Ухвала

від 22.04.2024 по справі 926/531/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з у п и н е н н я п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

22 квітня 2024 року Справа № 926/531/24

За позовом Чернівецької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Восход"

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 52508,93 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судових засідань Григораш М.І.

Представники:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Восход" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 52508,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за відповідачем зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Чернівці, вул. Миру, 19, а саме: на 2/100 частки нежилих приміщень, загальною площею - 250,4 кв.м. у виробничому корпусі «А1», нежитлове приміщення яке складається з будівлі складу літ «У»; на 1/1000 частина нежитлових будівель, загальною площею 20,90 кв.м. прохідної ліг «Ф» та складу літ «Х»; спільно часткова 51/1000 ідеальної частки нежитлових приміщень загальною площею 1038,90 кв.м. у виробничому корпусі літ «А»; 9/1000 частин нежитлових приміщень, які складаються з пожежна літ. «Я» загальною площею 21,8 кв. м., навіс літ «Є»; 1/100 ідеальної частки нежилих приміщень загальною площею 201,30 кв.м. у виробничому корпусі літ «А1»; нежилі приміщення майстерні виробництва швейно-трикотажних виробів загальною площею 186,90 кв.м.

Зазначене нерухоме майно у період з 31 грудня 2021 року до 30 листопада 2023 року перебувало у власності відповідача, яке розміщене на земельній ділянці площею 0,0324 га (кадастровий номер 7310136600:37:001:0026) за адресою АДРЕСА_1 . Означена земельна ділянка знаходиться у комунальній власності, власником є Чернівецька міська рада.

У зв`язку із не оформленням відповідачем правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою на правах оренди, що потягнуло за собою фактичне безоплатне її використання, Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради спрямовано лист вих. №24/01-08/3-04/4/1887 від 30 листопада 2023 року, де було запропоновано відповідачу впродовж одного місяця з дня отримання претензії сплатити безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі 52508,93 грн. Факт несплати відповідачем в добровільному порядку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати стало підставою для звернення позивачем з відповідним позовом до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 лютого 2024 року, позовну заяву по справі №926/531/24 передано судді Тинку О.С.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15 лютого 2024 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 11 березня 2024 року.

01 березня 2024 року представник відповідача через систему Електронний суд подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі №926/531/24 до набрання законної сили рішення суду адміністративної юрисдикції у справі №600/3212/23-а (вх. №671).

Клопотання відповідача обґрунтоване тим, що у провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду слухається справа №600/3212/23-а про визнання протиправним та не чинним рішення 3 сесії Чернівецької міської ради №118 від 26 лютого 2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510».

Далі відповідач вказує, що підставою для стягнення позивачем безпідставно збережених коштів орендної плати у даній справі є нормативна грошова оцінка земель, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для зміни розрахунку розміру орендної плати (безпідставно збережених коштів).

Так, відповідач вважає, що у випадку встановлення Чернівецьким окружним адміністративним судом по наслідках розгляду справи №600/3212/23-а протиправності рішення Чернівецької міської ради від 26 лютого 2021 року №118, технічна документація, на підставі якої позивачем була визначена сума безпідставно збережених коштів не підлягатиме застосовуванню, а Господарський суд Чернівецької області у свою чергу позбавлений можливості встановити законність та обґрунтованість вимог позивача, оскільки не може самостійно встановити законність оскаржуваного акту органу місцевого самоврядування через обмеженість своєї юрисдикції та не підвідомчість йому справи з таким предметом позову.

08 березня 2024 року представник позивача через систему Електронний суд подала до суду заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №926/531/24 (вх. №613).

Заперечуючи проти зупинення провадження у справі позивач вказує, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається. Встановлення правової природи рішення Чернівецької міської ради в частині чинності/не чинності нормативної грошової оцінки земельної ділянки - це питання дослідження як змісту такого акта, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок з цього приводу, в разі його необхідності для вирішення справи, повинен робити суд у межах кожної окремої справи.

Також, позивач стверджує, що відповідачем не конкретизовано, в чому саме полягає об`єктивна неможливість у межах предмету та підстав позову перевірки законності і обґрунтованості прийняття рішення міської ради та правової природи цього локального акту, оцінки його на відповідність норм діючого законодавства для підтвердження ним певних обставин (фактів).

У судовому засіданні 11 березня 2024 року судом оголошено перерву до 01 квітня 2024 року.

01 квітня 2024 року представник відповідача через систему Електронний суд подав до суду заяву про відкладення розгляду судового засідання (вх. №921), у зв`язку із хворобою останнього.

Ухвалою суду від 01 квітня 2024 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 22 квітня 2024 року.

Відповідач явку належного представника у судове засідання 22 квітня 2024 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі.

Представник позивача у судовому засіданні 22 квітня 2024 року заперечила проти задоволення поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№671 від 01 березня 2024 року), заслухавши позицію представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Пунктом 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.

Як неможливість розгляду зазначеної справи потрібно розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Аналогічний правовий висновок виклав Верховний Суд у постановах від 13 травня 2021 року у справі № 917/349/20, від 10 вересня 2019 року у справі № 922/1962/17 і від 17 грудня 2019 року у справі № 917/131/19.

