Ухвала

від 24.04.2024 по справі 925/516/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

24 квітня 2024 року м. Черкаси справа № 925/516/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Чевгуза О.В., розглянувши заяву заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі за позовом Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроко»,

до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області

про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації речового права та скасування державної реєстрації земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

Черкаська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області звернулась до Господарського суду Черкаської області із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроко» та до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації речового права та скасування державної реєстрації земельних ділянок.

В позовній заяві заступник керівника Черкаської обласної прокуратури просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом:

-накладення арешту на земельні ділянки із кадастровими номерами 7125184400:05:000:4804 та 7125184400:05:000:4805, встановивши заборону відчуження та розпорядження ними;

-заборони відповідачам та іншим особам вчиняти дії щодо поділу, об`єднання, зміни координат поворотних точок, меж, мір ліній по периметру, площі земельних ділянок з кадастровими номерами 7125184400:05:000:4804 та 7125184400:05:000:4805.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що предметом спору в заявленому заступником керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області є незаконність перебування у володінні сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроко» (далі по тексту СТОВ «Агроко») земельної ділянки в координатах поворотних точок, межах, в мірах ліній по периметру, площею, що відповідали відомостям в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 7125184400:05:000:6032, право власності СТОВ «Агроко» на яку скасоване постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі № 925/1590/21.

Способом захисту у даній справі прокурором визначено витребування земельної ділянки в координатах поворотних точок, межах, в мірах ліній по периметру, площею, що відповідали відомостям в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 7125184400:05:000:6032, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності СТОВ «Агроко» на новостворені земельні ділянки з кадастровими номерами 7125184400:05:000:4804 та 7125184400:05:000:4805, скасування державної реєстрації зазначених новостворених земельних ділянок.

Заявник зазначив, що підставою звернення прокурора до суду з цим позовом є дії відповідача, спрямовані на позбавлення власника землі права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 7125184400:05:000:6032, прокурор має припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав сільської ради, оскільки за заявою СТОВ «Агроко» земельна ділянка з кадастровим номером 7125184400:05:000:6032 вже поділена на дві нові земельні ділянки з кадастровими номерами 7125184400:05:000:4804 та 7125184400:05:000:4805.

Також прокурор зазначив, що у разі подальшого вчинення дій щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7125184400:05:000:4804 та 7125184400:05:000:4805 або їх поділ, об`єднання, зміни меж та виникнення нових земельних ділянок як об`єктів речових прав, буде знівельоване значення судового рішення у випадку задоволення даного позову та зумовить необхідність подальшого звернення до суду з метою повернення такого майна.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Згідно з п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.

Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні ст. 163 ГПК України.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи Інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що п. 1 ст. 6 Конвенції забезпечує всім «право на суд», яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання зґашз дио, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі «Кюблер проти Німеччини», заява № 32715/06).

Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені «правом на суд».

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору. При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 17.12.2018 у справі № 914/970/18 та від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Дослідивши підстави зазначені прокурором для забезпечення позову суд встановив, що предметом спору у цій справі є незаконність перебування у володінні СТОВ «Агроко» земельної ділянки в координатах поворотних точок, межах, в мірах ліній по периметру, площею, що відповідали відомостям в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 7125184400:05:000:6032, право власності СТОВ «Агроко» на яку скасоване постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі № 925/1590/21, та яка вже поділена за заявою СТОВ «Агроко» на дві нові земельні ділянки з кадастровими номерами 7125184400:05:000:4804 та 7125184400:05:000:4805.

Позовні вимоги щодо скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності СТОВ «Агроко» та скасування державної реєстрації земельних ділянок за своїм характером є немайновими. Позовна вимога щодо витребування земельної ділянки з кадастровим номером 7125184400:05:000:6032 є майновою та виконується шляхом вчинення відповідних реєстраційних дій. Судове рішення у разі задоволення таких вимог не вимагатиме примусового виконання, а тому в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду, зокрема, від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 25.02.2019 у справі № 924/790/18, від 13.05.2019 у справі № 911/1551/18, від 11.10.2019 у справі № 910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19.

Суд враховує, що підставою звернення прокурора до суду з цим з позовом є дії відповідача, спрямовані на позбавлення власника землі прав з володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 7125184400:05:000:6032, яка вже поділена на дві новостворені земельні ділянки, тому припущення прокурора, що невжиття заходів забезпечення цього позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав сільської ради, є достатньо обґрунтованим.

У даній справі встановлені судом обставини свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить/унеможливить поновлення прав та/або законних інтересів позивача у разі задоволення позову.

Таким чином, з огляду на викладене вище, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, дотримання збалансованості інтересів сторін, встановивши наявність правового зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, врахувавши ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову.

У разі зміни таких обставин сторони не позбавленні права звернутись із відповідною заявою про скасування заходів про забезпечення позову.

Згідно з ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Отже, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що відповідач чи інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про забезпечення позову.

Накласти арешт на земельні ділянки із кадастровими номерами 7125184400:05:000:4804 та 7125184400:05:000:4805, встановити заборону відчуження та розпорядження ними.

Заборонити відповідачам та іншим особам вчиняти дії щодо поділу, об`єднання, зміни координат поворотних точок, меж, мір ліній по периметру, площі земельних ділянок з кадастровими номерами 7125184400:05:000:4804 та 7125184400:05:000:4805.

Ухвала суду, з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання 24.04.2024.

Строк пред`явлення до виконання 24.04.2027.

Стягувачем за даною ухвалою є Черкаська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911119 бул. Шевченка, 286. м. Черкаси, в інтересах держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, ідентифікаційний код юридичної особи 34177193, вул. Соборності, буд. 2, с. Іркліїв, Золотоніський район, Черкаська область, 19950

Боржниками за даною ухвалою є:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агроко», ідентифікаційний код юридичної особи 31561188, місцезнаходження: вул. Устименка, буд. 140, с. Крутьки, Золотоніський район, Черкаська область, 19932;

Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області, ідентифікаційний код юридичної особи 39765890, місцезнаходження: вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18000.

Ухвала суду протягом 10 днів з дня її підписання може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя О.В. Чевгуз