Окрема думка

від 11.04.2024 по справі 482/832/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Тітова М. Ю. на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року в справі № 482/832/22 (провадження № 61-9041св23)

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛК Груп» про розірвання договору та стягнення коштів у порядку захисту прав споживачів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 01 березня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 травня 2023 року.

Предметом позову ОСОБА_1 є розірвання укладеного з ТОВ «ПЛК Груп» 19 листопада 2022 року договору про надання послуг з підбору та доставки автомобіля, стягнення коштів у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вважав, що підстав для розірвання договору немає, оскільки позивач не довів обставин істотного порушення відповідачем умов договору. Відповідач не відмовився від виконання договору. Придбаний позивачем автомобіль не був доставлений в Україну з причин початку 24 лютого 2022 року повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.

Верховний Суд з такими висновками судів не погодився. Рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасував. Ухвалив нове рішення в частині вимоги про розірвання договору, задовольнив цю вимогу - розірвав договір про надання послуг з підбору та доставки автомобіля від 19 листопада 2022 року. Справу в частині вимоги про стягнення коштів направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд виходив з того, що суди зробили помилковий висновок щодо відсутності істотного порушення ТОВ «ПЛК Груп» умов договору.

З такими висновками колегії суддівпогодитися не можу йвідповідно до вимог статті 35 ЦПК України висловлюю окрему думку.

Згідно зі статтями 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

19 листопада 2022 року сторони уклали договір про надання послуг з підбору та доставки автомобіля та на власний розсуд погодили умови цього договору.

Так, за умовами договору, відповідач зобов`язався відповідно до листа-замовлення позивача забезпечити надання комплексу послуг по підбору, оформленню (в тому числі митному) та доставці автомобіля в пункт призначення, зазначений в листі-замовлення, і видати його, а також супутні документи позивачу за актом приймання-передачі автомобіля, а позивач зобов`язався на умовах цього договору прийняти та оплатити вартість автомобіля, а також вартість комплексу послуг, наданих відповідачем та супутніх послуг.

Відповідно до листа-замовлення, ОСОБА_1 замовив автомобіль марки «KIA», 2012 року випуску. Вартість автомобіля орієнтовно складає (включає стандартні послуги, які містяться в пункті 3) до 10 000,00 доларів США, що відповідає сумі 264 427,00 грн на дату підписання договору.

Комплекс послуг включає оформлення в країні продажу, митне оформлення на кордоні, митне оформлення на митниці призначення, державну реєстрацію.

Сторони узгодили, що до комплексу послуг включено доставку автомобіля до України по окремим тарифам, вартість якої буде входити в кінцеву вартість автомобіля за цим договором.

Тобто, умовами договору сторони погодили орієнтовну вартість автомобіля та послуг, кінцева вартість яких буде визначена після доставки автомобіля в Україну.

Після підписання договору позивач сплатив 8 221,00 доларів США.

Загальновідомим є той факт, що російська федерація чинить збройну агресію проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено з 24 лютого 2022 року в Україні воєнний стан.

Торгово-промислова палата України листом від 28 лютого 2022 року засвідчила військову агресію російської федерації проти України як форс-мажорну обставину (обставину непереборної сили).

Станом на 26 лютого 2022 року вхід/вихід до портів: Скадовськ, Херсон, Миколаїв, Ольвія, Одеса, Чорноморськ, Південний, Б-Дністровськ, Ізмаїл, Рені, Усть - Дунайськ було закрито.

15 березня 2022 року ОСОБА_1 отримав від менеджера ТОВ «ПЛК Груп» повідомлення в мессенджері Viber, у якому вказувалося про повернення судна, на якому перевозився призначений позивачу автомобіль, до Кореї через військові дії в Україні, і від позивача вимагалося сплатити ще вартість доставки (повернення) автомобіля в Корею.

