (вх. №02.3.1-02/2827/24 від 08.04.2024), яким просить розгляд справи здійснити без його участі та відмовити в задоволенні позову повністю.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату і час розгляду справи по суті, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, на виклик суду впродовж розгляду даної справи жодного разу не з`явилися.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Ухвалою суду від 21.03.2024 явка учасників справи в судове засідання 08.04.2024 судом була визнана на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.

Згідно із приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача, відповідача та третіх осіб за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення в даній справі ухвалено судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Представник позивача просить задоволити позов у повному обсязі з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог, покликаючись на те, що рішенням загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М, оформленим протоколом №1 від 02.04.2015, вирішено включити до складу останнього ОСОБА_3 , збільшити статутний капітал ПП Галс-М до 3000 грн, порівну розподіливши його між учасниками ( ОСОБА_1 1500 грн, що відповідає 50% статутного капіталу; ОСОБА_3 1500 грн, що відповідає 50% статутного капіталу), а також затвердити Статут Приватного підприємства Галс-М в новій редакції.

Представник позивача вказує, що на виконання означеного рішення загальних зборів ОСОБА_1 30.12.2016 вніс до статутного капіталу Приватного підприємства Галс-М 1500 грн, у підтвердження чого надав відповідну квитанцію про переказ грошових коштів №2PL749899.

В подальшому, як стверджує представник позивача, рішенням загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М, оформленим протоколом №01/20 від 30.06.2020, збільшено статутний капітал відповідача до 2 700 000 грн, у зв`язку з чим частки учасників мали бути сформованими (внесеними у статутний капітал) наступним чином: 1 350 000 грн ОСОБА_1 , 1 350 000 грн ОСОБА_3 .

Покликаючись на акт приймання передачі частки в статутному капіталі Приватного підприємства Галс-М б/н від 01.07.2020, учасником ОСОБА_1 здійснено передачу внеску до статутного капіталу відповідача майновими правами на загальну суму 1 348 500 грн.

За твердженням представника позивача, 03.07.2020 ОСОБА_1 уклав із ОСОБА_2 . Договір купівлі продажу майнових та корпоративних прав, посвідчений приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледзою А.Г. та зареєстрований у реєстрі за №1298, яким відчужив належну йому частку у статутному капіталі ПП Галс-М в розмірі 100% вартістю 1 350 000 грн.

Представник позивача звертає увагу, що того ж дня (03.07.2020) ОСОБА_3 укладено з ОСОБА_4 . Договір купівлі продажу майнових та корпоративних прав, посвідчений приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледзою А.Г. та зареєстрований у реєстрі за №1310, відповідно до якого ОСОБА_3 відчужено частку у статутному капіталі ПП Галс-М в розмірі 100% вартістю 1 350 000 грн.

Як зазначає представник позивача, згідно із протоколом загальних зборів учасників, які відбулися за участю нових власників ПП Галс-М ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було прийнято рішення про звільнення з посади директора підприємства ОСОБА_1 , зміну адреси місця розташування та внесення змін щодо учасників підприємства.

За твердженням представника позивача, у ході здійснення кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42022070000000157 від 19.08.2022, ОСОБА_1 стало відомо, що учасник ОСОБА_3 не здійснив передачу коштів для формування статутного капіталу ПП Галс-М в сумі, передбаченій протоколом №1 від 02.04.2015 та Статутом підприємства в редакції 2015 року, не сформував статутний капітал відповідно до протоколу №1/20 від 30.06.2020 та незаконно відчужив частку в розмірі 1 350 000 грн ОСОБА_4 .

Покликаючись на п. 4.2., 4.4., 6.5., 6.8. Статуту ПП Галс-М в редакції від 2015 року, представник позивача наголошує, що станом на день проведення загальних зборів учасників від 30.06.2020 ОСОБА_3 не мав 50% голосів, а відтак, не був наділений достатніми повноваженнями під час голосування, у зв`язку із чим рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М від 30.06.2020 щодо збільшення статутного капіталу відповідача та прийняття Статуту в новій редакції є недійсним.

На переконання представника позивача, станом на 30.06.2020 сформований статутний капітал відповідача в розмірі 1 350 000 грн повністю належав ОСОБА_1 , що вважається одноосібним учасником ПП Галс-М та наділений 100% голосів при прийнятті рішень.

За твердженням представника позивача, рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М, оформлене протоколом №01/20 від 30.06.2020, прийняте з порушенням вимог закону, а саме, з урахуванням голосу ОСОБА_3 , який не вніс свою частку до статутного капіталу відповідача, із огляду на що не вважався учасником ПП Галс-М.

Подальші рішення щодо продажу корпоративних прав, прийняті на підставі рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М від 30.06.2020, на думку представника позивача, автоматично є недійсними.

