ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року Справа № 160/1207/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача Стовбуна Р.В., представника відповідача Ковтуна С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ПРОМ ЛЮКС»
до Київської митниці
про визнання протиправними, скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
12.01.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ПРОМ ЛЮКС» до Київської митниці, в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів:
- №UA100330/2023/000046/2 від 11.09.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100330/2023/000553,
- №UA100330/2023/000059/2 від 07.12.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000762
- №UA100330/2023/000066/2 від 12.12.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000785.
В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним було подано митні декларації разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів з картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та картками відмови та вважає їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.
19.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позов без руху, через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали від 19.01.2024 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
31.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання по справі.
08.02.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
13.02.2023 року від Київської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржувані рішення та картки відмови є правомірними та такими, що прийнято відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митних деклараціях та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
15.02.2024 року у підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання позивача та відкладено підготовче судове засідання.
19.02.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що у поданих позивачем документах для підтвердження митної вартості товарів відсутні будь-які розбіжності, ознаки підробки або відомості, які б не підтверджували числові значення складових митної вартості товарів. Таким чином, позивачем надано митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які ґрунтуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
29.02.2024 року у підготовчому судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
13.03.2024 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких вказано, що декларантом до митного оформлення не надавались платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Тому неможливо визначити, чи здійснювалась оплата за товар, яка б підтверджувалась відповідними банківськими платіжними документами.
17.04.2024 року у судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив та запереченням на відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 28 червня 2022 року між іноземною компанією ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO., LTD (Китай), іменована надалі «Продавець» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ПРОМ ЛЮКС» іменований надалі «Покупець» укладено зовнішньоекономічний Контракт №28/06-2-2022.
За умовами вказаного Контракту:
- п.1. Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, па умовах та у строки, визначені Контрактом. Найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, який є невід`ємною частиною даного Контракту;
- п.2. Ціна Контракту встановлюється в доларах США. Покупець купує товар у кількості та за ціною, вказаною в рахунку-фактурі (інвойсі). Якщо інше не передбачено Інвойсом, ціна Товару за цим Контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена Продавцем, відповідно до базисних умов Правил «ІНКОТЕРМС-2010». Сума Контракту визначається загальною вартістю товару відповідно до рахунків-фактур (інвойсів), що є невід`ємною частиною цього Контракту. Валютою платежу за цим контрактом є долар США. Сторони домовились, що страхування вантажу за цим контрактом не здійснюється.
- п.3. Якщо інше окремо не погоджено Сторонами, поставка Товару здійснюється партіями, які узгоджуються з Покупцем у рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію товару, на базисних умовах, передбачених Правил «ІНКОТЕРМС-2010». Датою відвантаження товару вважається дата транспортного документа (CMR, TIR та інші). Датою поставки товару вважається дата оформлення митної декларації на території України. Продавець має право поставляти товар особисто або доручати відвантаження третім особам. Покупець зобов`язаний прийняти поставку від будь-якого з вантажовідправників, запропонованих Продавцем. Товар супроводжується наступними документами; - пакувальним листом, - рахунком-проформою (у разі наявності), - рахунком-фактурою (інвойсом), коносаментом, або автотранспортною накладною (залізничною накладною), та іншими документами, відповідно до специфікації товару.
- п.4. Оплата повинна здійснюватися безготівковим розрахунком на валютний рахунок Продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку Покупця з відстрочкою платежу 90 днів з дати поставки. Умови оплати Товару можуть бути змінені за згодою Сторін та вказуються у рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію Товару відповідно.
Таким чином, укладаючи даний Контракт, Сторони передбачили можливість визначення умов поставки за згодою Сторін в рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну партію товару відповідно.
У вересні та грудні 2023 року за наведеним Контрактом на адресу позивача, на умовах поставок СРТ-Київ надійшли Товари.
11.09.2023 року для здійснення митного оформлення товарів за Контрактом №28/06-2-2022, а саме: товару за №1: Прилади фоточутливі, сонячні панелі зібрані у модуль - 936 шт., країни виробництва - CN (Китайська Народна Республіка), на загальну суму 42 588,00 USD (доларів США), позивачем до Київської митниці була подана електронна митна декларація №23UA100330150681U0.
