номер провадження справи 22/5/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.04.2024 Справа № 908/3837/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Красніковій С.І.
За участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом адвокат Волнова Ю.М., ордер АР № 1155021 від 01.08.2023
від відповідача за первісним позовом не з`явився
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3837/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод електричних машин (вул. Зейська, буд. 3, м. Запоріжжя, 69008)
до відповідача: Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго (вул. Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69006)
про стягнення 49256,29 грн
за зустрічним позовом
за позовом: Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго (вул. Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69006)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод електричних машин (вул. Зейська, буд. 3, м. Запоріжжя, 69008)
про стягнення 7104,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача за первісним позовом
27.12.2023 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод електричних машин до відповідача: Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго про стягнення 35520,00 грн. основної заборгованості; 1776,00 грн. пені; 10087,68 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з березня 2022 по листопад 2023, та 1872,61 грн. 3% річних, нарахованих за період з 08.03.2022 по 26.12.2023.
Позов обґрунтовано несвоєчасною сплатою заборгованості за договором від 27.10.2021 № 4497-ДЭ-ЗаТЭС про закупівлю товару, а саме: несплатою товару, отриманого за видатковою накладною № 45 від 07.12.2021.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача за первісним позовом. Заяви відповідача за первісним позовом
Відповідач відзив на позов не подав. Останнім днем строку для подання відзиву було 17.01.2024.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача за зустрічним позовом
18.01.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд (сформовано в системі 17.01.2024) від Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод електричних машин 7104,00 грн. штрафу.
Позов обґрунтовано поставкою електродвигуна за договором від 27.10.2021 № 4497-ДЭ-ЗаТЭС про закупівлю товару без повного комплекту документів, а саме: без сертифікату якості заводу-виробника та паспорту на електродвигун, що слідує з видаткової накладної № 45 від 07.12.2021. Згідно п. 7.4 договору був нарахований штраф у розмірі 7104,00 грн. (35520,00 грн. х 20% = 7104,00 грн.).
4. Позиція (аргументи) відповідача за зустрічним позовом. Заяви відповідача за зустрічним позовом
09.02.2024 через систему Електронний суд надійшов відзив. Аргументи, викладені в зустрічній позовній заяві, не відповідають фактичним обставинам справи та вірогідним доказам з боку покупця. Оскільки супровідні документи не є товаром, що підлягає поставці, то такі документи не повинні бути зазначені в видатковій накладній № 45 від 07.12.2021. Дії, вчинені покупцем щодо прийняття товару, відсутність претензій про ненадання документів у розумні строки, підтверджують виконання ТОВ «ЗЗЕМ» обов`язків по поставці товару та передачі повного пакету документів. ТОВ «ЗЗЕМ» було передано покупцю разом з іншими документами оригінал паспорту на електродвигун. Документи було передано 07.12.2021 відповідальній особі за укладення/супроводження договору, за допомогою ТОВ «Нова Пошта». До звернення ТОВ «ЗЗЕМ» до суду з позовом про стягнення заборгованості ніяких претензій щодо комплектності постачання не пред`являлось.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
5. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 27.12.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3837/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.01.2024 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод електричних машин за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.01.2024, зустрічну позовну заяву передано на розгляд судді Ярешко О.В.
Ухвалою суду від 22.01.2024 зустрічну позовну заяву залишено без руху.
31.01.2024 через систему Електронний суд від Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго надійшла заява від 31.01.2024 про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.02.2024 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго; вимоги за зустрічним позовом Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго об`єднано в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод електричних машин, що розглядаються у справі № 908/3837/23. Здійснено перехід до розгляду справи № 908/3837/23 за правилами загального позовного провадження. Розгляд зустрічної позовної заяви призначено разом із первісним позовом у підготовчому засіданні на 27.02.2024.
Ухвалою суду від 27.02.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 26.03.2024.
Ухвалою суду від 26.03.2024 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.04.2024.