Водночас представник позивача наголошує на необхідності скасування реєстраційних дій (записів), вчинених (внесених) приватним нотаріусом Гуледзою А.Г. на підставі оспорюваного рішення та подальших правочинів щодо відчуження корпоративних прав ПП Галс-М, що в сукупності призведе до відновлення порушеного права ОСОБА_1 шляхом приведення такого до стану, котрий існував до порушення.

ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА ТА ТРЕТІХ ОСІБ

Відповідач на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву б/н, б/д (вх. №02.3.1-02/4188/23 від 07.06.2023), в якому, на спростування доводів позивача, зазначає про те, що квитанцією №2PL134571 від 15.06.2020 підтверджується внесення ОСОБА_3 вкладу в розмірі 1500 грн на виконання рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М, оформленого протоколом №1 від 02.04.2015.

Відповідач вказує, що 30.06.2020 директором ПП Галс-М ОСОБА_1 було видано довідки про сформований внесок (майнові та корпоративні права) на приватне підприємство, якими підтверджується формування статутного капіталу відповідача в повному обсязі в розмірі 3000 грн.

За твердженням відповідача, внаслідок прийняття загальними зборами учасників ПП Галс-М рішення, оформленого протоколом №01/20 від 30.06.2020, вклад ОСОБА_1 до статутного капіталу підприємства становив 1 350 000 грн (50% статутного капіталу), вклад ОСОБА_3 аналогічно становив 1 350 000 грн (50% статутного капіталу).

Покликаючись на акт приймання передачі матеріальних цінностей від 30.06.2020, відповідач наголошує, що учасники ПП Галс-М ОСОБА_1 та ОСОБА_3 передали, а ПП Галс-М в особі директора ОСОБА_1 прийняло матеріальні цінності загальною вартістю 2 697 000 грн (від ОСОБА_1 вартістю 1 348 500 грн; від ОСОБА_3 вартістю 1 348 500 грн); водночас відповідно до виданих ОСОБА_1 довідок про сформований внесок (майнові та корпоративні права) на приватне підприємство №01 та №02 від 03.07.2020, позивачем підтверджено, що станом на 03.07.2020 статутний капітал ПП Галс-М було сформовано в повному обсязі, частки учасників внесено у передбаченому розмірі, зокрема, ОСОБА_1 вартістю 1 348 500 грн, ОСОБА_3 вартістю 1 348 500 грн.

На переконання відповідача, заявляючи позовну вимогу про визнання недійсним рішення загальних зборів ПП Галс-М, оформленого протоколом №01/20 від 30.06.2020, позивач не наводить аргументів, які могли би свідчити про порушення процедури скликання та проведення зборів, не наводить жодних доказів позбавлення його можливості взяти участь в таких зборах тощо.

Відповідач звертає увагу, що наявний в матеріалах справи протокол №01/20 від 30.06.2020 містить зазначення про наявність кворуму, необхідного для проведення таких зборів та прийняття відповідних рішень (зазначено 100% голосів учасників); такий протокол підписано всіма присутніми на зборах учасниками без зауважень (в тому числі позивачем); підписи осіб, що підписали протокол, засвідчено нотаріально.

Відповідач вважає, що доводи позивача стосовно невнесення учасником ПП Галс-М ОСОБА_3 вкладу до статутного капіталу у визначеному розмірі спростовуються, зокрема, банківською випискою про зарахування внеску до статутного фонду, із огляду на що заявлені позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Стверджує відповідач і про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки ОСОБА_1 був присутнім та брав участь у голосуванні на загальних зборах учасників ПП Галс-М 30.06.2020, а також підписав протокол №01/20 без зауважень.

Покликаючись на подання позивачем до суду завідомо неправдивого та створеного штучно акту приймання передачі майнового внеску до статутного капіталу ПП Галс-М від 01.07.2020 (підписаного ОСОБА_1 та його дружиною), відповідач також вбачає наявність передбачених законодавством підстав для звернення суду до правоохоронних органів із окремою ухвалою для перевірки викладених фактів та належного реагування на умисну фальсифікацію позивачем документальних доказів.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 , м. Свалява Закарпатської області, ОСОБА_3 , с. Родникова Гута Мукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_4 , м. Свалява Закарпатської області письмово висловленої позиції щодо заявленого позову суду не подали.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - приватний нотаріус Свалявського районного нотаріального округу Гуледза Андрій Георгійович на електронну адресу суду надіслав клопотання №159/01-16 від 06.12.2023 (вх. №02.3.1-02/8809/23 від 07.12.2023), в якому, серед іншого, зазначає про те, що усі нотаріальні та реєстраційні дії, які є предметом судового розгляду в межах даної справи, були вчинені ним відповідно до чинного законодавства. Окрім того, наголошує, що останні були предметом перевірки, здійсненої Управлінням нотаріату Західного міжрегіонального управління юстиції за скаргою ОСОБА_1 , за результатами якої жодних порушень не виявлено.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Із Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи вбачається, що Приватне підприємство Галс-М (код ЄДРПОУ 34563565) зареєстровано 18.10.2006.

