Ухвала

від 24.04.2024 по справі 914/3713/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.04.2024 Справа № 914/3713/23

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ігоря Стадника, розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства «Паво Груп» про розстрочення виконання рішення

у справі № 914/3713/23

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «Паво Груп», м. Київ,

предмет позову: стягнення 143 030,51 грн,

підстава позову: неналежне виконання умов договору оренди майна від 03.09.2015,

за участю представників:

позивача: Іванів Наталія Омелянівна, Савко Наталія Володимирівна,

відповідача: Міхно Маргарита Григорівна (в режимі відеоконференції),

встановив:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Приватного підприємства «Паво Груп» про стягнення 143 030, 51 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 31.01.2024 у справі № 914/3713/23 позовні вимоги задоволено частково, ухвалено стягнути з Приватного підприємства «Паво Груп» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 74 837,72 грн пені та 1 404, 35 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору, в задоволенні вимоги про стягненні 68 192, 79 грн пені відмовити.

15.04.2024 до суду надійшла заява Приватного підприємства «Паво Груп» про розстрочення виконання рішення.

Ухвалою суду від 16.04.2024 заяву Приватного підприємства «Паво Груп» призначено до розгляду в судовому засіданні 24.04.2024.

Ухвалою суду від 17.04.2024 задоволено заяву представника Приватного підприємства «Паво Груп» про участь у судовому засіданні 24.04.2024 о 13:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

22.04.2024 до суду надійшли заперечення позивача проти задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення.

У судове засідання 24.04.2024 з`явилися представники позивача, додаткових заяв, клопотань не подавали, підстав для відкладення розгляду заяви судом не встановлено. Після повернення суду з нарадчої кімнати та оголошення вступної та резолютивної частини ухвали до участі в судовому зсіданні приєднався представник відповідача, що відображено в протоколі судового засідання.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Відповідач як заявник клопотання про розстрочення виконання рішення суду зазначає, що з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну робота магазинів безмитної торгівлі (основний вид діяльності відповідача) не здійснюється, підприємство втратило активи та частину товару, оскільки магазини, які знаходились в аеропортах «Харків», «Бориспіль», «Запоріжжя» розграбовані та розмародерені, про що складено відповідні матеріали обстежень спільно з митними органами та повідомлено поліцію.

Приватне підприємство «Паво Груп» не мало простроченої заборгованості станом на 24.02.2022.

Єдиною можливістю погашення заборгованостей є реалізація товарів, які не можуть бути ввезені на територію України та знаходяться під митним контролем в магазинах безмитної торгівлі м. Львова та Чорноморська. Реалізація товарів можлива в автомобільному пункті пропуску, який здійснює діяльність та має пасажиропоток.

Підприємство готується до відкриття магазину безмитної торгівлі в Пункту пропуску "Рава - Руська-Хребенне" митного посту "Рава-Руська" Львівської митниці 15 травня 2024 року.

Здійснення господарської діяльності дозволить боржнику поступово розрахуватись з боргами, а тому відповідач просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2024 у справі № 914/3713/23 щодо сплати 74 837, 72 грн пені, 1 404, 35 грн судового збору та виконавчого збору 7 624, 21 грн шляхом затвердження графіку погашення заборгованості з термінами та сумами оплати: до 15.06.2024 6 989, 0 грн, до 15.07.2024 6 989, 0 грн, до 15.08.2024 6 989, 0 грн, до 15.09.2024 6 989, 0 грн, до 15.10.2024 6 989, 0 грн, до 15.11.2024 6 989, 0 грн, до 15.12.2024 6 989, 0 грн, до 15.01.2025 6 989, 0 грн, до 15.02.2025 6 989, 0 грн, до 15.03.2025 6 989, 0 грн, до 15.04.2025 6 989, 0 грн, до 15.05.2025 6 987, 28грн, всього 83 866, 28 грн.

ПОЗИЦЯ ПОЗИВАЧА

Позивач заперечив проти розстрочення виконання рішення суду у справі № 914/3713/23 зазначивши, що розстрочення виконання рішення суду можливе лише до 23.02.2025. Відповідач з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області у справі жодних платежів в рахунок погашення заборгованості не здійснив, а пеня, нарахована на заборгованість по договору оренди, яка виникла до моменту введення в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.

ВИСНОВКИ СУДУ

Розглянувши заяву відповідача, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає її вимоги частково обґрунтованими, і зазначає таке.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вказаною статтею передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічні положення передбачені також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження».

Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії"). Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, у кожному конкретному випадку.

Так, на підтвердження впливу військових дій на території України на господарську діяльність Приватного підприємства «Паво Груп» відповідач долучає витяги з реєстру магазинів безмитної торгівлі за адресою місця провадження діяльності підприємства: міжнародний пункт через державний кордон України для повітряного сполучення «Бориспіль» (номер в реєстрі D/0026/06, D/0026/07), міжнародний пункт через державний кордон України для повітряного сполучення «Запоріжжя» (номер в реєстрі D/0030/03), міжнародний пункт пропуску для повітряного сполучення «Запоріжжя - аеропорт» (номер в реєстрі D/0030/02), міжнародний пункт пропуску для морського та поромного сполучення «Чорноморський морський порт» (номер в реєстрі D//0083/00, D//0090/00), міжнародний пункт пропуску для повітряного сполучення «Львів» (номер в реєстрі D/0068/03), міжнародний пункт пропуску для повітряного сполучення «Харків» (номер в реєстрі D/0031/03); акти про проведення огляду магазинів безмитної торгівлі Приватного підприємства «Паво груп» з додатками (інвентаризаційними описами товарів), складені відповідачем спільно з Державною митною службою України; заяви Приватного підприємства «Паво груп» про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка); інформацію про реєстрацію в інформаційно телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) заяви за фактами кримінальних правопорушень; витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того, на підтвердження фінансового становища Приватного підприємства «Паво Груп» відповідач долучив баланс (звіт про фінансовий стан) підприємства за 2023 рік станом на 31.12.2023 (форма №1) та фінансові результати за 2023 рік (форма №2), де відображено відсутність валового прибутку, доходу підприємства у 2023 році; податковий розрахунок сум доходів, виплачених фізичним особам за 4 квартал 2023 року, який підтверджує факт відсутності найманих працівників та виплати зарплати за 4 квартал 2023 року.

Разом з тим, відповідач у поданій до суду заяві зазначає про наявність обставин, що спряють можливості виконання рішення суду у майбутньому в порядку розстрочення виконання рішення.

Зокрема відповідач вчиняє дії, спрямовані на відновлення господарської діяльності Приватного підприємства «Паво Груп» та відкриття магазину безмитної торгівлі в пункті пропуску "Рава-Руська-Хребенне" митного посту "Рава-Руська" Львівської митниці з метою реалізації товарів, які знаходяться під митним контролем, оскільки особливістю таких товарів є те, що вони не призначені для вільного обігу на митній території України (ст. Митного кодексу України).

На підтвердження зазначених обставин відповідач долучив до матеріалів заяви наказ від 28.03.2024 № 417/68 «Про надання дозволу на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі» Приватному підприємству «Паво груп» в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Рава Руська»; договір на право користування елементами благоустрою № 16/04-14/23 від 30.10.23; договір № 145-7576/ВС про тимчасове приєднання до електричних мереж ПрАТ «Львівобленерго» від 20.06.2023; паспорт прив`язки № 05ТС-23 від 27.10.2023 тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності під роздрібну торгівлю продовольчими та непродовольчими товарами; договір монтажу охоронної сигналізації № КЗ-24052023/02 від 24.05.2023;договір монтажу пожежної сигналізації № КЗ-24052023/01 від 24.05.2023;акт прийняття протипожежних заходів в експлуатацію від 26.05.2023; договір на виконання робіт №57 від 01.05.2023 (монтажу тимчасової споруди на території пункту пропуску «Рава Руська»; повідомлення про об`єкт оподаткування форми 20-ОПП та квитанція № 2 про його подання; заяву на реєстрацію РРО.

Учасники справи та суд не ставлять під сумнів вчинення відповідачем дій, спрямованих на відновлення та покращення господарської діяльності.

Суд звертає увагу, що правовий інститут розстрочення виконання рішення суду не призначений для уникнення відповідачем можливих інших судових справ по стягненню з відповідача коштів, а застосовується судом при наявності обставин, що ускладнюють виконання конкретного рішення суду. Суд, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення суду не може не враховувати балансу інтересів обох сторін. Суд зауважує, що несвоєчасне виконання відповідачем рішення суду в даній справі так само може вплинути на своєчасність розрахунків і позивача зі своїми контрагентами та зумовити виникнення судових процесів.

Надання відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є процесуальною дією суду, яка регламентована статтею 331 Господарського процесуального кодексу України та вчиняється судом за встановлення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. При відстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів до забезпечення позову (частини п`ята, шоста статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, законодавцем визначено чіткі критерії для застосування відстрочення виконання судового рішення, обмежено строк надання такого відстрочення виконання, передбачено можливість вжиття заходів забезпечення на період дії відстрочки та не передбачено можливості настання наслідків щодо порушення конституційного принципу обов`язковості виконання судового рішення (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 р. у справі 905/2912/15).

Суд звертає увагу заявника, що положеннями процесуального закону не передбачено можливість одночасного відстрочення та розстрочення виконання рішення суду. А тому затвердження графіку сплати заборгованості із одночасним відстроченням першого платежу до 15.06.2024 є неможливим з урахуванням положень ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення/відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Оскільки рішення у справі ухвалено 31.01.2024, можливість розстрочення рішення суду у справі обмежено річним строком до 31.01.2025. Натомість відповідач просить суд розстрочити виконання рішення до 15.05.2025.

Крім цього, нормою ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість розстрочити виконання рішення суду, однак не витрат виконавчого провадження.

Проаналізувавши заяву відповідача, враховуючи позицію позивача стосовно заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду, зберігаючи баланс інтересів сторін, суд доходить висновку, що для забезпечення відповідачу можливості виконати належним чином рішення суду у розумні строки без негативних наслідків для позивача, заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню.

Суд також звертає увагу заявника клопотання про розстрочення виконання рішення суду, що відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» за звернення до суду із відповідними заяви сплата судового збору не передбачена. Тому суд роз`яснює відповідачу право на повернення сплаченого судового збору у сумі 1 514, 00 грн на підставі п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 2, 331, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив:

1.Заяву Приватного підприємства «Паво Груп» про розстрочення виконання рішення суду у справі № 914/3713/23 задовольнити частково.

2.Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2024 у справі № 914/3713/23 щодо сплати 74 837, 72 грн пені, 1 404, 35 грн судового збору терміном на п`ять місяців зі сплатою боргу рівними частинами по 15 248, 42 грн до 15 числа кожного місяця згідно з графіком:

до 15.05.2024 15 248, 42 грн,

до 15.06.2024 - 15 248, 42 грн,

до 15.07.2024 - 15 248, 42 грн,

до 15.08.2024 - 15 248, 42 грн,

до 15.09.2024 - 15 248, 42 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.04.2024.

Суддя Матвіїв Р.І.