Разом з ЕМД №23UA100330150681U0 позивачем було подано митному органу документи для здійснення митного оформлення, перелік яких зазначено в графі 44 декларації, а саме: - пакувальний лист PACKING LIST №I4595824JK від 19.07.2023 (код документу 0271), рахунок-фактуру INVOICE №14595824JK від 19.07.2023 (код документу 0380), - міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №060923/3 від 06.09.2023 (код документу 0730), -документ про походження товару INVOICE №14595824JK від 19.07.2023 (код документу 0862), - висновок експерта №ГО-957 від 06.09.2023 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), - комерційну пропозицію OFFER №б/н від 19.07.2023 (код документу 3022), - контракт №28/06-2-2022 від 28.06.2022 (код документу m4100).
Крім того, позивачем, було подано декларацію митної вартості №5873 від 11.09.2023 року, про що зазначено у графі №7 ЕМД, в якій наведені відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Митна вартість товарів позивачем була визначена виходячи з ціни контракту відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 МК У країни на підставі наданих документів.
Розглянувши подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів у декларації, та не погодившись з митною вартістю товарів, митний орган направив електронне повідомлення, в якому, посилаючись на положення до ст.53 МК України запропонував надати додаткові документи (за наявності) для підтвердження митної вартості імпортованих товарів.
Листом за №1109/4 від 11.09.2023 (код документу 9000) позивач повідомив відповідача про те, що він не має можливості надати додаткові документи.
Київською митницею було прийняте рішення про відмову у митному оформленні товарів та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000553, якою повідомив про відмову у митному оформлені (випуску) товарів з таких причин: «cт.54 Митного кодексу України. Митним органом винесено рішення про коригування заявленої митної вартості №UA100330/2023/000046/2 від 11.09.2023».
У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100330/2023/000046/2 від 11.09.2023 року відповідачем зазначено наступне: «Митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових .митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни. що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) Відповідно до п.3 контракту від 28.06.2022 №28/06-2-2022 зазначено, що товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до специфікації товару. Декларантом не надано специфікації товару, а також із наведеного списку не надано рахунок-проформу; 2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копією інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості; 3) висновок Дніпропетровської ТПП від 06.09.2023 №ГО-957 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного. Також експертом вартісний аналіз проводився на підставі інформації сайта www.alibaba.com, за результатами перевірки якого з`ясовано, що переважна більшість цінових пропозицій діє на умовах поставки FOB, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морській фрахт) та інші витрати, які виникають при перевезенні товару. Разом із тим, документи декларантом надано на умовах поставки СРТ; 4) за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують заяв.пену митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості на умовах поставки СРТ.
05.12.2023 року для здійснення митного оформлення товарів за Контрактом №28/06-2-2022, а саме: товарам за №1:Готові текстильні вироби-білизна постільна, із синтетичних волокон в наборах; комплекти постільної білизни - 6300 наб., країни виробництва - CN (Китайська Народна Республіка), на загальну суму 36603,00 USD (доларів США), позивачем до Київської митниці була подана електронна митна декларація №23UA100330157897U9.
Разом з ЕМД №23UA100330157897U9 позивачем було подано митному органу документи для здійснення митного оформлення, перелік яких зазначено в графі 44 декларації, а саме: - пакувальний лист PACKING LIST №14595830JK від 10.10.2023 (код документу 0271), - рахунок-фактуру INVOICE №14595830JK від 10.10.2023 (код документу 0380), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №8717 від 27.11.2023 (код документу 0730), - документ про походження товару INVOICE №I4595830JK від 10.10.2023 (код документу 0862), - висновок експерта №ГО-1344 від 30.11.2023 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), - комерційну пропозицію OFFER №б/н від 10.10.2023 (код документу 3022), - контракт №28/06-2-2022 від 22.08.2023 (код документу т4100), договір комісії №24/11-К від 24.11.2023 (код документу 4201).
Крім того позивачем, було подано декларацію митної вартості №6104 від 05.12.2023, про що зазначено у графі №7 ЕМД, в якій наведені відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Митна вартість товарів позивачем була визначена виходячи з ціни контракту відповідно до вимог п.1 1.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 МК України на підставі наданих документів.