02.04.2015 загальні збори учасників Приватного підприємства Галс-М прийняли рішення, оформлене протоколом №1, в якому вирішили:

1) Включити до складу учасників Приватного підприємства Галс-М гр. ОСОБА_3 .

2) Сформувати статутний капітал Приватного підприємства Галс-М в розмірі 3000 грн в грошовій формі, розподіливши його між учасниками наступним чином:

- ОСОБА_1 1500 грн, що становить 50% статутного капіталу;

- ОСОБА_3 1500 грн, що становить 50% статутного капіталу. Статутний капітал сформувати протягом двох місяців з дня проведення державної реєстрації змін до Статуту.

3) Затвердити Статут Приватного підприємства Галс-М у новій редакції. Доручити директору Приватного підприємства Галс-М ОСОБА_1 провести державну реєстрацію вищевказаних змін та нової редакції Статуту.

Зміни та нову редакцію Статуту Приватного підприємства Галс-М зареєстровано державним реєстратором 03.04.2015 за №1323105002001036.

Згідно п. 1.4., 4.2. Статуту Приватного підприємства Галс-М, затвердженого загальними зборами його учасників (протокол №1 від 02.04.2015) (далі Статут), який був чинним на момент проведення загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М, оформлених протоколом №01/20 від 30.06.2020, учасниками підприємства є фізичні особи громадяни України: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Статутний капітал підприємства утворюється в розмірі 3000 грн в грошовій формі та розподіляється між учасниками таким чином: - ОСОБА_1 1500 грн, що становить 50% статутного капіталу; - ОСОБА_3 1500 грн, що становить 50% статутного капіталу.

Відповідно до п. 2.1., 4.1. Статуту, метою діяльності підприємства є отримання прибутку в валюті України та в іноземній валюті, більш повне насичення ринку продуктами та послугами підприємства на основі інвестування матеріальних, фінансових і науково технічних ресурсів його учасників. Підприємство є власником: - майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу; - продукції, виробленої в результаті господарської діяльності; - одержаних доходів; - кредитів, отриманих від банківських установ, позик банків; - надходжень від діяльності філій, юридичних осіб за участю підприємства; - інших надходжень, які не суперечать діючому законодавству.

Пунктом 4.4. Статуту визначено, що підприємство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу. Підприємство має право збільшити розмір статутного капіталу за рахунок додаткових майнових, грошових внесків. Збільшення статутного капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю учасниками свого вкладу. Рішення підприємства про зміни розміру статутного капіталу вступає в силу з моменту внесення відповідних даних до єдиного державного реєстру.

Підприємство несе відповідальність по своїх зобов`язаннях в межах належного йому майна. Підприємство не відповідає по зобов`язаннях учасників. Учасник підприємства несе відповідальність у межах свого внеску в статутний капітал підприємства (п. 3.4. Статуту).

Положеннями п. 6.1. Статуту передбачено, що вищим органом управління підприємства є загальні збори учасників або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на відповідний строк.

Згідно пункту 6.2. Статуту визначено, що загальні збори учасників рахуються повноправними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які у сукупності володіють більше ніж 60 відсотками загальної кількості голосів учасників підприємства.

До виключної компетенції загальних зборів учасників підприємства належить, зокрема, внесення змін та доповнень до статуту підприємства, в тому числі пов`язаних зі збільшенням або зменшенням статутного капіталу (підп. в п. 6.5. Статуту).

З питань, що зазначені у пунктах: а), б), в), к) рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників підприємства (п. 6.5. Статуту).

Пунктом 6.8. Статуту визначено, що учасники володіють кількістю голосів, пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі підприємства.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.06.2020 відбулися загальні збори учасників Приватного підприємства Галс-М із наступним порядком денним:

1) Про збільшення розмірів вкладів майнових та корпоративних прав на Приватне підприємство Галс-М.

2) Затвердження та підписання нової редакції Статуту підприємства.

3) Уповноваження учасників Приватного підприємства Галс-М підписати протокол загальних зборів учасників підприємства та засвідчити їх підпис нотаріально.

4) Надання повноважень директору підприємства (або особі за його довіреністю) на проведення реєстраційних дій в Єдиному реєстрі юридичних осіб при реєстрації нової редакції Статуту підприємства та змін про підприємство.

Судом встановлено, що рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М оформлене протоколом №01/20 від 30.06.2020, зі змісту якого вбачається, що на зборах були присутніми: 1) фізична особа громадянин України ОСОБА_1 , розмір внеску якого до складеного капіталу підприємства становив 1500 грн, що складає 50% підприємства; 2) фізична особа громадянин України ОСОБА_3 , розмір внеску якого до складеного капіталу підприємства становив 1500 грн, що складає 50% підприємства. На загальних зборах присутні учасники підприємства, які володіють 100% майнових та корпоративних прав на приватне підприємство; відповідно до п. 6.2. Статуту підприємства загальні збори учасників підприємства вважаються повноважними та правомочні приймати рішення по всіх питаннях, віднесених до їх компетенції.