Також відповідач запропонував позивачу врегулювати відносини за договором шляхом реалізації одного з таких варіантів: 1) ОСОБА_1 доплачує ТОВ «ПЛК Груп», окрім вже сплачених раніше коштів, додаткові витрати на доставку придбаного для нього автомобіля; 2) надає згоду на реалізацію автомобіля у Республіці Корея і сума виручених коштів з відрахуванням фактичних витрат повертається ОСОБА_1 ; 3) якщо не вчиняти ніяких дій - авто буде виставлене на продаж з метою покриття витрат на його транспортування і зберігання, а грошові кошти повернуті не будуть.

Колегія суддів вважала, що оскільки ОСОБА_1 заявив вимогу про розірвання договору у зв`язку з його істотним порушенням другою стороною на підставі частини другої статті 651 ЦК України, необґрунтованими є висновки судів стосовно невикористання ним договірних (позасудових) підстав дострокового розірвання договору (розірвання договору з ініціативи однієї із сторін,припинення дії договору у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин).

Суди не врахували, що істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Сторони не визначили в договорі вплив існування форс-мажору на строках виконання зобов`язання. Відповідач не виконав договору від 19 листопада 2021 року, цілі договору щодо придбання автомобіля марки «KIA» вартістю до 10 000,00 доларів США (яка включає стандартні послуги, передбачені договором) позивачем не досягнуті і він позбавлений того, на що розраховував при його укладенні.

Проте, на мою думку, такі висновки не відповідають обставинам справи, з огляду на таке.

По-перше, як визначили сторони в пункті 8.3. спірного договору, при настанні будь-якої форс-мажорної обставини, за згодою сторін, дія чинного договору або продовжується, або переноситься, або припиняється.

Тобто, умовами договору врегульовано дії сторін у разі настання будь-якої форс-мажорної обставини, при настанні якої за згодою сторін договір або продовжується, або переноситься, або припиняється, але аж ніяк не розривається.

По-друге, згідно з пунктом 4.4. договору ділова переписка, яка стосується виконання цього договору та має повну юридичну силу, повинна нестися виключно в погодженому між сторонами месенджері.

У діловій переписці, у березні 2023 року, відповідач запропонував позивачу три варіанти врегулювання відносин за договором, з яких він обрав третій, а саме: «якщо не вчиняти ніяких дій - авто буде виставлене на продаж з метою покриття витрат на його транспортування і зберігання, а грошові кошти повернуті не будуть», тобто обрав варіант припинення договору.

По-третє, у пункті 5.11. договору сторони погодили, що в разі збільшення транспортних тарифів відповідач надає позивачу рахунок на доплату, розмір якої підлягає сплаті в касу відповідача протягом трьох банківських днів.

За встановленими судами обставинами, автомобіль був придбаний і прямував до українського порту, але у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, повернувся до Південної Кореї.

Фактично в результаті настання цієї форс-мажорної обставини збільшилася вартість доставки автомобіля до України. При цьому відповідач на виконання умов договору повідомив позивача про цю обставину та запропонував йому здійснити доплату, однак він відмовився.

По-четверте, у пункті 6.5. договору сторони дійшли згоди, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин, визначених договором (у томі числі, війна) відповідач не несе відповідальності перед позивачем.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки обставина збільшення транспортних тарифів передбачена умовами договору, така обставина не може вважатися істотним порушенням стороною умов договору.

По-п`яте, як встановили суди, кінцевий строк виконання зазначених у договорі послуг не встановлений. Відповідач від виконання договору не відмовився, після виникнення форс-мажорної обставини пропонував позивачу різні способи вирішення ситуації, що склалася.

Отже, неможливість досягнення цілей договору не встановлена й позивач не довів, що він позбавлений того, на що розраховував при його укладенні.

Подібні висновки зробили суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи в позові, і такі висновки є обґрунтованими, зроблені з урахуванням погоджених сторонами умов договору.

Водночас суд касаційної інстанцій, посилаючись при цьому на свободу договору та його обов`язковість, з висновками судів не погодився, доводів, за якими суд не погодився з цими висновками, у постанові не навів.

Суддя М. Ю. Тітов