Розглянувши подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів у декларації, та не погодившись з митною вартістю товарів, митний орган направив електронне повідомлення, в якому, посилаючись на положення до ст.53 МК України запропонував надати додаткові документи (за наявності) для підтвердження митної вартості імпортованих товарів.
Листом за №0712/1 від 07.12.2023 (код документу 9000) позивач повідомив відповідача про те, що він не має можливості надати додаткові документи.
Київською митницею було прийняте рішення про відмову у митному оформленні товарів та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000762. якою повідомив про відмову у митному оформлені (випуску) товарів з таких причин: «ст.54 Митного кодексу України. Митним органом винесено рішення про коригування заявленої митної вартості від 07.12.2023 №UA 100330/2023/000059/2».
У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100330/2023/000059/2 від 07.12.2023 відповідачем зазначено наступне: «Митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових .митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) Відповідно до п.3 контракту від 28.06.2022 №28/06-2-2022 зазначено, що товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до специфікації товару. Декларантом із наведеного списку не надано коносамент; 2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копією інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості; 3) висновок Дніпропетровської ТПП від 30.11.2023 №ГО-1344 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища НІЖ' вартість оцінюваного. Також експертом вартісний аналіз проводився на підставі інформації сайта www.alibaba.com, за результатами перевірки якого з`ясовано, що переважна більшість цінових пропозицій діє на умовах поставки FOB, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морській фрахт) та інші витрати, які виникають при перевезенні товару. Разом із тим, документи декларантом надано на умовах поставки СРТ; 4) Відповідно до інвойсу від 10.10.2023 №14595830JK товар поставляється в Україну на умовах СРТ-Київ. Міжнародний торговий термін СРТ (Carriage Paid То (... named place of deslinalion), (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. У наданому до митного оформлення інвойсі від 10.10.2023 №14595820JK не зазначено, які саме складові включено до ціни товару. За результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості на умовах поставки СРТ.».
12.12.2023 для здійснення митного оформлення товарів за Контрактом №28/06-2-2022. а саме: товару за №1;Меблі медичні - масажні: масажний стіл - 165 шт., частина стола -валик - 150 шт., країни виробництва - CN (Китайська Народна Республіка), на загальну суму 6 042,15 USD (доларів США), Позивачем до Київської митниці була подана електронна митна декларація №23UA100330158483U2.
Разом з ЕМД №23UA100330158483U2 позивачем було подано митному органу документи для здійснення митного оформлення, перелік яких зазначено в графі 44 декларації, а саме: - пакувальний лист PACKING LIST №1459583 UK від 10.10.2023 (код документу 0271), рахунок-фактуру INVOICE №14595831Ж від 10.10.2023 (код документу 0380), - міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №б/н від 06.12.2023 (код документу 0730), - документ про походження товару INVOICE №14595831Ж від 10.10.2023 (код документу 0862), - висновок експерта №ГО-1400 від 12.12.2022 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), - комерційну пропозицію OFFER №б/н від 10.10.2023 (код документу 3022), - контракт №28/06-2-2022 від 28.06.2022 (код документу т4100).
Крім того, позивачем, було подано декларацію митної вартості №6137 від 12.12.2023. про що зазначено у графі №7 ЕМД. в якій наведені відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Митна вартість товарів позивачем була визначена виходячи з ціни контракту відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 МК України на підставі наданих документів.
Розглянувши подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів у декларації, та не погодившись з митною вартістю товарів, митний орган направив електронне повідомлення, в якому, посилаючись на положення до ст.53 МК України запропонував надати додаткові документи (за наявності) для підтвердження митної вартості імпортованих товарів.
Листом за №1212/1 від 12.02.2023 (код документу 9000) позивач повідомив відповідача про те, що він не має можливості надати додаткові документи.
Київською митницею було прийняте рішення про відмову у митному оформленні товарів та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000785, якою повідомив про відмову у митному оформлені (випуску) товарів з таких причин: «ст.54 Митного кодексу України. Митним органом винесено рішення про коригування заявленої митної вартості від 12.12.2023 №UA100330/2023/000066/2».