Рішенням загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М, оформленим протоколом №01/20 від 30.06.2020, зокрема, вирішено:

по першому питанню:

1) збільшити загальний розмір вкладів майнових та корпоративних прав на приватне підприємство в розмірі до 2 700 000 грн. Вклади учасників майнові та корпоративні права на Приватне підприємство Галс-М складають:

№ п/пПрізвище, ім`я та по батькові учасникаВартісне вираження внеску, грнВклад у підприємстві, %1фізична особа громадянин України ОСОБА_1 1 350 00050%2фізична особа громадянин України ОСОБА_3 1 350 00050% Всього2 700 000100%

2) взяти до уваги інформацію та для використання у фінансово-господарській діяльності Приватного підприємства Галс-М (ідентифікаційний код юридичної особи 34563565):

а) Приватне підприємство Галс-М (ідентифікаційний код юридичної особи 34563565, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) є правонаступником всіх прав і обов`язків та нерухомого/рухомого майна Приватного підприємства Галс-М (ідентифікаційний код юридичної особи 22092474, місцезнаходження: 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Генерала Петрова, буд. 22, кв. 33); згідно даних ЄДРЮОФОПтаГФ: дата запису: 16.02.2006, номер запису: 13231280000000723, стан суб`єкта: припинено, директор/власник ОСОБА_1 ) стосовно основного виду діяльності підприємства (виробництво безалкогольних напоїв, виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки; розробка та дослідження мінеральної води; видобування та розлив мінеральної води; добування та реалізація мінеральної води), та здійсненої по цьому господарської діяльності тощо;

б) Приватне підприємство Галс-М (ідентифікаційний код юридичної особи 34563565, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) є правонаступником всіх прав і обов`язків та нерухомого/рухомого майна приватного підприємця Микита В.В. (податковий код 1453222719, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; згідно даних ЄДРЮОФОПтаГФ: дата запису: 26.01.2011, номер запису: 23230060003002284, стан суб`єкта: припинено, приватний підприємець Микита Василь Васильович) стосовно основного виду діяльності підприємця (виробництво безалкогольних напоїв, виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки; розробка та дослідження мінеральної води; видобування та розлив мінеральної води; добування та реалізація мінеральної води), та здійсненої по цьому господарської діяльності тощо;

в) Приватне підприємство Галс-М (ідентифікаційний код юридичної особи 34563565, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) є правонаступником всіх тільки прав та рухомого майна Приватного підприємства Галс-М (ідентифікаційний код юридичної особи 30104933, місцезнаходження: 89600, Закарпатська область, Свалявський район, с. Оленьово, буд. 5; згідно даних ЄДРЮОФОПтаГФ: дата запису: 04.11.2011, номер запису: 131811700040000675, стан суб`єкта: припинено, директор ОСОБА_1 ), стосовно господарської діяльності по основному виду діяльності;

по другому питанню: у зв`язку із збільшенням загального розміру вкладів майнових та корпоративних прав на Приватне підприємство Галс-М, необхідно привести у відповідність до чинного законодавства та, в тому числі, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за №755-ІV від 15.5.2003, із змінами і доповненнями, Статут Приватного підприємства Галс-М шляхом викладення його в новій редакції;

по третьому питанню: у відповідності до вимог чинного законодавства України та волі сторін, уповноважити всіх учасників Приватного підприємства Галс-М підписати протокол загальних зборів учасників підприємства та засвідчити їх підпис нотаріально;

по четвертому питанню: у відповідності до вимог чинного законодавства України, надати повноваження директору Приватного підприємства Галс-М ОСОБА_1 (або іншій особі представнику за його довіреністю) на проведення реєстраційних дій та здійснення державної реєстрації змін до відомостей про підприємство, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, затверджених даним протоколом, та у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за №755-ІV від 15.5.2003, із змінами і доповненнями.

За змістом рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М, оформленого протоколом №01/20 від 30.06.2020, всі співзасновники (учасники) підприємства, що були присутні на цих загальних зборах учасників підприємства, були належним чином, у передбачений Статутом підприємства і законодавством України строк та спосіб, повідомлені про час і місце проведення цих загальних зборів учасників підприємства та порядок денний цих загальних зборів учасників підприємства, а також попередньо ознайомились з усіма питаннями, що розглядались на цих загальних зборів учасників підприємства.

Судом встановлено, що рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М, оформлене протоколом №01/20 від 30.06.2020, містить підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , справжність яких засвідчена приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледзою Андрієм Георгійовичем; особи підписантів встановлено, їх дієздатність перевірено.

Згідно п. 5.2. Статуту Приватного підприємства Галс-М, затвердженого рішенням загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М, оформленого протоколом №01/20 від 30.06.2020, загальний розмір вкладів майнових та корпоративних прав на Приватне підприємство становить 2 700 00 грн.