Враховуючи приписи пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Означена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 924/645/18, від 15 травня 2019 року у справі № 904/3935/18, від 20 грудня 2019 року у справі № 910/13234/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 903/611/19, від 18 травня 2020 року у справі № 905/1728/14-908/4808/14, від 04 грудня 2020 року у справі № 917/514/19.

Щодо наявності пов`язаності справ №926/531/24 та №600/3212/23-а, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, на підставу розміру суми, що підлягає стягненню з відповідача як безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 52508,93 грн позивач посилається на те, що розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Чернівецької міської ради.

При цьому, рішенням Чернівецької міської ради від 26 лютого 2021 року №118 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510», затверджено технічну документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців, розроблену Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Дніпромісто» ім. Ю.М. Білоконя». Згідно з пунктом 2 рішення, нормативна грошова оцінка земель міста Чернівці вводиться в дію з 01 січня 2022 року.

Позивач нараховує відповідачу суму до стягнення за період з 31 грудня 2021 року до 30 листопада 2023 року в загальному розмірі 52508,93 грн.

Розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю, які підлягають стягненню з власника об`єктів нерухомого майна на підставі статтей 1212, 1214 Цивільного кодексу України, за користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені за період з 31 грудня 2021 року по 30 листопада 2023 року, який затверджений директором Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради сформований уповноваженими особами на підставі, зокрема, Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16 березня 2021 року №390 та Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24 листопада 2023 року №НВ-9932534572023.

Відповідно до виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №390 від 16 березня 2021 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0324 га, кадастровий номер 7310136600:37:001:0026 становить 739536,00 грн.

У матеріалах справи відсутній Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2022 рік, однак у долученому до позовної заяви розрахунку вказується розмір у сумі 851849,21 грн.

Згідно Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №НВ-9932534572023 від 24 листопада 2023 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 7310136600:37:001:0026 становить 979626,59 грн. При цьому, суд, здійснивши сканування QR-коду, який розмішений на Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №НВ-9932534572023 від 24 листопада 2023 року встановив, що означений витяг в базі не знайдено.

Положенням про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки в м. Чернівцях, затвердженого рішення Чернівецької міської ради від 23 жовтня 2008 року №715 (зі змінами, внесеними рішенням Чернівецької міської ради від 28 липня 2011 року №221) (далі- Положення) встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Чернівці, яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з класифікацією видів цільового призначення земель.

До відповідача у справі №926/531/24 позивачем застосовано ставку орендної плати за землю відповідно до Положення у розмірі 3%.

Також, згідно пункту 6 Положення, розмір орендної плати переглядається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України, в тому числі рішеннями Чернівецької міської ради, що набрали чинності, у порядку визначеному законодавством, або умовами договору оренди землі.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що нова технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців, яка затверджена рішенням Чернівецької міської ради від 26 лютого 2021 року №118 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510», послугувала підставою для видання Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24 листопада 2023 року №НВ-9932534572023, яким встановлено, за твердженнями позивача нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2022 рік і за 2023 рік і якою користувався відповідач.

Таким чином, сформований у 2023 році Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №НВ-9932534572023 від 24 листопада 2023 року також є підставою для визначення суми орендної плати (безпідставно збережених коштів), яка є предметом спору по даній справі.

При цьому, як стало відомо суду із поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження (вх. №671 від 01 березня 2024 року), ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року по справі №600/3212/23-а відкрито загальне провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Траст» до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та нечинним з початку застосування, тобто з 01 січня 2022 року, рішення Чернівецької міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510» №118 від 26 лютого 2021 року.

Як вбачається судом із відкритого Єдиного реєстру судових рішень, провадження у вказаній адміністративній справі (№600/3212/23-а) було ініційовано та прийнято судом до розгляду до звернення Чернівецької міської ради із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Восход" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 52508,93 грн у даній справі.

Отже, у випадку визнання протиправним та нечинним з моменту застосування, тобто з 01 січня 2022 року, рішення Чернівецької міської ради від 26 лютого 2021 року №118 «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Чернівці та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради У скликання від 12 лютого 2008 року №510», витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24 листопада 2023 року №НВ-9932534572023 на підставі якого визначена річна орендна плата, як стверджує позивач за 2022 рік у розмірі 851849,21 грн і за 2023 рік у розмірі 979626,59 грн не може бути застосований, як підстава для нарахування відповідачеві безпідставно збережених коштів у сумі 52448,15 грн, з яких: за 2022 рік сума в розмірі 25555,47 грн та за 2023 рік в розмірі 26892,68 грн.

Будь яких інших належних, допустимих та достовірних доказів обґрунтування заявленої до стягнення суми в розмірі 52448,15 грн за період з 01 січня 2022 року по 30 листопада 2023 року, окрім посилання на рішення Чернівецької міської ради від 26 лютого 2021 року №118 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510» та відповідного витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформованого на основі оспорюваного рішення сторонами по справі до матеріалів справи не долучено.