У судове засідання 18.04.2024 з`явився представник позивача за первісним позовом, який приймав участь у режимі відеоконференції. Представник відповідача за первісним позовом не з`явився, причини неявки суду невідомі. Ухвали суду доставлені в електронний кабінет відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Враховуючи належне повідомлення відповідача за первісним позовом про дату, час і місце судового засідання, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 18.04.2024 судом справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
6. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
27.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький завод електричних машин (постачальник) та Акціонерним товариством ДТЕК Дніпроенерго (відповідач) укладений договір № 4497-ДЭ-ЗаТЭС про закупівлю товару, відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов`язався поставити покупцю товар, зазначений у специфікації, а покупець - прийняти та оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: згідно класифікатору, 2020-2021 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно специфікації, а саме: електродвигун АИМ-М160S8У2,5, 7,5 кВт, 750 об/хв, ІМ1081, 380/660В, у кількості 1 шт. вартістю 35520,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5920,00 грн.
Сума договору, згідно п. 3.2, становить 35520,00 грн. з ПДВ.
Згідно п. 5.1.1 договору, строк поставки товару: впродовж становить 45 календарних днів після відправлення письмової заявки покупцем.
Вантажоодержувачем товару є ДТЕК Запорізька ТЕС, 71501, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, 95 (пункт 1.3).
Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого покупцю товару на 90 (дев`яностий) календарний день з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього договору.
Пунктом 5.5 передбачено, що товар вважається поставленим з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки товару).
Товар вважається поставленим комплектним, якщо у постановленому товарі наявні всі складові елементи (комплектуючі), завдяки яким покупцеві забезпечується належне його використання та на дату поставки товару постачальник надав покупцю повний комплект документів, перелік яких передбачений у п. 5.7 цього договору. У випадку відсутності всіх документів, передбачених п. 5.7 цього договору, товар вважається поставленим некомплектним, у зв`язку з чим покупець має право настосувати до постачальника санкції, обумовлені п. 7.4 цього договору.
Згідно пункту 2.10, у разі поставки постачальником некомплектного товару покупець має право вимагати від постачальника доукомплектування товару протягом строку у 20 (двадцять) календарних днів з дня направлення покупцем відповідної письмової вимоги, а у випадку поставки неякісного товару постачальник зобов`язаний провести заміну товару за свій рахунок протягом строку у 20 (двадцять) календарних днів з моменту отримання повідомлення покупця.
Якщо постачальник у строк, встановлений у цьому пункті договору не доукомплектував товар, а у випадку поставки неякісного товару не провів за свій рахунок та у вказаний у цьому договорі строк його заміну на якісний, покупець має право за своїм вибором: 2.10.1.1. вимагати заміни некомплектного товару на комплектний; 2.10.1.2. відмовитися від товару (партії товару), вимагати повернення сплаченої грошової суми за недоукомплектований або неякісний товар протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення письмової вимоги постачальнику (пп .2.10.1).
Відповідно до п. 5.7 договору, при поставці товару постачальник надає покупцю одночасно з товаром, що поставляється, наступні документи: рахунок; податкову накладну; видаткову накладну з внесенням кодів УКТЗЕД; відповідні товаросупровідні накладні (залізничну/товарно-транспортну накладну/експрес-накладну/квитанцію); сертифікат якості заводу-виробника та/або паспорт.
Згідно п. 5.7.2, якщо вказані документи складені з порушенням вимог, встановлених чинним законодавством України та/або умовами цього договору, якщо найменування та/або номенклатура товару, зазначені в таких документах, не відповідають найменуванню та/або номенклатурі поставленого товару, покупець має право відмовитися від прийняття товару без надання мотивованих пояснень.
Документи, окрім податкових накладних, постачальник зобов`язується надати покупцю разом з поставленим товаром (п. 5.8).