У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100330/2023/000066/2 від 12.12.2023 року відповідачем зазначено наступне: «Митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових .митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни. що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) Відповідно до п.3 контракту від 28.06.2022 №28/06-2-2022 зазначено, що товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до специфікації товару. Декларантом із наведеного списку не надано коносамент: 2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копією інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості; 3) висновок Дніпропетровської ТПП від 12.12.2023 №яГО-1400 прийнято до уваги митницею, та не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з .мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж- вартість оцінюваного. Також експертом вартісний аналіз проводився на підставі інформації сайта www.alibaba.com, за результатами перевірки якого з`ясовано, що переважна більшість цінових пропозицій діє на умовах поставки FOB, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морській фрахт) та інші витрати, які виникають при перевезенні товару. Разом із тим, документи декларантом надано на умовах поставки СРТ; 4) Відповідно до інвойсу від 10.10.2023 №14595831JK товар поставляється в Україну на умовах СРТ-Київ. Міжнародний торговий термін СРТ (Carriage Paid То (... named place of destination), (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. У наданому до митного оформлення інвойсі від 10.10.2023 №1459583иК не зазначено, які саме складові включено до ціни товару. За результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості на умовах поставки СРТ.
Позивач вважає вищевказані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною п`ятою статті 52 МК України декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є (частина друга статті 53 МК України): -декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; -зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; -рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); -якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; -за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; -ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; -якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: -договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; -рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); -рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); -виписку з бухгалтерської документації; -ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; -каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення; -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Згідно частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: -здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; -надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; -надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; -випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право (частина п`ята статті 54 МК України): -упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; -у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; -у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; -проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; -звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; -застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: -невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; -неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; -надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: -обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; -наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; -вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; -обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; -інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України): -основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); -другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.
Відповідно до статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: -немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; -щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; -жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; -покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів.
Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Розрахунки згідно із статтею 58 МК України робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Згідно з частиною десятою статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Згідно з статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Так, оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийнято у зв`язку із неможливістю застосування Митницею митної вартості, заявленої декларантом.
Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
При цьому, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між Митницею та Декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Митниця має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Разом з тим, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Суд зазначає, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг, митна вартість визначена Декларантом за ціною контракту (за основним методом).
Щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товару, суд зазначає наступне.
Доводи відповідача, що у рішеннях про те, що «не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів на названого місця призначенням суперечить самим принципам Incoterms-2010, які чітко регламентують момент передачі прав на товар і усі пов`язані з цим ризики, та визначають, зокрема: - хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів територіями країн продавця, покупця, транзитних країн, морськими та повітряними шляхами; - обов`язки сторін щодо страхування вантажів і оформлення комерційних документів; - місце і час переходу від продавця до покупця ризиків втрати чи пошкодження товарів.
Отже, роль ІНКОТЕРМС у ціноутворенні полягає саме в тому, що ця система встановлює варіанти розподілу фінансових обов`язків продавця та покупця щодо покриття різних видів витрат на постачання товарів, а відтак формує різні види міжнародних цін, які називають інвойсними. Інвойсні ціни вказують в рахунках-фактурах.
Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП №560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, чітко визначають відповідні обов`язки сторін та зменшують ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Інкотермс містить міжнародні терміни, які згруповані в чотири категорії за принципом послідовного збільшення обов`язків продавця від мінімального до максимального обсягу і відповідного збільшення його витрат на переміщення товару, що враховується в контрактній ціні товару. І що менший обсяг витрат бере на себе продавець, то менш структурно повною вважається ціна, та навпаки.
Згідно з Інкотермс-2010 за умовами поставки СРТ (Фрахт/перевезення оплачені до (...назва місця призначення) означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.
Таким чином, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. А покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.
Так, пунктом 2 зовнішньоекономічного Контракту №28/06-2-2022 від 28.06.2022 визначено: «Якщо інше не передбачено Інвойсом, Ціна Товару за цим Контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена Продавцем, відповідно до базисних Правил «ІНКОТЕРМС-2010».
Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати.