Вклад учасників майнові та корпоративні права на Приватне підприємство складає:

В подальшому, згідно Договору купівлі-продажу майнових та корпоративних прав на приватне підприємство від 03.07.2020, посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледзою А.Г. та зареєстрованого у реєстрі за №1298 (надалі Договір), фізична особа громадянин України ОСОБА_1 (продавець) продав, а фізична особа громадянин ОСОБА_2 (покупець) купив майнові та корпоративні права на Приватне підприємство Галс-М у розмірі 50% підприємства, що відповідно становить 1 350 000 грн, на умовах, викладених у Договорі (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 4 Договору, продавцю належать майнові та корпоративні права на Приватне підприємство Галс-М у розмірі 50% підприємства. Загальна номінальна вартість майнових та корпоративних прав на Приватне підприємство Галс-М належних продавцю становить 1 350 000 грн. Номінальна вартість майнових та корпоративних прав на Приватне підприємство Галс-М, що відчужується становить 1 350 000 грн, що еквівалентно 50% підприємства.

Із моменту укладення цього Договору та його нотаріального посвідчення до покупця ОСОБА_2 перейде право власності на майнові та корпоративні права на Приватне підприємство Галс-М у розмірі 50%, що відповідно становить 1 350 000 грн (п. 6 Договору).

Згідно пункту 10 Договору сторонами визначено, що підписанням цього Договору продавець гарантує, що на день укладення цього Договору належні йому майнові та корпоративні права на Приватне підприємство Галс-М повністю оплачені.

Положеннями п. 18 Договору визначено, що сторони стверджують, що розрахунок за даним Договором здійснено між ними з дотриманням норм чинного законодавства та згідно вимог статті 1087 Цивільного кодексу України та Постанови Правління Національного банку України №148 від 29.12.2017. Підписання Договору сторонами є підтвердженням факту повного розрахунку з продавцем за майнові та корпоративні права на Приватне підприємство Галс-М та свідчать про відсутність у продавця щодо покупця будь-яких претензій фінансового характеру.

03.07.2020 між фізичною особою громадянином України ОСОБА_3 та фізичною особою громадянкою України ОСОБА_4 укладено Договір купівлі-продажу майнових та корпоративних прав на приватне підприємство, посвідчений приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледзою А.Г. та зареєстрований у реєстрі за №1310 (надалі Договір), відповідно до п. 1 якого ОСОБА_3 (продавець) продав, а ОСОБА_4 (покупець) купила майнові та корпоративні права на Приватне підприємство Галс-М у розмірі 50% підприємства, що відповідно становить 1 350 000 грн, на умовах, викладених у Договорі (п. 1 Договору).

Із моменту укладення цього Договору та його нотаріального посвідчення до покупця ОСОБА_4 перейде право власності на майнові та корпоративні права на Приватне підприємство Галс-М у розмірі 50%, що відповідно становить 1 350 000 грн (п. 6 Договору).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на день розгляду спору учасниками Приватного підприємства Галс-М є: ОСОБА_4 , розмір частки засновника (учасника) 1 350 000 грн, відсоток частки статутного капіталу 50%, ОСОБА_2 , розмір частки засновника (учасника) 1 350 000 грн, відсоток частки статутного капіталу 50%.

Як стверджує позивач, рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М, оформлене протоколом №01/20 від 30.06.2020, та всі наступні рішення загальних зборів учасників відповідача (які саме позивачем не конкретизовано) прийняті з порушенням законодавства та установчих документів Приватного підприємства Галс-М, а тому, останні підлягають визнанню недійсними.

Зокрема, позивач наголошує, що відповідно до рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М, оформленого протоколом №1 від 02.04.2015, статутний капітал відповідача мав бути сформованим у розмірі 3000 грн шляхом внесення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 рівнозначних вкладів у сумі 1500 грн протягом 2 місяців із дня проведення державної реєстрації змін до Статуту (що відбулася 03.04.2015), водночас станом на момент прийняття оспорюваного рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М, оформленого протоколом №01/20 від 30.06.2020, ОСОБА_3 свого обов`язку із внесення вкладу до статутного капіталу відповідача не виконав, а відтак, не був наділеним правом голосу та не мав достатніх повноважень на прийняття рішення щодо збільшення статутного капіталу підприємства, тобто загальні збори учасників відповідача були проведені за відсутності кворуму, необхідного для того, щоб вважати їх правомочними.

Відповідно до ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з усталеною практикою, при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Відсутність обставин на підтвердження наявності порушення такого права, за захистом якого звернувся позивач, є підставою для відмови у задоволенні позову.

За положеннями ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України (в редакції на момент прийняття оспорюваного рішення) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Реалізація учасником господарського товариства передбачених законом прав учасника господарського товариства відбувається в рамках корпоративних відносин.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (ч. 3 ст. 167 Господарського кодексу України, в редакції на момент прийняття оспорюваного рішення).

Відповідно до частини 1 статті 62 Господарського кодексу України, підприємством є самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 статті 63 Господарського кодексу України передбачена класифікація підприємств за ознакою форми власності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.06.2019 у справі №917/1338/18 погодилась із висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №917/1887/17, що характеристика юридичної особи як приватного підприємства це характеристика того, на підставі якої власності його створено.