Щодо неможливості розгляду справи №926/531/24 до розгляду адміністративної справи №600/3212/23-а, суд з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №917/349/20, зазначає наступне.

Чинним господарським процесуальним законодавством передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі, зокрема у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Так, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з`ясовує, як пов`язана справа, яка розглядається судом, зі справою, що розглядається іншим судом, і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно з`ясувати обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Поряд з цим, вказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатись на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Вирішення спору у даній справі та здійснення перевірки судом нарахованого розміру до стягнення об`єктивно неможливо здійснити до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 600/3212/23-а предметом якої є визнання протиправним та нечинним з початку застосування, тобто з 01 січня 2022 року, рішення Чернівецької міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510» №118 від 26 лютого 2021 року, саме на підставі якого було здійснено розрахунок ціни позову у даній справі.

При цьому, вирішити питання щодо визнання протиправним та нечинним з початку застосування, тобто з 01 січня 2022 року оскаржуваного в адміністративному провадженні рішення не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01 березня 2024 року у справі № 910/17615/20 вказав, що провадження у справі слід зупиняти, зокрема: під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість необхідності зупинення провадження у справі №926/531/24 через неможливість розглянути її до вирішення іншої справи, а саме: № 600/3212/23-а, судом також було враховано положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, окрім того, в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування процесу.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї статті Конвенції свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтування судових рішень не можуть розумітись як обов`язок суду детально відповідати за кожен довід заявника. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності у ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і аргументів, які є важливими.

Таким чином, підставою для зупинення провадження у даній справі є неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами.

За наявності передбачених законом підстав господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, у даному випадку, на строк до набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 Господасрького процесуального кодексу України, обставини встановлені у якому безпосередньо та істотно можуть вплинути на вирішення даної справи.

Отже, зупинення провадження у справі обумовлене наявністю обставин, які є підставою для такого зупинення в силу вимог процесуального закону, та які мають істотне значення для правильного вирішення спору, тому зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі №600/3212/23-а є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим не може вважатись затягуванням розгляду справи та не свідчить про порушення судом частини 1 статті 6 Конвенції.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі "Літвінюк проти України", в пункті 22 якого суд зазначив, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявника (рішення у справі "Фрідлендер проти Франції").

Також, Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61) та не розвивалась конфліктна судова практика, оскільки це стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

Процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія-97 проти України», заява № 19164/04, § 47).

Офіційне розуміння правової визначеності як елемента верховенства права надано в пункті 3.1 мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 у справі № 1-25/2010, відповідно до якого одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці є допустимим за умови передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права має базуватися на критеріях, які дадуть змогу передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.

У судовій практиці Великої Палати Верховного Суду йдеться про те, що загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень (постанова від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц). Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Дія вказаного принципу проявляється не лише у чіткості та зрозумілості закону, скільки в процесі його правозастосування. Гарантія остаточності та обов`язковості судових рішень є складовими принципу правової визначеності та означають, що остаточне рішення компетентного суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим як для сторін процесу, так і для суду, який ухвалив таке рішення, і не може переглядатися (постанова від 21 лютого 2020 року у справі № 813/2646/18).

Отже, підсумовуючи викладене вище, беручи до уваги те, що позивач обґрунтовує ціну позову посилаючись на рішення Чернівецької міської ради від 26 лютого 2021 року №118 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року №510» та відповідні витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, оскільки результати розгляду Чернівецьким окружним адміністративним судом справи № 600/3212/23-а можуть безпосередньо та істотно вплинути на оцінку доказів, в тому числі йдеться про факти, які можуть мати преюдиційне значення у даній справі, зокрема, чинність нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зміна якої є підставою для перерозрахунку ціни позову, також на встановлення обставин щодо визнання протиправним та нечинним з початку застосування, тобто з 01 січня 2022 року, рішенням 3 сесії Чернівецької міської ради № 118 від 26 лютого 2021 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12 лютого 2008 року № 510», суд дійшов висновку, що існує об`єктивна неможливість розгляду справи № 926/531/23 до набрання законної сили рішення у справі №600/3212/23-а, а тому господарський суд вважає за необхідне задовольнити подане клопотання відповідача (вх. №671 від 01 березня 2024 року), а провадження у справі зупинити на підставі пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України до набрання законної сили судовим рішенням у справі №600/3212/23-а.

Суд зазначає, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі, а також забезпечити захист прав як позивача, так і відповідача, із дотриманням принципів правової визначеності, процесуальної економії та справедливості.

Керуючись статтями 13, 227, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Восход" про зупинення провадження у справі (вх. №671 від 01 березня 2024 року) задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі №926/531/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №600/3212/23-а, яка розглядається Чернівецьким окружним адміністративним судом.

3. Після набрання законної сили судовим рішенням у справі №600/3212/23-а сторонам по справі в п`ятиденний строк повідомити суд про результат їх розгляду.

4. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала складена та підписана 25.04.2024 року.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст. 254-259 ГПК України.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя Олександр ТИНОК