Повістка

від 17.04.2024 по справі 908/2967/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/105/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2024 Справа № 908/2967/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Давиденко Ірини Вікторівни, при секретарі судового засідання Хрипко О.О., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 43/Тургенєва 24 про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/2967/23

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 43/Тургенєва 24 (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний/ вулиця Тургенєва, буд. 43/24, ідентифікаційний код 43685570)

про визнання недійсними рішень загальних зборів

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 15.03.2024 надійшла заява представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 43/Тургенєва 24 про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/2967/23 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 700,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.03.2024 заяву передано до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 20.03.2024 прийнято до розгляду заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 43/Тургенєва 24 про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/2967/23, призначено судове засідання з розгляду заяви на 10.04.2024.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, розгляд даної заяви перенесено на 17.04.2024, про що свідчить відповідне повідомлення.

Пунктом 3 ст. 222 ГПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

В судове засідання 17.04.2024 представники сторін не прибули, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Матеріали справи містять заперечення позивача, які було подані суду 01.04.2024, відповідно до яких зазначив, що грошові кошти за представництво інтересів відповідача були отримані не адвокатом, а представником відповідача, підстави для задоволення заяви відсутні, просив суд відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Неявка представників сторін не перешкоджала розгляду даної заяви.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши матеріали справи та заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 43/Тургенєва 24 про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/2967/23, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.03.2024 по справі № 908/2967/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 43/Тургенєва 24 про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 43/Тургенєва 24, результати яких оформлені у протоколі № 1 від 29.09.2020 відмовлено.

Питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішені.

Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи та заяви відповідача, останнім було заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 700,00 грн.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву було викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, в якому було зазначено орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 7 000,00 грн.

Судом встановлено, що 10.10.2022 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Соборний 43/Тургенєва 24 (Замовник) та адвокатом Бубновим Дмитром Юрійовичем укладено Договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.1 Договору встановлено, що Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.

Згідно з п. 3.1 Договору про надання правової допомоги, за правову допомогу, передбачену п. 1.2 Договору Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі визначеною додатком до цього Договору.

Розмір оплати праці Адвоката при наданні при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього Договору (п. 4.1 Договору про надання правової допомоги).

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч. 1 ст.1).

Представником відповідача на підтвердження обсягу наданих послуг та оплати адвокатських послуг подано:

- Акт № 13 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 27.10.2023, що є Додатком до Договору про надання правової допомоги, вартість відповідно до якого склала 2 000,00 грн та квитанцію від 27.10.2023, на підтвердження оплати 2 000,00 грн;

- Акт № 14 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 10.11.2023, що є Додатком до Договору про надання правової допомоги, вартість відповідно до якого склала 1 500,00 грн та квитанцію від 10.11.2023, на підтвердження оплати 1 500,00 грн;

- Акт № 16 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 14.02.2024, що є Додатком до Договору про надання правової допомоги, вартість відповідно до якого склала 2 400,00 грн та квитанцію від 14.02.2024, на підтвердження оплати 2 400,00 грн;

- Акт № 17 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 12.03.2024, що є Додатком до Договору про надання правової допомоги, вартість відповідно до якого склала 800,00 грн та квитанцію від 12.03.2024, на підтвердження оплати 800,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до приписів ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123); до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123); витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126); обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126); інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 4 ст. 129).

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України, визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та Інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04).

Аналогічні критерії застосовані Європейським судом з прав людини у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі Тімайдуліна І інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З огляду на ступінь складності справи, кількість та обсяг підготовлених процесуальних документів і наданих сторонами доказів, судових засідань, час витрачений адвокатом, категорію справи та суму адвокатських послуг, враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги покладаються на позивача.

Заперечення позивача, викладені у письмових поясненнях, є необґрунтованими та безпідставними.

Судом встановлено, що заявлені відповідачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6 700,00 грн є співмірними та доведеними, враховуючи обсяг наданих послуг та предмет позову, аналізуючи в сукупності наведені вище обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав стягнути з позивача суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 700,00 грн.

За таких обставин, заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 43/Тургенєва 24 про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/2967/23 підлягає задоволенню, стягненню з позивача на користь відповідача підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 700,00 грн.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 43/Тургенєва 24 про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/2967/23 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 43/Тургенєва 24 (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний/ вулиця Тургенєва, буд. 43/24, ідентифікаційний код 43685570) 6 700 (шість тисяч сімсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення складено та підписано 25.04.2024.

Повний текст додаткового рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.В. Давиденко