Відповідно до п. 5.11, зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі товару в розпорядження покупця в місці призначення поставки, що вказане у п. 5.2 цього договору, в асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у специфікації (п. 1.1 цього договору) з обов`язковим підписанням документів, зазначених в пункті 5.5 договору, та наданням всіх документів, передбачених п. 5.7 цього договору. Зобов`язання покупця вважаються виконаними з моменту прийняття і оплати поставленого товару (дата списання грошових коштів з рахунку покупця).
За умовами п. 7.4, у разі поставки неякісного та/або некомплектного товару з постачальника стягується штраф у розмірі 20% суми неякісного та/або некомплектного товару за кожен випадок такого порушення.
Згідно пункту 7.14 договору, у разі прострочення оплати товару, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості несвоєчасно оплаченого товару, однак не більше 5% від вартості несвоєчасно оплаченого товару.
Договір, відповідно до п. 11.1, набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань.
Покупець направив постачальнику письмову заявку № 1526/6620 від 22.11.2021. на поставку товару за договором.
Позивач за первісним позовом поставив відповідачу товар: електродвигун АИМ-М160S8У2,5, 7,5 кВт, 750 об/хв, ІМ1081, 380/660В, у кількості 1 шт., на суму 35520,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 45 від 07.12.2021.
Товар отриманий представником за довіреністю № 124/ДнЭ/202 від 01.02.2021, копія якої міститься в матеріалах справи.
Позивач виписав відповідну податкову накладну № 3 від 07.12.2021, виставив рахунок на оплату № 54 від 07.12.2021 на суму 35520,00 грн.
Відповідач вказаних обставин не заперечував.
Враховуючи отримання відповідачем товару 07.12.2021, останнім днем строку його оплати було 07.03.2022.
11.08.2023 відповідач отримав претензію позивача за вих. № 08/08/01ю від 08.08.2023 щодо сплати заборгованості в сумі 35520,00 грн.
Відповідь на претензію в матеріалах справи відсутня.
7. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Взаємовідносини сторін є господарськими, такими, що виникли на підставі договору поставки, укладеного в письмовій формі.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно підписаної між сторонами видаткової накладної № 45 від 07.12.2021, позивачем поставлено відповідачу товар (електродвигун) на загальну суму 35520,00 грн., що не заперечувалося та не спростовано відповідачем.
Як встановлено судом, відповідач мав розрахуватися з позивачем у строк до 07.03.2022 включно.
Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідач доказів оплати на користь позивача суми 35520,00 грн. не надав.
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 35520,00 грн. основної заборгованості.
Як вказав позивач у зустрічному позові, відповідно до видаткової накладної № 45 від 07.12.2021 постачальник поставив покупцю електродвигун, але без повного комплекту документів, а саме: одночасно з електродвигуном не були надані сертифікат якості заводу-виробника та паспорт на електродвигун. Внаслідок цього, згідно п. 7.4 договору, просив стягнути штраф у сумі 7104,00 грн.
У відповідності до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ст. 9 даного Закону (в редакції станом на час підписання видаткової накладної № 45 від 07.12.2021), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Видаткова накладна, що покладена в підставу позову, підписана представниками сторін, є первинним документом відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, у ній відображені всі необхідні реквізити.
Відтак, видаткова накладна не повинна була містити застереження, які саме супровідні документи передаються відповідачу разом із поставленим товаром.
Згідно ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Матеріали справи не містять доказів тощо, що відповідач вимагав від постачальника доукомплектування товару, вимагав заміни некомплектного товару на комплектний чи відмовився від прийняття товару (п. 2.10 договору).
Будь-яке листування з приводу ненадання супровідних документів на товар з боку позивача за зустрічним позовом в матеріалах справи відсутнє та сторонами не надано.
Пунктом 5.8 договору визначено, що документи, окрім податкових накладних, постачальник зобов`язується надати покупцю разом з поставленим товаром.