Отже приватне підприємство це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.

Разом з тим, за ознакою наявності чи відсутності учасників юридичні особи поділяються на товариства та установи, у зв`язку із чим приватне підприємство є товариством, оскільки воно має хоча б одного учасника.

Відповідно до частини 1 статті 84 Цивільного кодексу України, товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку.

Якщо приватне підприємство створене для ведення підприємницької діяльності й розподілу прибутку між учасниками (засновниками), то таке приватне підприємство є підприємницьким товариством.

Встановлення виду підприємницького товариства, до якого належить приватне підприємство, а саме, що приватне підприємство є господарським товариством (зокрема, товариством з обмеженою або додатковою відповідальністю) або кооперативом (зокрема, сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об`єднанням), у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, зокрема, Законів України Про господарські товариства, Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, Про кооперацію, Про сільськогосподарську кооперацію.

Проаналізувавши означені положення Статуту відповідача в редакції 2015 року, суд висновує, що ПП Галс-М створено з метою отримання прибутку шляхом виконання робіт і надання послуг у сферах, визначених предметом його діяльності; останнє має статутний капітал, поділений на частки; учасники підприємства несуть відповідальність за його зобов`язаннями у межах своїх внесків до статутного капіталу та володіють кількістю голосів, пропорційному розміру їх часток у статутному капіталі.

Приватне підприємство не випускає акції, а тому, воно не може бути акціонерним товариством.

Частиною 3 статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Отже за загальним правилом, учасники (засновники) не несуть відповідальності за зобов`язаннями приватного підприємства (якщо інше не встановлено статутом). У такому випадку приватне підприємство не є повним або командитним товариством чи товариством з додатковою відповідальністю, а відповідно до статті 84 Цивільного кодексу України в чинній редакції, яка встановлює вичерпний перелік підприємницьких товариств, таке підприємство може бути лише товариством з обмеженою відповідальністю або виробничим кооперативом (сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об`єднанням).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/2813/18.

Визначальною ознакою кооперативу є те, що один член кооперативу має лише один голос у вищому органі з можливістю мати у певних випадках додаткову кількість голосів. Оскільки Статутом відповідача не встановлено, що один член (засновник, учасник) має один голос у вищому органі, зокрема, з можливістю мати додаткову кількість голосів, то Приватне підприємство Галс-М не є кооперативом.

Приватним підприємством, яким є відповідач у справі, згідно з положеннями ч. 1 ст. 113 Господарського кодексу України визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці.

Порядок створення та діяльності уповноважених власником органів управління приватним підприємством не врегульований ні Цивільним кодексом України, ні Господарським кодексом України. Зокрема наведеними нормативно-правовими актами не передбачений порядок скликання та проведення загальних зборів учасників приватного підприємства. Відтак відповідно до положень ст. 8 Цивільного кодексу України щодо вказаних правовідносин слід застосувати правові норми цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Оскільки підприємство відповідача засноване на приватній власності кількох осіб (засновників), а його статутний капітал поділений між учасниками на частки, правильним є застосування до спірних у справі правовідносин положень Цивільного та Господарського кодексів України, які регулюють правовідносини щодо порядку скликання та проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду зазначеній у постановах від 06.03.2018 у справі №907/167/17, від 31.08.2021 у справі №917/1500/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/2813/18.

17.06.2018 набрав чинності Закон України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю №2275-VIII від 06.02.2018 (далі Закон №2275-VIII), який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Згідно із п. 2 Глави VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2275-VIII, визнано таким, що втратив чинність, Закон України Про господарські товариства (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., №49, ст. 682 із наступними змінами) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюване рішення прийнято загальними зборами відповідача 30.06.2020, тобто після набрання чинності Законом №2275-VIII, та оскаржується позивачем у судовому порядку з підстав відсутності кворуму на час проведення загальних зборів.

Відповідно до частини 1 статті 961 Цивільного кодексу України, права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 12 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (в редакції на момент прийняття оспорюваного рішення, надалі - Закон), розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.

Частиною 1 статті 13 Закону визначено, що вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями ч. 2 ст. 14 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (в редакції на момент прийняття оспорюваного рішення) встановлено, що вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки.

У відповідності до ст. 16 Закону, збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі. Збільшення статутного капіталу товариства, яке володіє часткою у власному статутному капіталі, не допускається. При збільшенні статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів номінальна вартість частки учасника товариства може бути збільшена на суму, що дорівнює або менша за вартість додаткового вкладу такого учасника.

З огляду на викладені положення вбачається, що передбачений в установчому документі (статуті) розмір статутного капіталу розподіляється на частки кожного учасника пропорційно вартості його вкладу, тобто частка учасника в статутному капіталі товариства має відповідати вартості його майнової участі в такому капіталі.

У відповідності до ч. 1, 3, 4 ст. 18 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників. У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу. Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.

При цьому, закон розрізняє поняття внесення вкладу до статутного капіталу товариства під час його створення та додаткових вкладів, тобто таких, що здійснюються при збільшенні вже складеного статутного капіталу. Водночас збільшення статутного капіталу вже існуючого товариства шляхом внесення додаткових вкладів учасниками є їх правом, яке реалізується шляхом прийняття відповідного рішення зборами товариства, які вправі самостійно визначати розмір, форму і порядок внесення додаткових вкладів.

Як визначено ст. 28 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (в редакції на момент прийняття оспорюваного рішення), органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Положеннями ст. 29 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (в редакції на момент прийняття оспорюваного рішення) встановлено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Отже вирішуючи питання правомочності учасника товариства щодо голосування на загальних зборах учасників, слід виходити із визначення розміру його частки у статутному капіталі товариства, який прямо пропорційно відповідає наявній кількості його голосів.

Разом з тим, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі №927/411/19, від 05.05.2020 у справі №916/1996/19.

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (постанова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №904/9431/15).

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

При цьому, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: 1) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; 2) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; 3) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; 4) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Водночас Верховний Суд у своїх постановах наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак, наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.03.2023 у справі №906/908/21.

Вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого товариства і його інших учасників, тобто дотримуватися балансу інтересів учасників товариства і самого товариства, про що неодноразово зазначав Верховний Суд. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес учасника для його співставлення з інтересами інших учасників та товариства, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення (подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/6685/21).

У постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 викладена позиція, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №910/1421/20 наголосив, що позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, невизнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Обґрунтовуючи підстави для визнання недійсним спірного рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М, оформленого протоколом №01/20 від 30.06.2020, та всіх наступних рішень загальних зборів учасників відповідача (яких саме позивачем не конкретизовано), ОСОБА_1 посилається на фактичну відсутність кворуму під час проведення загальних зборів 30.06.2020, оскільки станом на момент їх скликання ОСОБА_3 не було внесено вклад до статутного капіталу відповідача у розмірі та строки, встановлені рішенням загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М, оформленим протоколом №1 від 02.04.2015, у зв`язку з чим останній не був наділений правом голосу та не вважався правомочним учасником підприємства.

Так, пунктом 6.2. Статуту відповідача (в редакції від 2015 року) передбачено, що загальні збори учасників рахуються повноправними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які у сукупності володіють більше ніж 60 відсотками загальної кількості голосів учасників підприємства.

У даному контексті суд відзначає, що наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції від 15.06.2020 та копією банківської виписки за період з 01.01.2020 по 15.06.2020 підтверджується внесення ОСОБА_3 вкладу в розмірі 1500 грн до статутного капіталу Приватного підприємства Галс-М, що дозволяє дійти висновку про те, що станом на момент проведення загальних зборів учасників ПП Галс-М 30.06.2020, останній був належним учасником підприємства відповідача та мав право, зокрема, брати участь у вирішенні питання щодо збільшення його статутного капіталу.

Положеннями ст. 52 Закону України Про господарські товариства (в редакції до 2018 року) визначено, що якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: - про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; - про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статному капіталі; - про ліквідацію товариства.

Водночас ст. 15 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю також визначено, що якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів. Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:

1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;

2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;

3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;

4) про ліквідацію товариства.

Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті.

Позивач ОСОБА_1 , будучи учасником та директором ПП Галс-М, не був позбавлений права, починаючи із 2015 року, скликати загальні збори учасників підприємства з метою: або виключення зі складу учасників ПП Галс-М ОСОБА_3 , який, на думку позивача, не виконав свого обов`язку щодо внесення вкладу до статутного капіталу відповідача, або про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства; або про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками, однак, ОСОБА_1 таким правом не скористався, як і не скористався правом на оскарження в судовому порядку рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства Галс-М, оформленого протоколом №1 від 02.04.2015, що в свою чергу свідчить про те, що на момент проведення загальних зборів учасників ПП Галс-М 30.06.2020, позивачем не ставилося під сумнів та не заперечувалося того факту, що ОСОБА_3 є належним учасником ПП Галс-М, який наділений правом голосу на загальних зборах учасників товариства, які відбулися 30.06.2020.

Відтак, суд доходить до висновку, що заявляючи позовну вимогу про визнання недійсним рішення загальних зборів ПП Галс-М, оформленого протоколом №01/20 від 30.06.2020, позивач не наводить будь-яких належних аргументів, які могли би свідчити про порушення процедури скликання та проведення означених зборів, не надає жодних доказів позбавлення його можливості взяти участь в таких зборах (оскільки останній таку безпосередньо брав, про що свідчить його особистий підпис на протоколі №01/20 від 30.06.2020, засвідчений нотаріально) або відсутності кворуму тощо.

