Рішення

від 17.04.2024 по справі 925/238/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Черкаси справа № 925/238/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: Підлипенський Д.В. - адвокат за довіреністю;

від відповідача: Тарасенко О.В. - адвокат за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (м. Київ) до приватного підприємства науково-виробнича фірма «Імекс хімгрупп» (м. Черкаси) про стягнення 142 836,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 142836,27 грн. з яких: 44 648,83 грн. штраф, 98 87,45 грн. пеня на підставі договору № 4600005432 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 10.02.2022, укладеного між сторонами.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує через форс-мажорні обставини, про що надав суду відзив на позов ( а.с. 94-97).

Також відповідачем подано суду клопотання від 19.03.24, в якому просить суд за наявності підстав для стягнення штрафу та пені, зменшити їх розмір на 90 % ( а.с. 102-104).

Позивачем подано заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій ( ас. 108-112).

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, заслухавши доводи і заперечення сторін щодо предмету спору, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Сторонами не заперечується, що 10.02.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Покупець, позивач по справі) та приватним підприємством "Імекс груп" (далі - Постачальник, відповідач по справі) укладено договір № 4600005432 про закупівлю товарів (матеріально -технічних ресурсів) (а.с. 34-44), у відповідності до якого Постачальник зобов`язався у визначений цим договором строк передати у власність Покупця "Спеціалізовану хімічну продукцію Антифризні речовини" (далі - Товар), зазначені в Специфікації (а.с. 45-46), яка наведена в додатку 1 до цього договору, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити такі товари ( п. 1.1. договору).

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації ( п. 1.2. договору).

Ціна цього договору становить 2 027 984,40 грн. (два мільйона двадцять сім тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири гривні 40 коп.) в тому числі ПДВ - 337 997,40 грн. (триста тридцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто сім гривень 40 коп.) ( п. 3.1. договору).

Розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем на зазначений у розділі 15 цього Договору поточний рахунок Постачальника грошових коштів на умовах визначених цим Договором (п. 4.1. договору).

Покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 20 ( двадцяти) та не пізніше 30 ( тридцяти) календарних днів з дати поставки (п. 4.2. договору).

Постачальник зобов`язався передати Покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації. Покупець залишає за собою право змінити місце поставки Товару, про що сторони складають додаткову угоду.

Відвантаження Постачальником не вказаних у Специфікації Товарів не допускається. Відвантаження Постачальником з порушенням цього пункту Товари не підлягають оплаті Покупцем. Покупець має право не приймати Товар у випадку несвоєчасної поставки Товару Постачальником (п. 5.2. договору).

Право власності на Товари переходить від Постачальника до Покупця в дату прийняття Товарів Покупцем за видатковою накладною (п. 5.6. договору).

Відповідно до п. 5.8. договору датою поставки Товарів за цим договором є прийняття Покупцем Товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13 цього Договору та передача Постачальником Покупцю в повному обсязі наступних документів:

- видаткової накладної ( п. 5.8.1. договору);

- документу про підтвердження якості Товарів на кожну одиницю (або партію) товару : паспорт якості ( п. 5.8.2. договору);

- документу про підтвердження строків придатності Товарів: паспорт якості ( п. 5.8.3. договору);

- інструкції про застосування Товарів ( не передбачається) ( п. 5.8.4. договору);

- товарно - транспортної накладної ( п. 5.8.5. договору);

- рахунку - фактури ( п. 5.8.6. договору).

Згідно з пунктом 5.13. договору приймання Товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі Акту приймання Товарів за кількістю та якістю.

15.04.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору ( а.с. 49), якою внесено зміни до Специфікації та визначено, що Товари мають бути поставлені за відповідними адресами протягом 60 календарних днів з дати укладення Договору на відповідні адреси, тобто не пізніше 11.04.2022.

Пунктом 7.4. Договору передбачено, що за порушення строків поставки Товару або недопоставку Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожен день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) календарних днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.