Відтак, відповідач при прийнятті товару мав отримати товаросупровідні документи, та в разі їх ненадання вчинити дії, визначені договором.
Як вказав відповідач за зустрічним позовом, 07.12.2021, разом з іншими документами позивачу в особі представника ОСОБА_1 за допомогою ТОВ «Нова Пошта» був переданий оригінал паспорту на електродвигун, копія якого залишилась у постачальника та яка міститься в матеріалах справи.
В матеріалах справи наявна копія експрес-накладної № 59000765515479 від 07.12.2021, де відправником зазначено ТОВ «Запорізький завод електричних машин», одержувачем ОСОБА_1 , тип відправлення: документи.
У пункті 12.13 договору ОСОБА_1 визначена відповідальною особою за укладання/супроводження договору з боку покупця.
Позивач за зустрічним позовом не заперечив отримання ОСОБА_1 документів від відповідача, не довів суду, що вказаною особою були отримані інші документи, ніж ті, про які вказав відповідач.
Щодо зазначення позивачем за зустрічним позовом, що відповідачем не було надано сертифікату якості заводу-виробника та паспорту на електродвигун, суд зазначає, що пунктом 5.7 договору визначено, що при поставці товару постачальник надає покупцю сертифікат якості заводу-виробника та/або паспорт на електродвигун.
Тобто, договором не визначено обов`язковості надання одночасно сертифікату якості заводу-виробника та паспорту на електродвигун.
Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено відсутність порушення постачальником умов договору щодо некомплектності поставленого товару, таким чином, у задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго відмовляється в зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд перевірив надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних та визнає їх арифметично неправильними. Зокрема, позивачем неправильно визначено сукупний індекс інфляції: 1,284, який за період з березня 2022 по листопад 2023 складає 1,2837.
Зробивши перерахунок 3% річних, загальна сума 3% річних у межах заявленого позивачем за первісним позовом періоду, становить 1923,92 грн.
Згідно ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Таким чином, з відповідача за первісним позовом на користь позивача стягується 1872,61 грн. 3% річних.
Згідно перерахунку суду, інфляційні втрати в межах заявленого позивачем за первісним позовом періоду складають суму 10075,39 грн., яка стягується з відповідача на користь позивача. У стягненні 12,29 грн. інфляційних втрат судом відмовляється в зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.
Згідно ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.
Згідно пункту 7.14 договору, у разі прострочення оплати товару, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості несвоєчасно оплаченого товару, однак не більше 5% від вартості несвоєчасно оплаченого товару.
Сторонами у пункті 7.14 укладеного договору не визначено більшу тривалість періоду нарахування пені, ніж передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Розрахунок пені, зроблений позивачем, визнається судом правильним. Позивач правомірно обмежив пеню 5% від вартості несвоєчасно оплаченого товару: 35520,00 грн. х 5% = 1776,00 грн., оскільки розмір пені, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ України за 184 дні прострочення складає 6413,06 грн.
Таким чином, з відповідача за первісним позовом на користь позивача стягується 1776,00 грн. пені.
Первісний позов у цілому задовольняється судом частково.
8. Судові витрати
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір у сумі 2146,66 грн. стягується з відповідача за первісним позовом на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод електричних машин задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго (вул. Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 00130872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод електричних машин (вул. Зейська, буд. 3, м. Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 35300261) 35520 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять) грн. 00 коп. основної заборгованості, 1776 (одна тисяча сімсот сімдесят шість) грн. 00 коп. пені, 10075 (десять тисяч сімдесят п`ять) грн. 39 коп. інфляційних втрат, 1872 (одна тисяча вісімсот сімдесят дві) грн. 61 коп. 3% річних, 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 66 коп. судового збору.
У задоволенні іншої частини первісного позову відмовити.
У задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго відмовити.
Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 25 квітня 2024.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2024 |
Оприлюднено | 29.04.2024 |
Номер документу | 118624316 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Ярешко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні