Ухвала

від 16.04.2024 по справі 907/1164/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.04.2024Справа № 907/1164/23

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр

будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд"

до 1. Військової частини НОМЕР_1

2. Закарпатської обласної військової адміністрації

про визнання незаконним та скасування рішення про вилучення майна та

витребування майна

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

За участю представників сторін

від позивача Глова Н.Ю., довіреність № 318 від 18.01.2024

від відповідача-1 Волокітін А.В., самопредставництво

від відповідача-2 Стегура Р.І. , самопредставництво

СУТЬ СПОРУ:

26.12.2023 до Господарського суду Закарпатської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-1) та Закарпатської обласної військової адміністрації (відповідач-2) про

1) визнання незаконним та скасування рішення військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2022 № 56 про вилучення нерухомого майна у Акціонерного товариства "Українська залізниця";

2) визнання незаконним та скасування рішення ради оборони Закарпатської обласної військової адміністрації від 22.04.2022 "Про невідкладні заходи для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави", яке введено в дію розпорядженням Закарпатської обласної військової адміністрації № 31-ДК від 22.04.2022 "Про введення в дію рішення ради оборони області";

3) витребування у Військової частини НОМЕР_1 майна із чужого незаконного володіння, а саме адміністративну будівлю А, площею 787, 30 кв. м; гараж Б, площею 113,50 кв. м; огорожу № 1-3, за адресою: АДРЕСА_1 , в законне володіння Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд".

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до акту про примусове відчуження або вилучення майна від 19.05.2022, складеного відповідно до рішення військової частини НОМЕР_1 від 1104.2022 № 56 та рішення ради оборони Закарпатської обласної військової адміністрації від 22.04.2022 "Про невідкладні заходи для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави", яке введено в дію розпорядження Закарпатської обласної військової адміністрації № 31-ДК від 22.04.2022 "Про введення в дію рішення ради оборони області" здійснено вилучення майна за адресою: Закарпатська область, м. Чоп, вул. Головна, 4, а саме: нежитлова будівля (адміністративна будівля, А), площею 787,30 кв. м, інвентарний № 8910100004650; гараж Б, площею 113,50 кв. м, інвентарний № 8910100004743; огорожі № 1-3, інвентарний № 8910205007173, № 8910205007180. Позивач, не погодившись із рішенням № 21 від 22.04.2022, направив на адресу відповідача-2 листи-звернення з проханням скорегувати рішення, у відповідь направлено листи № 7922/06-16 від 16.08.2022 та № 16057/06-16 від 30.10.2023, якими повідомлено про неможливість корегування рішення ради оборони області. Позивач вважає, що відповідачами безпідставно визначено спосіб передачі майна - вилучення, оскільки такий механізм передачі відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного стану чи надзвичайного стану" не може застосовуватися до майна АТ "Українська залізниця", яке може бути передано лише шляхом примусового відчуження з подальшим відшкодуванням вартості переданого майна. Вважає, що спірні рішення прийнято з порушенням принципу пропорційності втручання в мирне володіння власністю та з перевищенням повноважень передбачених наведеним Законом.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області № 907/1164/23 від 24.01.2024 наведені матеріали передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

20.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли зазначені матеріали.

До позовної заяви додано клопотання позивача про витребування рішення Військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2022 № 56.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 відкрито провадження у справі № 907/1164/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвічену копію рішення Військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2022 № 56 про вилучення нерухомого майна у Акціонерного товариства "Українська залізниця"; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.03.2024.

12.03.2024 від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позов.

12.03.2024 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про участь представника у судових засіданнях по справі № 907/1164/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 907/1164/23 від 13.03.2024 заяву відповідача-1 про участь представника у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено.

13.03.2024 від відповідача-2 до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшов відзив на позов.

18.03.2024 від представника відповідача-2 - Стегури Р.І. до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява про участь у судовому засіданні по справі № 907/1164/23, призначеному на 26.03.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 907/1164/23 від 20.03.2024 заяву представника відповідача-2 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено.

21.03.2024 від відповідача-1 до суду надійшла заява про виконання ухвали суду від 27.02.2024.

25.03.2024 від позивача до суду надійшли відповіді на відзиви.

26.03.2024 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.04.2024.

26.03.2024 позивачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 05.04.2024 представник позивача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.

09.04.2024 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 16.04.2024.

10.04.2024 від відповідача-1 до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява про залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не доплачено судовий збір.

Дослідивши матеріали справи № 907/1164/23 судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2023 встановлено у розмірі 2.684,00 грн.

Згідно з п. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162, пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Позивачем пред`явлено вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння залишкова вартість якого згідно поданої позивачем довідки становить 507.539,47 грн.

Отже, вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння має вартісну оцінку, носить майновий характер, і розмір ставок судового збору за її подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Фактично позивачем пред`явлено дві вимоги немайнового характеру (про скасування двох рішень) та одна вимога майнового характеру (про витребування майна), які мають бути оплачені судовим збором в загальному розмірі 12.981,09 грн (2.684,00 грн х 2 + 7.613,09 грн (1,5% від суми 507.539,47 грн)).

Проте, позивачем в якості доказів судового збору подано платіжну інструкцію № 762764 від 29.11.2023 про сплату судового збору лише в розмірі 8.052,00 грн, як за три вимоги немайнового характеру.

Таким чином, позивачем судовий збір не доплачено в розмірі 4.929,09 грн (12.981,09 грн - 8.052,00 грн).

Згідно з ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 164, 176 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання

- доказів сплати судового збору у розмірі 4.929,09 грн.

Ухвала набрала законної сили 16.04.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В.Сівакова