Водночас позивач, звертаючись із позовом до суду, жодним чином не обґрунтував того факту, в чому саме полягає порушення його прав та інтересів оспорюваним рішенням, як і не зазначив, яким чином визнання останнього недійсним відновить його правове становище, що існувало до його прийняття.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту порушення його прав та законних інтересів прийнятим відповідачем рішенням, що оспорюється в межах даної справи, у зв`язку із чим заявлений позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Із приводу решти заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, що стосуються, зокрема, скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи відповідача ПП Галс-М, суд відзначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач прагне поновити своє становище у товаристві, яке призведе до зміни складу учасників, розміру статутного капіталу та його частки у статутному капіталі.

Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За частиною першою статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц та інші).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права (пункт 5.34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі №904/1448/20).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі №904/1448/20).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а, перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю міститься у ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

Аналіз ч. 5 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт е п. 3 ч. 5 ст. 17 Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт д п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі (постанови від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 08.09.2020 у справі №916/667/19, від 03.11.2020 у справі №922/80/20).

Водночас у даній справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які станом на сьогодні є учасниками Приватного підприємства Галс-М, та які у випадку б задоволення позову могли бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі, виступають в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, а не в якості співвідповідачів.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18).

Таким чином, позовні вимоги в частині скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №13231050006001036 від 01.07.2020 щодо зміни розміру статутного капіталу (пайового фонду), складу або інформації про засновників, внесеного приватним нотаріусом Гуледза А.Г.; скасування запису в реєстрі №13231050007001036 від 08.07.2020 щодо зміни місця знаходження юридичної особи; зміна складу або інформації про засновників, внесеного приватним нотаріусом Гуледза А.Г.; скасування запису в реєстрі №13231070008001036 від 08.07.2020 щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміна фізичних осіб або змін відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, внесеного приватним нотаріусом Гуледза А.Г.; скасування запису в реєстрі №1003181070009001178 від 29.03.2021 щодо державної реєстрації змін видів економічної діяльності юридичної особи; зміна кінцевого бенефіціарного власників (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера); зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесеннями змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесеного приватним нотаріусом Гуледза А.Г.; скасування запису в реєстрі №1003181070010001178 від 05.10.2021 щодо зміни кінцевого бенефіціарного власників (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), внесеного приватним нотаріусом Гуледза А.Г., не є такими, задоволення яких призведе до відновлення порушених, на думку позивача, його корпоративних прав.

Беручи до уваги те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення його корпоративних прав оспорюваним рішенням загальних зборів ПП Галс-М, оформленим протоколом №01/20 від 30.06.2020, а також обрано неналежний спосіб захисту у решті заявлених вимог у даній справі, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В даному контексті суд також вважає за необхідне зазначити про відсутність підстав для застосування до наявного спору строку позовної давності, передбаченого ст. 257 Цивільного кодексу України, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, за загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи з вимог статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

З наведеного випливає, що застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.12.2018 у справі №910/18560/16.

Беручи до уваги той факт, що за наслідками розгляду даної справи суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, застосування строку позовної давності до останніх є неможливим в силу вимог ст. 261 Цивільного кодексу України.

Що ж стосується викладеного у відзиві на позов клопотання відповідача про постановлення судом окремої ухвали в даній справі, слід зауважити наступне.

За змістом частини 1 статті 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 11 частини 3 статті 2 ГПК України, однією із основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

На підставі ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки тощо.

Права учасників справи визначені у статті 42 ГПК України, серед яких такого права як вимагати від суду постановити окрему ухвалу відносно іншого учасника справи, не передбачено.

За приписами статті 246 ГПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (ч. 1). Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (ч. 2). В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч. 5). Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню (ч. 6).

Отже окрема ухвала суду в розумінні положень статті 246 ГПК України є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду.

За своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних вказівок особі/особам, до компетенції та/або обов`язку яких відноситься усунення виявлених порушень.

Виходячи з аналізу правових норм ГПК України, суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено постановлення окремої ухвали за клопотанням сторін у справі та відсутнє посилання на порядок і строки розгляду такого клопотання. Судом самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для постановлення окремої ухвали, що визначені ст. 246 ГПК України.

Постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічний висновок міститься в пункті 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №171/2124/18, у пункті 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №521/18287/15-ц).

Беручи до уваги вищенаведене, суд доходить до висновку про відмову в задоволенні викладеного у відзиві на позов клопотання відповідача про постановлення судом окремої ухвали у справі №907/390/23.

Водночас така відмова не позбавляє заявника права самостійно повідомити правоохоронні органи про виявлені ним порушення.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач доказів на підтвердження наведених ним обставин та обґрунтувань суду не надав. Аргументи позивача не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд доходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 25.04.2024.

Суддя Пригара Л.І.


Суд	Господарський суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення	08.04.2024
Оприлюднено	29.04.2024
Номер документу	118624196
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Пригара Л.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 08.04.2024 по справі 907/390/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —907/390/23

Рішення від 08.04.2024

Рішення
від 08.04.2024 по справі 907/390/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