З урахуванням вищевказаного, укладаючи даний зовнішньоекономічний Контракт. Сторони погодили всі істотні умови, до складу яких належить в тому числі і ціна товару, придбаваємого за умовами поставки СРТ, відповідно до яких у фактурну вартість товару вже включені витрати, що впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення).
Саме тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.
До того ж, виходячи з умов зовнішньоекономічного Контракту, по застосованим Сторонами умовам поставки Продавець не вимагав у Покупця обов`язку відшкодування транспортних витрат тощо. Отже, відсутність такої вимоги також свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником у ціні товару.
Крім того, відповідач не прийняв до уваги норми Митного кодексу України, якими визначена необхідність надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, для підтвердження витрат на транспортування, але тільки за певних умов, зокрема відповідно до п.6 ч.2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів .
Таким чином, як за умовами поставки СРТ (Інкотермс 2010), так і контрактом передбачено, що саме продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.
Також, позивач додаткові витрати зі страхування товару він не поніс, так як відповідно до пункту 2 зовнішньоекономічного Контракту №28/06-2-2022 від 28.06.2022 сторони домовились, що страхування вантажу за цим контрактом не здійснюється.
За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року термін СРТ означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення.
Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому, страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися.
Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару.
Даний висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеному у постанові від 16.07.2022 по справі №815/324/18.
Крім того, Декларантом подано разом з кожною із ЕМД (електронною митною декларацією) і відповідні Декларації митної вартості (скорочено - ДМВ). (номер кожної наведено у гр.7 ЕМД).
Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, у гр.20 підлягають відображенню витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію У країни., у гр.21 підлягають відображенню витрати навантаження, вивантаження та обробку товарів, а у гр.22 підлягають відображенню витрати на страхування оцінюваних товарів - тільки якщо ці витрати (транспортування, завантаження, вивантаження. страхування, тощо) відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ).
Відповідно до даних гр.20, гр.21 та гр.22 кожної з поданих Декларацій митної вартості до митних декларацій «витрати на транспортування до місця доставки по товару №№...», «витрати на навантаження, вивантаження, обробку №№...» та «витрати на страхування №№...» дорівнюють 0,00грн.
Отже, відсутність даних у гр.20. гр.21 та гр.22 додатково свідчить про те. що відповідні витрати були враховані Постачальником саме у ціні товару, з огляду на що додаткові витрати на транспортування товару позивач не поніс.
Щодо надання специфікації товару та рахунку-проформи, суд зазначає наступне.
За змістом рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2023/000046/2, відповідач вказує на те, що «Відповідно до п.3 контракту зазначено, що товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до специфікації товару. Декларантом не надано специфікації товару, а також із наведеного списку не надано рахунок-проформу.».
Так, змістом п.3 поданого декларантом Контракту №28/06-2-2022 від 28.06.2022 визначено, що «Товар супроводжується наступними документами: - пакувальним листом, -рахунком-проформою (у разі наявності). - рахунком-фактурою (інвойсом), - коносаментом, або автотранспортною накладною (залізничною накладною), та іншими документами, відповідно до специфікації товару.».
Крім цього, відповідно до п.1 контракту, специфікація товару, а саме: «Найменування (асортимент), кількість і його ціна» визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, який є невід`ємною частиною даного Контракту.
Контрактами не передбачено такого документу, як специфікація.
Позивач також хоче наголосити на тому, що відповідно до ч.2 ст.53 МК України, документом, який підтверджує митну вартість товарів є саме Інвойс.
Рахунок-проформа (Proforma іnvоісе) - у міжнародній комерційній практиці документ, виписаний до того, як стає відомою повна інформація про товари; містить відомості про ціну, але не є розрахунковим документом (не виконує головної функції рахунку як платіжного документа), він не містить вимоги про сплату зазначеної у ньому суми: може бути виписаний ще не на відвантажений товар, щоб повідомити покупця про основні характеристики товару).
Рахунок-проформа може бути виписаний на відвантажений, але не проданий товар і навпаки. Зазвичай він виписується при постачанні товарів на консигнацію, на виставки, аукціони, постачання давальницької сировини за договорами на переробку, постачання товарів як дар або безоплатну допомогу (у цьому випадку може виписуватися тільки з метою митної оцінки).