Правомірність погодження сторонами пені за порушення виконання негрошового (майнового) зобов`язання підтверджується ч. 1 ст. 230 та ч. 4 ст. 231 Господарського Кодексу України, якими визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Листом від 28.03.2022 № 28-03/1 ( а.с. 8) Постачальник висловив свою згоду на зміну адреси поставки та повідомив про готовність поставки Товару на адресу Замовника Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Похівка, урочище "У гаю" № 1.

Відповідно до Акту приймання товарів за кількістю і якістю № 50 (а.с. 10-13) частину Товару (охолоджуюча рідина Тосол А-40М PREMIUM у кількості 8 000 л) доставлено для розвантаження за належною адресою та надано видаткову накладну № РН-0000065 від 30.03.2022 ( а.с. 9). Поставку за результатами перевірки прийнято Замовником 06.04.2022, тобто вчасно.

Відповідно до Акту приймання товарів за кількістю і якістю № 10 (а.с. 16-18) та видаткової накладної № РН-0000099 від 10.05.2022 ( а.с. 15) частину Товару (охолоджуюча рідина А-40М PREMIUM у кількості 17 600 л) поставлено 11.05.2022, тобто із простроченням на 28 календарних днів.

Відповідно до Акту приймання товарів за кількістю і якістю № 13 (а.с. 20-22) та видаткової накладної № РН-0000127 від 31.05.2022 (а.с. 19) частину Товару (охолоджуюча рідина Тосол А-40М PREMIUM у кількості 17 600 л) поставлено 31.05.2022, тобто із простроченням на 49 календарних днів.

Решту Товару, відповідно до Акту приймання товарів за кількістю і якістю № 21 ( а.с. 24-26) та видаткової накладної № РН-0000180 від 14.07.2022 ( а.с. 23) поставлено 15.07.2022, тобто із простроченням на 93 календарні дні.

Відповідач не заперечує проти доводів позивача в частині дат фактичних поставок товарів, визначених за складеними сторонами Актами приймання товарів за кількістю/якістю та обрахованих позивачем строків прострочення поставок (а.с. 4).

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу норми частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявними у матеріалах справи фактичними даними підтверджується факт порушення відповідачем строків поставки товару на користь позивача за укладеним між сторонами Договором.

Спору по якості та кількості поставленого товару між сторонами немає.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення поставки товару 44 648,83 грн. штрафу та 98 187,45 грн. пені.

У постанові від 1 червня 2021 року по справі № 910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок про те, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

При цьому щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Підставою, яка породжує обов`язок боржника сплатити неустойку на вимогу кредитора, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Розмір штрафу та пені обраховано позивачем вірно та у відповідності до фактичних обставин взаємовідносин сторін, умов Договору між сторонами.

Спору з приводу математичного розрахунку позовних вимог між сторонами немає, власного контрозрахунку санкцій відповідач суду не подавав.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що у позові слід відмовити через настання форс-мажорних обставин у діяльності відповідача, які повністю звільняють підприємство від майнової відповідальності перед позивачем.

Такими обставинами відповідач вважає початок збройної агресії рф на території України, періодичні обстріли території, де знаходиться виробництво відповідача, введення воєнного стану на території України, що в сукупності створило загрози виробництву, спричинило руйнування логістичних зв`язків по доставці товару на адресу позивача.

Суд у даному питанні погоджується із запереченнями позивача про те, що за умовами розділу 8 Договору між сторонами про настання форс-мажорних обставин потерпіла сторона має сповістити іншу сторону протягом 10 календарних днів у письмовій формі. Повідомлення про початок дій таких обставин та їх тривалість підтверджуються Сертифікатом Торгово-промислової палати України.

З пояснень сторін судом встановлено, що про настання форс-мажорних обставин відповідач позивача письмово не повідомляв і не має про ці обставини Сертифікат із ТПП України.

Відповідач посилається на лист ТПП України від 28.02.2022 на підтвердження існування форс-мажорних обставин, який оприлюднено на сайті Торгово-промислової палати.

Суд зауважує, що збройна агресія російської федерації та введення воєнного стану є загальновідомою обставиною, що підтверджується цим листом ТПП України. Однак лист не мотивує та не обґрунтовує як саме вказані обставини вплинули на виконання обов`язку з поставки товару саме за конкретним Договором між сторонами, належне виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Відповідач не був позбавлений можливості звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, саме за спірним зобов`язанням між сторонами для дотримання підстав для звільнення від відповідальності за порушення умов договору.

Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, руйнація напрацьованих логістичних зв`язків по поставці товару, воєнний стан, спричинений ним призов працівників відповідача, зміни в регламенті виробництва, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, чи існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, загроза обстрілів, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Належним доказом настання таких обставин для відповідача у справі в контексті обставин виконання Договору між сторонами є лише наявність Сертифікату ТПП України про форс-мажор. Однак і його суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, з урахуванням умов Договору у даній справі, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Такі висновки викладено у Постанові від 15 червня 2023 року по справі № 910/8580/22 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

Розглянувши клопотання відповідача від 19.03.2024 про зменшення нарахованих до стягнення штрафу та пені, судом встановлено наступне:

За змістом чинного законодавства неустойка є способом забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер та переслідує мету стимулювання сторін до виконання ними своїх договірних зобов`язань (забезпечення договірної дисципліни).

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору прямих майнових втрат і збитків, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника чи прострочення виконання майнового зобов`язання. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною третьою статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд вважає, що у даному конкретному випадку слід врахувати, що відповідач, хоч і з простроченням, належним чином та повністю виконав свої зобов`язання з поставки товару та з урахуванням змінених позивачем адрес доставки, який прийнято позивачем за кількістю та якістю без зауважень за цими показниками. Виконання Договору відповідач забезпечив в період дії воєнного стану на території України, який безумовно негативно впливав вцілому на виробництво, логістику доставки товарів та інші чинники ведення господарської діяльності.

На запитання суду позивач не надав обґрунтувань та доказів, які збитки та в якій сумі було понесено позивачем через невчасні поставки відповідачем товару.

Терміни прострочення поставок партій товару є незначними - від 28 до 93 днів.

Позивач за порушення строків поставки товару одночасно нараховує і пеню і штраф, що в сукупності склало 142 836,27 грн., що є значними коштами для регіонального підриємства-виробника.

Суд також враховує, що на стягненнях у вигляді штрафу та пені позивач, як господарюючий суб`єкт, не будує свої прогнозовані показники розвитку, наявність чи відсутність таких коштів не стосується прибутковості підприємства, як такої. З цих підстав сам по собі скрутний фінансовий стан кредитора не може слугувати достатньо обґрунтованою підставою для стягнення з його боржника неустойки у повному розмірі.

Суд вважає, що добросовісним та розумним за виниклих між сторонами обставин виконання Договору, буде стягнення лише 20% нарахованої до сплати неустойки за позовними вимогами.

Отже зібраними у справі доказами позивач довів правову підставу та обґрунтованість своїх позовних вимог, відповідач не доказав існування підстав для повного звільнення від майнової відповідальності перед позивачем, однак враховуючи всі вищевикладені обставини суд частково задовольняє клопотання відповідача про зменшення нарахованих санкцій і тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить лише 19 637,49 грн. пені та 8929,76 грн. штрафу на підставі Договору № 4600005432 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 10.02.2022 року.

Оскільки правильно нарахована до стягнення неустойка була зменшена за рішенням суду, то відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 3 028,00 грн. витрат зі сплати судового збору повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства науково-виробнича фірма «Імекс хімгрупп» (код 36584093, м. Черкаси, вул. Волкова, 36) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (код 42795490, м. Київ, вул. Любомира Гузара, 44) - 19 637,49 грн. пені, 8929,76 грн. штрафу на підставі договору № 4600005432 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 10.02.2022 року та 3028,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

В решті вимог у позові відмовити через зменшення неустойки за рішенням суду.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 24 квітня 2024

Суддя Н.М. Спаських