Ухвала

від 25.04.2024 по справі 120/13758/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

25 квітня 2024 р.Справа № 120/13758/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ТОВ «Родинний маєток» до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ТОВ «Родинний маєток» до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 08.11.2023 вказаний позов задоволено.

Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.

19.04.2024 на адресу суду надійшла заява, у якій представник позивача просить встановити судовий контроль шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення від 08.11.2023 відповідно до ст. 382 КАС України.

Оскільки статтею 382 КАС України не встановлений порядок розгляду заяви позивача про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, тому розгляд вказаної заяви проведено у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що статтею 382 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу.

Разом з тим, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18.

При цьому, як доказ невиконання відповідачем рішення суду представником позивача надано лист №12/02 від 12.02.2024 ТОВ «Родинний маєток» до Державної податкової служби України з долученими виконавчими листами та підтвердження отримання даного листа Державною податковою службою України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Положеннями частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Зі змісту викладеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає виконанню на підставі виконавчого листа в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У свою чергу, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку.

Крім того, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.

Суд наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню та за бажанням позивача може бути виконане шляхом подання виконавчого листа по справі на примусове виконання до органу виконавчої служби.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ТОВ Родинний маєток про встановлення судового контролю у порядку ст. 382 КАС України - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяВіятик Наталія Володимирівна