Відмінність від основного інвойсу ще й у тому, деякі дані, наприклад, кількість одиниць, в рахунку-проформі попередні, і можуть змінитися у процесі узгодження остаточного замовлення. Також можуть змінюватися моделі або артикули деяких виробів, наприклад, ідентичні за змістом та формою, але різні за кольором.
В даному випадку конкретна ціна (специфікація товару) визначилась сторонами та була обумовлена відповідним інвойсом.
Таким чином, вказана обставина не є достатньою підставою для відмови в оформленні товару за основним методом визначення митної вартості.
Щодо інформації, яка міститься в комерційній пропозиції, суд зазначає наступне.
За змістом рішень про коригування митної вартості товарів, відповідач вказує на те, що «надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваного товару незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі.».
При цьому, чинним законодавством не встановлено будь-яких обов`язкових вимог щодо форми та змісту комерційної пропозиції, які можуть оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд та сама комерційна пропозиція є лише пропозицією щодо вартості товару, а конкретна його ціна визначається сторонами та обумовлюється відповідним інвойсом.
Отже, комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами по справі, також є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною Договору, так як в ній зазначена ціна, на підставі якої було запропоновано позивачу придбати відповідний товар.
Щодо надання коносамента, суд зазначає наступне.
За змістом рішень про коригування митної вартості товарів №UA100330/2023/000059/2 та №UA100330/2023/000066/2, відповідач вказує на розбіжність в тому, що «Відповідно до п.3 контракту від 28.06.2022 №28/06-2-2022 зазначено, що товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до специфікації товару. Декларантом із наведеного списку не надано коносамент.».
Так, відповідно до пункту 3 Контракту, встановлений перелік товаросупровідних документів, в який входить, в тому числі: коносамент або автотранспортна накладна (CMR) (залізнична накладна). І в даному випадку була надана міжнародна автотранспортна накладна (CMR).
Крім цього, відповідач не прийняв до уваги норми Митного кодексу України, якими визначена необхідність надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, для підтвердження витрат на транспортування.
Таким чином, декларант взагалі мав право не надавати перевізні документи, так як пунктом 2 зовнішньоекономічного Контракту №28/06-2-2022 від 28.06.2022 визначено, що; ціна Товару за цим Контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), і це не є розбіжністю складової митної вартості товарів.
Щодо зазначення в інвойсі складових митної вартості товару, суд зазначає наступне.
За змістом рішень про коригування митної вартості товарів №UA100330/2023/000059/2 та №UA100330/2023/000066/2, відповідач вказує на те, що «У наданому до митного оформлення інвойсі не зазначено, які саме складові включено до ціни товару.».
Суд зазначає, що суперечності у відомостях, а саме в інвойсах, щодо складових митної вартості, доданих до електронної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, на які посилається відповідач у своїх рішеннях про коригування заявленої митної вартості, не відповідають дійсності, оскільки, у інвойсах є посилання на зовнішньоекономічний Контракт, змістом, якого і визначені умови поставки, умови розрахунків та інше.
Пунктом . зовнішньоекономічного Контракту №19-423УШ від 19.04.2023 визначено: «Якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (Інвойсом), ціна Товару за цим Контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена Продавцем, відповідно до базисних Правил «ІНКОТЕРМС - 2010».
Відповідно до змісту пункту 4 Контракту: «Покупець повинен здійснити оплату Товару згідно даного Контракту, та інвойсів до Контракту протягом 90 (дев`яноста банківських днів від дати, наступної за датою поставки Товару.»).
Крім того, рахунок-фактура (комерційний інвойс), до якого звертається і який використовує відповідач - це «односторонній» документ та його складає особа, на користь якої має здійснюватися платіж, а не особа, яка безпосередньо буде здійснювати відповідний платіж.
Законодавством України не передбачено затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення. Водночас, відповідно до Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №6 (Женева, вересень 1983р.) встановлено формуляр-зразок уніфікованого комерційного рахунку для використання у міжнародній торгівлі (ЕСЕ/ТКАРЕ/148), який узгоджується з формуляром-зразком ООН (п.8 розділ II Рекомендації І №6). Зміст поданих декларантом комерційних інвойсів відповідає вимогам наведеної вище Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №6 (Женева, вересень 1983р.).
З вищевказаного вбачається, що ця обставина не є достатньою підставою для відмови в оформленні товару за основним методом визначення митної вартості.
Щодо обов`язковості для застосування висновків Дніпропетровської Торгово-промислової палати України про якісні та вартісні характеристики товарів, суд зазначає наступне.
Суд відхиляє посилання відповідача, що висновки Дніпропетровської Торгово-промислової палати України про якісні та вартісні характеристик товарів не можуть бути підставою для підтвердження митної вартості, з огляду на наступне.
Частиною ч. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України» встановлено, що методичні та експерті документи, видані Торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.
Надані декларантом висновки експерта Дніпропетровської ТПП складені з урахуванням інформації, розміщеної на інтернет-ресурсах www.alibaba.com, що є міжнародною он-лайн платформою електронної комерції. Зважаючи на зміст п.2.2 Умов користування даним ресурсом, для отримання доступу та користування Службами даної платформи вимагається реєстрація відповідної особи в якості учасника Сайтів ресурсу.
Таким чином, у користувача ресурсу є можливість ідентифікувати зареєстровану компанію та сферу її діяльності, а також запропоновані нею цінові дані, розміщені на сайті.
Крім того, надані висновки експерта містять висновки про ринкову вартість конкретних товарів за 1 штуку. Відповідні дослідження проводилися експертом в галузі визначення ринкової вартості товарів, при цьому позивачем були надані усі документи, що випробовувалися експертом з метою визначення ринкової вартості товарів.
Вартість за одиницю кожного найменування товару, яку визначав експерт, повністю співпадає з його вартістю, зазначеною в інвойсі до відповідної партії товару, наданого до митного оформлення.
Згідно з приписами ч.1 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.
Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 №475/94 «Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів» встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контрактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.
Виходячи зі змісту наведених норм права, ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.
У висновках експерта Дніпропетровської ТПП була проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема, Міжнародний стандарт оцінки (2003 р., 6 видання), та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з інтернету.
Суд вважає, що висновки експерта ґрунтуються на об`єктивних даних, дослідження проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, відтак, митницею безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в цій галузі. Дослідження проведені методом співставлення саме дійсних цін на товар у їх понятті, визначеному у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, тому дане зауваження митниці, на думку суду, є необґрунтованими та безпідставним.
Судом враховується правовий висновок Верховного Суду з аналогічних правовідносин викладений у постанові від 06.11.2018 у справі №810/2593/15: «Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України»), однак таке своє право не реалізувала».
Таким чином, на переконання суду у сукупності з іншими наданими документами кожен зазначений висновок Дніпропетровської ТПП в межах цієї справи підтверджує задекларовану митну вартість.
Суд не бере до уваги посилання відповідача, що позивачем не подано достовірних відомостей щодо включення ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів на названого місця призначення, що суперечить принципам Інкотермс-2010.
Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.
Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.
Розбіжність між рівнем заявленої Декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку Митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку Декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі № 815/3400/17.
Крім того, суд звертає увагу, що застосована Митницею митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначеною митним органом за резервним методом.
Вищевказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019 у справі № 520/9022/18.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2023/000046/2 від 11.09.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100330/2023/000553, №UA100330/2023/000059/2 від 07.12.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000762 та №UA100330/2023/000066/2 від 12.12.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000785 є протиправними та підлягають скасуванню.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 15308,92 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №459 від 23.01.2024 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 15308,92 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ПРОМ ЛЮКС» (49081, м.Дніпро, вул.Артільна, буд.9, оф.42, код ЄДРПОУ 44446628) до Київської митниці (03124, м.Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8-А, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2023/000046/2 від 11.09.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100330/2023/000553.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2023/000059/2 від 07.12.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000762.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2023/000066/2 від 12.12.2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000785.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ПРОМ ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44446628) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 15308,92 грн. (п`ятнадцять тисяч триста вісім гривень дев`яносто дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 25.04.2024 року.
Суддя М.В. Дєєв
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2024 |
Оприлюднено | 29.04.2024 |
Номер документу | 118627514 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні